Постанова № 117813002, 21.03.2024, Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

Справа № 139/722/23

Провадження № 2-а/139/4/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2024 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі: головуючої - судді Тучинської Н.В.

з участю:

представника позивача адвоката Яковенко А.В.,

секретаря судових засідань Хонькович Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Муровані Курилівці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення,

УС Т А Н О В И В:

Постановою поліцейського СРПП ВП № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області капрала поліції Наконечного Володимира Юрійовича серії БАД № 554216 від 01 жовтня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 01 жовтня 2023 року о 06-ій годині по вулиці Прикордонників у с. Попільня керував транспортим засобом «VOLKSWIGEN TRANSPORTER» (реєстраційний номер НОМЕР_1 ), не маючи полісу обов`язкового страхування, чим порушив п. 2.1. «ґ» ПДР України, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП. Цією ж постановою на ОСОБА_1 накладено стягнення у виді штрафу в сумі 425 гривень.

Вважаючи постановувідповідача такою,що невідповідає нормамчинного законодавства,і непогоджуючись ізвикладеними вній обставинами,представник ОСОБА_1 адвокатЯковенко АнатолійВікторович 18жовтня 2023року звернувсядо судуіз адміністративнимпозовом.У позовнійзаяві ставитьсявимога про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Вирішуючи питання про відкриття провадження, ухвалою судді від 27 липня 2023 року позовну заяву було залишено без рух, а позивачу встановлено строк у п`ять днів для усунення недоліків позовної заяви.

Копія ухвали про залишення без руху була отримана представником позивача адвокатом Яковенко А.В. 18 жовтня 2023 року. 31 жовтня 2023 року на усунення недоліків судом від представника позивача адвоката Яковенко А.В. було отримано по пошті нову редакцію позовної заяви. При цьому встановлено, що всі документи підписані та відправлені через Укрпошту 27 жовтня 2023 року, тобто поза межами строку, встановленого судом в ухвалі про залишення позову без руху.

З цієї підстави ухвалою від 01 листопада 2023 року було постановлено адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУНП в Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення разом доданими до неї документами повернути позивачу.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 січня 2024 року було задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 та скасовано ухвалу Мурованокуриловецького районного суду від 01 листопада 2023 року, а справу направлено до місцевого суду для продовження розгляду.

Ухвалою від 27 лютого 2024 року (а.с. 51) відкрито провадження у справі і призначено судове засідання для розгляду справи по суті 07 березня 2024 року.

Про час і місце судового засідання сторони були повідомлені належним чином (а.с. 52, 53). Також на електронну адресу відповідача було направлено копію ухвали і адміністративний позов з додатками (а.с. 54).

У судовому засіданні 07 березня 2024 року було постановлено ухвалу про розгляд справи за відсутності позивача та представника відповідача.

Представник позивача під час розгляду справи по суті підтримав позовну вимогу з підстав, викладених у позовній заяві, зокрема, наголосив, що викладений в оскаржуваній постанові зміст обвинувачення не відповідає диспозиції ч. 1 ст. 126 КУпАП; що розгляд справи було здійснено без дотримання Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015, та ст. 279 КУпАП, а саме: не роз`яснювалися права і обов`язки, не вирішувалися клопотання, не досліджувалися докази; що у вказаний в оскаржуваній постанові час та місці ОСОБА_1 не рухався на вказаному у цій же постанові транспортному засобі.

Оскільки на запитання суду представник позивача не зміг дати відповіді, заявивши, що такі обставини йому не відомі, ухвалою суду від 07 березня 2024 року (зворот а.с. 60-а.с. 61) розгляд справи було відкладено, явку позивача визнано обов`язковою. Крім того, судом витребувано з РТЦК та СП за місцем реєстрації позивача інформацію про його мобілізацію, а від відповідача відеозапис події, зафіксованої в оскаржуваній постанові.

Про час і місце судового засідання сторони були повідомлені належним чином (а.с. 66-67).

