Ухвала суду № 117816378, 20.03.2024, Снігурівський районний суд Миколаївської області

СНІГУРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

іменем України

про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

20 березня 2024 року м.Снігурівка

справа №383/379/23

провадження № 1-кп/485/10/24

Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Снігурівського відділу Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м.СнігурівкаМиколаївської області,зареєстрованого заадресою: АДРЕСА_1 ,остання відомаадреса проживання: АДРЕСА_2 ,раніше несудимого,

установив:

У провадженніСнігурівського районногосуду Миколаївськоїобласті з15червня 2023року перебуваєкримінальне провадженнящодо ОСОБА_4 ,обвинуваченого увчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.

Снігурівський районний суд Миколаївської області своєю ухвалою від 22 січня 2024 оголосив ОСОБА_4 у розшук. На виконання вказаної ухвали, 20 березня 2024 до Снігурівського районного суду Миколаївської області надано рапорт о/ СКП ВП №2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області, за змістом якого стало відомо, що співробітниками ВП №2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області обвинуваченого ОСОБА_4 затримано 20.03.2024 року та доставлено до суду.

Під час судового засіданняпрокурорзвернулася до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді «тримання під вартою» щодо ОСОБА_4 , посилаючись на систематичні неявки останнього до суду та його розшук, що свідчить про бажання уникнути кримінальної відповідальності за вчинені кримінальні правопорушення. Крім того, останній протягом розгляду кримінального провадження за обвинувальним актом у кримінальному провадженні №1202215231000202, восени 2023 року скоїв ще одне кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, у вчиненні якого повідомлено про підозру та обвинувальний акт 19.01.2024 скеровано до суду для розгляду по суті (кримінальне провадження №12023152310000455). Просила врахувати, що ОСОБА_4 за місцем реєстрації у м.Снігурівка тривалий час не проживає, відомості щодо працевлаштування відсутні утриманців та своєї сім`ї не має, відсутні стійкі соціальні зв`язки, стійка антисоціальна поведінка, а тому єдиним запобіжним заходом, який зможе гарантувати його належну процесуальну поведінку є саме тримання під вартою.

ОСОБА_4 щодо задоволення клопотання прокурора не заперечував, однак не зміг пояснити поважність причин неявки для участі в судових засіданнях або надати відповідні документи з цього приводу.

При вирішенні питання про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд приймає до уваги таке.

Частиною ч. 1 ст. 331 КПК України визначено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу (ч. 2 ст. 331 КПК України).

Наведена правова норма є відсильною щодо норм кримінально-процесуального закону, розміщених урозділі ІІ КПК. Зокрема, ч. 2 ст. 184 КПК України регламентовано, що копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання. У ході проведення судового засідання встановлено, що зазначені вище вимоги кримінально-процесуального законодавства стороною обвинувачення було дотримано.

При вирішенні питання щодо доцільності застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу, суд враховує положення ч. 1 ст.177та ч. 1 ст.178 КПК, п. 1ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі Конвенція), ратифікованоїЗаконом №475/97-ВР від 17.07.1997.

Питання щодо мети і підстав застосування запобіжних заходів регламентованіст. 177 КПК. Зокрема, з ч. 1 ст. 177 КПК України випливає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов?язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Як слідує зі змісту ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст.183 КПКУкраїни тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176цього Кодексу.

Також суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст.194 КПКпід час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов?язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачена відповідальність строком від 5 до 8 років позбавлення волі. Оцінюючи наявність ризиків, які можуть стати підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує можливість обвинуваченого переховуватись від суду (для участі в судові засідання не з`являвся, ухилявся від виконання ухвал суду про привід, двічі був оголошений у розшук через систематичні неявки до суду), вчинити інше кримінальне правопорушення (під час розгляду даного кримінального провадження, восени 2023 року скоїв ще одне кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, у вчиненні якого повідомлено про підозру та обвинувальний акт 19.01.2024 скеровано до суду для розгляду по суті (кримінальне провадження №12023152310000455).

