Рішення № 117861652, 21.03.2024, Близнюківський районний суд Харківської області

612/923/23, 2/612/34/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2024 року смт Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області в складі головуючого судді Масло С.П., за участю секретаря судового засідання Чміль Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Близнюки в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

ТОВ «ФК «ЄАПБ» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» суму заборгованості: за кредитним договором №1711771 в розмірі 16400,00 грн. з яких: 5000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 11400,00 грн. сума заборгованості за процентами; за кредитним договором №05131-04/2021 в розмірі 10920,00 грн. з яких: 3000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 7920,00 грн. сума заборгованості за процентами; за кредитним договором №1683934 в розмірі 17109,40 грн. з яких: 5050,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 12059,40 грн. сума заборгованості за процентами, всього 44429,40 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що 22 березня 2021 року ОСОБА_1 уклала із ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» кредитний договір №1711771 згідно умов якого отримала кредит під відсотки в розмірі 5000 грн., який не повернула в строки визначені умовами цього договору.

27.06.2022 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено договір факторингу № 27062022, у відповідності до умов якого, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» права грошової вимоги (Права Вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників, укладеними між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» і боржниками.

Відповідно до Реєстру боржників від 27.06.2022 до Договору факторингу №27062022 від 27.06.2022, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 16400,00 грн., з яких: 5000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 11400,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Відповідач не виконав свого обов`язку та не повернув наданий йому кредит в строки, передбачені Кредитним договором.

09 квітня 2021 року ОСОБА_1 уклала із ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ» кредитний договір №05131-04/2021, згідно умов якого отримала кредит під відсотки в розмірі 3000 грн., який не повернула в строки визначені умовами цього договору.

30.11.2021 між ТОВ "ФК "ІНВЕСТРУМ" та ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" укладено договір факторингу № 30112021-1, у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, а ТОВ "ФК "ЄАПБ" приймає належні ТОВ "ФК " ІНВЕСТРУМ " права грошової вимоги (Права Вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників, укладеними між ТОВ "ФК " ІНВЕСТРУМ " і боржниками.

Відповідно до Реєстру боржників від 30.11.2021 до Договору факторингу №30112021-1 від 30.11.2021, ТОВ "ФК "ЄАПБ" набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 10920,00 грн., з яких: 3000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7920,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн. - сума заборгованості за пенею.

Відповідач не виконав свого обов`язку та не повернув наданий йому кредит в строки, передбачені Кредитним договором.

27 березня 2021р. між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено Договір Позики № 1683934, згідно умов якого отримала позику під відсотки в розмірі 5050 грн., який не повернула в строки визначені умовами цього договору.

14.06.2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого TOB «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні TOB «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників №5 від 21.09.2021 до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ "ФК "ЄАПБ" набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 17109,40 грн., з яких: 5050,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 12059,40 грн. - сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн. - сума заборгованості за пенею.

Відповідач не виконав свого обов`язку та не повернув наданий йому кредит в строки, передбачені Кредитним договором.

Представником відповідача було подано до суду відзив на позовну заяву, а згодом заяву про часткове визнання позовних вимог. Так, у заяві про часткове визнання позову, представник зазначив про обгрунтованість вимог позову про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №1711771 від 22.03.2021 в розмірі 7850,00 грн. з яких: 5000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 2850,00 грн. сума заборгованості за процентами та за кредитним договором №05131-04/2021 від 09.04.2021 в розмірі 4520,10 грн. з яких: 3000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 1520,10 грн. сума заборгованості за процентами. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за договором позики №1683934 від 27.03.2021 в розмірі 17109,40 грн. з яких: 5050,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 12059,40 грн. сума заборгованості за процентами просить відмовити, у зв`язку з тим, що позивач не надав доказів отримання кредиту відповідачем та первинних бухгалтерських документів з цього приводу. Крім того, просив стягнути з позивача витрати на правничу допомогу.

Представник позивача надав відповідь на відзив, в якому наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі та відмові в задоволенні вимог представника відповідача про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 9500 грн., у зв`язку з їх не співмірністю та недоведеністю.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явилися, представник відповідача надав заяву про розгляд справи без їх участі, просив врахувати заяву про часткове визнання позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що 22 березня 2021 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Договір №1711771 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (далі Кредитний договір).

Відповідного до п. 1.2. Кредитного договору, Товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 5000,00 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 1.3 Кредитного договору, кредит надається строком на 30 днів.

Відповідно до п.п. 1.4.1. Крединтого договору, стандартна процентна ставка становить 1,90 % в день в межах строку кредитування..

27.06.2022 між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" укладено договір факторингу № 27062022, у відповідності до умов якого, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, а ТОВ "ФК "ЄАПБ" приймає належні ТОВ " ЛІНЕУРА УКРАЇНА " права грошової вимоги (Права Вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників, укладеними між ТОВ " ЛІНЕУРА УКРАЇНА " і боржниками.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №27062022 від 27.06.2022, ТОВ "ФК "ЄАПБ" набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 16400,00 грн., з яких: 5000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 11400,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Крім того, 09 квітня 2021 року ОСОБА_1 уклала із ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» кредитний договір №05131-04/2021.

