Ухвала суду № 117800129, 16.03.2024, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/2173/24

Номер провадження 1-кс/711/617/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2024 року

м.Черкаси

Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1

при секретарі судових засідань - ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора - ОСОБА_3 ,

слідчого - ОСОБА_4 ,

підозрюваної - ОСОБА_5 ,

захисника - адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Придніпровського районного суду м. Черкаси клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження №12024250000000077 від 19.02.2024 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Старий Коврай, Чорнобаївського району, Черкаської області, громадянки України, працюючої директором КП «Кінотеатр «Україна» Черкаської міської ради, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , звернулася до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням, яке подане в рамках кримінального провадження №12024250000000077 від 19.02.2024 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_5 , згідно розпорядження міського голови м. Черкаси ОСОБА_7 № 254-р від 18.06.2020 «Про контракт з директором КП «Кінотеатр «Україна» уклала контракт, згідно якого ОСОБА_5 призначена на посаду директора комунального підприємства «Кінотеатр «Україна» Черкаської міської ради на термін 5 років.

Відповідно до Розділу 2 Права та обов`язки сторін Контракту з керівником комунального підприємства «Кінотеатр «Україна» Черкаської міської ради, керівник здійснює поточне (оперативне) керівництво підприємством, організовує його виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність. Керівник забезпечує виконання завдань підприємства, передбачених законом, статутом підприємства та цим контрактом. Керівник забезпечує складання в установленому порядку річного фінансового плану (бюджету) підприємства, та подає його на затвердження органу управління підприємством, з яким укладено цей контракт. Керівник зобов`язується: забезпечити виконання показників ефективності використання комунального майна і прибутку, а також майнового стану підприємства згідно зі статутом підприємства; виконувати договірні зобов`язання; забезпечити збереження товарно-матеріальних цінностей та основних засобів підприємства; керуватись трудовим законодавством з урахуванням галузевих особливостей, передбачених статутом підприємства, генеральною та галузевими угодами, колективним договором і фінансовими можливостями підприємства, визначені та забезпеченні умов їх праці і відпочинку; за кошти підприємства забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього і періодичних обов`язкових медичних оглядів працівників підприємства, обов`язкового попередньо (під час прийняття на роботу) і періодично (протягом трудової діяльності) проходити медичний огляд особисто; проводи контроль за нормуванням праці на підприємстві. Керівник щокварталу подає органу управління підприємством звіт про результати фінансово-господарської діяльності, за встановленою формою згідно Закону України «про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та звіт з виконання бюджетів підприємства відповідно до затвердженого Регламенту бюджетного процесу. Керівник має право: діяти від імені підприємства без доручення, представляти його у всіх підприємствах, установах та організаціях; укладати господарські та інші угоди відповідно до закріплених статутом підприємства повноважень; видавати доручення; відкривати рахунки в банках; користуватися правом розпорядження коштів підприємства, накладати на працівників стягнення відповідно до законодавства; в межах своєї компетенції видавати накази та інші акти, давати вказівки, обов`язкові для всіх підрозділів та працівників підприємства; вирішувати інші питання, віднесені законодавством, Органом управління, статутом підприємства і цим контрактом до його компетенції; укладати трудові договори з працівниками підприємства відповідно до чинного законодавства; розподіляти прибуток підприємства відповідно до рішень Органу управління підприємством.

Відповідно ч.3 ст.18 КК України службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Приміткою до статті 364 КК України, встановлено, що службовими особами є особи, які постійно чи тимчасово здійснюють функції представників влади, а також обіймають постійно чи тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або виконують такі обов`язки за спеціальним повноваженням.

Таким чином, ОСОБА_5 будучи директором комунального підприємства «Кінотеатр «Україна» Черкаської міської ради у відповідності до п.1 Примітки до ст.364 КК України, з моменту призначення на вказану посаду є службовою особою.

