Рішення № 117827847, 20.03.2024, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

20 березня 2024 року м. Рівне№460/16724/23Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. Щербакова, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся з позовом до Головного управління Національної поліції в Рівненській області (далі відповідач), відповідно до якого просив суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 24.04.2023 №438 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності"

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 05.05.2023 №102 о/с "По особовому складу" в частині звільнення позивача у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.

- поновити позивача на посаді поліцейського офіцера громади сектору взаємодії з громадянами відділу превенції Дубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Рівненській області на користь позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем безпідставно та з порушенням процедури службового розслідування притягнуто позивача до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення зі служби в поліції.

Ухвалою від 14.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та вирішено провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Від Головного управління Національної поліції в Рівненській області надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування заперечень вказано, що за результатами службового розслідування беззаперечно встановлено факт грубого порушення позивачем службової дисципліни, вчинення дисциплінарного проступку перебування на роботі в стані алкогольного сп`яніння. Тобто, позивач вчинив проступок, несумісний з подальшим проходженням служби в Національній поліції України.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив службу в органах внутрішніх справ, в органах Національної поліції України, прийнявши Присягу поліцейського з 30.11.2015, з 04.01.2021 поліцейського офіцера громади сектору взаємодії з громадянами відділу превенції Дубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області.

Зазначені обставини підтверджуються матеріалами справи, та не заперечуються сторонами.

22.04.2023 о 05:00 год. оголошено збір особового складу структурних, територіальних (відокремлених) підрозділів ГУ НП в Рівненській області по сингалу «Навчальна тривога», відповідно до наказу ГУ НП в Рівненській області від 30.01.2023 №198 «Про організацію оповіщення і збору особового складу ГУ НП в Рівненській області».

Після збору особового складу у Дубенському РВП ГУНП в Рівненській області, на підставі наказу ГУНП в Рівненській області від 18.04.2023 №837, проведено стройовий огляд особового складу, з метою перевірки стану забезпечення поліцейських предметами літньої форми одягу.

Під час проведення огляду капітана поліції ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: різний запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву.

У зв`язку з чим, капітану поліції ОСОБА_1 запропоновано пройти медичних огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння у Дубенській міській лікарні.

За результатами медичного огляду підтверджено факт алкогольного сп`яніння, результат дослідження 0,78 проміле.

22.04.2023 Головним управлінням Національної поліції в Рівненській області видано наказ №862 "Про призначення службового розслідування, згідно з яким призначене службове розслідування відносно ОСОБА_1 .

Зазначеним наказом для проведення службового розслідування створено дисциплінарну комісію.

24.04.2023 дисциплінарною комісією Головного управління Національної поліції в Рівненській області складено висновок службового розслідування за фактом грубого порушення службової дисципліни поліцейським офіцером громади сектору взаємодії з громадами відділу превенції Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області капітаном поліції ОСОБА_1 , згідно з яким рекомендовано останнього звільнити зі служби в поліції за порушення службової дисципліни, пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", вимог Дисциплінарного статуту, що виразилося в недотримання нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського.

24.04.2023 Головним управлінням Національної поліції в Рівненській області видано наказ №438 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", пунктом 1 якого капітан поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції на підставі п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось у порушенні вимог п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» у частині недотримання Присяги поліцейського, текст якої закріплено у частині 1 статті 64 цього ж Закону, а також невиконання нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, п. 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», у частині зобов`язань утримуватися від дій, які підривають авторитет Національної поліції України, п. 14 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у частині заборони поліцейському перебувати у стані алкогольного сп`яніння під час несення служби, скоєнні дій, які дискредитують звання поліцейського, керуючись статтею 19 Закону України

«Про Національну поліцію», статтями 11, 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, поліцейського офіцера громади сектору взаємодії з громадами відділу превенції Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області.

05.05.2023 Головним управлінням Національної поліції в Рівненській області видано наказ №102 о/с "По особовому складу", яким капітан поліції ОСОБА_1 , відповідно до частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII, звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) 05.05.2023.

Вважаючи звільнення зі служби в поліції протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (далі Закон №580-VIII).

Відповідно до ст.3 Закону №580-VIII, у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч.1 ст.17 Закону №580-VIII, поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Відповідно до ст.18 Закону №580-VIII, поліцейський зобов`язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я;

5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;

6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (ч.2 ст.19 Закону №580-VIII).

