Рішення № 117804331, 13.03.2024, Дружківський міський суд Донецької області

Справа № 229/66/24

Провадження № 2-а/229/5/2024

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2024 р. м.Дружківка

Дружківський міський суд Донецької області

за головуванням судді Панової Т.Л.,

з участю секретаря судового засідання Сови Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дружківка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського ВП№3 Крохмаля Дмитра Анатолійовича, Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

до суду надійшов зазначений позов, в якому позивач просить скасувати постанову серії БАД № 897977, скасувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510грн, стягнути з відповідача на його користь витрати по судовому збору 536,80грн, по комісії 5,37грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 21 грудня 2023р він рухався на автомобілі з боку м.Покровськ у напрямку м.Дніпро. Був зупинений поліцейським ОСОБА_2 на перехресті перед в"їздом в н.п. Миколаївка Дніпропетровської області.

ОСОБА_2 не представився, а почав вимагати документи. У відповідь, він попросив надати підстави для зупинки і перевірки документів. Поліцейський наказав з"їхати в бік з дороги для подальшої розмови. Він з"їхав з дороги, зупинився, відстебнув ремені безпеки. Крохмаль підійшов, назвав причину зупинки порушення ПДР, а саме керування транспортним засобом з не пристебнутим ременем безпеки. Доказів на підтвердження цього факту поліцейський не надав. Виникла суперечка, яка тривала близько 20хв. За цей час Крохмаль на його вимогу надав своє посвідчення. Потім інший поліцейський у нього витребував документ, що посвідчує особу в обмін на звільнення проїзду. Він погодився, надав "єДокумент" у смартфоні в додатку "Дія". Поліцейські переписали собі персональні дані. Далі Крохмаль сказав, що буде виписувати постанову та почав вимагати посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію ТЗ. На це він попросив для початку надати докази правопорушення, а потім перенести розгляд справи за місцем проживання. Докази так і не були надані, тому не було підстав надавати посвідчення та свідоцтво про реєстрацію ТЗ. Після цього поліцейські звільнили йому дорогу, він поїхав далі по своїх справах.

25.12.2023р в додатку "Дія" було виявлено, що на ОСОБА_1 винесено постанову серії БАД № 897977 від 21.12.2023р та накладено штраф у розмірі 510грн. Він звернувся до відділення поліції, де працює ОСОБА_3 , отримав копію зазначеної постанови. Після отримання копії було виявлено, що в постанові написано декілька статей порушення, жодна з них не обгрунтована, а саме:

ст. 121 ч.5 КУпАП у поліцейського немає доказів, що ОСОБА_1 керував автомобілем з не пристебнутим ременем безпеки;

ст. 121 ч.10 КУпАП у поліцейського немає доказів вимірювання дитини, яку начебто перевозив ОСОБА_1 ;

ст. 126 ч. 1 КУпАП у поліцейського не було підстав перевіряти документи, тому він їх і не отримав для перевірки, хоча ОСОБА_1 мав при собі всі документи, які зазначені в п.п. 2.1 ПДР,

поліцейський ОСОБА_2 у шахрайський спосіб заволодів персональними даними ОСОБА_1 та склав постанову, щоб помститися за те, що ОСОБА_1 вимагав у нього докази свого порушення.

Постанова винесена з порушенням процедури та є необгрунтованою. А саме:

поліцейський не надав законну причину зупинки згідно ст. 35 ЗУ "Про Національну поліцію";

не надані докази правопорушення;

не була розглянута справа згідно процедури, зазначеної в КУпАП;

не були роз"ясненні права згідно ст. 268 КУпАП;

не ознайомили з матеріалами справи;

не надали можливість скористатися юридичною допомогою;

постанову складено за відсутності ОСОБА_1 .

Ухвалою судді від 09 січня 2024р прийнято до розгляду зазначений позов, відкрито провадження у справі. Призначено судове засідання. (а.с.8)

02.02.2024р до суду надійшов відзив Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, (далі по тексту ГУНП) , на адміністративний позов ОСОБА_1 (а.с.14-17.