Також при вирішенні питання суд бере до уваги у сукупності обставини, які передбачені ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, яке може бути застосоване до обвинуваченого у разі доведення обсягу обвинувачення під час судового розгляду; відсутність беззаперечних відомостей про міцність соціальних зв`язків обвинуваченого, зокрема наявність утриманців, що є фактором, який спонукає до утримання від вчинення інших протиправних дій; наявність постійного місця роботи, що було б запорукою існування офіційних джерел доходів та запобіжником пошуку способів отримання незаконних доходів; ризик продовження чи повторення протиправної діяльності; судом також враховуються відомості, що характеризують особи обвинуваченого; вік та стан здоров`я, які не перешкоджають утриманню в умовах ізоляції від суспільства, оскільки даних на підтвердження неможливості утримання обвинуваченого під вартою суду надано не було.

Європейський Суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у своїй прецедентній практиці вказує на те, що в розумінні Конвенції є обґрунтованою підозрою. Зокрема, для обґрунтованої підозри повинні бути факти або інформація, які б переконали неупередженого спостерігача в тому, що ця особа, можливо, вчинила злочин (п. 175, справа «Нечипорук і Йонкало проти України»; п. 32, справа «Fox, CampbellandHartley v. the UK»; п. 88, справа «IglarMammadov v. Azerbaijan»; п. 42 «Котій проти України»; п. 51, справа «Erdagos v. Turkey»; п. 48 «Cebotari v. Moldova»).

Суд враховує, що для вирішення питання щодо можливої причетності обвинуваченого до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення здійснюється саме на виконання вимог п. 1, 2 ч.1 ст. 91 КПК України, якою визначено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

При цьому ч. 1ст. 94 КПКвизначено, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Таким чином, вирішення питання щодо обґрунтованості підозри обвинуваченого потребує дослідження доказів у їх сукупності. На даний час кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, досліджено письмові докази у справі, допитано обвинуваченого, потерпілих та свідків.

При вирішенні питання щодо наявності ризиків, передбачених частиною першоюстатті 177 КПК, суд враховує, що ЄСПЛ звернуто увагу на те, що ризик того, що обвинувачений може переховуватися, не може оцінюватися виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання; він має оцінюватися з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки переховування, або довести, що така можливість є настільки незначною, що може не виправдати досудове тримання під вартою (п. 21, справа «Подвезько проти України»).

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що відносно ОСОБА_4 неодноразово було застосовано примусовий привід через систематичне невиконання покладеного на нього обов`язку щодо явки до суду, а також останній був двічі оголошений у розшук.

Згідно з висновком, який міститься в постанові Верховного Суду України від 19.03.2015 (справа №5-1кс15), під ухиленням від слідства або суду з погляду застосуванняст. 49 ККУкраїни слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (нез`явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, перебування в тайнику, імітація своєї смерті тощо).

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований,окрім як:до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне, з метою забезпечення кримінального провадження, попередження переховування ОСОБА_4 від суду та вчинення ним нових кримінальних правопорушень, з метою додержання розумних строків розгляду кримінального провадження, перепоною для чого були неявки обвинуваченого до суду, клопотання прокурора слід задовольнити та застосувати до обвинуваченого запобіжний захід саме у вигляді тримання під вартою.

Разом з тим, зі змісту ч. 3 ст. 183 КПК України випливає, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов?язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків,передбачених частиною четвертою цієї статті.

При вирішенні питання щодо обрання розміру застави суд враховує положення п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, якою розмір застави за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 обмежено від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При цьому, суд враховує,Закон України «Про державний бюджет на 2024 рік», яким зокрема встановлено розміри прожиткового мінімуму для різних груп населення. Таким чином, суд вважає за доцільне застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави розміром двадцять прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 60560, 00 гривень.

У разі внесення застави ОСОБА_4 підлягає звільненню з-під варти з покладенням на нього обов?язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до прокурора, суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора, чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утриматися від спілкування із потерпілими та свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

Керуючись п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 176-178, 183, 184, 194, 331, 369, 372 КПК України,

постановив:

Задовольнити клопотання прокурора Снігурівського відділу Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_3 .

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, а саме до 18травня 2024року включно.

Строк дії ухвали - до 18травня 2024року (включно).

Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 заставу 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560, 00 грн, яка може бути внесена, як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , на строк до 18 травня 2024 року включно обов`язки:

- прибувати до прокурора, суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утриматися від спілкування із потерпілими та свідками у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

Роз`яснити, що в разі невиконання таких обов`язків щодо нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та суд.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Повний текст ухвали складено та оголошено о 13 годині 30 хвилин 21 березня 2024 року.

Суддя ОСОБА_1