Так, ОСОБА_5 , будучи директором КП «Кінотеатр «Україна» Черкаської міської ради використовуючи своє службове становище, маючи умисел на одержання для себе неправомірної вигоди за вчинення дій в інтересах особи, яка надає неправомірну вигоду, з корисливих мотивів, з метою власного незаконного збагачення, в період часу з 20 лютого 2024 по 14 березня 2024 під час особистих зустрічей із ОСОБА_8 у своєму службовому кабінеті «Директора», що розташований на другому поверсі у приміщенні КП «Кінотеатр «Україна» за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 21, вчинила дії направленні на одержання неправомірної вигоди в сумі 32400 (тридцять дві тисячі чотириста) гривень від останньої, яка звернулася до неї з метою отримання дозволу та подальшого укладення договору оренди трьох торгових місць у приміщенні кінотеатру «Україна», що за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 21.

Установлено, що ОСОБА_5 переслідуючи мету отримання неправомірної вигоди для себе, з метою особистого незаконного збагачення, діючи умисно, з корисливих мотивів, в ході особистої зустрічі із ОСОБА_8 12.02.2024, в приміщенні службового кабінету «Директора», що розташований на другому поверсі у приміщенні КП «Кінотеатр «Україна» Черкаської міської ради за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 21, висловила ОСОБА_8 вимогу про надання їй, неправомірної вигоди матеріального характеру у вигляді грошових коштів у сумі 15000 (п`ятнадцять тисяч) гривень за надання дозволу оренди одного торгового місця у приміщенні кінотеатру «Україна», що за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 21, тобто 45 000 (сорок п`ять тисяч) гривень за оренду трьох торгових місць.

В свою чергу ОСОБА_8 розуміючи, що ОСОБА_5 дійсно може надати дозвіл на оренду торгового місця спеціалізованих автоматів з продажу снеків та напоїв без присутності продавця-консультанта була вимушена погодитися з вимогою ОСОБА_5 щодо надання їй неправомірної вигоди у розмірі 45000 (сорока п`яти тисяч) гривень.

Розуміючи протиправність дій ОСОБА_5 , а також те, що остання пропонує їй отримати усний дозвіл на встановлення торгових автоматів з подальшою орендою торгових місць у невстановлений законом спосіб за грошову винагороду, ОСОБА_8 звернувся із заявою до правоохоронних органів.

В подальшому, під час чергової зустрічі, яка відбулась 28.02.2024 в приміщенні службового кабінету «Директора», що розташований на другому поверсі у приміщенні КП «Кінотеатр «Україна» за адресою: м. Черкаси,вул. Смілянська, 21, ОСОБА_5 повідомила, що сума надання неправомірної вигоди змінилась та становить 25 000 (двадцять п`ять тисяч) гривень за одне торгове місце, тобто загальна сума за три торгові місця становитиме 75 000 (сімдесят п`ять тисяч) гривень.

Так, 13 березня ОСОБА_5 , реалізуючи умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди, знаходячись в своєму службовому кабінеті, що розташований на другому поверсі приміщення КП «Кінотеатр «Україна» за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 21 під час особистої зустрічі із ОСОБА_8 , діючи умисно та з корисливих мотивів, переслідуючи мету особистого незаконного збагачення, висловила останній вимогу щодо надання їй неправомірної вигоди в сумі 32 400 (тридцять дві тисячі чотириста) гривень за надання дозволу за одне торгове місці, тобто надання дозволу на встановлення спеціалізованого автомату з продажу снеків, з чим ОСОБА_8 вимушена була погодитися.

Втілюючи свій злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди для себе, 14.03.2024 ОСОБА_5 діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_8 , перебуваючи в своєму службовому кабінеті, що розташований на другому поверсі приміщення КП «Кінотеатр «Україна» Черкаської міської ради за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 21, близько12 години 57 хвилин одержала від ОСОБА_8 неправомірну вигоду в сумі 32 400 (тридцять дві тисячі чотириста) гривень за вчинення дій, обумовлених її службовими обов`язками, за надання усного дозволу та подальшого укладення договору оренди торгового місця з останньою, а саме установлення спеціалізованих автоматів з продажу снеків та напоїв без присутності продавця-консультанта.

Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тобто в одержанні службовою особою, неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

14.03.2024 ОСОБА_5 затримано в порядку ст.208 КПК України, під час отримання неправомірної вигоди.

