Рішення № 117812463, 07.03.2024, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/7684/23

н/п 2/953/689/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

07 березня 2024 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Бородіної Н.М.,

за участюсекретаряКривенко Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

Позивач, ТОВ «Глобал Спліт», звернувся у суд з позовом до відповідача, ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором у розмірі 150120, 09 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що 03.12.2021 року між АТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 1/4239904, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит в сумі 100000 грн. строком на 72 місяціз 03.12.2021 до 02.12.2027 року (включно), шляхом зарахування кредитних коштів на рахунок позичальника № НОМЕР_1 , а позичальник зобов`язаний сплачувати банку процентну винагороду щомісячно в розмірі 15,00% річних (фіксована процентна ставка); комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості (комісія) щомісячно в розмірі 2,35% від суми кредиту. 23.01.2023року міжАТ «КредіАгріколь банк»та ТОВ«Глобал Спліт»укладено договір№ 3-2023про відступленняправ вимогидо боржника ОСОБА_1 за кредитнимдоговором №1/4239904від 03.12.2021,відповідно доякого правовимоги задоговором №1/4239904від 23.01.2023року укладенимміж АТ«Креді АгрікольБанк» та ОСОБА_1 перейшло доТОВ «ГлобалСпліт».26.01.2023до ОСОБА_1 АТ «КредіАгрікольБанк» булонаправлено повідомленняпро те,що відбулосьвідступлення праввимоги задоговором №3-2023від 23.01.2023до ТОВ«Глобал Спліт». 08.06.2023 ТОВ «Глобал Спліт» направлено ОСОБА_1 лист-пропозицію з повідомленням про відступлення прав вимоги за договором №3-2023 від 23.01.2023, яке в свою чергу стало новим правонаступником та має право вимагати від ОСОБА_1 погашення кредитної заборгованості згідно кредитного договору №1/4239904. В зв`язку з невиконанням взятих на себе зобов`язань станом на 14.08.2023 у позичальника утворилася загальна сума заборгованості за Кредитним договором №1/4239904 від 03.12.2021 у розмірі 150120,09 грн., яка складається з: 87878,74 грн. -рахунок строкової заборгованості; 12121,26 грн. -рахунок простроченої заборгованості; 958,33 грн. - рахунок нарахованих відсотків; 16261,76 грн. - рахунок прострочених відсотків; 2350 грн. -рахунок комісії; 30550 грн. -рахунок простроченої комісії.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 28.08.2023 провадження у справі відкрито, розгляд справи призначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, надав до суду заяви про розгляд справи без його участі, не заперечує щодо винесення заочного рішення.

Відповідач до судового засідання не з`явився, причини неявки суду невідомі.

Відповідно доухвали судувід 07.03.2024, враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлявся про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно ч.4ст.223ЦПКУкраїни постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положеннямст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст.2ЦПКУкраїни передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст.13ЦПКУкраїни суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

03 грудня 2021 року між АТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 1/4239904, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит в сумі 100000 грн. строком на 72 місяціз 03.12.2021 до 02.12.2027 року (включно), шляхом зарахування кредитних коштів на рахунок позичальника № НОМЕР_1 , а позичальник зобов`язаний сплачувати банку процентну винагороду щомісячно в розмірі 15,00% річних (фіксована процентна ставка), починаючи з дня надання кредиту (дня списання кредитних коштів з позичкового рахунку позичальника) до моменту повного погашення заборгованості за договором; комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості (комісія) щомісячно в розмірі 2,35% від суми кредиту, зазначеної в п.1.1. договору.

Відповідно до п. 2.1 Кредитного договору, з метою обслуговування кредиту Банк відкриває позичальнику єдиний рахунок для погашення кредитної заборгованості № НОМЕР_2 в банку.

Відповідно до п.2.2 Кредитного договору, позичальник зобов`язаний погашати кредит та сплачувати проценти за комісію у валюті кредиту, відповідно до розрахунків графіку платежів по кредиту, щомісяця, в день повернення кредиту на рахунок погашення заборгованості. Сплачена сума платежу перераховується на позичковий рахунок та на рахунки нарахування процентів і комісії в день повернення кредиту. У випадку, якщо зазначений день повернення кредиту є неробочим, позичальник зобов`язаний сплатити суму нарахованих процентів та платіж за кредитом у попередній робочий день.

Відповідно до п. 2. 6 Кредитного договору, банк має право у будь-який час відступити всі або частину своїх прав за договором, а також за договорами про забезпечення, будь-якій третій особі і повідомити такому реальному або потенційному цесіонарію або іншій особі будь-яку інформацію про позичальника та третіх осіб, з якими укладено договори про забезпечення, яка необхідна або яку банк вважатиме доцільною.

Також, до позовної заяви банком позивачем надано паспорт споживчого кредиту, підписаний відповідачем, в якому вказана інформація з основних умов кредитування.

