Рішення № 117865866, 14.03.2024, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа №173/3815/23

Провадження №2/173/332/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2024 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

В складі: головуючого - судді Петрюк Т.М.

При секретареві - Рудовій Л.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами загального позовного провадження, в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: комунальне підприємство «Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації», Верхньодніпровська державна нотаріальна контора Кам`янського району Дніпропетровської області про визнання права власності в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

26.12.2023 року до суду звернувся позивач ОСОБА_1 , з позовом про визнання права власності в порядку спадкування до відповідачів: ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: комунальне підприємство «Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації», Верхньодніпровська державна нотаріальна контора Кам`янського району Дніпропетровської області .

25.01.2024 року отримана довідка про реєстрацію місця проживання відповідачів -фізичних осіб.

12.01.2024 року ухвалою судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області відкрите провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження в підготовчому судовому засіданні на 14.03.2024 року.

28.02.2024 року від відповідачів, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , надійшли заяви про визнання позовних вимог.

14.03.2024 року проведене підготовче судове засідання. Справа призначена до розгляду на 14.03.2024 року

Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось в відповідно до положень ст. 247 ЦПК України

Згідно поданої позовної заяви позивач просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на садибний житловий будинок літера М-2, площею 109.5 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 після смерті чоловіка - ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне: ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік, ОСОБА_4 .

Після смерті чоловіка залишилось спадкове майно, яке складається з домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1 .

В шлюбі вони мають двох дітей: ОСОБА_5 і ОСОБА_3 . Інші спадкоємці із заявами про прийняття спадщини до нотаріуса не звертались

В 1988 році її чоловік купив житловий будинок, літера А-1. Потім господарським способом збудував новий будинок, літера М-2. Але за життя право власності на новий житловий будинок не оформив. Правовстановлюючий документ не отримав.

Після смерті чоловіка вона звернувся до Верхньодніпровської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на вищезазначений будинок з господарськими спорудами, але постановою державного нотаріуса Верхньодніпровської державної нотаріальної контори від 26.10.2023 року їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, в зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на спадкове майно, що й стало підставою звернення до суду.

В судове засідання позивачка не з`явилась, подавши заяву про розгляд справи за її відсутності, згідно якої позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , в судове засідання не з`явилася, подавши заяви про розгляд справи за їх відсутності, відповідно до яких позовні вимоги визнають.

Треті особи, що не заявляють самостійних вимог: державний нотаріус Верхньодніпровської державної нотаріальної контори Кам`янського району Дніпропетровської області і представник КП «Верхньодніпровське БТІ», подавши заяви про розгляд справи у їх відсутність.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Суд, з`ясувавши зміст позовних вимог, заслухавши пояснення сторін, інших учасників розгляду справи, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Між сторонами виникли правовідносини, що виникають із права власності на нерухоме майно та спадкових правовідносин. Способом захисту порушених цивільних прав позивачем визначено визнання права власності в порядку спадкування, з яким погоджується суд. Даний спосіб захисту порушених прав передбачений ст. 16 ЦК України.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер чоловік позивачки - ОСОБА_4 , що підтверджується копіями свідоцтва про смерть та копією свідоцтва про шлюб.

Після смерті ОСОБА_4 , відкрилась спадщина у вигляді домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1 .

Позивачка звернулася до державного нотаріуса Верхньодніпровської державної нотаріальної контори Кам`янського району Дніпропетровської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на вищезазначений будинок з господарськими спорудами, але постановою державного нотаріуса Верхньодніпровської державної нотаріальної контори від 26.10.2023 року позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, в зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на спадкове майно, що підтверджується копією постанови нотаріуса.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України - право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч.1 ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК - право власності вважається набутим правомірним, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Судом встановлено, що спадкодавець, ОСОБА_4 , набув права власності на домоволодіння, розташоване по АДРЕСА_1 . на підставі договору купівлі-продажу від 15.03.1988 року, посвідченого 15.03.1988 року за секретарем виконкому Дмитрівської сільської ради народних депутатів Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, що підтверджується копією договору купівлі-продажу. Договір зареєстрований Верхньодніпровським бюро технічної інвентаризації за реєстровим номером 79 25.09.1991 року. Тобто ОСОБА_4 , набув права власності на вказане вище домоволодіння правомірно на підставі укладеного правочину.

Згідно умов договору купівлі продажу ОСОБА_4 , купив жилий будинок в с елі Доброгірське.

Також судом встановлено, що ОСОБА_4 , за життя зруйнував старий будинок та побудував новий будинок по АДРЕСА_1 , але правовстановлюючого документу на будинок не отримав, що підтверджується даними технічного паспорта, згідно якого вбачається, що спадковий будинок та господарські споруди побудовані протягом 1989-1991 років .

Таким чином судом встановлено, за життя у покійного ОСОБА_4 , виникло право власності на вищевказаний житловий будинок, проте правовстановлюючий документ на нього не отримав .

Відповідно до ст. 392 ЦК України - Власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Підстави припинення права власності передбачені ст. 346, 378 ЦК України, ст. 140 ЗК України, але ці норми не містять таку правову підставу припинення права власності, як неотримання правовстановлюючого документу на набуте правомірно майно.

Таким чином домоволодіння, розташоване по АДРЕСА_1 входить до складу спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_4 .

Відповідно до ст. 1216 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1268, 1269 ЦК України спадкоємці за законом чи за заповітом мають право прийняти спадщину або не прийняти її.

Судом встановлено, що позивачка є дружиною померлого ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб та спадкоємцем за законом першої черги.

Іншими спадкоємцями за законом першої черги є діти померлого, відповідачі ОСОБА_2 , і ОСОБА_3 . Проте останні відповідно до матеріалів спадкової справи № 113/2022, відкритої після смерті ОСОБА_4 , подали заяви про відмову від спадщини на користь матері. Крім того позивачці видані свідоцтва про право на спадщину на інше майно, що залишилось після смерті ОСОБА_4 .

Відповідно до ч. 2, 3 п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України « Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7 - Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги та визнати за спадкоємцем - позивачкою ОСОБА_1 , право власності в порядку спадкування за законом на садибний житловий будинок літера АДРЕСА_2 після смерті чоловіка - ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1

Витрати по сплаті судового збору в сумі 1 073.60 грн., покласти на позивача, оскільки відсутня вина відповідача у виникненні даного спору.

Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ

Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: комунальне підприємство «Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації», Верхньодніпровська державна нотаріальна контора Кам`янського району Дніпропетровської області про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_3 , право власності в порядку спадкування за законом на садибний житловий будинок літера М-2, загальною площею 109.5 кв.м., житловою площею 38.3 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 після смерті чоловіка - ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1

Понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 073 грн., 60 коп.. покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_3 .

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлений 14.03.2024 року

Суддя Петрюк Т.М.

Направлене до ЄДРСР: 25.03.2024 року

Дата набрання законної сили: 16.04.2024 року