Метою застосування запобіжного заходу до підозрюваної ОСОБА_5 , згідно із ст.177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

- переховуватись від органів досудового розслідування та суду;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може здійснити вищевказані дії, що зазначені в п.п.1-4 ст.177 КПК України.

15.03.2024 об 12 годині 30 хвилин ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Причетність ОСОБА_5 до вчинення даного кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: заявою ОСОБА_8 від 13.02.2024; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчинені кримінального правопорушення від 14.03.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 07.12.2023; протоколом обшуку від 14.03.2024; протоколом огляду особи, залученої до конфіденційного співробітництва від 14.03.2024; протоколом огляду ідентифікації грошових коштів від 14.03.2024; протоколом роз`яснення особі, залученої до конфіденційного співробітництва від 14.03.2024.

Обставинами, які дають підстави зробити висновки про наявність вищевказаних ризиків є:

1. Кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 ,

має високий ступінь суспільної небезпеки, оскільки є корупційним кримінальним правопорушенням у відповідності до примітки ст.45 КК України, зумовлене тяжкими наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому, наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу. У разі визнання ОСОБА_5 винною у вчиненні кримінального правопорушення, у якому підозрюється остання, санкція статті 368 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років із конфіскацією майна, це може стати підставою та мотивом для її переховування від органів досудового розслідування та суду.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний та соціальний стан особи.

Підстави для застосування до ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою відсутні, тому що вона притягується до відповідальності за вчинення тяжкого корупційного злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, з конфіскацією майна, а також встановлено обставини, які виправдовують тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_5 та підтверджують наявність зазначених ризиків.

Підозрювана ОСОБА_5 являється директором КП «Кінотеатр «Україна», має стійкі професійні та особисті зв`язки у різних сферах державної влади, що свідчить про те що, підозрювана ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, для уникнення від кримінальної відповідальності, може використати свої повноваження та зв`язки.

Зокрема, перебуваючи на волі підозрювана може незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні, а саме на заявницю ОСОБА_8 та понятих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 з метою схилити свідків до дачі неправдивих показань, щоб зменшити або уникнути взагалі відповідальності за скоєний злочин. Крім того на цей час слідством не встановлено та не допитано у якості свідків інших працівників КП «Кінотеатр «Україна» з приводу відомих обставин вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 .

Також може знищити чи приховати або спотворити речі та документи, які в подальшому будуть використані як докази у зазначеному кримінальному провадженні, оскільки є необхідність у проведенні тимчасового доступу до речей і документів, які перебувають у володінні КП «Кінотеатр «Україна» у зв`язку з чим, існує нагальна потреба у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом.

Таким чином, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 вказаного кримінального правопорушення, ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також те, що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування, негативно впливати на хід досудового розслідування та судового розгляду шляхом незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, знищити чи приховати або спотворити речі та документи, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, виникла необхідність у обранні відносно підозрюваної запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, тримання під вартою застосовується до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Підстави для застосування до ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою відсутні, тому що встановлено обставини, які виправдовують тримання під вартою підозрюваної, підтверджують наявність зазначених ризиків, а більш м`які запобіжні заходи не здатні забезпечити виконання ОСОБА_5 її кримінально-процесуальних обов`язків та запобігти вищевикладеним обґрунтованим ризикам.

У разі задоволення клопотання, при обранні альтернативного запобіжного заходу у виді застави, слідчий вважає за доцільне, з урахуванням вищевказаних обставин кримінального провадження, визначити підозрюваній ОСОБА_5 заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Вважає, що саме такий розмір застави на думку сторони обвинувачення буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у підозрюваної ОСОБА_5 бажання будь-яким чином перешкоджати досудовому розслідуванню у кримінальному провадженні та вчиняти інші кримінальні правопорушення. Застава у меншому розмірі не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, покладених на неї обов`язків.