Відповідного до п.п. 1.1. п. 1 Кредитного договору, Товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 3000,00 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п.п. 1.2 п. 1 Кредитного договору, кредит надається строком на 30 днів, тобто до 08.05.2021. Строк дії Договору починається з моменту його укладення відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п.п. 1.3 п. 1 Крединтого договору, за користуванням кредитом клієнт сплачує Товариству 803,0000000000001 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 2,20 % (процентів) на добу. Тип процентної ставки фіксована.

30.11.2021 між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено договір факторингу № 30112021-1, у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» права грошової вимоги (Права Вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників від 30.11.2021 до Договору факторингу №30112021-1 від 30.11.2021, ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 10920,00 грн., з яких: 3000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7920,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Крім того, 27 березня 2021 року ОСОБА_1 уклала із ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» Договір позики №1683934 в електронній формі.

Відповідного до п. 1 Договору позики, за цим Договором Позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики та сплатити проценти.

Відповідно до п. 2 Договору позики, сума позики5050 грн. Строк позики 30 днів, процентна ставка 1,99 % в день.

14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого, ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» права грошової вимоги (Права Вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників №5 від 21.09.2021 до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 17109,40 грн., з яких: 5050,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 12059,40 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (стаття 628 ЦК України).

Стаття 627 ЦК України та ст. 6 цього Кодексу визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Матеріали справи свідчать про те, що Кредитний договір № №1711771 від 22 березня 2021 року, Кредитний договір №№05131-04/2021 від 09 квітня 2021 року та Договір позики № 1683934 від 27 березня 2021 року укладені в електронній формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. Навідміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Нормою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Також, приписами ст. 12 цього закону, передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно ст. 638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідно ст.640 ЦК - договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Згідно ст. 642 ЦК - відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 1 ст. 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст.ст. 526, 615 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Порушення відповідачем умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки ст. 629 Цивільного кодексу України встановлюється принцип безумовності та обов`язковості виконання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Також суд враховує правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 23.09.2015 у справі №6-979цс15, за якою «боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

Відповідно до розрахунку заборгованості за Кредитним договором №1711771 від 22.03.2021 за період з 27.06.2022 по 31.10.2023 ОСОБА_1 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» було нараховано заборгованість за відсотками у розмірі 11400,00 грн. та заборговансість за основною сумою боргу у розмірі 5000,00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за Кредитним договором №05131-04/2021 від 09.04.2021 за період з 30.11.2021 по 31.10.2023 ОСОБА_1 ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» було нараховано заборгованість за відсотками у розмірі 7920,00 грн. та заборговансість за основною сумою боргу у розмірі 3000,00 грн.

Згідно ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Великої палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, провадження №14-10цс18.

Як вбачається з Кредитного договору №1711771 від 22.03.2021, сума кредиту склала 5000 грн., строк кредиту 30 днів, сума до сплати процентів 2850 грн., сукупна вартість кредиту 7850,00 грн.

Відповідно до умов Кредитного договору №1711771 від 22.03.2021, встановлено відсостокову ставку за користування кредитом у розмірі 1,90 % на добу.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості відповідно до Кредитного договору №1711771 від 22.03.2021 за тілом кредиту у розмірі 5000,00 грн., оскільки матеріалами справи підтверджено надання відповідачу кредиту саме у цьому розмірі, та заборгованості за відсотками у розмірі 2850,00 грн. в межах строку кредитування, який становив 30 днів, враховуючи правову позицію висловлену у постанові Великої палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, провадження №14-10цс18. В іншій частині позовні вимоги щодо Кредитного договору №1711771 від 22.03.2021 є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Як вбачається з Кредитного договору №05131-04/2021 від 09.04.2021, сума кредиту склала 3000 грн., строк кредиту 30 днів, 2,2 % фіксована процентна ставка за день користування, яка становить 1520,10 грн., сукупна вартість кредиту 4520,00 грн.

Відповідно до умов Кредитного договору №05131-04/2021 від 09.04.2021, встановлено відсостокову ставку за користування кредитом у розмірі 2,2 % на добу.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості відповідно до Кредитного договору №05131-04/2021 від 09.04.2021 за тілом кредиту у розмірі 3000,00 грн., оскільки матеріалами справи підтверджено надання відповідачу кредиту саме у цьому розмірі, та заборгованості за відсотками у розмірі 1520,10 грн. в межах строку кредитування, який становив 30 днів, враховуючи правову позицію висловлену у постанові Великої палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, провадження №14-10цс18. В іншій частині позовні вимоги щодо Кредитного договору №05131-04/2021 від 09.04.2021 є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за Договором позики № 1683934 від 27.03.2021, суд зазначає наступне.

Статтею 509 ЦК Українивстановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановленихстаттею 11 цьогоКодексу.