Як вбачається із розрахунку заборгованості, наданого АТ «Креді Агріколь Банк» та виписки по картковому рахунку відповідача за період з 03.12.2021 по 26.01.2023, відповідачем за кредитним договором №1/4239904 не в повному обсязі сплачувалися сума кредиту, у зв`язку з чим, станом на 26.01.2023 за ним утворилась заборгованість у розмірі 150120,09 грн., яка складається з 87878,74 грн. -рахунок строкової заборгованості; 12121,26 грн. -рахунок простроченої заборгованості; 958,33 грн. - рахунок нарахованих відсотків; 16261,76 грн. - рахунок прострочених відсотків; 2350 грн. -рахунок комісії; 30550 грн. -рахунок простроченої комісії.

23.01.2023 між АТ "Креді Агріколь Банк" та ТОВ "Глобалспліт" укладено договір про відступлення права вимоги № 3-2023, у відповідності до умов якого АТ "Креді Агріколь Банк" передало (відступило) ТОВ "Глобалспліт" належні йому Права грошової вимоги.

Відповідно до додатку №1 до договору про відступлення права вимоги № 3-2023 від 23.01.2023 ТОВ "Глобал Спліт" набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 150120,09 грн.

Враховуючи той факт, що Акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк» на підставі договору від 23 січня 2023 року відступило право вимоги щодо відповідача на користь позивача ТОВ «Глобал Спліт» і таке відступлення відповідає вимогам п.1 ч.1 ст.512 та ст.513 ЦК України, то позов підлягає до задоволення у частковому обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.525ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, як це передбачено ст. 526 ЦК України.

Стаття 1054ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ч. 1 ст.1077ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Пунктом 1 частини 1 статті 512ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

У статті 516ЦК України зазначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.625ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Крім того, ст.612ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до ст.89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст.ст.12, 81ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На час розгляду справи судом, відповідачем не надано альтернативного розрахунку заборгованості за кредитним договором, а також даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку. Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідно до ст. 617 ЦК України.

Отже, загальна сума заборгованості за кредитним договором №1/4239904 від 03.12.2021 року, яка підлягає стягненню з відповідача складає 117227,09 грн., яка складається з 87878,74 грн. -рахунок строкової заборгованості; 12121,26 грн. -рахунок простроченої заборгованості; 958,33 грн. - рахунок нарахованих відсотків; 16261,76 грн. - рахунок прострочених відсотків

Вирішуючи питання щодо стягнення заборгованості по простроченій комісії в розмірі 30550 грн. та нарахованій поточній комісії в розмірі 2350 грн. суд виходить з наступного.

Відповідно до частини п`ятоїстатті 12 Закону України «Про споживче кредитування»умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемним.

Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Частиною четвертоюстатті 42 Конституції Українипередбачено, що держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Згідно зістаттею 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг.

Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затвердженихпостановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168(у редакції, чинній на момент укладення спірного кредитного договору), банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

Згідно частини третьоїстатті 13 ЦК Українине допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Відповідно достатті 3 ЦК Українипринципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини третьоїстатті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у текстіЦК Українизазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

Виходячи зі змісту вказаних норм, надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першоїстатті 1054 ЦК Україниє обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредитуце обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Оскільки надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при реалізації прав та обов`язків за кредитним договором, тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Отже, виходячи із принципів справедливості, добросовісності на позичальника не може бути покладено обов`язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялись і які банком фактично не надавались, а встановлення платежів за такі послуги було заборонено нормативно-правовими актами.

Оскільки сплата позичальником винагороди за надання фінансового інструменту та винагороди за проведення додаткового моніторингу є платою за послуги, що супроводжують кредит в даному випадку, тому пункти договору, які передбачають сплату такої винагороди є нікчемними, у зв`язку з чим підстави для нарахування банком комісії на підставі нікчемних умов договору є безпідставними і вказані кошти не підлягають сплаті позичальником.

Такі висновки викладені Верховним Судом в постанові від 07 червня 2023 року у справі № 686/14530/15 (провадження № 61-13299св22).

Враховуючи те, що відповідачу встановлено щомісячну плату за послуги Банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, суд приходить до висновку про те, що положення пункту 1.4.2 кредитного договору №1/4239904 від 03.12.2021 є нікчемними.

Таким чином, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості по поточній та простроченій комісії необхідно відмовити з підстав їх необґрунтованості.

Згідно платіжної інструкції №829 від 15.08.2023 при пред`явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684 грн.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «Глобал Спліт» на суму , з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2095,78 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 141, 258, 263,265, 280 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користьТовариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» (ЄДРПОУ 41904846, м. Київ, вул. Жилянська, буд.5-Б, оф.5) заборгованість за кредитним договором № 1/4239904 від 03.12.2021 в сумі 117220,09 грн. та судовий збір в сумі 2095,78 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач маєправо оскаржитизаочне рішенняв загальномупорядку. Апеляційна скаргана рішеннясуду подаєтьсяпротягом тридцятиднів,з дняйого проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.Апеляційна скарга подається через Київський районний суд м. Харкова.

Заочне рішеннянабирає законноїсили,якщо протягомстроків,встановлених цимКодексом,не поданізаява проперегляд заочногорішення абоапеляційна скарга,або якщорішення залишенов силіза результатамиапеляційного розглядусправи.

Суддя Н.М. Бородіна