Разом з тим, слідчий просить покласти на ОСОБА_5 обов`язки, передбачені п.п.1-4, 8 ч.5 ст. 194 КПК України: не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду, а саме АДРЕСА_1 ; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утримуватися від спілкування з особами, які набудуть статус свідків у кримінальному провадженні.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за №12024250000000077 від 19.02.2024. 14.03.2024 було здійснено оперативну закупку та затримано ОСОБА_5 . Метою застосування запобіжного заходу є дотримання підозрюваною відповідних процесуальних обов`язків. Наявні ризики, перелічені у клопотанні. ОСОБА_5 має відповідні зв`язки у місті, тому може впливати на свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 також може здійснювати тиск, вмовляння, їх підкуп, що негативно може вплинути на досудове розслідування. Звертає увагу на міру покарання за ч.3 ст.368 КК України, в якій підозрюється ОСОБА_5 , що може впливати на переховування останньої. Крім цього, підозрювана може знищити речові докази, які ще не здобули працівники правоохоронних органів на підприємстві, де вона працює. Підтримав клопотання у повному обсязі. Просив застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою в державній установі «Черкаський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування, що не перевищує 60 днів. При обранні альтернативного запобіжного заходу у виді застави призначити заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та покласти на підозрювану обов`язки, передбачені п.п.1-4, 8 ч.5 ст.194 КПК України строком на місяці.

Слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала клопотання в повному обсязі.

Адвокат ОСОБА_6 вважає клопотання необґрунтованим. Просить застосувати запобіжний захід у виді застави. Додав, що у клопотанні перераховані ризики, однак вони не обґрунтовані. Не погоджується з позицією щодо соціальних зв`язків, які висловив прокурор та трактує це для обґрунтування ризиків, однак соціальні зв`язки повинні розцінюватися як ознака для застосування легшого запобіжного заходу.

Підозрювана ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що буде виконувати обов`язки, повідомила, що була провокація зі сторони правоохоронних органів. Додала. що вона є пенсіонером та отримує зарплату за місцем роботи, що приблизно складає 30000, підтверджень не встигли надати у судовому засіданні.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши копії матеріалів, якими сторона обвинувачення обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно ст.2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч.1 ст.177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до приписів ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріали зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.

Виходячи зі змісту зазначених норм вбачається, що виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а застосування таких заходів завжди пов`язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

У судовому засіданні встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, яке відноситься до тяжких злочинів, за вчинення якого санкцією статті передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацією майна.

14.03.2204 ОСОБА_5 затримано в порядку ст.208 КПК України.

15.03.2024 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: заявою ОСОБА_8 від 13.02.2024; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчинені кримінального правопорушення від 14.03.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 07.12.2023; протоколом обшуку від 14.03.2024; протоколом огляду особи, залученої до конфіденційного співробітництва від 14.03.2024; протоколом огляду ідентифікації грошових коштів від 14.03.2024; протоколом роз`яснення особі, залученої до конфіденційного співробітництва від 14.03.2024 та іншими доказами.

На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини в сукупності та додані до нього матеріали кримінального провадження, якими обґрунтовані доводи клопотання, дають підстави вважати, що підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України є обґрунтованою. При цьому слідчий суддя враховує усталену практику ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви №12244/86, 12245/86; 12383/86), згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).

Разом з тим, слід наголосити, що слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження. Тому посилання сторони захисту на неналежну кваліфікацію на перший місяць розслідування кримінального провадження, з даних підстав, слідчий суддя визнає неспроможним.

З положень п.1 ч.1 ст.178 КПК України вбачається, що при застосуванні запобіжного заходу слідчий суддя перш за все має переконатися в наявності доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, в якому він підозрюється. Закон не вимагає, щоб докази були повними, але вони повинні бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у застосуванні того чи іншого запобіжного заходу.

Також слідчий суддя враховує, що за визначенням Європейського суду з прав людини "обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1 (с) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин".

Крім того у п.48 рішення "Чеботарь проти Молдови" №35615/06 від 13 листопада 2007 року - Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 § 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання".

Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_5 переховуватися від органів досудового слідства та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, слідчий суддя враховує тяжкість покарання за вчинення ОСОБА_5 інкримінованого їй в провину злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 05 до 10 років з конфіскацією майна.

