Рішення № 117855149, 22.03.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2024 року № 640/8745/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кочанової П.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати Накази Головного управління Національної поліції в Київській області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУ НП в Київській області» від «25» травня 2022 року за №104 та «По особовому складу» від « 03» червня 2022 року за №101 о/с;?

- поновити ОСОБА_1 на посаді Інспектора взводу №2 роти №2 батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Миротворець» Головного управління Національної поліції в Київській області з « 06» червня 2022 року;

- стягнути з Головного управляння Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу із « 06» червня 2022 року по дату оголошення резолютивної частини судового рішення;

- допустити негайне виконання рішення суду.

20 червня 2022 року, Окружним адміністративним судом м. Києва відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Матеріали справи отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.11.2023, справу розподілено судді Кочановій П.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.11.2023 прийнято до свого провадження та вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що підстави для звільнення зі служби, а саме відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, перешкоджання поліцейським належним чином виконувати свої обов`язки, порушення Правил дорожнього руху та перешкоджання проведення службового розслідування, вчинення дій, які підривають авторитет поліції, є безпідставними, недоведеними та необґрунтованими. Наголошено, що на підтвердження вказаних порушень немає жодних складених процесуальних документів у відповідності до приписів законодавства України, які б фіксували такі порушення або притягали до відповідальності.

Представником відповідача надано до суду відзив, в якому останній проти задоволення адміністративного позову заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні. Так, Відповідач зазначає, що викладені обставини у висновку службового розслідування підтверджують порушення позивачем службової дисципліни, приписів Закону України «Про Національну поліцію», Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Правил етичної поведінки поліцейських, Правил дорожнього руху, що виразилося у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, перешкоджанні поліцейським належним чином виконувати свої обов`язки, порушенні Правил дорожнього руху та перешкоджанні у проведені службового розслідування, вчиненні дій, які підривають авторитет поліції, а тому відповідачем обґрунтовано звільнено позивача зі служби в поліції.

Позивачем у відповіді на відзив наголошено на безпідставності висновків службового розслідування та, як наслідок, протиправності прийнятих наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини р, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 працював в органах внутрішніх справ з 04.06.2010 року по 06.11.2015 року, в Національній поліції України з 07.11.2015 року.

Наказом Головного управління Національної поліції в Київській області від 28.04.2022 № 398 на підставі інформація про вчинення можливих неправомірних дій інспектором взводу № 2 роти № 2 БПСПОП «Миротворець» ГУНП в Київській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 призначено службове розслідування.

За результатами проведеного службового розслідування складено висновок, відповідно до якого встановлено порушення ОСОБА_1 статей 3, 18, та 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 за № 2337-VIII, пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1179 від 19.11.2016, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 06.12.2016 за № 1576/29706, пункту 2.5 Правил дорожнього руху, пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, що виразилося у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, перешкоджанні поліцейським належним чином виконувати свої обов`язки, порушенні Правил дорожнього руху та перешкоджанні у проведені службового розслідування, вчиненні дій, які підривають авторитет поліції, внаслідок чого вирішено інспектора взводу № 2 роти № 2 БПСПОП «Миротворець» ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнити зі служби в поліції.

Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 25.05.2022 № 104 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП в Київській області» на підставі висновку службового розслідування за порушення службової дисципліни, статей 3, 18, та 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 за № 2337-VIII, пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1179 від 19.11.2016, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 06.12.2016 за № 1576/29706, пункту 2.5 Правил дорожнього руху, пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, що виразилося у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, перешкоджанні поліцейським належним чином виконувати свої обов`язки, порушенні Правил дорожнього руху та перешкоджанні у проведені службового розслідування, вчиненні дій, які підривають авторитет поліції, інспектора взводу № 2 роти № 2 БПСПОП «Миротворець» ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції.

Наказом Головного управління Національної поліції в Київській області від 03.06.2022 № 101 о/с «По особовому складу» за пунктом 6 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу № 2 роти № 2 батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Миротворець», звільнено зі служби в поліції 06.06.2022.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII з наступними змінами та доповненнями (далі Закон України №580-VIII).

Відповідно до частини 1 статті 17 цього Закону поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Статтею 18 Закону України №580-VIII визначено обв`язки поліцейських.

