Ухвала суду № 117815784, 21.03.2024, Саратський районний суд Одеської області

Справа № 492/134/24

Провадження № 1-і/513/1/24

Саратський районний суд Одеської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2024 року Саратський районний суд Одеської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Болградської окружної прокуратури ОСОБА_3 , в режимі відеоконференції захисника адвоката ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт. Сарата Одеської області клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні за № 12023162270000634 від 29.10.2023 року стосовно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дмитрівка Татарбунарського району Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, працюючого за наймом, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України,

У С Т А Н О В И В:

19 березня 2024 року з Одеського апеляційного суду до Саратського районного суду Одеської області надійшло клопотання прокурора Болградської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 строком на 60 днів.

Клопотання прокурор обґрунтувала тим, що на теперішній час ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, не змінились та лишаються актуальними, оскільки ОСОБА_5 перебуваючи на свободі зможе переховуватись від органів досудового розслідування або суду, адже будучи обізнаним в тому, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбаченого покарання у вигляді позбавленням волі від 5 років до 10 років, може уникнути кримінальної відповідальності та подальшого відбуття покарання; незаконно впливати на свідків та потерпілих, оскільки ОСОБА_5 проживає з ними в одному населеному пункті та перебуває у товариських стосунках та на яких має вплив.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання.

Захисник ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на те, що прокурором не доведена належними та допустимими доказами наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення та наявність ризиків, наведених у клопотанні. Обвинувачений постійно проживає разом з батьками за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий. Просили відмовити у задоволенні клопотання прокурора та застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , належним чином повідомлені про розгляд клопотання, до суду не прибули.

Розглянувши клопотання прокурора, з`ясувавши думку захисника та обвинуваченого, вивчивши надані матеріали, суд дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора з наступних підстав.

Згідно з частинами 1, 2 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

За змістом ч.5 ст.331 КПК України ухвала суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Згідно з частинами 1, 4 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Згідно з частинами 1, 2 статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Суд встановив, що в провадженні Арцизького районного суду Одеської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286-1 КК України.

Ухвалою Арцизького районного суду Одеської області від 25 січня 2024 стосовно ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24 березня 2024 року.

Вирішуючи питання про наявність обгрунтованої підозри суд враховує, що у пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України" зазначено, що термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

Отже під час розгляду клопотання судом не встановлюється винуватість чи не винуватість ОСОБА_5 у скоєнні злочину, а лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому суд не може давати оцінку допустимості та належності доказів, оскільки справа не розглядається судом по суті пред`явленого обвинувачення.

Обґрунтованість підозри, оголошеної ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованому йому кримінального правопорушення була перевірена слідчим суддею при обранні запобіжного заходу ухвалою слідчого судді Болградського районного суду від 31 жовтня 2023 року.

Оцінивши обставини, передбачені ст.178 КПК України суд враховує, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України, нижня межа санкції якої встановлює покарання у виді позбавлення волі на строк бульше п`яти років; обвинувачений є раніше не судимою особою, за місцем проживання характеризується позитивно, не одружений, прожиає з батьками та братом, працює за наймом, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не перебуває на наркологічному чи психіатричному обліку.

Питання щодо існування ризику переховування підозрюваного ОСОБА_5 було досліджено в ухвалі слідчого судді Болградського районного суду від 31 жовтня 2023 року при обранні стосовно ОСОБА_5 запобіжного заходу, а тому з урахуванням обставин інкримінованого злочину, тяжкості можливого покарання та особи підозрюваного, станом на даний час ризик переховування підозрюваного, на думку суду, не зменшився та продовжує існувати.

Обставини даного кримінального провадження, а також дані про особу підозрюваного дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 який підозрюється у скоєні тяжкого злочину, будучи обізнаним про ступінь тяжкості інкримінованого йому злочину, розуміючи можливість призначення покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим, може здійснити спроби переховування від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності та покарання.

Щодо існування ризику незаконно впливати на свідків та потерпілих, з яким ОСОБА_5 проживає в одному населеному пункті та перебуває у товариських стосунках та на яких має вплив, суд враховує, що відповідно до ч.4 ст.84 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею.

Отже ризик впливу на потерпілих та свідків на даний час не зменшився та продовжує існувати, оскільки потерпілі та свідки наразі безпосередньо судом не допитані.

Метою тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду та ухилитися від покарання; незаконно впливати на потерпілих та свідків, які наразі не допитані судом.

За встановлених обставин суд вважає, що ризики, передбачені п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК, на даний час існують та не зменшилися.

Підставою застосування запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_5 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків.

Отже, з урахуванням характеру, ступеню тяжкості інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, суворості покарання, яке загрожує останньому в разі визнання його винуватим у його вчиненні, даних про особу обвинуваченого, стану здоров`я та репутації обвинуваченого, суд приходить до висновку про наявність підстав для продовження стосовно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки прокурором доведено, що більш м`які запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого та не зможуть запобігти встановленим ризикам.

З огляду на вищевказані обставини суд вважає не обґрунтованими та відхиляє доводи захисника та обвинуваченого та не вбачає підстав для відмови у задоволенні клопотання прокурора та застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

З урахуванням підстав та обставин, передбачених статтями 177 та 178 цього Кодексу, а також положень пункту 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд вважає за необхідне не визначати розмір застави у даному кримінальному провадження, який стосується злочину, який спричинив загибель людини.

Керуючись ст. ст. 331, 177, 199, 369- 372, 392, 395 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

клопотання прокурора задовольнити. Продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів в Державній установі "Ізмаїльський слідчий ізолятор", починаючи з 21 березня 2024 року до 19 травня 2024 року включно.

Строк дії ухвали закінчується 19 травня 2024 року.

Ухвала щодо продовження строку тримання під вартою підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим у той же строк з моменту вручення копії ухвали, до Одеського апеляційного суду безпосередньо.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1