При цьому, слід врахувати, що кримінальне правопорушення у якому підозрюється ОСОБА_5 має високий ступінь суспільної небезпеки, оскільки є корупційним кримінальним правопорушенням у відповідності до примітки ст.45 КК України, зумовлене тяжкими наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому, наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу. У разі визнання ОСОБА_5 винною у вчиненні кримінального правопорушення, у якому підозрюється остання, санкція статті 368 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років із конфіскацією майна, це може стати підставою та мотивом для її переховування від органів досудового розслідування та суду.

Крім того, у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

Викладені обставини вказують про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Крім того, слідчий суддя вважає, що підозрювана ОСОБА_5 є директором КП «Кінотеатр «Україна», має стійкі професійні та особисті зв`язки у різних сферах державної влади, що свідчить про те що, підозрювана ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, для уникнення від кримінальної відповідальності, може використати свої повноваження та зв`язки для знищення, приховання або спотворення документів, які в подальшому будуть використані як докази у зазначеному кримінальному провадженні, зокрема щодо вчинення аналогічних злочинів.

Викладені обставини вказують про наявність ризику, передбаченого п.2 ч.1 ст.177 КПК України, а саме знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Слідчий суддя вважає цілком обґрунтованим доводи слідчого та прокурора щодо наявності ризиків передбачених п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливості незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні, оскільки остання зацікавлена у зміні ними своїх показань та з матеріалів кримінального провадженні їй відомо їх анкетні дані. У зв`язку з цим для ухилення від кримінальної відповідальності вона може впливати на свідків шляхом умовлянь, залякувань, погроз, примусу, з метою зміни останніми їх показань на його користь. Таким чином вона матиме можливість уникнення або пом`якшення відповідальності за вчинення інкримінованого їй тяжкого злочину.

Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст.23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч.4 ст.95 КПК України. Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Щодо посилання органу досудового розслідування на наявність ризику, передбаченого п.4 ч.1 ст.177 КПК України, в судовому засіданні наявність даного ризику не була належно доведена, доказів щодо можливості впливати на кримінальне провадження іншим чином слідчому судді не надано, приходячи до рішення в цій частині, враховано, що ОСОБА_5 була затримана після вручення їй коштів у порядку ст.208 КПК України, на наступний день їй було оголошено підозру, тому наявність даного ризику не відповідає встановленим обставинам на даній стадії досудового розслідування та нічим не підтверджена.

Слідчий суддя також бере до уваги й інформацію щодо особи підозрюваної, яку наводить сторона захисту, зокрема, що ОСОБА_5 раніше не судима, має зареєстроване місце проживання, проте у світлі наведених вище актуальних даних про існування ризику переховуватися, наявність зазначених стороною захисту обставин, не можуть бути вирішальними, що могло б знизити цей ризик до маловірогідного чи до його виключення взагалі.

Слідчий суддя, на підставі наданих матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, зазначені у ч.1 ст.178 КПК України, та враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваної ОСОБА_5 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, особу підозрюваної, вік, стан здоров`я, сімейний стан.

В той же час, слід врахувати, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто, до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст.177 КПК України і встановлених у судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.

Слідчий суддя приходить до висновку, з урахуванням наявності ризиків передбачених статтею 177 КПК України, що на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків. Крім того, слідчий суддя вважає, що є неможливим застосування до підозрюваної таких запобіжних заходів як особисте зобов`язання, порука чи домашній арешт.

Так, враховуючи особливості події кримінального правопорушення (місце, мету, спосіб, засоби вчинення, участь у його вчиненні, тощо), вбачається, що особисте зобов`язання не забезпечить достатніх гарантій належної процесуальної поведінки підозрюваної, оскільки її поведінка свідчить про нездатність самостійно додержуватись встановлених норм правопорядку та свідоме їх ігнорування.

Запобіжний захід у вигляді особистої поруки не може бути застосований до підозрюваної, оскільки до слідчого судді не надійшло звернень від осіб, які заслуговують на довіру, про те, що вони поручаються за виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків, відповідно до ст.194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити її до органу досудового розслідування, чи в суд на першу про те вимогу.

