Ухвала суду № 117802324, 21.03.2024, Дружківський міський суд Донецької області

Справа № 229/416/23

Провадження № 1-кп/229/838/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2024 р. м. Дружківка, Донецької області

Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у судовому засіданні у режимі відеоконференції у залі суду Дружківського міського суду Донецької області кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62022050010001301 від 05.12.2022 року за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Івано Франківська, громадянина України, неодруженого, з середньо спеціальною освітою, раніше не судимий, військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, водій 1 гірсько - штурмового взводу 1 гірсько штурмової роти військової частини НОМЕР_1 , старший солдат, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України (непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, вчинена в умовах воєнного стану),-

ВСТАНОВИВ:

18 січня 2023 року в провадження судді Дружківського міського суду Донецької області ОСОБА_1 надійшов обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування за матеріалами кримінального провадження, що зареєстровані в Єдиному реєстрі досудових розслідувань № 62022050010001301 від 05.12.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 4 ст. 402 КК України.

Прокурор заявив суду письмове клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 . Мотивуючи клопотання, прокурор вказує, що у провадженні Дружківського міського суду Донецької області перебуває на розгляді обвинувальний акт по кримінальному провадженні № 62022050010001301 від 05.12.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.

12.12.2022 року ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою в умовах гауптвахти. Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області дію запобіжного заходу було продовжено.

На цей час, строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосований до ОСОБА_5 спливає. Завершити судове провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України до спливу терміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не є можливим у зв`язку із необхідністю проведення судового розгляду в повному обсязі.

Метою продовження запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спроб: переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Така потреба обумовлена наявністю ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які на цей час не зменшилися.

В обґрунтування продовження строку застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_5 покладається необхідність запобігання спробам:

-переховуватися від органу розслідування та суду;

-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Крім того, ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу країни, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, може переховуватись від суду, впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, свідчить про неможливість запобіганням цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

3 огляду на викладене, керуючись вимогами ст. ст. 2, 36, 131, 132, 176,178, 183, 184, 194 КПК України, прокурор просить суд: клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити, та застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, стосовно ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , з утриманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_3 , з місцем дислокації АДРЕСА_2 .

У судовому засіданні захисник ОСОБА_4 просив суд застосувати до підзахисного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, зменшивши її розмір, та виключивши зобов`язання знаходитись у розташуванні військової частини.

або прекурсорів.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 повністю підтримав позицію захисника.

Прокурор просив залишити альтернативний запобіжний захід у попередньому розмірі.

Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, дійшов висновку, що клопотання прокурора щодо продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, підлягає задоволенню, з таких підстав.

У відповідності до вимогст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченимст. 177 КПК України.

Частиною 2ст. 29 Конституції Українипередбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 3ст. 331 КПК України, під час судового розгляду незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.

Відповідно до ч. 1ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 КПК України.

Згідно із п. 4 ч. 2ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Крім того, положеннями ч. 8 ст. 176 КПК України передбачено, що під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбаченихстаттями 402-405,407,408,429Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначенийпунктом 5частини першої цієї статті.

При вирішенні питання про доцільність продовження запобіжного заходу, суд враховує вимоги статті 29 Конституції України, статті 9 Загальної Декларації прав людини, статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і статті 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.

У рішенні по справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року Європейський суд з прав людини зазначив, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.

Дослідивши матеріали кримінального провадження в рамках заявленого клопотання, суд приходить до висновку, що обраний обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою необхідно продовжити.

Суд, враховуючи характер та фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, свідчить про підвищену суспільну небезпеку, оскільки ОСОБА_5 звинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за яке санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Європейський суд з прав людини в справах «Летельє проти Франції», ОСОБА_6 проти Франції», зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

При розгляді питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, суд враховує наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, та вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім того, суд враховує, суспільну небезпечність інкримінованого йому кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_5 в разі визнання його винуватим в кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, та положення ч. 8 ст. 176 КПК України.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що на даний час відсутні підстави вважати, що запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а тому є необхідним продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою.

Крім того, суд вважає, що згідно вимог ст.178 КПК України, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим в кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, а також з огляду на те, що на даний час не відпали ризики, передбаченіст.177 КПК України, які були встановлені під час обрання обвинуваченомузапобіжногозаходу у виді тримання під вартою, суд, оцінивши в сукупності всі вище перелічені обставини, приходить до висновку,що на цей час не має підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 , а тому є необхідним продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на 60 днів.

Разом з тим, виходячи з принципів, закріплених в ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, суд, продовжуючи ОСОБА_5 раніше обраний запобіжний захід, вважає за необхідне періодично, але не рідше, ніж раз на два місяці переглядати питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.

Що стосується клопотання захисника щодо визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, зменшення її розміру та виключення обов`язку перебувати у місці розташування військової частини, суд зазначає наступне:

Під час дії воєнного стану суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. 177 та 178 КПК України, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст. 402 КК України.

Разом з тим, суд вважає, що може разом із продовженням строку тримання під вартою, визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої визначити у 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, застава в такому розмірі буде достатнім стримуючим засобом, щоб уникнути бажання ухилитися чи іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, тобто зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

Застосовуючи щодо обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у виді застави, суд також вважає за необхідне покласти на обвинуваченого обов`язки, визначені у частині 5 статті 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 176-178,183-184,193-199,336, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 діб строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з утриманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_3 , з місцем дислокації у АДРЕСА_2 .

Строк дії ухвали суду про запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обчислювати з 21 березня 2024 року по 19 травня 2024 року, включно.

Одночасно визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1

альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Розмір застави визначити у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн. 00 коп., яка може бути винесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Держаної судової адміністрації України в Донецькій області (отримувач ТУ ДСА України в Донецькій області, ЄДРПОУ 26288796, банк отримувача: ДКСУ, м. Київ, р/р UA828201720355259003000011792).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про обрання запобіжного заходу протягом її дії.

Покласти на обвинуваченого у разі внесення застави, наступні обов`язки: прибувати до суду із встановленою періодичністю; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити - два місяця з дня внесення застави.

Ухвала в частині застосування запобіжного заходу може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення.

Ухвала складена у повному обсязі та підписана 21 березня 2024 року.

Суддя ОСОБА_1