Рішення № 117807198, 12.03.2024, Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/1535/23

Провадження № 2/342/136/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2024 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Федів Л.М.,

за участю секретаря судового засіданняМатієк І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Городенка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовомАкціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 4365100814 від 04.12.2020,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК» (місцезнаходження: 01032, м. Київ вул. С.Петлюри, 30) звернувся в суд до ОСОБА_1 , жительки АДРЕСА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за Кредитним договором № 4365100814 від 04.12.2020 в сумі 121012,63 грн., та понесені судові витрати. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що04.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 4365100814.

Згідно з п. 1.1 Кредитного договору Кредитодавець зобов`язується надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Згідно з п. 1.3 Кредитного договору Позичальник зобов`язується сплачувати проценти за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту на умовах, передбачених в Паспорті кредиту № 5100814, який є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно з п. 3.1 Кредитного договору всі інші умови кредитного договору викладені в Паспорті кредиту та в Умовах отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР», які розміщені на сайті ТОВ «ФК «ЦФР».

Згідно з п. 3.2 Кредитного договору цей договір, паспорт кредиту № 5100814 та Умови отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР» складають єдиний кредитний договір.

Відповідно до умов Паспорту кредиту № 5100814 та Кредитного договору №4365100814 від 04 грудня 2020 року Позичальнику надано грошові кошти на наступних умовах:

- сума кредиту 88409,48 гривень;

- строк користування - 48 місяців;

- річні проценти - 11,99 % від суми боргу за договором;

- щомісячні проценти - 2,19 % від суми кредиту.

Кредит відповідачем було отримано шляхом безготівкового перерахування коштів у спосіб, зазначений в Кредитному договорі (п.4), отже Кредитодавець свої обов`язки за Кредитним договором виконав у повному обсязі.

17 грудня 2021 року права вимоги за Кредитним договором відступлені АТ «ТАСКОМБАНК» на підставі Договору про відступлення права вимоги №171221 від 17.12.2021. Відповідно до умов цього Договору та Витягу з Реєстру прав вимоги до Договору факторингу №171221 від 17.12.2021 позивач є новим кредитором ОСОБА_1 за Кредитним договором №4365100814 від 04 грудня 2020 року з усіма наступними додатками та змінами.

Факт передачі права вимоги за вищевказаним договором, а також відповідний розмір зобов`язання, що існував на момент передачі підтверджуються Реєстром прав вимоги до Договору відступлення права вимоги, Випискою та Розрахунком заборгованості доданими до позовної заяви.

Неодноразовими телефонними повідомленнями Банку Позичальника було сповіщено про наявність заборгованості за кредитом та про необхідність її погашення у стислі терміни.

Як наслідок, станом на 29.11.2023 заборгованість Позичальника за Кредитним договором №4365100814 від 04 грудня 2020 року, становить 121 012 (сто двадцять одна тисяча дванадцять) грн. 63 коп., в т.ч.:

- заборгованість по тілу кредиту (в т. ч. прострочена) 78 298 грн. 89 коп.;

- заборгованість по річним процентам (в т. ч. прострочена) 13044 грн. 20 коп.;

- заборгованість по щомісячним процентам (в т.ч. прострочена) 34669 грн.54 коп., які позивач просив стягнути з відповідача, а також стягнути понесені позивачем судові витрати.

Згідно відповіді № 358414 від 11.12.2023 з Єдиного державного демографічного реєстру, отриманої судом у порядку, визначеному ч. 8 ст. 187 ЦПК України, відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована по АДРЕСА_1 .

Ухвалою від 12 грудня 2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовною заявоюАкціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 4365100814 від 04.12.2020. Справу постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.