12 березня 2024 року на поштову адресу суду від представника ГУНП в Житомирській області Яремчука Олександра Володимировича надійшов відзив (а.с. 68-72). Із тексту відзиву слідує, що оскаржувана постанова щодо ОСОБА_1 поліцейським винесена у зв`язку з порушенням ПДР, відповідальність за яке встановлена ч. 1 ст. 126 КУпАП; подію було зафіксовано на портативний відеореєстратор, однак, строк зберігання такого відеозапису, з урахуванням строків, встановлених Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.10.2018 № 1026, та наказу начальника ГУНП в Житомирській області № 1180 від 28.10.2021, скінчився, а тому відповідач позбавлений можливості виконати свій обов`язок надати такий доказ.

У п. 1 відзиву (а.с. 72) представник відповідача просив про розгляд справи без його участі.

Представник позивача наполягав на розгляді справи без участі позивача, оскільки за тією інформацією, якою він володіє зі слів сестри позивача, той перебуває у зоні бойових дій.

В той же час, відповідно до інформації начальника першого відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 № 613 від 14.03.2024 (а.с. 76), ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку, однак цим відділом по загальній мобілізації не призивався.

Судом постановлено ухвалу про продовження розгляду справи без обов`язкової участі позивача та за відсутності відповідача.

Розглянувши справу в судовому засіданні, дослідивши та оцінивши всі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов до задоволення не підлягає, виходячи з такого:

Як слідує із ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, його завданням є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Із постанови про накладення адміністративного стягнення серії БАД № 554216 від 01 жовтня 2023 року (а.с. 48) слідує, що поліцейський СРПП ВП № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області капрал поліції ОСОБА_2 виніс її відносно ОСОБА_1 за те, що той допустив порушення п. 2.1.(ґ) ПДР України, а саме: 01 жовтня 2023 року о 06-ій годині по вулиці Прикордонників у с. Попільня керував транспортим засобом «VOLKSWIGEN TRANSPORTER», реєстраційний номер НОМЕР_1 , і не мав при собі полісу обов`язкового страхування. ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч.1ст.126КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в сумі 425 гривень.

За приписами ч. 1 ст. 222 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ч. 1 ст. 126 КУпАП розглядають від імені органів Національної поліції працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання. Ця вимога законодавства відповідачем дотримана.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито (ч. 1 ст. 249 КУпАП). Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне і повне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 2ст. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта Законами України.

Згідно з п. 8 ч. 1ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію»поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженогоНаказом Міністерства внутрішніх справ № 1395 від 07.11.2015 р. (далі - Інструкція) у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених деякими статтямиКУпАП, у тому числі іст. 126 КУпАП.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Постанова відповідача відповідає і таким вимогам законодавства, зокрема, у ній зазначені дата, час і місце скоєння правопорушення, суть правопорушення, пункт ПДР, який порушено, нормативний акт, який передбачає відповідальність за таке порушення, доказ, на який зафіксовано правопорушення, рішення за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Щодо аргументу сторони позивача про те, що викладений в оскаржуваній постанові зміст обвинувачення не відповідає диспозиції ч. 1 ст. 126 КУпАП, суд враховує таке:

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначається Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Згідно з п. 1.9. ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно дост. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з п. 1ст. 247 КУпАПобов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до пп. «ґ» п. 2.1. ПДР, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (страховий сертифікат Зелена картка) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

За приписамич.1ст.126Кодексу Українипро адміністративніправопорушення,керування транспортнимзасобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Оскільки ОСОБА_1 не мавпри собі поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, поліцейським прийнято рішення про притягнення його до відповідної адміністративної відповідальності з накладенням передбаченого санкцією інкримінованої частини статті КУпАП стягнення у вигляді штрафу в предбаченому цією санкціює розмірі.

Суд не вбачає невідповідності у вміненому ОСОБА_1 правопорушенні та диспозиції інкримінованої йому ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Щодо аргументу сторони позивача про те, що розгляд справи було здійснено без дотримання Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015, та ст. 279 КУпАП, а саме: не роз`яснювалися права і обов`язки, не вирішувалися клопотання, не досліджувалися докази, суд вважає його голослівним та спростованим:

1)власноручним підписом ОСОБА_1 в оскаржуваній постанові у графі «Права за статтею 268 КУпАП та строк оскарження за статтею 289 КУпАП мені роз`яснено» (а.с. 48);

2)відсутністю доказів про заявлення ОСОБА_1 будь-яких клопотань під час розгляду справи;

3)констатацією у постанові про накладення адміністративного стягнення про вчинення ОСОБА_1 порушення ПДР та інформацією про доказ у цій справі відеозапис з портативного відеореєстратора.

