Ухвала суду № 117849982, 18.03.2024, Маньківський районний суд Черкаської області

Справа №693/945/19

Провадження №1-кп/701/61/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2024 року Маньківський районний суд Черкаської області

у складі: головуючого судді - ОСОБА_1

за участю секретаря - ОСОБА_2

з участю прокурора - ОСОБА_3

захисників - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6

розглянувши упідготовчому судовомузасіданні обвинувальнийакт укримінальному провадженні№12018250000000014по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст.191КК України, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 191 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

До суду22.11.2023року надійшовобвинувальний акту кримінальномупровадженні №12018250000000014по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 191 КК України.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_8 , - адвокат ОСОБА_5 , в підготовочму судовому засіданні заявила клопотання про повернення обвинувального акту прокурору. Клопотання обґрунтовує тим, що стороною обвинувачення не були виконані вимоги п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, тобто в обвинувальному акті не викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими та формулювання обвинувачення в залежності від особливостей об`єктивної та суб`єктивної сторони інкримінованих обвинуваченим складів злочину, в тому числі, що стосується складної форми співучасті та наслідків. Крім того, вказує, що згідно з вимогами п. 7 ч. 2 ст. 291 КК України, обвинувальний акт має містити посилання на розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням і порядок її встановлення (визначення), однак відповідні дані в обвинувальному акті відображені суперечливо, без будь-яких обґрунтувань. Також спирається на те, що як зазначено у обвинувальному акті, що спільні умисні дії обвинувачених призвели до розтрати чужого майна - грошових коштів з міського бюджету, однак власник майна (грошових коштів) не був встановлений та визнаний потерпілим в процесі проведення досудового розслідування і вказана в обвинувальному акті сума матеріальної шкоди - не підтверджена розрахунковим способом. Крім того, в порушення вимог ст. ст. 109, 291 КПК України, у долученому до обвинувального акту в даному кримінальному реєстрі матеріалів досудового розслідування не зазначені всі процесуальні рішення та реквізити всіх процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування, а є посилання на рішення і дії, які не мають ніякого відношення до інкримінованих обвинуваченим дій.

Обвинувачена ОСОБА_8 , в підготовчому судовому засіданні підтримала заявлене клопотання про повернення обвинувального акту прокурору та просила його задоволити.

Обвинувачений ОСОБА_7 , та його захисник ОСОБА_6 , в підготовчому судовому засіданні підримали заявлене клопотання та просили його задоволити.

Обвинувачений ОСОБА_9 , та його захисник ОСОБА_4 , в підготовчому судовому засіданні підтримали заявлене клопотання та просили його задоволити.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про повернення обвинувального акту прокурору.

Вислухавши думку учасників підготовчого судового засідання, вивчивши матеріали обвинувального акту та додані до нього документи, суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення обвинувального акту у зв`язку з його невідповідністю вимогам КПК України, виходячи з наступного.

Згідно вимог п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, яка, в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов`язковими для їх виконання слідчим і прокурором.

Норми КПК України покладають на суд обов`язок роз`яснити обвинуваченому суть обвинувачення (ст. 348 КПК України), а потерпілому надає право підтримувати обвинувачення у випадку відмови прокурора від державного обвинувачення, а також ряд інших прав, безпосередньо пов`язаних з обвинуваченням (ст. 56 КПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 291 Кримінального процесуального кодексу обвинувальний акт має містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); розмір пропонованої винагороди викривачу; дату та місце його складення та затвердження.

Судом встановлено невідповідність обвинувального акту вимогам п. 3 ч. 2 ст. 291 КПК України, оскільки обвинувальний акт має містити анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство).

Склад злочину передбачений ст. 191 КК України, за своєю юридичною конструкцією є матеріальним. При цьому, відповідно до вимог КК та КПК України, наявність потерпілого, визнаного у встановленому законодавством потерпілим, є обов`язковою умовою при кваліфікації дій за ст. 191 КК України і право на їх відшкодування виникає саме у потерпілого.

Потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди (ч. 1 ст. 55 КПК України). Права і обов`язки потерпілого (в т.ч. і право на подання позовної заяви про відшкодування матеріальної шкоди) - виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого (ч. 2 ст. 55 КПК України).

Згідно формулювання обвинувачення вказано, що спільні умисні дії обвинувачених призвели до розтрати чужого майна - грошових коштів, виділених Жашківською міською радою з бюджету м. Жашків Черкаської області. Однак, як вбачається з обвинувального акту, власник майна (грошових коштів) не був встановлений та визнаний потерпілим в процесі проведення досудового розслідування, що є порушенням ст. ст. 55, 56 КПК України та п. 3 ч. 2 ст. 291 КПК України.

Крім цього, слід зазначити, що прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Черкаської області заявлено цивільний позов в інтересах держави в особі Жашківської міської ради.

Суд вважає дані обставини суттєвими щодо необхідності зазначення дійсних потерпілих та їх достовірних анкетних відомостей у обвинувальному акті для належного дотримання їх прав та інтересів і здійснення їх належного виклику у подальшому. Згідно вимог КПК України кожний потерпілий, як учасник процесу, повинен бути належним чином та завчасно повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Недотримання у обвинувальному акті стороною обвинувачення зазначених положень КПК України прямо впливає на повноту та оперативність судового розгляду.

Аналіз наведених обставин та вимог закону дозволяє зробити висновок про невідповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України, що унеможливлює призначення його до судового розгляду, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне повернути обвинувальний акт прокурору як такий, що не відповідає КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 291, 314, 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання захисникаобвинуваченої ОСОБА_8 ,-адвоката ОСОБА_5 ,про поверненняобвинувального актуу кримінальномупровадженні №12018250000000014по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст.191КК України, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 191 КК України - задоволити.

Повернути обвинувальнийакт покримінальному провадженню№ 12018250000000014від 19.01.2018року пообвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст.191КК України, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 191 КК України, прокурору прокуратури Черкаської області, для приведення обвинувального акта у відповідність вимогам ст. 291 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом семи днів.

Повний текст ухвали проголошено 22.03.2024 року.

Суддя ОСОБА_1