04.01.2024 відповідачкою ОСОБА_1 подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач заперечує щодо задоволення позовуАкціонерного товариства «ТАСКОМБАНК». Вважає подану позовну заяву необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав. По-перше, на думку позивача між ТОВ «ФК «ЦФК» та відповідачем було укладено кредитний договір №4365100814 від 04.12.2020. Позивачем, як доказ укладення між відповідачем та ТОВ «ФК «ЦФК» надано роздруківку під назвою «кредитний договір 4365100814 від 04.12.2020. Звертає увагу на те, що у наданій позивачем роздруківці нібито укладеного договору, у розділі 3 «Реквізити та підписи сторін» відсутній підпис з боку відповідача. Отже, за відсутності належних та допустимих доказів укладення між відповідачем та ТОВ «ФК «ЦФК» кредитного договору №4365100814 від 04.12.2020 вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та не доведеними належними та допустимими доказами. Щодо твердження позивача про узгодження умов договору, в тому числі і відсоткової ставки, у паспорті споживчого кредиту, звертає увагу на те, що підписання паспорту споживчого кредиту не може свідчити про узгодження сторонами погодження істотних умов договору, та взагалі його укладення виходячи із позиції висловленої Верховним судом у постанові по справі №393/126/20 від 23.05.2022. Паспорт споживчого кредиту не містить підпису відповідача, як і нібито укладений кредитний договір. До того ж згідно із ч.2 ст.95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Як вбачається із наданої позивачем роздруківки, в ній відсутній напис про засвідчення копії зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії, які і відсутня нумерація сторінок, яка повинна бути на кожному аркуші, якщо посвідчується пакет документів. Враховуючи вищевикладене, вважає міркування позивача про укладення кредитного договору №1645396634 від 18.05.2021 необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню. По друге договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. А це означає, що навіть якщо такий договір підписаний сторонами, але кошти (речі) позичальникові не надані, такий договір є неукладеним. Тільки фінансовий документ про отримання коштів є умовою його укладення, а значить і правових наслідків для позивальника. Як доказ перерахування коштів, позивачем надано до суду копію платіжної інструкції №І242442749 від 04.12.2020. Виходячи зі змісту ст. 22 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», документи, які можуть підтвердити факт проведення розрахункових операцій є такі види розрахункових документів, як платіжне доручення, платіжна вимога доручення, розрахунковий чек, платіжна вимога, меморіальний ордер. Банківські виписки з розрахунків позичальника, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій, можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором. Дана позиція суду узгоджується з висновками ВС від 24 травня 2018 року у справі №630/366/16-ц та від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16-ц. Як вже зазначалось, відповідно до частини 2 ст.9 вказаного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. У п.52-53 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України №75 від 04.07.2018 вказано, що «первинні документи, які не містять обов`язкових реквізитів, є недійсними і не можуть бути підставою для бухгалтерського обліку. Отже, як вбачається із вимог чинного законодавства до оформлення первинних бухгалтерських облікових документів встановлені певні вимоги, при недотриманні яких вказані документи є недійсними. Звертає увагу суду на те, що у наданій позивачем роздруківці платіжної інструкції №І242442749 від 04.12.2020 відсутній будь-який підпис особи, яка нібито була відповідальна за проведення такої операції, як і відсутній підпис платника, тобто ТОВ «ФК «ЦФР». Наявна лише печатка позивача, який є зацікавленою особою, та може підготувати та направити до суду будь-яку роздруківку, в якій зацікавлений. Отже, відповідно до п.52-53 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України №75 від 04.07.2018 вказана роздруківка є недійсною та не може бути підставою для бухгалтерського обліку, а тому й не може бути належним доказом отримання відповідачем коштів. Тобто, за відсутності в матеріалах справи належним чином підписаного договору №4365100814 від 04.12.2020, які і відсутність належних доказів його виконання свідчить про надуманість вимог позивача, а позовна заява не підлягає задоволенню. По третє, кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені. Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюється протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність. Як вбачається зі змісту матеріалів цивільної справи докази отримання відповідачем повідомлення-вимоги позивача про дострокове повернення кредиту суду подані не були, є лише докази направлення такої вимоги, чого вочевидь, за законом недостатньо. Крім того, зміст тексту нібито укладеного між сторонами кредитного договору не містить умов про наявність у кредитодавця/позивача права вимагати у відповідача здійснення дострокового повернення кредиту. Передбачений же, нібито укладеним, кредитним договором строк повернення кредиту ще не настав та спливає лише 04.12.2024. Вказана обставина є цілком самодостатньою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Також вказано, що на момент укладення договору факторингу від 17.12.2021 №171221 у ТОВ «ФК «ЦФР» підстави для відступлення права вимоги були відсутні, оскільки були відсутні підстави вимагати дострокове виконання умов спірного кредитного договору. Додатково зазначено, що у договорі факторингу від 17.12.2021 №171221 жодним чином не зазначається будь-яка інформація, що могла б свідчити про відступлення права вимоги саме до відповідача, як то ПІБ, номер кредитного договору та інші дані. Відповідно до р.12 договору факторингу від 17.12.2021 №171221 невід`ємними його частинами є, в тому числі і додаток №1 Форма Реєстру Прав Вимог. Як вбачається із доданої позивачем Форми Реєстру прав вимог, остання містить 28 колонок. Наданий же позивачем Витяг містить 30 колонок, а отже не відповідає узгодженій формі Реєстру Прав Вимоги, а тому не може бути належним та допустимим доказом відступлення права вимоги. До того ж зазначений витяг створено позивачем самостійно, як зацікавленою особою, і розбіжність між затвердженою сторонами договору факторингу від 17.12.2021 №171221 формою та витягом свідчить про те, що позивач вносив до цього витягу зміни на власний розсуд. Як вбачається із наданої позивачем роздруківки, нібито реєстру права вимог, остання виконана неякісно, є нечитабельною та не підлягає візуалізації взагалі або ж в окремих частинах через розмитість тексту та розмір шрифту. Вказано , що саме на позивача покладено обов`язок доказування виникнення кредитних зобов`язань та порушення відповідачем умов кредитного договору і усупереч вимог цивільного процесуального права АТ «Таксомбанк» не надано до суду належних і допустимих доказів укладення кредитного договору з відповідачем на тих умовах на які посилається позивач та отримання відповідачем кредитних коштів. Щодо прохання позивача стягнути з відповідача 121012,63 грн., з яких заборгованість по тілу 73298,89 грн., заборгованість по річним процентам 13044,20 грн., заборгованість по щомісячним процентам 34669,54 грн. відповідач просить звернути увагу на наступне. Нібито укладений кредитний договір №4365100814 від 04.12.2020 не містить жодної інформації щодо розміру як щомісячних відсотків, та і річних. Твердження позивача про узгодження сплати відсотків шляхом ознайомлення з умовами та правилами не заслуговують на увагу оскільки позивач не довів належними, допустимими, достовірними й достатніми доказами, що відповідач ознайомився із цими умовами. Умови повинні містити підпис позивальника , саме з цього моменту такі умови є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору. Як вже зазначалось вище, підписання паспорту споживчого кредиту не може свідчити про узгодження сторонами істотних умов договору, та взагалі його укладення. Таким чином, позивач не надав жодного доказу який би підтверджував, що між ТОВ «ФК «ЦФР» та відповідачем укладено кредитний договір який би містив обов`язок позичальника сплачувати будь-які нараховані відсотки, комісії та інші платежі. Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованість по річним процентам 13044,20 грн.; заборгованість по щомісячним процентам 34669,54 грн. є необґрунтованими. На підставі викладеного, просить відмовити в задоволенні позову.