Домашній арешт не може бути застосований з огляду на те, що застосування такого запобіжного заходу не забезпечить гарантування усунення вищезазначеним ризикам, а особливо спілкування підозрюваної зі свідками у даному кримінальному провадженні, а також можливості вчинення інших протиправних діянь.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність усіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, що застосування запобіжного заходу у відношенні підозрюваної ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою відповідає конкретній меті, визначеній у КПК України, та застосовується за наявності підстав, передбачених КПК України, є необхідним та достатнім для запобігання існуючим ризикам і жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, у зв`язку з чим вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Водночас, згідно ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваною обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваного у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України у випадках, передбачених частинами 3 або 4 ст.183 цього Кодексу підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст.177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину.

При обрахунку розміру застави слідчий суддя враховує частину 3 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII якою встановлено, що до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року. Таким чином, при визначенні розміру прожиткового мінімуму, як розрахункової величини для визначення застави, слід застосовувати розмір прожиткового мінімум для працездатних осіб встановлений Законом "Про бюджет на 2024 рік" на 1 січня поточного року, тобто - 3028 грн.

За таких обставин, враховуючи майновий та сімейний стан підозрюваної, а саме те що підозрювана працює, є пенсіонером, одружена однак бажала отримати кошти в незаконний спосіб, раніше несудимої та встановлені ризики, передбачені ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_5 визначити заставу у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181 680 грн. 00 коп., яку підозрювана має право у будь-який момент внести на спеціальний рахунок у порядку, визначеному КМУ, після чого може бути звільнена з-під варти та на неї можуть бути покладені обов`язки, передбачені в ст.194 КПК України і буде вважатися такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави. На переконання слідчого судді, задля досягнення дієвості запобігання ризикам негативного впливу підозрюваної на хід досудового розслідування, застава у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб здатна забезпечити виконання останньою покладених на неї обов`язків, передбачених п.п.1-4, 8 ч.5 ст.194 КПК України.

Визначаючи строк тривалості застосування попереднього ув`язнення, відповідно до положень ч.1, 2 ст.197 КПК України, на період часу у 60 днів, слідчий суддя враховує, що підозрювану ОСОБА_5 було затримано 14.03.2024, про що свідчить відповідний протокол затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину. Таким чином, слід визначити строк застосування запобіжного заходу до 12.05.2024 включно.

Керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 369-372 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 подане в рамках кримінального провадження №12024250000000077 від 19.02.2024 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів, тобто до 12.05.2024, включно.

Строк тримання під вартою обраховувати з моменту затримання - 14.03.2024.

Визначити підозрюваній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 181 680 грн. 00 коп., у разі внесення якого звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти.

Роз`яснити підозрюваній, що вона або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, вказаному в ухвалі на рахунок: рахунок отримувача - UA888201720355269002000003652; Код банку отримувача (МФО) - 820172; банк отримувача - ДКСУ, м. Київ; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26261092, та надати документ, що підтверджує внесення застави слідчому, прокурору або суду у провадженні яких перебуває кримінальне провадження.

У випадку внесення підозрюваною або заставодавцем застави, покласти на ОСОБА_5 , наступні обов`язки:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

-утримуватися від спілкування в будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв`язку чи за допомогою мережі інтернет) із встановленими свідками ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за їх участі та участі ОСОБА_5 у присутності слідчого чи прокурора.

Вказані обов`язки, в разі внесення застави, покладаються на ОСОБА_5 строком на 2 місяці, який починається з моменту звільнення з-під варти після внесення застави, в межах строку досудового розслідування.

Роз`яснити, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрювана, будучи належним чином повідомлена, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Строк дії ухвали визначити до 12 травня 2024 року, включно, в частині застосування запобіжного заходу у вигляді варти.

Копію ухвали негайно вручити підозрюваній, її захиснику, слідчому, прокурору, направити до ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» МЮУ та/або ІТТ №1 м.Черкаси.

Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1

Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 20.03.2024.