У відзиві ГУНП просить розглянути справу за відсутності представника ГУНП в Дніпропетровській області, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити посилаючись на таке. Вважають, що ГУНП є неналежною стороною у справі. Поліцейський ВП№3 СРУП ГУНП в Дніпропетровській області Крохмаль Дмитро Анатолійович є уповноваженою посадовою особою органу Національної поліції на розгляд справи та винесення постанови про адміністративне правопорушення.

21.12.2023 за порушення ч.ч.5, 10 ст. 121 та ч. 1 ст. 126 КУпАП України поліцейським ВП СРУП ГУНП №3 старшим сержантом поліції ОСОБА_2 винесено постанову серії БАД №897977. Вважають цю постанову законною та складеною з урахуванням норм діючого законодавства.

Підпунктом "а" п.2.1 Правил дорожнього руху визначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Пунктом 2.4 Правил дорожнього руху визначено , що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред"явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Відповідно до пп "в" п. 2.3 Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов"язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки.

Підпунктом "б" п. 21.11. Правил дорожнього руху визначено, що забороняється перевозити дітей, зріст яких менше 150см, у транспортних засобах без використання дитячих утримуючих систем, що дають змогу пристебнути дитину за допомогою ременів безпеки, передбачених конструкцією цього транспортного засобу.

В постанові зазначено, що водій ОСОБА_4 , керуючи транспортним засобом Fiat Florino д.н.з. НОМЕР_1 о 09год 50хв, рухаючись автотрасою М30, керував з непристебнутими ременями безпеки та перевозив дитину зростом до 140см без використання дитячої утримуючої системи та не мав при собі реєстраційного документу на транспортний засіб.

З огляду на ч.1 ст. 251, ч.1 ст. 252 КУпАП України, вважають, що постановою серії БАД № 897977 від 21.12.2023 повністю підтверджується недотримання Правил дорожнього руху України з боку ОСОБА_4

07.02.2024 до суду надійшла відповідь позивача на відзив, в якій позивач зазначає про таке.

Відповідач не надав ніяких доказів скоєння правопорушення ОСОБА_1 . Поліцейський Крохмаль не надав доказів перевезення дитини ОСОБА_1 , а тим більше вимірювання її зросту; ОСОБА_1 мав при собі документи, зазначені в п. 2.1 ПДР, та не зміг надати їх поліцейському Крохмалю у зв"язку з тим, що поліцейський не мав на те законних причин; ОСОБА_1 не порушував жодного правила дорожнього руху; поліцейський ОСОБА_2 не роз"яснив права, передбачені у ст. 268КУпАП, не повідомив про розгляд справи, не ознайомив його з матеріалами справи, не надав можливість скористатися юридичною допомогою.

Вважає, що поліцейський ОСОБА_2 при складанні постанови діяв у незаконний спосіб, тому що склав постанову таємно без відома ОСОБА_1 , скориставшись персональними даними, отриманими в шахрайський спосіб.

Просить його позов задовольнити. Розглянути справу за його відсутності. (а.с.23-24)

В судове засідання сторони не з"явилися. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

З огляду на заяви про розгляд справи у відсутність позивача та відповідача, суд вважає можливим розглядати справу у відсутність сторін.

Судом встановлені такі фактичні обставини.

Постановою про накладення адміністративного стягнення серії БАД № 897977, складеною поліцейським ВП №3, сержантом поліції ОСОБА_2 від 21 грудня 2023року, позивача визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених у ч. 5 ст. 121, ч.10 ст. 121, ч.1 ст. 126 КУпАП із застосуванням до нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. (а.с. 3 )

З постанови випливає, що ОСОБА_1 21 грудня 2023року о 08 год.50хв. на автошляху М30, 1089км, керуючи транспортним засобом Фіат Флоріно, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не пристебнувся ременем безпеки, чим порушив п. 2.3(в) ПДР, та вчинив правопорушення, передбачене у ч.5 ст. 121КУпАП, також перевозив дитину до 145см у транспортному засобі без використання дитячої утримуючої системи, чим порушив п. 21.11.(б) ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене у ч. 10 ст. 121 КУпАП, а також не мав при собі реєстраційні документи на транспортний засіб, чим порушив п.п. 2.1 (а) ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене у ч.1 ст. 126 КУпАП.