Зокрема, поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частини 1 та 2 статті 19 Закону України №580-VIII).

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VІІІ затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут).

Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України №580-VIII, зобов`язує поліцейського, у тому числі: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника тощо.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 5 Дисциплінарного статуту поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов`язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.

За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов`язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.

Відповідно до частин 1 статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Згідно із статтею 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Статтею 13 Дисциплінарного статуту установлено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до частини 1 статті 15 Дисциплінарного статуту проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.

На виконання вимог Дисциплінарного статуту наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року №893, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1355/32807, затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок).

Відповідно до Розділу VI цього Порядку зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

У разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступка, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Уповноважений керівник, враховуючи характер проступка, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування.

Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступка, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19 - 22 Дисциплінарного статуту.

У висновку службового розслідування відповідачем зазначено, що до Головного управління 27.04.2022 надійшла інформація про вчинення можливих неправомірних дій інспектором взводу № 2 роти № 2 БПСПОП «Миротворець» ГУНП в Київській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 .

У ході проведення службового розслідування встановлено, що відповідно до «Графіку несення служби особовим складом БПСПОП «Миротворець» у період з 25.04.2022 по 04.05.2022» 25.04.2022 ОСОБА_1 заступив на добове чергування по охороні адміністративної будівлі та забезпечення пропускного режиму до слідчого управління ГУНП в Київській області, яке розташована за адресою: вул. Дегтярівська 15-А, м. Київ.

27.04.2022 о 19.00 до диспетчера територіальної оборони смт. Козин, Обухівського району, Київської області надійшло повідомлення від ОСОБА_2 про те, що у вказаний період часу невідомий чоловік на автомобілі марки «Volkswagen Golf» державний номерний знак НОМЕР_1 , чіпляється до її неповнолітньої доньки Софії.

З метою реагування на вказане повідомлення диспетчером було направлено на місце події групу швидкого реагування територіальної оборони вул. Садова, 33, смт. Козин, Обухівського району, Київської області та прибувши, виявили невідомого громадянина, а саме водія автомобіля марки «Volkswagen Golf», державний номерний знак НОМЕР_1 , який перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп`яніння, поводив себе неадекватно та мав при собі зброю.

Під час з`ясування обставин події, членами вищезазначеного збройного формування було встановлено, що вказаним водієм виявився працівник поліції - ОСОБА_1 , у зв`язку з чим про вказану подію було повідомлено Головне управління Національної поліції в Київській області.

Разом з тим, під час встановлення всіх обставин події було з`ясовано, що ОСОБА_1 перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керував автомобілем марки «Volkswagen Golf» державний номерний знак НОМЕР_2 , не маючи при собі посвідчення водія.

Враховуючи вказані обставини, на місце події було направлено групу реагування патрульної поліції Обухівського районного управління поліції, які встановили, що ОСОБА_1 дійсно перебував з ознаками алкогольного сп`яніння, які підпадають під перелік ознак, визначених Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735, а саме останній мав запах алкоголю з порожнини рота, нечітку мову та поведінку, що не відповідала обстановці.

У подальшому, працівниками поліції запропоновано пройти медичне освідування з метою встановлення наркотичного чи алкогольного сп`яніння, на що останній у порушення вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху (водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції) у присутності двох свідків відмовився.

При цьому, свідком вказаних обставин був громадянин ОСОБА_3 , який під час опитування пояснив, що проживає в смт. Козин, Обухівського району, Київської області по вул. Садова 33 та 27.04.2022 близько 20:00 він, перебуваючи біля під`їзду свого будинку, помітив як автомобіль марки «Volkswagen Golf» з номерним знаком НОМЕР_1 червоного кольору зупинився біля нього, а приблизно через 2 хвилини до вказаного автомобіля під`їхав автомобіль марки «Рено Дастер», номерний знак НОМЕР_3 , з якого вийшли ТРО Козинської ОТГ.

Також ОСОБА_3 зазначив, що з автомобіля марки «Volkswagen Golf» ніхто не виходив, у салоні був лише один водій, ОСОБА_1 , пасажирів у ньому не було.

Враховуючи викладене, членами групи реагування патрульної поліції було підтверджено факт перебування ОСОБА_1 за кермом автомобіля марки «Volkswagen Golf» з номерним знаком НОМЕР_1 червоного кольору.

