Ухвала суду № 117825363, 21.03.2024, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

21 березня 2024 р.Справа № 120/3225/24

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Томчук Андрій Валерійович, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Сьомого апеляційного адміністративного суду про визнання бездіяльності протиправною, зобовязання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Сьомого апеляційного адміністративного суду про визнання бездіяльності протиправною, зобовязання вчинити дії.

У позовній заяві позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача, щодо нерозгляду її скарг від 11.09.2023, від 29.11.2023, від 28.12.2023 та зобов`язати розглянути звернення.

Ознайомившись із позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв`язку з чим недотримання положень цих норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.

Відповідно до п. 4-5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

В силу приписів ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Наведені обов`язки позивача при оформленні та поданні до суду позовної заяви узгоджуються з його обов`язками як учасника справи, визначеними у ст. 77 КАС України.

Так, згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів (ч. 5 ст. 77 КАС України).

Безперечно завданням стадії прийняття позову до розгляду та відкриття провадження у справі не є збирання усіх доказів, які б були достатніми для ухвалення рішення.

Однак нормами п. 4-5 ч. 5 ст. 160 КАС України покладено на сторону позивача обов`язок навести мінімально допустиме обґрунтування та подати відповідні докази, що дасть суду можливість встановити, зокрема, коли та за яких обставин між сторонами виникли правовідносини які набули характер спірних, темпоральні межі таких правовідносин, характер, зміст і суть спірних правовідносин.

Варто зауважити, що ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед, повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права з метою, з якою такі права надані. Реалізація цих прав нерозривно пов`язана із виконанням обов`язків щодо сприяння встановленню обставин у справі.

Способом виконання обов`язку ініціатора процесу та суб`єкта процесуальних правовідносин доказування є, в першу чергу, належний виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із посиланням на докази, що підтверджують вказані обставини.

Повертаючись до обставин викладених у позовній заяві, то там вказано, що ОСОБА_1 тричі (11.09.2023, 29.11.2023, 28.12.2023) зверталася до відповідача із скаргами, однак відповіді на них не отримала. Це стороною позивача кваліфіковано як порушення відповідачем приписів Закону України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 № 393/96-ВР.

До позовної заяви долучено документи "скарга від громадянина України" датований 11.09.2023, "скарга від громадянина України" від 29.11.2023 та "скарга від громадянина України" від 28.12.2023. Окрім того, стиль та спосіб оформлення цих додатків не дає підстав їх ідентифікувати як належним чином оформлені копії.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Згідно із ч. 4, 5 ст. 94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Порядок засвідчення копій документів визначений пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року № 55.

За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.

В порушення вказаних норм законодавства, додані до позовної заяви документи не засвідчені позивачем чи її представником із урахуванням наведених правил.

Висновок щодо обов`язку належного засвідчення копії документів узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, що викладена в постановах від 02.10.2018 по справі № 2а-15994/12/2670, від 11.09.2018 по справі № 826/15414/17, від 11.02.2020 по справі № 826/2935/14.

До того ж, позивач не виконала передбаченого пунктом 5 частини 5 статті 160 КАС України обов`язку навести мінімально допустиме обґрунтування позовних вимог та подати відповідні докази для їх підтвердження.

Зокрема нормативне обґрунтування позовних спрямоване на доведення неналежного виконання відповідачем Закону України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 № 393/96-ВР в частині недотримання строків розгляду скарг ОСОБА_1 від 11.09.2023, від 29.11.2023, від 28.12.2023.

Згідно ст. 1 Закону № 393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади із заявами або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів.

Частиною 1 ст. 15 Закону № 393/96-ВР встановлено, що органи державної влади та їх посадові особи до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону № 393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Аналіз встановленої процедури розгляду звернення (заяви) дає підстави для висновку, що орган державної влади зобов`язаний в установлений строк, який обчислюється від дня надходження звернення, в межах своїх повноважень: 1) об`єктивно, всебічно і вчасно розглянути заяву громадянина, який звернувся до нього з такою заявою; 2) прийняти за результатами такого розгляду відповідне рішення; 3) повідомити заявника про наслідки розгляду його звернення.

Однак, юридичним фактом із настанням якого виникає обов`язок розглянути звернення та виконати похідні обов`язки є надходження такого звернення до відповідного суб`єкта, у спірному випадку цим суб`єктом є Сьомий апеляційний адміністративний суд.

Настання цього юридичного факту повинна довести позивач адже саме вона посилається на неналежне виконання відповідачем обов`язку щодо розгляду звернень.

Натомість до позовної заяви долучено лише три документи скарга від громадянина України" датований 11.09.2023, "скарга від громадянина України" від 29.11.2023 та "скарга від громадянина України" від 28.12.2023, які, як зазначено вище, ще й неналежно оформлені, при цьому доказів їх надіслання та отримання адресатом не надано.

Відтак, виявлені недоліки позову підлягають виправленню у спосіб подання до суду належним чином оформлених (засвідчених) додатків до позовної заяви, усунення зазначених розбіжностей у датах документів, надання доказів надіслання/вручення скарг адресату.

За правилами визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачці строку для усунення вказаних в цій ухвалі недоліків позовної заяви у спосіб надання до суду:

- доказів надіслання та отримання Сьомим апеляційним адміністративним судом скарг позивачки від 11.09.2023, 29.11.2023, 28.12.2023;

- засвідчених у встановленому порядку копій документів, що долучені до матеріалів позовної заяви в двох примірниках (для суду та для надіслання відповідачу).

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Сьомого апеляційного адміністративного суду про визнання бездіяльності протиправною, зобовязання вчинити дії залишити без руху.

Запропонувати позивачу у 7- денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

СуддяТомчук Андрій Валерійович