Мотиви, з яких виходить суд

Згідно зі ст 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ч. 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про:дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення;транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався);розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до п. 2.3.в Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

в) на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки.

Відповідно до ч.5 ст. 121 КУпАП порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п. 2.1. (а) Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

На підставі ч.1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У пункті 21.11 б Правил дорожнього руху передбачено, що забороняється перевозити дітей, зріст яких менше 150 см, у транспортних засобах без використання дитячих утримуючих систем, що дають змогу пристебнути дитину за допомогою ременів безпеки, передбачених конструкцією цього транспортного засобу.

Відповідно до ч.5 ст. 121 КУпАП порушення правил перевезення дітей тягне за собою накладення штрафу на водія в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Позивач вказав, що не вчиняв жодного із вказаних адміністративних правопорушень. Докази вчинення ним правопорушень поліцейським не надано.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частинами 1 та 2 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд не погоджується з доводами відповідача, що ГУНП в Дніпропетровській області є неналежною стороною у справі з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Ужитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб`єкта при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Згідно зі статтею 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені у частинах перша, друга, третя, п`ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121, частинах перша, друга і четверта статті 126 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 13 Закону України «Про Національну поліцію» систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2) територіальні органи поліції. У складі поліції, серед іншого, функціонує патрульна поліція.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України «Про Національну поліцію» територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання.

Частиною третьою статті 288 КУпАП, якою визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених у ст.121,126 КУпАП, працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції.

Отже, відповідні працівники не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 222 КУпАП, покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 121,126 КУпАП.

Використання у зазначених вище нормах формулювань «від імені органів Національної поліції», «розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222-244-20 КУпАП» вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 26.12.2019 у справі №724/716/16-а.

Суд не погоджується з доводами відповідача, що постановою про адмінправопорушення серії БАД № 897977 від 21.12.2023 повністю підтверджується недотримання ПДР з боку ОСОБА_1 .

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. (ст. 72 КАС України)

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. (ст. 251 КУпАП)

Отже, саме відповідач зобов`язаний довести правомірність складання ним постанови, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем п.п. 2.1 (а), 2.3(в), 21.11(б) ПДР України, за що передбачена відповідальність згідно з ч.ч. 5,10 ст. 121, ч.1 ст. 126 КУпАП

З огляду на те, що доказування правомірності свого рішення в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень покладається на відповідача, який в свою чергу відповідних доказів ненадав, що свідчить про невиконання обов`язку, визначеного ч. 2 ст. 77 КАС України, суд доходить висновку, про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5, ч.10 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП, у діях ОСОБА_1 у зв`язку з недоведеністю, що позивач керував транспортним засобом з непристебнутим ременем безпеки, перевозив дитину з ростом до 140см без використання дитячої утримуючої системи, та не мав при собі реєстраційні документи на транспортний засіб.

Тому позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області підлягає задоволенню.

Щодо відповідача поліцейського ВП №3 сержанта поліції ОСОБА_2 суд вважає необхідним відмовити, оскільки останній не є належним відповідачем у цьому позові.

Відповідно ч.3 ст.286КАС України - за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право :

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи, викладені обставини, суд вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, а провадження - закриттю.

Щодо вимог позивача про скасування адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510грн, суд вважає необхідним відмовити, оскільки така вимога є зайвою. Суд прийшов до висновку про скасування постанови серії БАД № 897977, наслідком чого і є скасування штрафу.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд, враховуючи положення ч.1ст.139 КАС України вважає, що судові витрати в розмірі 536,80грн підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Щодо стягнення комісії в розмірі 5,37грн, суд вважає необхідним відмовити, оскільки сплата комісії банку не є судовими витратами.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 90, 139, 246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити частково.

Постанову поліцейського ВП№3 СРУП Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Крохмаля Дмитра Анатолійовича серії БАД № 897977 від 21.12.2023 року про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 510грн. скасувати, провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності - закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 40108866, що розташовано за адресою: місто Дніпро, вул. Троїцька, 20-А, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн 80 коп.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Т. Л. Панова