Згідно з п.6 ч.1 ст.77 Закону №580-VIII, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Статтею 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII (далі Дисциплінарний Статут) визначено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського:

1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;

2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;

3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;

4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;

5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;

6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;

7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;

8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;

9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;

10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;

11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;

12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;

13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;

14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Згідно зі ст.11 Дисциплінарного Статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту.

Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (ст.12 Дисциплінарного Статуту).

Відповідно до ст.13 Дисциплінарного Статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

Згідно із ч.3 ст. 13 Дисциплінарного Статуту, до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

За приписами ст.14 Дисциплінарного Статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Відповідно до ч.1 ст.18 Дисциплінарного Статуту, службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.

Судом встановлено, що з метою дослідження фактів та обставин вчинення позивачем дисциплінарного проступку, наявності чи відсутності дисциплінарного проступку, Головним управлінням Національної поліції у Рівненській області видано наказ від 22.04.2023 №862, яким призначено службове розслідування щодо ОСОБА_1 .

За результатами вказаного розслідування складено висновок від 24.04.2023, який затверджений начальником Головного управління Національної поліції в Рівненській області О.Ганжою.

Тобто, службове розслідування було проведено в межах місячного строку, визначеного ст.18 Дисциплінарного Статуту.

Суд звертає увагу на те, що за змістом висновку про результати службового розслідування щодо ОСОБА_1 , особи, які проводили службове розслідування, прийшли до переконання, що ОСОБА_1 грубо порушено службову дисципліну, вчинено дії, які несумісні з вимогами, що пред`являються до професійних та моральних якостей поліцейського, а саме перебування під час несення служби у стані алкогольного сп`яніння.

Надаючи правову оцінку факту встановлення висновком службового розслідування порушення позивачем вимог п.14 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту суд зазначає наступне.

Як зазначалось вище судом, відповідно до ст.1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського, в тому числі, під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Аналогічні вимоги містяться і у правилах етичної поведінки поліцейських.

Відповідно до підпункту 6 пункту 2 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 року №1179, під час виконання службових обов`язків поліцейському заборонено: перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов`язків і в невстановленому місці.

Таким чином диспозиція вказаних норм передбачає заборону поліцейському під час безпосереднього виконання службових обов`язків перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов`язків і в невстановленому місці.

Положеннями частини 4 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Статтею 24 Закону України «Про Національну поліцію» установлено, що у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.

У ході забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, виконання завдань територіальної оборони органи та підрозділи, що входять до системи поліції та дислокуються в межах Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, області, міста Києва, підпорядковуються відповідному начальнику Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, області, місті Києві.

Також, частиною 1 статті 12 вказаного вище Закону передбачено, що поліція забезпечує безперервне та цілодобове виконання своїх завдань. Кожен має право в будь-який час звернутися за допомогою до поліції або поліцейського.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 Закону №580-VII особливий характер служби в поліції містить такі спеціальні умови для певних категорій поліцейських: службу у святкові та вихідні дні; службу позмінно; службу з нерівномірним графіком; службу в нічний час.

Як зазначає відповідач, наказом ГУНП в Рівненській області «Про затвердження внутрішнього розпорядку дня поліцейських, держаних службовців та працівників апарату ГУ НП в Рівненській області» від 09.08.2016 №383, визначено режим робочого дня, відповідно до якого субота та неділя вихідні дні.

При цьому, наказом ГУНП в Рівненській області від 17.01.2023 №102 "Про деякі питання посиленого варіанту службової діяльності на період дії на території України воєнного стану", установлено, тимчасово, на період дії на території України воєнного стану режим робочого дня поліцейських, держаних службовців та працівників апарату ГУ НП в Рівненській області - шестиденний робочий тиждень та відмінити вихідний день субота.

Розподіл службового часу поліцейських визначається розпорядком дня, який затверджує керівник відповідного органу (закладу, установи) поліції (ч. 2 ст. 91 Закону №580-VII).

04.03.2024, на адресу суду, надійшли нотаріально засвідчені пояснення ОСОБА_2 , поліцейського офіцер громади сектору взаємодії з громадянами відділення поліції №2 Дубенського районного відділу поліції ГУ НП в Рівненській області.