15.01.2024 від АТ «ТАСКОМБАНК» надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якому представник покликаючись на ст.ст. 207, 626, 628, 638, 526, 1054, 634, 1056-1 ЦК України зазначає, що в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). З доказів, наданих позивачем на підтвердження позовних вимог, можна встановити, що відповідач належним чином не виконує зобов`язання за кредитним договором №4365100814 від 04.12.2020, з умовами якого вона погодилася, підписавши Кредитний договір з додатками до нього. Відповідно до Постанови Верховного Суду від 16 березня 2020 року у справі №200/564/18, доказами які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Відповідно до п. 5.6 Положення про організацію оперативної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року №254 виписка з особового рахунку клієнта є первинним документом та підтвердженням виконаних за день операцій. Аналогічна за змістом норма закріплена у п.62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 №75. АТ «Таскомбанк», звертаючись до суду з позовом, надало Кредитний договір №43651100814 від 04 грудня 2020 року, підписаний ОСОБА_1 , паспорт споживчого кредиту №5100814, підписаний ОСОБА_1 , виписку по особовому рахунку ОСОБА_1 з якого вбачається, що відповідач отримав кредитні кошти та частково погашав заборгованість, а тому є достатні підстави для висновку про доведеність використання відповідачем кредитних коштів та про те, що сторони в письмовому вигляді погодили розмір відсотків та тип процентної ставки. За таких обставин, що кредитні кошти використовувалися відповідачем та були перераховані на його особистий рахунок, з умовами щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами він погодився та частково здійснював погашення, проте фактично отримані та використані кошти у добровільному порядку АТ «Таскомбанк» не повернув. Щодо відступлення права вимоги та права звернення АТ «ТАСКОМБАНК» з позовом до ОСОБА_1 (як належного кредитора) про стягнення з кредитним договором. 17 грудня 2021 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «ФК» ЦФР» було укладено Договір про відступлення права вимоги №171221, на підставі якого 17.12.2021 ТОВ «ФК «ЦФР» відступило право вимоги АТ «ТАСКОМБАНК» відносно позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором №4365100814 від 04 грудня 2020 року. Додатком до зазначеного Договору про відступлення права вимоги слугу Реєстр прав вимоги за 17.12.2021 із вказанням реквізитів позичальника, номера кредитного договору та обсягу переданого зобов`язання, із зазначенням конкретних сум. Відповідно до п.2.1 Договору про відступлення права вимоги №171221 від 17.12.2021, Фактор зобов`язаний в день укладення сторонами цього договору сплатити клієнту суму фінансування шляхом перерахування грошових коштів. В додатках до позовної заяви міститься квитанція про сплату вищевказаних коштів, відповідно до Договору факторингу №171221. Сторонами досягнуто згоди щодо всіх умов переходу прав вимог. Отже, позивач є належним Кредитором та в обґрунтування заявлених позовних вимог надав платіжну інструкцію про перерахування кредитних коштів, розрахунок заборгованості, виписки по рахунку, реєстр прав вимог до Договору про відступлення права вимоги із зазначенням суми заборгованості.

