Ухвала суду № 117854846, 21.03.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про встановлення судового контролю

21 березня 2024 року №320/139/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р. розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 в адміністративній справі №320/139/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15.03.2023 по справі №320/139/23:

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та провести виплату пенсії з урахуванням довідки від 09.09.2021 №9383\1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , виходячи з відсоткового значення 77% грошового забезпечення та без обмеження пенсії максимальним розміром, починаючи з 01.04.2019, із врахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням доплати в розмірі 2000,00 грн. згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», починаючи з 01.07.2021, із урахуванням раніше виплачених сум.

До суд від позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №320/139/23.

В обґрунтування поданої заяви заявник вказав, що вказане судове рішення відповідачем не виконане у повному обсязі, оскільки відповідач обмежив виплату пенсії максимальним розміром.

Вирішуючи питання про наявність підстав для встановлення судового контролю, суд виходить з такого.

Статтею 382 КАС України встановлено спосіб здійснення судового контролю за виконанням судового рішення. Зокрема, відповідно до частин 1, 2 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що стаття 382 КАС України надає право суду, який ухвалив відповідне судове рішення, з метою забезпечення його належного виконання, застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати до суду звіт про виконання такого судового рішення у строк, встановлений судом, розгляду поданого звіту про виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частини 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення спричиняє відповідальність, встановлену законом.

Частинами 2, 4 статті 372 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

За змістом статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23 лютого 2006 року №3477-IV суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» Суд зазначив, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення від 19.03.1997 року, №18357/91).

У пункті 18 рішення Європейського суду з прав людини у справі Ліпісвіцька проти України Суд звернув увагу на те, судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (див. Рішення у праві Скордіно проти Італії (Scordino v. Italy) (№ 1) [ВП], № 36813/97, пункт 197). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (див. Рішення у справі Сіка проти Словаччини (Sika v. Slovaki), № 2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006 року) (рішення від 12.05.2011 року, № 11944/05).

Для застосування наведених процесуальних заходів повинні існувати відповідні правові підстави. Зокрема, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення у порядку статті 382 КАС України може слугувати наявність у суду об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю судове рішення залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 27.02.2020 року у справі №0640/3719/18 та від 11.06.2020 року у справі №640/13988/19.

Суд вважає за необхідне вказати, що головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується ухваленням судового рішення, а також передбачає його виконання.

При цьому аналіз норми статті 382 КАС України у її системному взаємозв`язку з нормами статті 372 КАС України дозволяє стверджувати, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах може здійснюватися, за наявності для цього підстав, безвідносно до факту наявності виконавчого провадження щодо виконання відповідного судового рішення.

Конституційний Суд України у Рішенні від 13.12.2012 року №18-рп/2012 зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Крім цього, у Рішенні від 26.06.2013 року №5-рп/2013 Конституційний Суд України зауважив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

У Рішенні від 15.05.2019 року №2-р(II)/2019 Конституційний Суд України наголосив, що забезпечення державою виконання судового рішення як невід`ємної складової права кожного на судовий захист закладено на конституційному рівні у зв`язку із внесенням Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02.06.2016 року №1401-VIII змін до Конституції України та доповненням її, зокрема, статтею 129-1, частиною другою якої передбачено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Також Конституційний Суд України, узявши до уваги статті 3, 8, частини першу, другу статті 55, частини першу, другу статті 129-1 Конституції України, свої юридичні позиції щодо визначення виконання судового рішення складовою конституційного права на судовий захист, дійшов висновку, що держава, створюючи належні національні організаційно-правові механізми реалізації права на виконання судового рішення, повинна не лише впроваджувати ефективні системи виконання судових рішень, а й забезпечувати функціонування цих систем у такий спосіб, щоб доступ до них мала кожна особа, на користь якої ухвалене рішення.

Позивач зазначає, що йому здійснено перерахунок пенсії з 01.04.2019., проте, в порушення вимог чинного законодавства при перерахунку здійсненому з 01.12.2022 фактично виплачується не в повному розмірі з обмеженням максимального розміру пенсії.

Суд зауважує, що суми пенсії недоотримані позивачем з вини ГУ ПФУ в м. Києві, наслідком чого є обов`язок останнього виплатити відповідні суми за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Водночас, обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканість України.

В свою чергу, станом на дату розгляду заяви представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення відповідачем не надано жодних доказів щодо належного виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.03.2023 по справі №320/139/23 та стверджує про правомірність обмеження пенсії позивача десятьма прожитковими мінімумами.

Крім того, суд зазначає, що в судовому рішенні від 15.03.2023 по справі №320/139/23 не встановлено строку застосування виплати без обмеження максимальним розміром. Тобто, дія судового рішення від 15.03.2023 не обмежена фактичним його приведенням ГУ ПФУ у м. Києві до виконання.

Таким чином, положення статті 43 Закону №2262-ХІ1 не передбачає обмеження розміру виплати пенсії під час чи після перерахунку такої пенсії.

З викладеного вбачається, що відсутні правові підстави для повторного застосування пенсійним органом обмеження максимального розміру пенсійної виплати позивачеві.

Також, після кожного здійснення перерахунку пенсії її виплата має проводитись без обмеження максимальним розміром протягом існування права на неї, у тому числі, після проведення індексації пенсії та підвищення розміру прожиткового мінімуму, встановленого для непрацездатних осіб, зокрема, і з 01.01.2022, з 01.03.2022, з 01.12.2022 та з 01.03.2023.

За таких обставин, враховуючи, що матеріали справи не містять доказів повного виконання відповідачем рішення суду у цій справі, суд вважає за необхідне встановити судовий контроль за виконанням рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.03.2023 по справі №320/139/23 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві подати у 30-денний строк до Київського окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення, роз`яснивши наслідки неподання звіту та невиконання рішення суду.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 248, 256, 293, 295, 297, 382 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

1. Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку статті 382 КАС України у справі №320/139/23 задовольнити.

2. Встановити судовий контроль за виконанням рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.03.2023 по справі №320/139/23.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві подати до Київського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення від 15.03.2023 по справі №320/139/23 у строк 30 днів з дня отримання копії даної ухвали суду.

4. Роз`яснити Головному управлінню Пенсійного фонду України в м.Києві, що відповідно до частини 2 статті 382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

5. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві надати до суду відомості про керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення.

6. Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Щавінський В.Р.