Рішення № 117854664, 20.03.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2024 року 320/21791/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Балаклицького А.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Головне управління ДПС у м. Києві (далі також ГУ ДПС у м. Києві) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 ) про стягнення податкового боргу в сумі 404 312, 92 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.07.2023 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою від 28.08.2023 року вирішено прийняти зустрічний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому вона просить:

- визнати протиправними дії ГУ ДПС у м. Києві щодо нарахування ОСОБА_1 пені з військового збору у розмірі 254 916, 92 грн шляхом внесення відповідного запису (даних, операцій) до інтегрованої картки платника податків;

- зобов`язати ГУ ДПС у м. Києві здійснити коригування даних в інформаційній системі органів ДПС шляхом виключення з інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 відомостей про пеню у розмірі 254 916, 92 грн.

Свої вимоги ГУ ДПС у м. Києві мотивує наявністю у ОСОБА_1 узгодженої суми податкової заборгованості зі сплати пені за військовим збором у розмірі 404 312, 92 грн.

Водночас, ОСОБА_1 стверджує про неправомірність нарахування такої пені у розмірі 254 916, 92 грн.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 (податковий номер: НОМЕР_1 ) перебуває на обліку в органах ДПС за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до інтегрованої картки платника податків, ОСОБА_1 на момент звернення ГУ ДПС у м. Києві до суду має заборгованість на загальну суму 404 312, 92 грн за платежем 11011001 (військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування).

Вказана заборгованість зі сплати військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування виникла на підставі пені у розмірі 404 312, 92 грн, нарахованої згідно податкового повідомлення-рішення № 0123454205 від 04.12.2018.

ГУ ДПС у м. Києві визначило періодом нарахування пені 16.12.2018 по 24.12.2022 (кількість днів прострочення заниження податкового зобов`язання - 1468).

Контролюючим органом направлено ОСОБА_1 податкову вимогу від 27.03.2023 №0000550-1306-2615, яка повернулась за закінченням терміну зберігання.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог ГУ ДПС у м. Києві та часткову обґрунтованість вимог з зустрічним позовом ОСОБА_1 , виходячи з такого.

Відповідно до норм пп. 20.1.19 п. 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі ПК України) контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи Іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом ті іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Приписами п. 87.1 - 87.2 статті 87 ПК України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п. 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Водночас, 19.05.2023 адвокат Рожина О.Г. в інтересах ОСОБА_1 звернулась із адвокатським запитом до ГУ ДПС у м. Києві з проханням надіслати оригінал або належним чином засвідчену копію розрахунку пені на підставі податкового повідомлення-рішення № 0123454205 від 04.12.2018 та відповідну податкову вимогу; будь-які інші документи щодо нарахованих та несплачених податкових зобов`язань ОСОБА_1 .

Відповідно до листа ГУ ДПС у м. Києві № 42978/6/26-15-24-02-08-08 від 25.05.2023 в інтегрованій картці платника податків ОСОБА_1 з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код платежу 11011001) рахується пеня у розмірі 404 312, 92 грн, нарахована за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки (податкове повідомлення-рішення № 0123454205 від 04.12.2018, в тому числі за період судового оскарження) на суму заниженого податкового зобов`язання (883 823, 12 грн) за період з 16.12.2018 по 24.12.2022 (кількість днів прострочення заниження податкового зобов`язання - 1468).

Таким чином, 25.05.2023 ГУ ДПС у м. Києві повідомило ОСОБА_1 про період нарахування пені - з 16.12.2018 по 24.12.2022 (кількість днів прострочення заниження податкового зобов`язання - 1468).

В той же час, згідно з розрахунком, доданим до позовної заяви ГУ ДПС у м. Києві, датою початку нарахування пені за 12 місяців 2015 року визначено 22 лютого 2016 року та за 12 місяців 2016 року - 21 лютого 2017 року, що суперечить вищевказаній позиції ГУ ДПС у м. Києві.

Підтвердженням початку перебігу нарахування пені з 16.12.2018 є те, що зобов`язання зі сплати військового збору було нараховане ОСОБА_1 згідно із податковим повідомленням-рішенням № 0123454205 від 04.12.2018 за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки. Вказане податкове повідомлення-рішення ОСОБА_1 отримала 06.12.2018.

Саме з цього часу податковий борг вважається узгодженим оскільки в судовому порядку ОСОБА_1 було відмовлено у визнанні податкового повідомлення-рішення № 0123454205 від 04.12.2018 протиправної та його скасуванні (постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2022), а отже перебіг строку нарахування пені починається саме від 16.12.2018.

Водночас, при вирішенні даної справи суд виходить з того, що 17.03.2020 прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-2019)», яким підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено пунктом 52-1 такого змісту: за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються/ крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема, страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками,- здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Згідно з абзацом 11 пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19). платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

При цьому податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної сплати є триваючим порушенням, початком якого є перший календарний день, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, а закінчується таке правопорушення в день фактичної сплати (перерахування). Пеня нараховується за кожний день прострочення платежу.

