Рішення № 11780417, 20.09.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.10                                                                                           Справа № 31/114-2010

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю „Галичхутро”, с. Велике Сокальського району Львівської області

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю „Трембіта –Інвест”, с. Старий Яричів Кам”янка - Бузького району Львівської області

про:стягнення 11129,04 грн.

                                                                                          Суддя Артимович В.М.

                                                                                          При секретарі Митник М.Б.

Представники:

від позивача:не з’явився;

від відповідача:не з’явився. Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Галичхутро”, с. Велике Сокальського району Львівської області, надалі - позивач, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Трембіта –Інвест”, с. Старий Яричів Кам’янка - Бузького району Львівської області, надалі - відповідач, про стягнення коштів в сумі 11129,04 грн., в тому числі 10137,57 грн. основного боргу та 991,47 грн. пені.

Ухвалою суду від 21.08.2010 р. позовну заяву прийнято до провадження та призначено її розгляд на 08.09.2010 р.

В судове засідання 08.09.2010 р. представник позивача з’явився, позовні вимоги підтримав з підстав, вказаних у позові; надав суду довідку про включення позивача та відповідача до ЄДР; також представником позивача подано докази відсутності у провадженні господарських судів України та іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, та нема рішення цих органів з такого спору. В судове засідання 08.09.2010 р. відповідач повноважного представника не направив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду спору по суті, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, наявним у справі, вимог ухвал суду не виконав, витребовуваних судом документів, відзиву та доказів погашення боргу і сплати пені не подав. Розгляд справи судом відкладався на 20.09.2010 р.

В судове засідання 20.09.2010 р. ні позивач, ні відповідач повноважних представників не направили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами згідно вимог ст. 75 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, подані позивачем, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для справи, в їх сукупності, суд встановив наступне:

Між позивачем та відповідачем 26.04.2010 р. укладено договір, згідно умов якого позивач зобов’язувався постачати і передавати у власність відповідача товар (свині, ВРХ живою вагою) згідно накладної, а відповідач зобов’язався приймати товар і оплачувати його вартість.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем було передано у власність відповідача товар на загальну суму 42160,50 грн., що підтверджується наявними у справі копією накладної № 212049 від 27.04.2010 р. на суму 42160,50 грн. та приймальною квитанцією № 0000000005 від 27.04.2010 р.

Згідно п. 5.1 договору розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в готівковій та/або в безготівковій формі шляхом оплати протягом трьох банківських днів з дня отримання цієї партії товару.

Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзац 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як підтверджується матеріалами справи відповідач свої зобов’язання по оплаті виконав лише частково, у зв‘язку з чим виникла заборгованість в розмірі 10137,57 грн. Відтак, позовні вимоги про стягнення основного боргу є підставними та підлягають задоволенню.

Правові основи господарської діяльності суб’єктів господарювання регулюються Господарським кодексом України, ст. 230 якого встановлено, що учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені).

Невиконання зобов'язання або виконання його з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), визнається згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання, в результаті чого настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Нормою ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України передбачено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6.2 договору передбачено, що за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України з розрахунку за кожний день затримки платежу від простроченої суми.

Отже, позивачем правомірно нараховано пеню в сумі 991,47 грн.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом (ч. 2 ст. 82 ГПК України).

Враховуючи, що позивачем надано достатньо належних та допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а також те, що відповідач відзиву на позов не подав, доказів оплати боргу, пені не представив, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 43, 44, 49, 75, 80, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Галичхутро”, с. Велике Сокальського району Львівської області задоволити повністю.

2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю „Трембіта –Інвест” (80463, Львівська обл., Кам’янка - Бузький район, с. Старий Яричів, вул. Галицька, 143; код ЄДРПОУ 25232473) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Галичхутро” (80038, Львівська обл., Сокальський район, с. Велике; код ЄДРПОУ 30124284) основний борг в сумі 10137,57 грн., пеню в сумі 991,47 грн., державне мито в сумі 111,29 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

3. Наказ видати відповідно до ст.ст. 116, 117 ГПК України після набрання рішенням законної сили.

Суддя