Ухвала суду № 117821670, 21.03.2024, Згурівський районний суд Київської області

Справа № 365/61/24

Номер провадження: 2/365/125/24

У Х В А Л А

21 березня 2024 року селище Згурівка

Згурівський районний суд Київської області у складі:

головуючогосудді Кучерявої Л.М.

за участю секретаря судового засіданняМатвієнко Н.В.

в ході розгляду у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань № 2 Згурівського районного суду Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільної справи за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «КИЇВОБЛГАЗ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги розподілу природного газу,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2024 року позивач Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «КИЇВОБЛГАЗ» звернувся до Згурівського районного суду Київської області із позовом, в якому просить стягнути на свою користь із ОСОБА_1 заборгованість за послуги з розподілу природного газу в розмірі 4666,00 грн. та судові витрати у розмірі 3028,00 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що між позивачем та відповідачем укладено типовий договір розподілу природного газу. В порушення цього договору та нормативних актів відповідачем не проведена оплата за розподіл природного газу, внаслідок чого за період з 01.10.2021 по 31.10.2022 утворилась заборгованість в розмірі 4666,00 грн, про що свідчить розрахунок боргу.

При відкритті провадження у справі суд на виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України звернувся із запитом до Згурівської селищної ради та до Управління обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області про отримання інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи відповідача ОСОБА_1 .

На запит суду від Згурівської селищної ради надійшла відповідь про те, що інформація про місце реєстрації та інші персональні дані щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в реєстрі Згурівської територіальної громади відсутня.

Відповідно до ч. 10 ст. 187 ЦПК України якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. У ст. 28 ЦПК України встановлено, що позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Ухвалою Згурівського районного суду Київської області від 31 січня 2024 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, сторонам роз`яснено їх процесуальні права та встановлено відповідні строки для подання заяв по суті справи.

14 лютого 2024 року до суду від Управління обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області надійшла відповідь на запит суду про надання інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи відповідача ОСОБА_1 , в якій зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований по АДРЕСА_1 , 02.12.2019 знятий з реєстрації як померлий.

У судове засідання представник позивача не з`явився, направив заяву про розгляд справи без участі представника позивача за наявними у справі матеріалами, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва (пункт 7 частини першої статті 255 ЦПК України).

З аналізу пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України вбачається, що правонаступників у справу можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи настала вже після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі.

Відповідно до статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи.

Цивільна правоздатність фізичної особи, за загальним правилом, виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті

У статті 26 ЦК України визначено, що усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов`язки. Фізична особа має усі особисті немайнові права, встановлені Конституцією України та цим Кодексом. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин.

Згідно з частиною першою статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи.

У статті 46 ЦПК України визначено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.

Частиною першою статті 47 ЦПК України передбачено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Відповідно до частини першої статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Системний аналіз вказаних норм права, а також положень частин першої, другої, четвертої статті 25, частини першої статті 26 ЦК України та частини другої статті 48 ЦПК України, дозволяє дійти висновку про те, що на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі має бути живим, мати цивільну процесуальну правосуб`єктність. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 чинного ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

При цьому норма статті 255 ЦПК України є імперативною. Тобто, за наявності підстав, визначених пунктами 1-8 частини першої статті 255 ЦПК України, незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов`язаний закрити провадження у справі.

Така правова позиція відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 20 червня 2019 року у справі № 185/998/16-ц

Вказаний висновок, також, узгоджується з принципом правової визначеності, на якому неодноразово наголошував у своїй практиці Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним й безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

ЄСПЛ зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Враховуючи те, що ОСОБА_1 знятий з реєстрації з 02.12.2019 як померлий, тобто до часу звернення позивачем із позовом до суду та набуття ним статусу відповідача, суд вважає за необхідне провадження у справі закрити, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

В силуположенняп.5ч.1ст.7ЗаконуУкраїни«Про судовийзбір» сплаченасумасудовогозбору повертаєтьсязаклопотаннямособи,якайогосплатила заухвалоюсудув разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Згідно з ч. 5 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Керуючись ст. 255 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «КИЇВОБЛГАЗ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги розподілу природного газу закрити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі її подання ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцати днів з дня вручення йому відповідної ухвали. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другійстатті 358 цього Кодексу.

Головуючий суддя Л.М. Кучерява