Представник позивача у судове засідання не прибув. У відповіді на відзив зазначив, що позовні вимоги підтримує повністю, просить їх задовольнити, розгляд справи завершувати без участі представника банку.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, хоча про розгляд справи була належним чином повідомлена. Клопотань про відкладення не подавала.

За таких обставин, суд вважає за можливе справу розглянути у відсутності сторін у порядку визначеному ст. 247 ч. 2 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи суд, вважає, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст.ст.1-4 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процессу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що 04.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 4365100814.

Відповідно до умов Паспорту кредиту № 5100814 та Кредитного договору № 4365100814 від 04.12.2020 позичальнику надано грошові кошти на наступних умовах:

- сума кредиту 88409,48 гривень;

- строк користування - 48 місяців;

- річні проценти - 11, 99 % від суми боргу за договором;

- щомісячні проценти - 2,19 % від суми кредиту.

Згідно з п. 1.1 Кредитного договору Кредитодавець зобов`язується надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Згідно з п. 1.3 Кредитного договору Позичальник зобов`язується сплачувати проценти за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту на умовах, передбачених в Паспорті кредиту № 5100814, який є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно з п. 2.1 Кредитного договору всі інші умови кредитного договору викладені в Паспорті кредиту та в Умовах отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР», редакція від 04.05.2020, які розміщені на сайті ТОВ «ФК «ЦФР».

Відповідно до п.5.4 Умов отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР», редакція від 04.05.2020 строк, на який надається кредит встановлюється в паспорті кредиту та визначається місяцями та спливає у відповідне число останнього місяця строку, якщо інше не встановлено в кредитному договорі. При цьому проценти нараховуються щомісяця до закінчення строку кредитування.

Пунктом 5.8. вказаних Умов, у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяця, а за споживчим кредитом, забезпеченим порукою, та за споживчим кредитом на придбання житла щонайменше на три місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі. Таке положення розглядається як право кредитодавця вимагати дострокове повернення кредиту в рамках ст..16 Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з п. 2.2 Кредитного договору цей договір, паспорт кредиту № 5100814 та Умови отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР» складають єдиний кредитний договір.

Згідно з п. 1.4 Кредитного договору, підписавши цей Договір, позичальник доручає кредитодавцю виплатити/сплатити за рахунок отриманого кредиту суми грошових коштів за певними реквізитами.

Сума отриманого кредиту (тіла кредиту) відповідачем становить 88409,48 грн., яка в свою чергу складається з:

- 69967,32 грн., призначення платежу: переказ грошових коштів на погашення заборгованості по КДZ07.00115.006035685 від 03.12.2019 за рахунок кредитних коштів згідно КД №4365100814 від 04.12.2020 та заяви клієнта ОСОБА_1 без ПДВ;

- 600,00 грн., призначення платежу: 05.12.2020 ОСОБА_1 -2690710284-25000.00 600.00 05.12.2021 4365100814 ТС Страховий платіж. Без ПДВ;

- 16792,16 грн. призначення платежу: оплата страхового платежу за договором страхування №4365100814-С від 04.12.2020 без ПДВ;

- 250,00 грн. оплата за пакет послуги «Охоронець Кредит Маркет 12» за рахунок кредиту НОМЕР_1 від 04.12.2020 ОСОБА_1 , в т.ч. ПДВ 41,67 грн.;

- 800,00 грн. оплата страхового платежу за договором страхування №4365100814-ЛО від 04.12.2020.