Відповідно до пояснень, ОСОБА_2 вказує, що згідно графіку, погодженого між ним та ОСОБА_1 , який доведено до відома та узгоджений з безпосереднім керівником ОСОБА_3 , 22.04.2023 ОСОБА_4 був вихідний, а 23.04.2023 мав заступити на службу з охорони громадського порядку та безпеки на території громади Дубенського району, де відбувались поминальні дії. Відповідно 22.04.2023 ОСОБА_2 перебував на службі з охорони громадського порядку та безпеки, а 23.04.2023 був вихідний. Пояснює, що їхнє рішення щодо почергового здійснення охорони громадського порядку було пов`язане з тим, що у квітні 2023 року вони мали шестиденний робочий тиждень.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено, що відповідачем до матеріалів справи не долучено жодних доказів, що ОСОБА_4 залучався до виконання спеціальних службових завдань в суботу 22.04.2023, перебував на чергуванні відповідно графіку.

Також, в матеріалах справи відсутні докази, що свідчили б про цілодобове несення служби ОСОБА_1 .

Також, Верховний Суд у постанові від 23.05.2018 року по справі №802/1275/16-а у подібних правовідносинах зауважив, що відповідно до чинного законодавства, заборона вживання спиртних напоїв у позаслужбовий час (навіть у особливий період) відсутня.

Відступу від вищезазначених правових позицій Верховний Суд не здійснив, а тому вказані правові позиції підлягають врахуванню судом.

Щодо решти обставин. Матеріалами справи підтверджено, ОСОБА_1 запропоновано пройти обстеження на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі.

Як вбачається з висновку КНП Дубенської міської ради «Дубенська міська лікарня» №194 від 22.04.2023 огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився в медичному закладі, за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 6810. Результат огляду - позитивний 0,78 проміле.

Вказані обставини також підтверджуються відеозаписом 0000000_00000020230422075309_0021. Зокрема, з якого вбачається, що позивач тричі продував газоаналізатора Alcotest Drager 6810 з метою проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Зокрема, в ході дослідження судом відеозапису встановлено, що о 07:59:02 позивач втретє проходив тестування на газоаналізаторі, оскільки попередніх два рази прилад не спрацював. Результат огляду - позитивний 0,78 проміле (зафіксований на відеозаписі о 07:59:38)

Повторний огляд було проведено через 20 хв.

Так, відповідно до відеозапису 0000000_00000020230422081803_0022, о 08:18:11 позивач проходив потворне тестування на газоаналізаторі. Результат огляду - позитивний 0,45 проміле (зафіксований на відеозаписі о 08:18:33)

Згідно позовної заяви, позивач вказує, що не був згідний з результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладів «Drager», з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння працівник лікарні, що уповноважений проводити медичний огляд, мав би відібрати у нього зразки саме біологічного середовища, для проведення лабораторного дослідження, що прямо передбачено Порядком. У даному випадку цього не було зроблено, тому процедура огляду особи на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі була порушена.

Надаючи оцінку твердження позивача щодо порушення процедури огляду особи на стан алкогольного сп`яніння, суд зауважує наступне.

Суд враховує, що порядок виявлення стану алкогольного чи наркотичного сп`яніння передбачено Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У розділі ІІІ цієї Інструкції визначено порядок проведення огляду на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я і оформлення його результатів.

Згідно п.п.3, 4 розділу ІІІ Інструкції, огляд у закладах охорони здоров`я щодо виявлення стану сп`яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством. Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння в обстежуваної особи.

Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння (п.8).

Використання в закладах охорони здоров`я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки (п.9).

Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук (п.12).

Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу (п.13).

За результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду (п.15).

Таким чином, враховуючи наведені вище вимоги Інструкції, єдиним і достатнім доказом перебування особи в стані алкогольного сп`яніння є висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння, складений особою, що пройшла тематичне удосконалення за відповідною програмою. Крім того, такий висновок складається за результатами дослідження біологічного середовища.

Втім, як видно з матеріалів справи та й не заперечувалось відповідачем, у спірному випадку висновок складено без відібрання у позивача зразків біологічного середовища.

