Ухвала суду № 117861316, 22.03.2024, Шахтарський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Першотравенський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 186/747/23

Провадження № 1-кп/0186/84/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2024 року м.Першотравенськ

Першотравенський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1

секретар ОСОБА_2

розглянувши увідкритому судовомузасіданні врежимі відеоконференціїкримінальне провадженнявнесене доЄРДР за №12023041380000155 від 10 квітня 2023 року, по обвинуваченню :

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Росішки, Петропавлівського району, Дніпропетровської області, громадянина України, працюючого гірничим робітником в ШУ «Першотравенське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», на утриманні непрацездатних осіб та малолітніх дітей не має, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4

захисника адвоката ОСОБА_5 (приймає участь у відеоконференції)

представника потерпілої адвоката ОСОБА_6 (приймає участь у відеоконференції)

потерпілої ОСОБА_7 (приймає участь у відеоконференції)

обвинуваченого ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В:

У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 строком на 60 днів.

В обґрунтуванняклопотання прокурорзазначив,що ухвалоюПершотравенського міськогосуду Дніпропетровськоїобласті від 01лютого 2024року продовженообвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний західу виглядітримання підвартою на60днів,та строкдії ухвализакінчується 31березня 2024року.З оглядуна те,що розглядкримінального провадженнявідносно обвинуваченого ОСОБА_3 не закінчено,з метою виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків виникла необхідність у продовженні запобіжного заходу. Підставою для продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою прокурор вважає наявність ризиків, заявлених на момент обрання запобіжного заходу, які полягають у тому, що ОСОБА_3 може переховуватись від суду.

Даний ризик прокурор обґрунтовує тим, що ОСОБА_3 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, що дає підстави вважати, що обвинувачений усвідомлюючи невідворотність покарання та з метою його уникнення може переховуватись від суду.

Також прокурор прохає взяти до уваги, що на території України введено воєнний стан через агресію російської федерації проти України, який обмежує можливості виконання правоохоронними органами своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку, зокрема ускладнює належний виклик таких осіб, а також контроль за виконанням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.

Потерпіла ОСОБА_7 та її представник адвокат ОСОБА_6 підтримали клопотання прокурора та прохали його задовольнити. Крім того представник потерпілої прохала суд звернути увагу на агресивну поведінку обвинуваченого ОСОБА_3 в судових засіданнях, у спілкуванні з працівниками конвойної служби, що на її думку, може свідчити про можливість останнього переховуватися від суду, при застосуванні відносно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, просив змінити відносно нього запобіжний захід з тримання під вартою на більш м`який. Також зазначив, що він вже майже рік утримується під вартою, та вважає це знущанням.

Захисник ОСОБА_5 заперечував проти клопотання прокурора та прохав суд у його задоволенні відмовити, так як прокурором не додано до клопотання жодного додатку, як це передбачено ч.3 ст.184 КПК України. Захисник вважав клопотання прокурора необґрунтованим, а тримання ОСОБА_3 в даний час під вартою недоцільним, так як судом вже були допитані всі свідки обвинувачення, а обвинувачений не має наміру переховуватися від суду. Також захисник зазначив, що прокурор у клопотанні посилається на те, що в даному випадку є лише ризик передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України та обґрунтовує даний ризик лише тяжкістю покарання, яке передбачене санкцією ч.2 ст.121 КК України, що протирічить практиці Європейського суду. Вважав, що в даному випадку буде достатньо застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронного засобу контролю, або заставу у розмірі, визначеному КПК при вчиненні тяжкого злочину.

Вислухавши думку учасників судового розгляду,дослідивши клопотання та додані матеріали,оцінивши в сукупності обставини, передбачені ст.ст.177,178 КПК України, суд приходить до таких висновків.

Згідно із ч. 2 ст. 331 КПК України, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченомуглавою 18цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України за наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Ухвалою Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 01 лютого 2024 року відносно обвинуваченого ОСОБА_3 продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 31 березня 2024 року включно.

На теперішній час судове провадження відносно ОСОБА_3 не завершено, перебуває на стадії судового розгляду.

Розглядаючи клопотання прокурора, для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст.ст. 199, 331 КПК України, суд повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави та умови, за яких продовження строку тримання під вартою є можливим.

Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд вважає, що доводи поданого клопотання є обґрунтованими.

Так, суд вважає, що наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений ОСОБА_3 , перебуваючи на свободі, може переховуватися від суду, оскільки обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, при цьому враховується тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним, та обставини інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, наслідки якого призвели до смерті потерпілого, а також особу обвинуваченого, який неодружений, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, раніше притягався до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, пов`язаного із спричиненням тілесних ушкоджень ( в силу ст.89 КК України, на час розгляду клопотання - не судимий).

Окрім того, ризик переховування від суду об`єктивно збільшується з урахуванням введення в Україні воєнного стану, що суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку, зокрема ускладнює належний виклик таких осіб, а також контроль за виконанням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Таким чином, судом встановлено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч.1 ст.177 КПК України, а тому для його запобігання необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Суд вважає, що обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення на даний час не виходить за межі розумного строку.

Застосований запобіжний захід відносно ОСОБА_3 кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Наявний наведений ризик є дійсним та триваючим, і він виключає на даний час можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м`який.

Суд вважає, що підстави для продовження запобіжного заходу

у вигляді тримання під вартою, не відпали, стан здоров`я обвинуваченого не перешкоджає його перебуванню у місці попереднього ув`язнення, а альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченого, та уникнути ризику передбаченому п.1 ч.1 ст.177 КПК України, тому наявна необхідність у збереженні такої міри запобіжного заходу із визначенням строку її дії.

Розмір застави відповідно до ч.3 ст.183 КПК України не визначається, оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини.

Керуючись ст.ст.331, 177-178, 183, 199, 350, 369-372 КПК України, суд

П о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 задовольнити.

Продовжити строк тримання ОСОБА_3 обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, під вартою на строк 60 днів до 20 травня 2024 року включно.

У задоволенні клопотання щодо зміни запобіжного заходу відмовити.

Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» для відома та виконання, а також вручити прокурору та обвинуваченому.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1