Суд звертає увагу на те, що п. 2.1 Кредитного договору також зазначено, що позичальник ознайомився із умовами, які викладені у Кредитному договорі, Паспорті кредиту та в Умовах отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР», редакція від 04.05.2020 до укладення цього Договору та до яких позичальник приєднується, підписавши цей договір.

Як вбачається із кредитного договору №4365100814 від 04.12.2020, паспорту кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР» №5100814 у графі «підпис позичальника» навпроти ПІБ ОСОБА_1 міститься рукописний підпис.

З цього слідує, що ОСОБА_1 ознайомилась із умовами, які викладені у Кредитному договорі, Паспорті кредиту та в Умовах отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР», редакція від 04.05.2020.

З копії договору факторингу №171221 від 17 грудня 2021 року вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» («Клієнт») та АТ «ТАСКОМБАНК» («Фактор») уклали Договір факторингу.

Згідно з п. 2.1 договору факторингу в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, фактор зобов`язується передати (сплатити) клієнту суму фінансування, а клієнт зобов`язується відступити факторові права вимоги за кредитними договорами в обсязі та на умовах, визначених цим договором. Перелік позичальників, підстави виникнення права вимоги до позичальників, сума боргу на дату відступлення прав вимоги та інші дані зазначаються в реєстрі прав вимог, який формується згідно з додатком № 1 та є невід`ємною частиною цього договору та підписується одночасно з ним.

Згідно з п. 2.2 договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі фактором у клієнта прав вимоги та набуття фактором прав вимоги на борг.

Згідно з п. 3.1 договору факторингу фактор зобов`язаний в день укладення сторонами цього договору сплатити клієнту суму фінансування шляхом безготівкового перерахування грошових коштів у сумі 467336417,92 грн. на рахунок клієнта НОМЕР_2 , код банку 339500, код за ЄДРПОУ 35725063.

Згідно з п. 3.3 договору факторингу сторони домовились, що сума боргу, яка відступається клієнтом фактору за цим договором, станом на дату відступлення прав вимоги в загальному розмірі становить 512057517,95 грн. Сума Боргу, що відступається клієнтом Фактору за цим договором, станом на дату відступлення прав вимоги по кожному Позичальнику / Кредитному договору визначена в Реєстрі прав вимог, що є додатком №1 до цього Договору.

Відповідно до копії акту прийому передачі Реєстру прав вимоги за договором факторингу № 171221 від 17 грудня 2021 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та АТ «ТАСКОМБАНК» уклали даний Акт про те, що на виконання п. 2.1 договору факторингу № 171221 від 17 грудня 2021 року, укладеного між клієнтом та фактором, клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр прав вимоги кількістю 1 одиниця, після чого, з урахуванням пункту 2.1 договору факторингу № 171221 від 17 грудня 2021 року, від клієнта до фактора переходять права вимоги боргу від позичальників і фактор стає кредитором по відношенню до позичальників стосовно їх боргів. Загальна сума заборгованості складає 512057517,95 грн.Кількість кредитних договорів становить 20447 одиниць.Реєстр прав вимоги передано в повному обсязі відповідно до умов договору факторингу№ 171221 від 17 грудня 2021 року.

Відповідно до копії акту прийому передачі Реєстру прав вимоги в електронному вигляді за договором факторингу № 171221 від 17 грудня 2021, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та АТ «ТАСКОМБАНК» уклали даний Акт про те, що на виконання п. 2.4 договору факторингу № 171221 від 17 грудня 2021, укладеного між клієнтом та фактором. Реєстр прав вимоги в електронному вигляді наданий на флеш носії у розмірі 4338 Кбайт. Відповідно до цього Реєстру прав вимоги клієнт передав, а фактор прийняв право вимоги по позичальниках в кількості 20447 одиниць. Загальна сума простроченої заборгованості складає 512057517,95 грн. Кількість кредитних договорів становить 13 456 одиниць. Реєстр прав вимоги переданий повністю відповідно до умов вищезазначеного договору, зауважень у сторін немає.