У зв`язку з викладеним, стосовно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 076052, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 641456 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, а автомобіль вилучено на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів.

Відповідач дійшов висновку, що вказані обставини свідчать про порушення ОСОБА_1 вимог підпункту а) пункту 2.1 розділу 2 Правил дорожнього руху, яким визначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Також у висновку вказано, що під час вказаної події ОСОБА_1 перебував поза службою у цивільному одязі з пристроєм для відстрілу набоїв споряджених гумовими кулями несмертельної дії марки «ФОРТ-17» серії В1 № 13426 (дозвіл виданий 03.02.2021 ВКОЗ у СДС УПД ГУНП в Київській області на ім`я ОСОБА_1 № НОМЕР_4 , дійсний до 03.02.2024), при цьому пред`являв службове посвідчення працівника поліції.

В ході проведення службового розслідування, дисциплінарною комісією було здійснено виїзд на місце події, взято докази з відеокамер, з яких установлено, що за кермом вказаного автомобіля дійсно перебував ОСОБА_1 .

Враховуючи вказане, з урахуванням фото- та відеодоказів, показах свідків, відповідач дійшов висновку, що ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, вчинив дії, які підривають авторитет Національної поліції У країни та принижують високе звання поліцейського.

Окрім цього, у ході проведення службового розслідування встановлено, що відповідно до «Книги видачі й приймання озброєння БПСПОП «Миротворець» ГУНП в Київській області» інвентарний № 25, 25.02.2022 ОСОБА_1 отримав на постійне зберігання табельну вогнепальну зброю марки «ПМ» серії НОМЕР_5 та під час вищевказаної події перебував без неї, що вказує на порушення вимог пп.6 п.10 розд.І Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 № 70, де визначено, що категорично забороняється залишати зброю без нагляду, а також передавати її іншим особам.

Суд звертає увагу, що відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 28.09.2023 у справі № 480/10847/22 підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Зокрема, працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством. Має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції. В особистій поведінці у службових та позаслужбових стосунках з людьми не допускати проявів жорстокого або принизливого ставлення до людей, бути зразком чесності, тактовності та внутрішньої дисциплінованості, оскільки проходження служби в поліції несумісне з неправомірною поведінкою, ігноруванням вимог Конституції, законів України та Дисциплінарного статуту.

Тобто, поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісними із подальшим проходженням служби. Порушення позивачем моральних та етичних приписів може сприйматися, як спроба підриву довіри до Національної поліції, і відповідальність за це несе держава, а це безумовно негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства.

Як вбачається з висновку службового розслідування відносно позивача, в його діях встановлені порушення службової дисципліни, статей 3, 18, та 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 за № 2337-VIII, пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1179 від 19.11.2016, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 06.12.2016 за № 1576/29706, пункту 2.5 Правил дорожнього руху, пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, що виразилося у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, перешкоджанні поліцейським належним чином виконувати свої обов`язки, порушенні Правил дорожнього руху та перешкоджанні у проведені службового розслідування, вчиненні дій, які підривають авторитет поліції.

У позовній заяві та у відповіді на відзив позивач посилається на те, що у справі №372/1032/22 постановою Обухівського районного суду Київської області від 04.08.2022 провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 03.04.2023 у справі № 372/915/23 скасовано постанову серії БАБ №641455 від 27 квітня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн.

При цьому суд зауважує, такі аргументи позивача про те, що провадження у справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності закрито, а постанову скасовано за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення є слушними тільки в тій частині, що в діях позивача відсутній склад саме цих адміністративних правопорушень, проте не дисциплінарного проступку.

Адміністративна та дисциплінарна відповідальність є різними, окремими і самостійними видами відповідальності поліцейського. Порядок і підстави притягнення поліцейського до конкретного виду юридичної відповідальності здійснюється за окремими процедурами, урегульованими різними нормативно-правовими актами.

Поряд з цим, суд зазначає, що види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до поліцейських, визначені у статті 13 Дисциплінарного статуту. Підставою для застосування цих стягнень є вчинення дисциплінарних проступків (дій, що порушують службову дисципліну), а саме невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі.