Абзац 11 пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України містить чітку вказівку на темпоральний критерій застосування з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Відтак, в незалежності від того, що початок вчинення триваючих правопорушень у спірних правовідносинах припадав на 2018 рік, тобто до початку дії мораторію, у ГУ ДПС у м. Києві відсутні підстави для нарахування ОСОБА_1 пені за несвоєчасну сплату військового збору починаючи з 01.03.2020 по 24.12.2022.

Також суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 є фізичною особою, не зареєстрована як фізична особа - підприємець, та має статус платника податків саме як фізична особа з огляду на що граничний строк сплати податку для неї відмінний від граничного строку сплати військового збору фізичною особою - підприємцем.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2022 у справі №640/3605/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу ДПС про визнання протиправним та скасування наказу та податкових повідомлень - рішень від 04.12.2018 встановлено, що відповідно до ч. 1 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» державна реєстрація проводиться за заявницьким принципом.

Тобто, реєстрація фізичної особи підприємцем проводиться лише за наявності відповідного наміру (волевиявлення), який реалізується шляхом подання відповідної заяви.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Цей правовий принцип в межах спірних правовідносин слід розуміти так Що право платника податків зареєструватися ФОП не може бути обов`язком; платник податку - фізична особа не повинен сплачувати податки в розмірі, встановленому для ФОП.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не зареєстрована у визначеному законом порядку як підприємець і на час проведення перевірки мала статус платника податків - фізичної особи.

Оподаткування доходу фізичних осіб регламентовано розділом IV ПК України, відповідно до підпункту 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 якого (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин)платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Відповідно до п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені п. 162.1 статті 162 ПК України, а саме: фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Об`єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 ПК України: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Як визначено абзацом 2 пункту 164.1 статті 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом».

З огляду на викладені обставини, встановлені судом, а саме те, що ОСОБА_1 має статус платника податків - фізичної особи, враховуючи положення пункту 179.7 статті 179 ПК України, згідно з яким фізична особа зобов`язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену в поданій нею податковій декларації. Сума податкових зобов`язань, донарахована контролюючим органом, сплачується до відповідного бюджету у строки, встановлені цим Кодексом, граничним строком сплати фізичною особою ОСОБА_1 військового збору є відповідно 1 серпня 2016 року (за 12 місяців 2015 року, тобто за 2015 звітний рік ) та 1 серпня 2017 року (за 12 місяців 2016 року, тобто за 2016 звітний рік).

Тому нарахування пені з 22 лютого 2016 року та 21 лютого 2017 року не відповідає чинному законодавству України та є неправомірним.

Крім того, підстави для нарахування пені на грошове зобов`язання за штрафними (фінансовими) санкціями, штрафами у розмірі 176 764, 63 грн (частина 2 пункту 123.1 статті 123 ПК України) відсутні оскільки сума вказаних штрафних санкцій сплачена без порушення термінів сплати узгоджених сум зобов`язань 22.12.2022.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 після ухвалення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2022 року у справі № 640/3605/19 сплачено грошове зобов`язання, визначене в податковим повідомленням-рішенням № 0123454205 від 04.12.2018 без порушення термінів сплати узгоджених сум зобов`язань 22 та 23 грудня 2022 року, нарахування пені мало бути здійснене за період з 16.12.2018 до 29.02.2020, що відповідно становить 167 846, 00 грн.

Тому, пеня у розмірі 236 466, 92 грн (404 312, 92 грн - 167 846, 00 грн) нарахована неправомірно і підлягає виключенню (списанню) з інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 .

Беручи до уваги наведене, як первісний позов ГУ ДПС у м. Києві, так і зустрічний позов ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1)чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2)чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 891, 70 грн (частка 92,76% від 2 039, 35 грн у розрізі частково задоволених позовних вимог) за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд,

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; код ЄДРПОУ ВП 44116011) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 податковий борг у розмірі 167 846, 00 грн (сто шістдесят сім тисяч вісімсот сорок шість гривень) на користь Головного управління ДПС у м. Києві.

У задоволенні решти позовних вимог Головного управління ДПС у м. Києві відмовити.

Зустрічний адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у м. Києві щодо нарахування ОСОБА_1 пені з військового збору у розмірі 236 466, 92 грн (двісті тридцять шість тисяч чотириста шістдесят шість гривень дев`яносто дві копійки) шляхом внесення відповідного запису (даних, операцій) до інтегрованої картки такого платника податків.

Зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві здійснити коригування даних в інформаційній системі органів державної податкової служби шляхом виключення з інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 відомостей про пеню у розмірі 236 466, 92 грн (двісті тридцять шість тисяч чотириста шістдесят шість гривень дев`яносто дві копійки).

У задоволенні решти зустрічних позовним вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь ОСОБА_1 понесені останньою судові витрати у розмірі 1 891, 70 грн (одна тисяча вісімсот дев`яносто одна гривня сімдесят копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Балаклицький А. І.