Постанова № 117838396, 21.03.2024, Вишгородський районний суд Київської області

"21" березня 2024 р. Справа № 363/961/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2024 року м. Вишгород

Суддя Вишгородського районного суду Київської області Свєтушкіна Д.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли з відділення поліції №1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст. 164, та ч. 1 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 29.01.2024 року серії ВАВ №105079, 29.01.2024 року близько 14 год. 25 хв. в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ФОП « ОСОБА_1 » за адресою АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 , здійснювала господарську діяльність, а саме здійснювала продаж тютюнових виробів (сигарет) без отримання ліцензії на провадження цього виду господарської діяльності, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 29.01.2024 року серії ВАВ №105078, 29.01.2024 року близько 14 год. 25 хв. в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ФОП « ОСОБА_1 » за адресою АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 , здійснювала торгівлю тютюновими виробами без марок акцизного збору, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 156 КУпАП.

Відповідно до ч 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Враховуючи наведене вище, а також те, що вказані адміністративні матеріали складені стосовно тієї самої особи та одночасно розглядаються в одному суді, то дані справи про адміністративні правопорушення слід об`єднати в одне провадження.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнала, пояснила, що продаж тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка та без спеціального дозволу (ліцензії) не здійснювала. Тютюнові вироби дійсно зберігались у неї в магазині, але не з метою продажу, а з метою подальшої передачі військовим. ОСОБА_1 не вважала, що в її діях є склад певного правопорушення, просила закрити провадження у справах про адміністративні правопорушення щодо неї.

Заслухавши пояснення надані у судовому засіданні та дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

За змістом ст. 9 КУпАП єдиною підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність у її діях (бездіяльності) складу адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Норми ч.1 ст. 156 КУпАП передбачають адміністративну відповідальність, зокрема, за роздрібну або оптову торгівлю тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.

Норми ч.1ст.164 КУпАП встановлюють адміністративну відповідальність втому числі запровадження господарської діяльності без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як докази винуватості ОСОБА_1 у скоєнні адміністративних правопорушень, кваліфікованих за ч.1 ст. 164 КУпАП, ч 1 ст. 156, службовими особами Бучанського РУП ГУНП в Київській області були надані до суду: протоколи про адміністративні правопорушення від 29.01.2024 року серії ВАВ №105079 (щодо діяння, кваліфікованого за ч.1 ст. 164 КУпАП) та від 29.01.2024 року серії ВАВ №105078 (щодо діяння, кваліфікованого за ч.1 ст. 156 КУпАП), акти вилучення майна до вищезазначених протоколів від 29.01.2024 року, копію паспорта ОСОБА_1 серії СК992207, копію картки платника податків, фото та відео матеріали з фіксуванням процедури складання протоколів. Будь-яких інших доказів у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 службовими особами ВП №1 Бучанського РУП до суду не надано.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Органи державної влади, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Основного Закону).

Нормами ст. 62 Конституції України визначено основоположні засади презумпції невинуватості. Зокрема, обов`язок встановлення всіх обставин умовного правопорушення та доведення вини особи покладається на сторону обвинувачення; всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З огляду на зміст протоколів про адміністративні правопорушення від 29.01.2024 року, складених відносно ОСОБА_1 , та заперечення останньою своєї вини, службовими особами ВП №1 Бучанського РУП повинні довести той факт, що ОСОБА_1 здійснювала роздрібну торгівлю тютюновими виробами без марок акцизного податку, а також здійснювала провадження господарської діяльності без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, яка підлягає ліцензуванню відповідно до закону.

Протоколи про адміністративні правопорушення самі по собі не можуть бути визнані достатніми доказами винуватості ОСОБА_1 у цій справі в розумінні ст.251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою вони не є самостійними беззаперечними доказами, а обставини, викладені в них, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, котра притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали би сумнівів у судді.

