Рішення № 117804396, 21.03.2024, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Номер провадження 2/243/747/2024

Номер справи 243/1737/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(Заочне)

«21»березня 2024 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого - судді Хаустової Т.А.,

за участю секретаря судового засідання - Кравченко Ю.О.,

розглянувши впорядку спрощеногопровадження цивільнусправу запозовною заявою ОСОБА_1 , представник позивача адвокат БІЛА Тетяна Володимирівна, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 17 листопада 2012 року виконком Андріївської селищної ради Слов`янського району Донецької області зареєстрував шлюб між нею та ОСОБА_4 , про що зроблено відповідний актовий запис №6.

Від спільного шлюбу сторони мають малолітню дитину, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Спільне життя з відповідачем не склалось через відсутність взаєморозуміння, розходження поглядів на сімейне життя та обов`язки з ведення спільного господарства, через що збереження шлюбу є неможливим та таким, що суперечить інтересам сторін.

Фактичні шлюбні відносини між сторонами припинені з лютого 2022 року.

Спору про поділ майна немає.

Проживання дитини з одним з батьків не звільняє обох батьків від права спілкування з дитиною та обов`язку виховувати дитину, піклуватися про неї та матеріально її забезпечувати.

Відповідач ухиляється від свого обов`язку щодо утримання дитини, дитина знаходиться на повному утриманні позивача.

В зв`язку з викладеним, позивач просить суд розірвати шлюб між нею та ОСОБА_4 , зареєстрований 17 листопада 2012 року виконкомом Андріївської селищної ради Слов`янського району Донецької області, актовий запис №6, стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання малолітньої дитини, ОСОБА_5 , у розмірі 1/4 частки від його доходу, до досягнення дитиною повноліття, та стягнути з відповідача на її користь судові витрати по справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідач ОСОБА_4 , повідомлявся про розгляд справи у спрощеному провадженні, а також про необхідність надати відзив на позовну заяву із зазначенням заперечень та доказів, що підтверджують його відзив.

У відповідності до п.3, п.4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач не подав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідач ОСОБА_4 своєчасно і належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи у спрощеному порядку, не використав наданого законом права на подачу відзиву на позовну заяву, тому суд, враховуючи згоду позивача (представника позивача), відповідно до положень частини першої статті 280 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, вирішити справу за наявними в матеріалах справи доказами та ухвалити заочне рішення.

Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, підлягають задоволенню з огляду на їх законність та обґрунтованість.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи на наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Судом встановлено, що сторони уклали шлюб 17 листопада 2012 року, який було зареєстровано у виконкомі Андріївської селищної ради Слов`янського району Донецької області, про що зроблено відповідний актовий запис № 6, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 17 листопада 2012 року виконкомом Андріївської селищної ради Слов`янського району Донецької області.

Від цього шлюбу сторони мають малолітню дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Їх сім`я фактично розпалася та протягом тривалого часу сторони проживають окремо.

Спору про місце проживання дитини на теперішній час немає.

В Постанові Пленуму Верховного суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» зазначається, що при розгляді справ, які виникають у зв`язку з укладенням, припиненням шлюбу, а також з інших сімейних відносин, необхідно виходити з положень Конституції України, норм Сімейного кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Закону України «Про міжнародне приватне право» від 23 червня 2005 року, а також інших нормативно правових актів, що регулюють сімейні відносини.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Сімейного кодексу України, сім`я є первинним та основним осередком суспільства.

Згідно зі ст. 24 Сімейного кодексу Українишлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Згідно з ст. 56 Сімейного кодексу України, кожна особа має право припинити свої шлюбні відносини.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 Сімейного кодексу України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Таким чином у суду є усі підстави для задоволення позовних вимог та розірвання шлюбу між сторонами, так як подальше спільне життя подружжя та збереження сім`ї неможливе.