Витягом з Реєстру прав вимоги за договором факторингу № 171221 від 17 грудня 2021 року стверджується, що серед інших також передано й право вимоги за кредитним договором №4365100814 від 04.12.2020, укладеним з позичальником ОСОБА_1 .

Копією меморіального ордеру № 833437008 від 17 грудня 2021 року, платником АТ «ТАСКОМБАНК» здійснено перерахування коштів згідно договору факторингу №171221 від 17.12.2021, без ПДВ, у сумі 467336417,92 грн.

ОСОБА_1 було надіслано повідомлення-вимогу № 10450/70.2.1 від 04.05.2023, в якій АТ «ТАСКОМБАНК» повідомило ОСОБА_1 про те, що воно є правонаступником ТОВ «ФК «ЦФР», про наявність у неї заборгованості по кредитному договору №4365100814 від 04.12.2020 та вимагало сплатити цю заборгованість, яка станом на 04.05.2023 становила: 73298,89 грн.заборгованість за основним боргом ( в т.ч. простроченої);13044,20 грн. заборгованість за процентами (в т.ч. прострочена); 34669,54 грн. заборгованість за щомісячними процентами ( в т.ч. прострочена).

Вказані обставини підтверджуються даними повідомленнявимоги № 10450/70.2.1 від 04.05.2023, даними опису вкладення у цінний лист на ім`я ОСОБА_1 , списку згрупованих відправлень Укрпошта Експрес «79000 04.05.2023_01» та фіскальним чеком від 05.05.2023.

Відповідно до розрахунку заборгованості по кредитному договору №4365100814 від 04.12.2020 року, укладеному з позичальником ОСОБА_1 , та виписок по особовому рахунку, заборгованість ОСОБА_1 станом на 29.11.2023 становить 121012,63 грн., в т.ч.:

- заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) 73298,89 грн.;

- заборгованість по річним процентам (в т.ч. прострочена) 13044,20 грн.;

- заборгованість по щомісячним процентам (в т.ч. прострочена) 34669,54 грн.

Отже, з досліджених в судовому засіданні фактичних обставин справи судом встановлено, що між сторонами виник спір з приводу захисту позивачем свого права власності на гроші, які відповідач отримав відповідно до кредитного договору від ТОВ «ФК «ЦФР», яке в свою чергу відступило право вимоги за цим кредитним договором АТ «ТАСКОМБАНК». Вказані правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України.

Щодо відступлення права вимоги, суд зазначає про таке.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини першої статті 510 ЦК України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов?язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов?язання.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до статті 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Згідно зі статтею 1084 ЦК України якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові. Якщо відступлення права грошової вимоги факторові здійснюється з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором, фактор зобов`язаний надати клієнтові звіт і передати суму, що перевищує суму боргу клієнта, який забезпечений відступленням права грошової вимоги, якщо інше не встановлено договором факторингу. Якщо сума, одержана фактором від боржника, виявилася меншою від суми боргу клієнта перед фактором, який забезпечений відступленням права вимоги, клієнт зобов`язаний сплатити факторові залишок боргу.

Як вбачається з матеріалів справи Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та АТ «ТАСКОМБАНК» уклали договір факторингу № 171221 від 17 грудня 2021 року.

Умови зазначеного договору відповідають вимогам закону, а договір укладений у формі, передбаченій законом. На виконання договору факторингу АТ «ТАСКОМБАНК» сплатило обумовлену суму, що підтверджено меморіальним ордером № 833437008 від 17 грудня 2021 року, а ТОВ «ФК «ЦФР» відступило позивачу та передало належним чином права вимоги за кредитними договорами, серед яких і право вимоги за кредитним договором № 4365100814 від 04.12.2020 року, укладеним з відповідачем ОСОБА_1 .

За таких обставин суд вважає, що у зобов`язанні за кредитним договором № 4365100814 від 04.12.2020 року, укладеним з ОСОБА_1 , відбулась заміна кредитора внаслідок належного відступлення права вимоги, а тому АТ «ТАСКОМБАНК» має право на звернення до суду з цим позовом.

Щодо вирішення позовних вимог по суті, суд зазначає про таке.

Відповідно дост. 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1ст. 527 ЦК Україниборжник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто.

Відповідно до ч. 1ст. 530 ЦК Україниякщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно дост. 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно дост. 625 ЦК Україниборжник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно дост. 626 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно дост. 629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно дост. 1050 ЦК Україниякщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.