Отже протоколи про адміністративні правопорушення від 29.01.2024 року серії ВАВ №105079 (щодо діяння, кваліфікованого за ч.1 ст. 164 КУпАП) та від 29.01.2024 року серії ВАВ №105078 (щодо діяння, кваліфікованого за ч.1 ст. 156 КУпАП) містять одноосібні висновки службових осіб ВП №1 Бучанського РУП без конкретизації кому саме здійснено роздрібну торгівлю, яку виручку отримала ОСОБА_1 від інкримінованих протизаконних дій. В матеріалах справи наявні акти вилучення майна до вищезазначених протоколів, однак вони не є підтвердженням факту реалізації тютюнових виробів без марок акцизного податку, а лише доводять наявність у ОСОБА_1 цього товару. Свідки події правопорушення (систематичного продажу особою сигарет з метою отримання прибутку) поліцейськими не встановлені, пояснення від можливих покупців щодо придбання сигарет саме в магазині ОСОБА_1 не отримані. Відеозаписи які містяться в матеріалах справи фіксують лише процедуру складання протоколів відносно ОСОБА_1 , 29.01.2024 року. Твердження ОСОБА_1 , згідно з якими вона не здійснювала в магазині роздрібної торгівлі сигаретами, наданими в справі доказами спростовані не були. Будь-яких інших доказів у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 службовими особами ВП №1 Бучанського РУП до суду не надано.

З метою повного та всебічного розгляду справи в судове засідання було викликано працівника поліції ОСОБА_2 , який склав зазначені протоколи, але він в судове засідання не прибув, особисті пояснення суду не надав.

Європейський суд з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02), «Малофеєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», рішення від 20.09.2016, заява № 926/08) неодноразово зазначав, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (п. 161 рішення від 18.01.1978 у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom); п.65 рішення від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» (Korobov v. Ukraine), заява № 39598/03). Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.

Згідно з правовими позиціями Європейського суду з прав людини «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. «Поза розумним сумнівом» має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення «поза розумним сумнівом» недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

При цьому відповідно до ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

За таких обставин суддя дійшов висновку, що службовими особами ВП №1 Бучанського РУП не доведено наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 164, та ч. 1 ст. 156 КУпАП, отже, суддя констатує відсутність правових підстав для притягнення останньої до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАПпровадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що судом встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 164 КУпАП та ч. 1 ст. 156 КУпАП в судовому засіданні не підтвердилась, провадження у справі підлягає закриттю, у зв`язку із відсутністю в її діях складу зазначених адміністративних правопорушень.

Відповідно до ч.1 ст. 265 КУпАП речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об`єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами, зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням із Державною судовою адміністрацією України; після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей реалізують.

Оцінюючи ступінь втручання у майнові права ОСОБА_1 , суддя бере до уваги положення ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 1950), згідно з якими кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

При складання зазначених протоколів про адміністративні правопорушення службовими особами ВП №1 Бучанського РУП було застосовано вилучення майна у ОСОБА_3 (61 пачка сигарет). Оскільки провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито, то вилучені речі підлягають поверненню їхньому володільцеві (після набрання законної сили відповідною постановою судді).

Враховуючи викладене, керуючись ст. 7,9,36,247,280,284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за ч. 1 ст. 164 КУпАП № 363/961/24 та за ч. 1 ст. 156 КУпАП №363/962/24 об`єднати в одне провадження та присвоїти №363/961/24.

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 156, ч.1 ст. 164 КУпАП - закрити.

Після набрання цією постановою законної сили вилучене майно (5 пачок сигарет марки «Прима срібна», 9 пачок сигарет марки «Lucky Strike», 7 пачок сигарет марки «West Silver UP», 5 пачок сигарет марки «Mustang Black», 2 пачки сигарет «West Red Up», 14 пачок сигарет марки «Compliment Blue», 10 пачок сигарет марки «Marlboro», 4 пачки сигарет марки «Desert Evening», 5 пачок сигарет марки «Compliment» - повернути власниці майна ОСОБА_1

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня винесення постанови.

Суддя Д.А. Свєтушкіна