Щодо стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме зі Свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 08 квітня 2013 року, відповідач - ОСОБА_4 є батьком, а позивач, ОСОБА_3 матір`ю, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач добровільно матеріальну допомогу на утримання дитини не надає, тому позивач бажає отримувати аліменти за рішенням суду та просить суд стягнути з відповідача аліменти на утримання їхньої малолітньої дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1997 року, батьки несуть однакову відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікованаПостановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789 XII78912 та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки, або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно частин 8, 9ст. 7 Сімейного кодексу Українирегулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Згідно ізст. 141 Сімейного кодексу Українимати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав та не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За змістомст. 180 Сімейного кодексу Українибатьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч. 2,3ст. 181 СК України).

Відповідно до роз`яснень п. 17Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3ст. 181 Сімейного кодексу Україниаліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього кодексу), або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК України) і виплачується щомісячно.

Згідно з вимогами ч. 1ст. 182 Сімейного кодексу України,при визначеннірозміру аліментівсуд приймаєдо увагиобставини,що маютьзначення,а саме:стан здоров`ята матеріальнестановище дитини,стан здоров`ята матеріальнестановище платникааліментів,наявність уплатника аліментівінших дітей,непрацездатних чоловіка,дружини,батьків,дочки,сина;наявність направі власності,володіння та/абокористування уплатника аліментівмайна тамайнових прав,у томучислі рухомогота нерухомогомайна,грошових коштів,виключних правна результатиінтелектуальної діяльності,корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.

Також з урахуванням вимог ч. 2ст. 182 Сімейного кодексу України, необхідно зазначити, що розмір аліментів повинен бути не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до положень ст. ст.183,184 Сімейного кодексу Українирозмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини, а якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення - у твердій грошовій сумі.

Таким чином, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягають стягненню аліменти на утримання однієї малолітньої дитини у розмірі 1/4 частки від усіх видів його доходів, як це передбачено п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України.

На підставіст. 191 Сімейного кодексу України, аліменти з відповідача підлягають стягненню з моменту пред`явлення позову до суду, тобто з 05 березня 2024 рокудо досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно дост. 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір»від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.

Відповідно до п/п 1 пункту 1 частини 2ст. 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір»(з відповідними змінами) за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 відсотка від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Згідно статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи на 01 січня 2024 року складає 3 028,00 грн.

Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення аліментів на утримання дитини, а тому з ОСОБА_4 підлягає стягненню на користь держави судовий збір в сумі 1211,20 грн.

Крім того, позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в розмірі 1211,20 грн. за вимогу про розірвання шлюбу.

Оскільки позовна вимога про розірвання шлюбу задоволена, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 78, 81, 89, 141, 229, 235, 259, 263, 264, 265, 268, 280-283, 353, 355, 356 ЦПК України, ст. ст. 3, 24, 56, 60, 61, 63, 66-70, 71, 110, 112, 113, 141, 160, 180, 182-184,191 Сімейного кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , представник позивача адвокат БІЛА Тетяна Володимирівна, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити повністю.

Шлюб, зареєстрований 17 листопада 2012 року у виконкомі Андріївської селищної ради Слов`янського району Донецької області, актовий запис № 6, між ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 розірвати.

Роз`яснити сторонам, що шлюб припиняється з моменту набрання чинності даним рішенням, а документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Копію даного рішення після набрання ним чинності надіслати до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , інші дані суду невідомі, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 05 березня 2024 року до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , інші дані суду невідомі, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , судовий збір у розмірі 1 211 грн. 20 коп. (одна тисяча двісті одинадцять грн. 20 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , інші дані суду невідомі, судовий збір у розмірі 1 211 грн. 20 коп. (одна тисяча двісті одинадцять грн. 20 коп.) на користьдержави на рахунок UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ 37993783, Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Рішення може бути оскаржене в судову палату по цивільних справах Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Повне судове рішення складено 21 березня 2024 року.

Головуючий:

суддя Слов`янського

міськрайонного суду Т.А. Хаустова