Висновки аналогічного змісту зазначено як у висновку дисциплінарної комісії щодо службового розслідування за відомостями щодо порушення ОСОБА_1 службової дисципліни, так і у відзиві на позовну заяву. Зокрема, в яких вказано, що огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у медичному закладі із застосуванням спеціального технічного засобу Alcotest Drager 6810.

Згідно ч.1, ст.73, ч.2 ст.74 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На думку суду, наявний у матеріалах справи висновок щодо результатів медичного огляду №194 від 22.04.2023 року, не може вважатись належним та допустимим доказом факту перебування в стані алкогольного сп`яніння, оскільки складений з порушенням процедури проведення відповідного огляду.

Такі висновки суду узгоджуються з правовими висновками у подібних правовідносинах, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №800/531/17, від 12.02.2019 у справі №9901/711/18, у постанові Верховного Суду від 13.02.2020 у справі №1.380.2019.000121.

Отже, зібраними у справі доказами та висновком службового розслідування не підтверджено вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.

Надаючи оцінку аргументам позивача, покладеним в основу адміністративного позову про необґрунтованість спірного наказу відповідача, суд зауважує, що встановлені судом обставини, вказують на відсутність дисциплінарного проступку.

В контексті конкретних обставин цієї справи та зумовленого ними нормативного регулювання правовідносин, що склалися між їх суб`єктами, суд вважає, що недотримання суб`єктом владних повноважень відповідних законодавчо установлених процедур свідчить про порушення принципу належного урядування, при цьому відповідальність за допущення помилок в даному випадку покладається саме на нього. Як наслідок, суд приходить висновку, що спірний наказ відповідача від 24.04.2023року №438 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо Наказу Головного управління національної поліції в Рівненській області (по особовому складу) №102о/с від 05.05.2023 про звільнення позивача, суд зауважує, що він прийнятий на Наказу №438 від 24.04.2023., тому також підлягає скасуванню.

Враховуючи незаконне звільнення позивача, суд дійшов висновку про необхідність поновлення позивача ОСОБА_1 на тій посаді та у тому органі, з якого він був протиправно звільнений на посаді поліцейського офіцера громади сектору взаємодії з громадами відділу превенції Дубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області з наступного дня після звільнення - з 06.05.2023

Принагідно суд зазначає про те, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Щодо вимоги позивача про стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, суд зазначає наступне.

За правилами частини другої статті 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Застосуванню також підлягають норми Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 (далі Порядок №100 в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до Довідки про грошове забезпечення ОСОБА_1 №811 від 27.07.2023, середньоденна заробітна плата становить 919,63 грн.

Тому на користь позивача підлягає стягненню сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 06.05.2023 (наступний день за днем звільнення) по 20.03.2024 року (дата ухвалення судового рішення) у розмірі 294281 грн. 60 коп: (з розрахунку: 919,63 грн. х 320 (к-сть днів).

Відповідно до пункту 171.1 статті 171 Податкового кодексу України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу (підпункт 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України).

Отже, відповідач, як податковий агент, відповідно до норм Податкового Кодексу України та як страхувальник відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», зобов`язаний виплатити позивачу суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 294281, 60 грн., утримавши з такої суми при виплаті законодавчо встановлені податки та збори.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд вважає, що відповідачем на підставі належних та допустимих доказів не доведено обставини, на яких ґрунтуються заперечення на позов, та правомірність прийняття спірних наказів.

Отже, у позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 24.04.2023 №438 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" в частині звільнення ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 05.05.2023 №102о/с "По особовому складу" в частині звільнення ОСОБА_1 у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.

Поновити ОСОБА_1 з 06.05.2023 на посаді поліцейського офіцера громади сектору взаємодії з громадами відділу превенції Дубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Рівненській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 06.05.2023 по 20.03.2024 включно в розмірі 294281, 60 грн. (двісті дев`яносто чотири тисячі двісті вісімдесят одна гривня 60 коп.) (сума вказана без урахування сплати податків та інших обов`язкових платежів, які підлягають стягненню під час виплати її працівнику).

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць звернути до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 20 березня 2024 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Рівненській області (вул. Миколи Хвильового, 2,м. Рівне,Рівненська обл., Рівненський р-н,33028, код ЄДРПОУ 40108761)

Суддя В.В. Щербаков