Рішення № 117863103, 20.02.2024, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 472/996/23

Провадження №2/472/42/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2024 року селище Веселинове

Миколаївської області

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді - Орленко Л.О.,

з участю секретаря

судового засідання - Фігурської К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №3 у селищі Веселинове цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ:

23 жовтня 2023 року до Веселинівського районного суду Миколаївської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

В позовній заяві позивач зазначила, що 18 березня 2014 року вона з відповідачем ОСОБА_2 уклали шлюб. В шлюбі в них народилася дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач є працездатним та має можливість заробляти кошти, працює у ФОП " ОСОБА_4 " на посаді менеджера з продажу, має стабільний дохід, однак добровільно кошти на утримання дитини не надає, а дитина перебуває повністю на її утриманні. А тому, просить суд стягнути на її користь з відповідача аліменти на утримання дитини в розмірі 1/2 (однієї другої) частини від всіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягувати з 23 жовтня 2023 року та до досягнення дитиною повноліття.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не прибула, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. До суду 16 лютого 2024 року подала заяву, в якій просила суд розглянути справу без її участі, і позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити, надала згоду на заочний розгляд справи.

Відповідач ОСОБА_2 в судові засідання: 24.01.2024 року та 20.02.2024 року не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином 29.12.2023 року та 07.02.2024 року відповідно, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення судових повісток.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно доч.1ст.280ЦПК Українисуд можеухвалитизаочнерішення напідставі наявниху справідоказів заодночасного існуваннятаких умов:відповідачналежним чиномповідомленийпродату,часімісце судовогозасідання;відповідач нез`явився всудове засіданнябез поважнихпричин абобезповідомлення причин; відповідачнеподав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини неявки в судові засідання, відзиву на позовну заяву не подав, та те, що представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи, то суд вважає за необхідне розглядати справу в заочному порядку на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог та наданих доказів, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину: дочку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не надає матеріальну допомогу позивачеві для належного утримання їх дитини. Дитина проживає з позивачем ОСОБА_1 і перебуває на її утриманні, що підтверджується довідками про реєстрацію місця проживання позивача та дитини, відповідно до яких останні зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

Єдиним доходом, який отримує позивач, є її заробітна плата за основним місцем роботи - сестра медична палатна в КНП "Міська лікарня № 3", що підтверджується довідкою про доходи позивача від 18.12.2023 року № 94, відповідно до якої її дохід за період з грудня 2022 року по листопад 2023 року становить 150 863,11 гривень.

Позивачем зазначено, що відповідач ОСОБА_2 не бере участі в утриманні та вихованні дитини. Доказів, що відповідач має інших утриманців, суду не надано.

Відповідно до довідки ФОП " ОСОБА_4 " від 09.03.2021 року № 3 відповідач ОСОБА_2 працює в ФОП " ОСОБА_4 " з 06.04.2020 року на посаді менеджера з продажу та його дохід з вересня 2020 року по лютий 2021 року становить 150 000 гривень (а.с. 5).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_2 має у власності житлову квартиру за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 4).

Тобто, вказане свідчить, що ОСОБА_2 отримує стабільний дохід, працездатний, інших утриманців не має, а тому має змогу надавати своїй дитині матеріальну допомогу, однак добровільно дану допомогу не надає.

Згідно зіст. 180 СК Українибатьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно дост. 182 СК Українипри визначенні розміру аліментів суд враховує:

- стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

- стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

- наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

- наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

- доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

- інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік»(на час звернення з позовом - 23.10.2023 року) з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум на дитину віком до 6 років складає 2272 грн. (50% = 1136 грн.), а на дитину віком від 6 до 18 років складає 2833 грн. (50% = 1416,50 грн.).

Відповідно до ч. 3ст. 181 СК Україниза рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо: заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.

Відповідно дост. 141 Сімейного кодексу Українимати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками та проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно дост. 8 Закону України "Про охорону дитинства"кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно дост.430 ЦПК Українисуд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах платежу за один місяць. Тому, дане рішення в частині стягнення аліментів у межах платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Оскільки відповідач ОСОБА_2 не має жодних інших утриманців, є працездатною особою, працює та отримує стабільний щомісячний дохід, то має забезпечити дитині не тільки мінімальний рівень життя, а достойний рівень, виходячи з принципу добросовісності та розумності (ч. 9 ст. 7 СК України).

Однак варто зазначити, що доказів того, що відповідач ОСОБА_2 має дохід, який надасть йому можливість сплачувати аліменти у розмірі по 1/2 частини від всіх видів своїх доходів щомісячно, позивачем не надано.

Також, стягнення аліментів на одну дитину у розмірі 1/2 від всіх видів доходу боржника, не передбачено і законодавством, оскільки законом передбачено стягнення аліментів на одну дитину в розмірі 1/4 від всіх видів доходу боржника. Натомість стягнення аліментів на одну дитину в розмірі, більшому ніж 1/4 від всіх видів доходу боржника можливо тоді, коли позивач доведе, що місячний дохід відповідача є достатньо великим, тобто, що відповідач спроможний сплачувати аліменти в більшому розмірі ніж 1/4.

В даній справі, на думку суду, позивач не довела, що відповідач спроможний сплачувати аліменти в більшому розмірі ніж 1/4 від його доходів.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з метою захисту інтересів дитини, створення їй необхідних умов для всебічного розвитку, суд вважає за необхідне стягувати з відповідача аліменти на користь позивача на утримання неповнолітньої дитини: дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 (однієї чверті) від всіх видів заробітку(доходу) боржника, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи стягувати з 23 жовтня 2023 року та до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повноліття.

Такий розмір аліментів буде відповідати інтересам всіх учасників даних правовідносин та засадам справедливості, добросовісності та розумності.

Відповідно дост.191СКУкраїни аліменти надитинуприсуджуютьсяза рішеннямсудувіддняпред`явленняпозову.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Тому необхідно допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць.

Позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Таким чином, підлягає стягненню з відповідача в дохід держави судовий збір у розмірі 1073, 60 грн., від сплати якого при зверненні до суду із цим позовом позивач була звільнена.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 77, 78, 81, 141, 223, 259, 263-265, 280, 282, 284 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягненняаліментів наутримання неповнолітньоїдитини, задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт. Веселинове Миколаївської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , уродженки с. Возсіятське Єланецького району Миколаївської області, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини: дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 (однієї чверті) від всіх видів заробітку(доходу) боржника, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи стягувати з 23 жовтня 2023 року та до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повноліття.

Допустити негайне виконання судового рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт. Веселинове Миколаївської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , на користь держави судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 (шістдесят) копійок.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), розрахунковий рахунок UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення (або з дати складення повного заочного рішення суду).

Учасник справи, якому заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення (або в день складення повного заочного рішення суду), має право на поновлення пропущеного строку, на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення, а в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення - після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області Л.О. Орленко