Відповідно достатті 1054ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та наумовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1ст.1048ЦК України).

Суд, досліджуючи Договір позики № 1683934 від 27.03.2021, враховує, що він укладався в електронній формі шляхом накладення електронного підпису позичальника одноразовим ідентифікатором.

Разом з тим матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що позика за цим Договором була отримана відповідачем.

В матеріалах справи відсутні первинні документи, які повинні бути складені під час надання позики відповідачу.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно достатті 9Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної нормиЗаконупідставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

В той же час розрахунок заборгованості не є документом первинного бухгалтерського обліку, а є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум, який відповідно повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (кредитора).

Такий висновок щодо оцінки односторонніх документів кредитора кореспондує висновку Великої Палати Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17 та Верховного Суду України в постанові від 11.03.2015 р. № 6-16цс15.

Матеріали справи не містять і доказів того, що позичальником виконані умови Договору та надано відповідачу грошові кошти (позику), оскільки відсутні докази того, на який саме рахунок або картку перераховувалась позика.

Представник відповідача заперечував щодо отримання позики в розмірі 5050 грн. відповідачем.

Згідност. 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до частини 1статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Як визначено ч. 1, 2ст. 77 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до положеньстатей 77-80 ЦПК Українидокази мають бути належними, допустимим, достовірними та достатніми.

Статтею 79 ЦПК Українипередбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно дост. 80 ЦПК Українидостатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідност. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів, що на виконання умов зазначеного вище Договору позики від 27.03.2021 первинний кредитор перерахував на картковий рахунок позичальника позику у розмірі зазначеному в цьому Договорі позики.

У зв`язку із відсутністю доказів надання позики у погоджений сторонами спосіб, у відповідача не виникло обов`язку по їх поверненню.

Таким чином, позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості за Договором позики № 1683934 від 27.03.2021 не підлягають задоволенню в повному обсязі, у зв`язку з їх недоведеністю.

Посилання позивача на те, що незважаючи на визначений сторонами строк дії договорів 30 днів, ці договори діють до повного виконання позичальником своїх зобов`язань за цими договорами, - не приймаються до уваги з огляду на таке.

Поняття «строк договору», «строк виконання зобов`язання» та «термін виконання зобов`язання» згідно з приписами ЦК України мають різний зміст.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з частиною другою цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стаття 252 ЦК України).

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).

Відтак, закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов`язків під час дії договору.

Поняття «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання» охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання.

У цій справі сторони погодили строк дії двох договорів 30 днів. А також погодили порядок і строки виконання зобов`язання.

Відтак, умежах строку кредитування відповідач мав, зокрема, повертати позивачеві кредит і сплачувати проценти.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Враховуючи викладене, суд вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно (27,84%) задоволеним позовним вимогам, а саме 747,23 грн.

Щодо заяви представника відповідача про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом ч.ч.1, 2, 3 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження факту понесених витрат представником відповідача до матеріалів справи було надано: Ордер, Договір про надання правничої допомоги, детальний опис робіт від 24.01.2024, Акт приймання-передачі наданої правничої допомоги №1 від 24.01.2024 з якого вбачається, що послуги адвоката визначені у розмірі 9500 грн. та квитанція від 28.12.2023 р. на суму 9500 грн.

Як вбачається з детального опису робіт від 24.01.2024 та акту приймання-передачі наданої правничої допомоги №1 від 24.01.2024, послуги представника відповідача щодо складання відзиву на позов склали 6000 грн., перша усна консультація 1500 грн., ознайомлення із справою 1000 грн., повторна усна консультація 1000 грн.

Проте, суд зазначає, що доводи відзиву на позов, в якому представник відповідача заперечував проти задоволення позову в повному обсязі, були взяті судом до уваги частково, а саме на 72,16 %(100-27,84), що в грошовому виразі складає 4329,60 грн. (6000*72,16/100), тобто з позивача на користь відповідача підлягає до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в розмірі (4329,60+1500+1000+1000) 7829 грн. 60 коп.

Таким чином, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7829,60 грн. фактично надані, сплачені, а тому підлягають стягненню з позивача на користь відповідача.

Понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 7829,60 грн., суд вважає співмірними із складністю цієї справи, обсягом наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена, а тому відхиляє доводи представника позивача щодо відмови в їх стягненні з позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 76-81, 89 , 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-283, 352 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №1711771 від 22.03.2021 у розмірі 7850 (сім тисяч вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №05131-04/2021 від 09.04.2021 у розмірі 4520 (чотири тисячі п`ятсот двадцять) грн. 10 коп.

В іншій частині позовних вимог в задоволенні позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» витрати зі сплати судового збору у розмірі 747 (сімсот сорок сім) грн. 23 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7829 (сім тисяч вісімсот двадцять дев`ять) грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржено повністю або частково в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення або в порядку ч. 2 ст. 354 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Повний текст судового рішення складено 21.03.2024.

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄРДПОУ 35625014, місцезнаходження - м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд.30,)

відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Суддя С.П. Масло