Відповідно дост. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положенняпараграфа 1цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Згідно з розрахунком заборгованостіпо кредитному договору № 4365100814 від 04.12.2020, укладеному з позичальником ОСОБА_1 , станомна 29.11.2023загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед Акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» становить 121012,63 грн., в т.ч.:

- заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) 73298,89 грн.;

- заборгованість по річним процентам (в т.ч. прострочена) 13044,20 грн.;

- заборгованість по щомісячним процентам (в т.ч. прострочена) 34669,54 грн.

В підтвердження суми заборгованості АТ «Таскомбанк» надано суду розрахунок заборгованостіпо кредитному договору № 4365100814 від 04.12.2020 станом на 29.11.2023 та виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 04.12.2020 по 29.11.2023.

Відповідно до Постанови Верховного Суду від 16 березня 2020 року у справі №200/564/18, доказами які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Відповідно до п. 5.6 Положення про організацію оперативної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року №254 виписка з особового рахунку клієнта є первинним документом та підтвердженням виконаних за день операцій. Аналогічна за змістом норма закріплена у п.62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 №75.

З урахуванням вище наведеного, суд вважає, що обставини, викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог про стягненнязаборгованостіу сумі 121012,63 грн. знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, є достовірними та обґрунтованими, підтверджені належними та допустимими письмовими доказами і вважаються судом доведеними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов спростовуються встановленими в ході розгляду справи обставинами та дослідженими письмовими доказами.

Так, відповідач у відзиві на позов вказує на те, що позивачем, як доказ укладення між відповідачем та ТОВ «ФК «ЦФК» надано роздруківку під назвою «кредитний договір 4365100814 від 04.12.2020", у розділі 3 «Реквізити та підписи сторін» якої відсутній підпис з боку відповідача. За відсутності належних та допустимих доказів укладення між відповідачем та ТОВ «ФК «ЦФК» кредитного договору №4365100814 від 04.12.2020 вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та не доведеними належними та допустимими доказами.

Однак, суд звертає увагу на те, що як вбачається із кредитного договору №4365100814 від 04.12.2020, паспорту кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР» №5100814 у графі «підпис позичальника» навпроти ПІБ ОСОБА_1 міститься рукописний підпис. Будь-яких яких доказів, що відповідач ОСОБА_1 оспорювала підписання кредитного договору №4365100814 від 04.12.2020, паспорту кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР» №5100814 суду не надано.

З цього слідує, що ОСОБА_1 підписала та ознайомилась із умовами, які викладені у Кредитному договорі №4365100814 від 04.12.2020, Паспорті кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР» №5100814 та в Умовах отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР», редакція від 04.05.2020.

А тому, твердження відповідача про те, що вона не підписувала Кредитний договір №4365100814 від 04.12.2020 та Паспорт кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР» № не заслуговують на увагу та спростовуються дослідженими у судовому засіданні доказами.

Щододоводів відповідача про те, щопідписання споживчого кредиту не може свідчити про узгодження сторонами погодження істотних умов договору, та взагалі його укладення, виходячи із позиції висловленої Верховним судом у постанові по справі №393/126/20 від 23.05.2022, то суд зазначає,щосудова практика, наведена відповідачем у відзиві на позовну заяву, не може бути застосована судом під час вирішення цього спору, адже обставини справи, які досліджувались Верховним Судом у наведених постановах, мають суттєві відмінності від обставин встановлених у цій справі.Так, предметом дослідження Верховним Судом було отримання кредиту в АТ «ПриватБанк», де позичальник підписував лишеанкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, в якій жодних істотних умов отримання та погашення кредиту зазначено не було, а усі істотні умови кредитного договору були викладені у формі публічної пропозиції, до якої приєднується позичальник, підписуючи анкету-заяву, не підписуючи крім цього жодного документу.

Предметом розгляду цієї справи є стягнення заборгованості за кредитним договором № 4365100814 від 04.12.2020, додатком до якого є паспорт кредиту № 5100814, які містятьусі істотні умови договору, зокрема: предмет договору, основні умови кредитування з урахуванням побажань позичальника: тип кредиту, сума/ліміт кредиту, спосіб та строк надання кредиту, строк на який надається кредит; інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та загальної вартості кредиту для позичальника: щомісячні проценти від суми кредиту, річні загальні від суми боргу за договором;порядок повернення кредиту: кількість та розмір платежів, періодичність внесення (графік платежів); наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язання за кредитним договром та інші важливі правові аспекти.