Щодо аргументусторони позивачапро те,що у вказаний в оскаржуваній постанові час та місці ОСОБА_1 не рухався на вказаному у цій же постанові транспортному засобі, то суд вважає його необгрунтованим з огляду на такі обставини:

1)копію оскаржуваної постанови було вручено ОСОБА_1 особисто у місці розгляду справи про адміністративне правопорушення, про що свідчить його власноручний підпис у відповідній графі постанови;

2)на запитання головуючої щодо факту володіння ОСОБА_1 автомобілем «VOLKSWIGEN TRANSPORTER» (реєстраційний номер НОМЕР_1 ), його представник адвокат Яковенко А.В. заявив, що не володіє такою інформацією;

3)на запитання головуючої щодо місця перебування ОСОБА_1 01 жовтня 2023 о 06-ій годині, його представник адвокат Яковенко А.В. заявив, що не володіє такою інформацією;

4)на запитання головуючої щодо наявності у ОСОБА_1 полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, адвокат Яковенко А.В. знову заявив, що не володіє такою інформацією.

За таких обставин, суд переконаний, що заявлений стороною позивача аргумент є нічим іншим, як способом уникнути відповідальності за порушення ПДР, а не аргументом, який підлягає спростуванню стороною відповідача.

Під час розгляду справи по суті представник позивача звернув увагу суду на обставину, що відповідач не виконав свого обов`язку щодо доказування правомірності свого рішення, а тому позов підлягає до задоволення.

Ухвалюючи це рішення, суд враховує таке:

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Тож, обов`язок доказування в адміністративному судочинстві, визначений статтею 77 КАС України, розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.

Слід зазначити, що за приписами частин 5 і 6 ст. 77 КАС України, суд може витребовувати докази на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів, а якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Позивачем (чи його представником) не спростовано факт відсутності у нього полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на момент зупинки відповідачем транспортного засобу 01 жовтня 2023 року, а, відповідно, і факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.

В той же час, постановою про накладення адміністративного стягнення серії БАД № 554216 від 01.10.2023 (а.с. 48), винесеною в присутності ОСОБА_1 , про що свідчить його власноручний підпис про отримання копії, в якій не міститься заперечень ОСОБА_1 щодо її правомірності, відповідач довів факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Крім того, суд звертає увагу, що із об`єктивних причин відповідач не має можливості надати суду для огляду доказ фіксації правопорушення на портативний відеореєстратор.

Така обставина доведена, зокрема:

1)положеннями ч. 3 розділу VIII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.10.2018 № 1026, відповідно до яких строк зберігання відеозаписів з портативних та відеореєстраторів, установлених у службових транспортних засобах, БпЛА, становить 30 діб (п. 1);

2)твердженням представника відповідача, викладеним у відзиві, що, відповідно до наказу начальника ГУНП в Житомирській області № 1180 від 28.10.2021, строк зберігання відеозаписів від моменту фіксації правопорушення та винесення постанови становить 90 діб;

3)обставиною, що з моменту винесення оскаржуваної постанови до моменту відкриття провадження у цій справі минуло майже п`ять місяців.

Таким чином, під час розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 повністю знайшов своє підтвердження факт порушення з боку позивача п. 2.1 «ґ» Правил дорожнього рухуУкраїни та, відповідно, факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 126 КУпАП. Крім того, встановлено, що поліцейський при фіксації правопорушення та винесенні постанови у справі про адміністративне правопорушення діяв у відповідності до процесуальних норм КУпАП, а його процесуальне рішення відповідає вимогам ст.ст. 258, 283 КУпАП.

Відповідно доч. 3ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, в тому числі залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Керуючись ст.ст. 19, 62 Конституції України, ст.ст. 126, 283, 287, 293 КпАП України, ст.ст. 2, 3, 5, 77, 79, 241-246, 286 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Постанову поліцейського СРПП ВП № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області капрала поліції Наконечного Володимира Юрійовича серії БАД № 554216 від 01 жовтня 2023 року залишити без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Житомирській області, юридична адреса: 10008, м. Житомир, вул. Старий Бульвар, 5/37, код ЄДРПОУ 40108625.

Суддя: ____