Суд зауважує, що відсутність адміністративного притягнення до відповідальності позивача не спростовує наявності в його діях дисциплінарного проступку, за який, в порядку Дисциплінарного статуту, відповідач має право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів Національної поліції, який входить до його компетенції.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06 березня 2019 року у справі №816/1534/16; від 13.10.2020 у справі №805/3079/17-а, від 06.03.2019 у справі №816/1534/16, від 26.11.2020 у справі №580/1415/19, від 29.06.2021 у справі №826/7187/17, від 24.09.2020 у справі №420/602/19, від 28.11.2019 у справі №120/860/19-а, від 29.06.2021 у справі №826/7187/17.

Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням відповідних обставин і не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 07 березня 2019 року в справі №819/736/18, від 19 травня 2022 року в справі №480/4079/18 та інших.

Однак, звільнення від доказування, навіть у разі наявності преюдиційних обставин, встановлених у рішенні суду, не може мати абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні.

Для спростування преюдиційних обставин, учасник процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази.

Подібна за змістом правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 30 серпня 2022 року у справі №904/1427/21.

При цьому, слід наголосити, що у справах №372/1032/22 та №372/915/23 судами установлено процедурні порушення під час притягнення відповідачем позивача до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення, натомість оцінки щодо реальності або спростування фактів, покладених в основу таких постанови та протоколу, не викладено.

Суд бере до уваги, що встановлені факти дисциплінарних порушень позивача підтверджуються долученими до матеріалів справи поясненнями, свідченнями, фото- та відеодоказами.

Натомість, доводи позивача, що у той день він не керував автомобілем та взагалі не перебував за кермом не підтверджено жодними доказами.

А долучені позивачем 02.05.2022 відповідачу доповнення до пояснень, до яких додано пояснення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , в яких зазначено, що 27.04.2022 близько 19 год. 00 хв. вищевказані особи перебували за адресою Київська область, Обухівський район, смт Козин, Садова 33 та при цьому бачили, що автомобіль марки «Volkswagen Golf» з номерним знаком НОМЕР_1 не рухався, стояв припаркований на подвір`ї і ОСОБА_1 за його кермом не перебував, суд вважає неприйнятними, оскільки такі пояснення суперечить інформації з камери відеоспостереження, з якої попередньо ОСОБА_1 надав зображення, на якому зафіксовано як автомобіль марки «Volkswagen Golf» о 19 год. 23 хв. 27.04.2022 зупиняється біля вказаного приміщення.

Отже, доводи позивача є суперечливими та неточними, що підтверджує висновки відповідача про намагання уникнути відповідальності за поведінку, яка не відповідала вимогам працівника органу поліції.

Варто зауважити, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт вчинення дисциплінарного проступку, під чим необхідно розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

При цьому, суд наголошує, що опитаний ОСОБА_8 в рамках службового розслідування пояснив, що у його підпорядкуванні проходить службу інспектор взводу № 2 роти № 2 батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Миротворець» ГУНП в Київській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , який за порушення службової дисципліни вже звільнявся з лав Національної поліції та відновлений відповідно до рішення суду.

Слід також звернути увагу, що вказаний факт порушення службової дисципліни також стосувався керування позивачем транспортного засобу в стані алкогольного сп`яніння.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем допущено службової дисципліни, статей 3, 18, та 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 за № 2337-VIII, пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1179 від 19.11.2016, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 06.12.2016 за № 1576/29706, пункту 2.5 Правил дорожнього руху, пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, що виразилося у керуванні транспортного засобу в стані алкогольного сп`яніння, відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, перешкоджанні поліцейським належним чином виконувати свої обов`язки, порушенні Правил дорожнього руху та перешкоджанні у проведені службового розслідування, вчиненні дій, які підривають авторитет поліції, діяння є несумісним з його посадою, оскільки він скоїв проступок який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків, тому застосовуючи найсуворіший вид дисциплінарного стягнення, а саме звільнення зі служби в поліції, відповідач діяв обґрунтовано, в порядку, у межах та у спосіб, що передбачені законодавством України, а тому правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Решта доводів та посилань сторін у справі висновків суду не спростовують.

Судом враховується, що, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 243 246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено та підписано 22.03.2024 року.

Суддя Кочанова П.В.