Отже, ураховуючи викладене вище, суд вважає, що практика Верховного Суду наведена відповідачем у відзиві на позовну заяву, не підлягає застосуванню у цій справі,з огляду на суттєві відмінностіу встановлених під час розгляду справи обставинах.

Щодо доводів відповідача про необхідність відмови у задоволенні позову з тих підстав, що позивачем не надано належних доказів отримання відповідачем коштів, то суд зазначає, що відповідно до п. 1.4 кредитного договору, підписавши цей договір, позичальник доручає кредитодавцю виплатити/сплатити за рахунок отриманого кредиту суми грошових коштів за певними реквізитами, зокрема й на погашення заборгованості по КДZ07.00115.006035685 від 03.12.2019 за рахунок кредитних коштів згідно КД №4365100814 від 04.12.2020 та заяви клієнта ОСОБА_1 без ПДВ.

Тобто, фактично банк не видавав гроші відповідачу ані в готівковій, ані в безготівковій формі, оскільки погасив інший кредит відповідача отриманий за кредитним договором КДZ07.00115.006035685 від 03.12.2019, що й було передбачено новим кредитним договором, який є предметом цього спору, про що достеменно було відомо ОСОБА_1 , про що свідчить підпис ОСОБА_1 під цим договором та паспортом кредиту № 5100814.

Отже,підписавши цейкредитний договірта паспорткредиту, ОСОБА_1 зналата погодиласяз тим,що сумаотриманого кредиту(тілакредиту)становить 88409,48 грн., яка в свою чергу складається з:

- 69967,32 грн., призначення платежу: переказ грошових коштів на погашення заборгованості по КДZ07.00115.006035685 від 03.12.2019 за рахунок кредитних коштів згідно КД №4365100814 від 04.12.2020 та заяви клієнта ОСОБА_1 без ПДВ;

- 600,00 грн., призначення платежу: 05.12.2020 ОСОБА_1 -2690710284-25000.00 600.00 05.12.2021 4365100814 ТС Страховий платіж. Без ПДВ;

- 16792,16 грн. призначення платежу: оплата страхового платежу за договором страхування №4365100814-С від 04.12.2020 без ПДВ;

- 250,00 грн. оплата за пакет послуги «Охоронець Кредит Маркет 12» за рахунок кредиту НОМЕР_1 від 04.12.2020 ОСОБА_1 , в т.ч. ПДВ 41,67 грн.;

- 800,00 грн. оплата страхового платежу за договором страхування №4365100814-ЛО від 04.12.2020.

Також, заперечуючи позовні вимоги позивача, відповідач вказує на те, що зміст тексту нібито укладеного між сторонами кредитного договору не містить умов про наявність у кредитодавця/позивача права вимагати у відповідача здійснення дострокового повернення кредиту. Передбачений же, нібито укладеним, кредитним договором строк повернення кредиту ще не настав та спливає лише 04.12.2024 і вказана обставина є цілком самодостатньою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Однак, слід зауважити, що п. 2.1 Кредитного договору передбачено, що всі інші умови кредитного договору викладені в Паспорті кредиту та в Умовах отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР», редакція від 04.05.2020, які розміщені на сайті ТОВ «ФК «ЦФР». Згідно з п. 2.2 Кредитного договору цей договір, паспорт кредиту № 5100814 та Умови отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР» складають єдиний кредитний договір.

Пунктом 5.8. вказаних Умовпередбачено. що у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяця, а за споживчим кредитом, запеченим порукою, та за споживчим кредитом на придбання житла щонайменше на три місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі. Таке положення розглядається як право кредитодавця вимагати дострокове повернення кредиту в рамках ст.16 Закону України «Про споживче кредитування».

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVINANDOTHERSv. UKRAINE, №4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у цій справі, враховуючи, що судом позов задоволено повністю, то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 2684,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,81,247,258,259,264,265,268, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ПозовАкціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 4365100814 від 04.12.2020 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» заборгованість за кредитним договором4365100814 від 04.12.2020у сумі 121012 (сто двадцять одну тисячу дванадцять гривень) 63 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» витрати по сплаті судового збору у сумі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні) 00 коп.

Рішення може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторони:

- позивач:Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК» (місцезнаходження: 01032, м. Київ вул. С.Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 09806443;

- відповідач: ОСОБА_1 , жителька АДРЕСА_1 .

Суддя: Федів Л. М.