Рішення № 117797739, 19.03.2024, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/14794/23

Категорія 38

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2024 року місто Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Кужелєвої Ю.В., розглянувши цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, -

У С Т А Н О В И В:

У грудні 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (надалі за текстом - позивач) звернулося до суду з даним позовом до ОСОБА_1 (надалі за текстом - відповідач), про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 23.10.2022 року відповідач уклала з ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» кредитний договір № 22214-10/2022, згідно з яким, остання, отримала кредит. 29.06.2023 року між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та позивачем укладено договір факторингу № 29062023, у відповідності до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» передає (відступає) позивачу за плату належні йому права вимоги до відповідача згідно Реєстру боржників. 29.06.2023 року позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 51 090 грн. 23.10.2022 року відповідач уклала з ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» кредитний договір № 22223-10/2022, згідно з яким отримав кредит. 29.06.2023 року між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та позивачем укладено договір факторингу № 29062023, у відповідності до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» передає (відступає) позивачу за плату належні йому права вимоги до відповідача згідно Реєстру боржників. 29.06.2023 року позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 39 780 грн. Оскільки боржник у добровільному порядку не сплачує наявну заборгованість за кредитом, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою суду від 14.12.2023 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не викликались.

Відповідно до ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України (надалі за текстом - ЦПК України), в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Станом на дату розгляду справи, на адресу суду клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи про розгляд справи за участю сторін учасниками справи не подавалися.

07.02.2024 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просила відмовити у задоволенні позову. Зазначила, про те, що відповідач визнає укладання договорів, проте, заперечує суму, яка підлягає стягненню, з огляду на те, що стягнення відсотків після терміну дії договору не допускається, а надані позивачем документи не підтверджують наявну заборгованість.

09.02.2024 року до суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача заперечує щодо обставин викладених у відзиві та зазначає, що умовами договору відсотки були погоджені, в свою чергу, посилається, що на підтвердження позовних вимог надано належні та допустимі докази. Відповідачем не надано будь-яких контррозрахунків заборгованості.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

23.10.2022 року відповідач уклала з ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» кредитний договір № 22214-10/2022, згідно з яким отримала в кредит кошти (а.с. 6-9).

29.06.2023 року між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та позивачем укладено договір факторингу № 29062023, у відповідності до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» передає (відступає) позивачу за плату належні йому права вимоги до відповідача згідно Реєстру боржників (а.с. 14-16).

Згідно Реєстру боржників від 29.06.2023 року до договору факторингу № 29062023 від 29.06.2023 року позивач набув право грошової вимоги до відповідача в сумі 51 090 грн., яка складається з: 13 100 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 37 990 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с. 18).

23.10.2022 року відповідач уклала з ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» кредитний договір № 22223-10/2022, згідно з яким отримала в кредит кошти (а.с. 20-23).

29.06.2023 року між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та позивачем укладено договір факторингу № 29062023, у відповідності до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» передає (відступає) позивачу за плату належні йому права вимоги до відповідача згідно Реєстру боржників (а.с. 28-30).

Згідно Реєстру боржників від 29.06.2023 року до договору факторингу № 29062023 від 29.06.2023 року позивач набув право грошової вимоги до відповідача в сумі 39 780 грн., яка складається з: 10 200 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 29 580 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с. 32).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. ст. 525 - 526, 530 ЦК України зобов`язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

У відповідності зі ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 1 ст. 550 ЦК України визначено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право на звернення стягнення на предмет застави.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позивач звертаючись до суду з даним позовом просив стягнути з відповідача крім заборгованості за тілом кредиту, заборгованість за відсотками за користування кредитом, однак з наданих позивачем розрахунків вбачається, що відсотки нараховані за користування кредитом не лише за період дії договору, а і поза межами строку дії кредитних договорів.

Однак, відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Така позиція викладена у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018, справа №444/9519/12.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе стягнути з відповідача лише тіло кредиту та заборгованість за відсотками за користування кредитом, які були нараховані в межах строку кредитування (згідно з додатками до договорів), а саме:

за кредитним договором № 22214-10/2022 від 23.10.2022 року 13 100 грн. - заборгованість за основним боргом, 8187,50 грн. - заборгованість за відсотками;

за кредитним договором №22223-10/2022 від 23.10.2022 року 10 200 грн. - заборгованість за основним боргом, 6375 грн. - заборгованість за відсотками;

Судом встановлено, що відповідач скористалася кредитними коштами, однак, свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала.

В іншій частині, відповідачем вимоги позивача, з посиланням на належні та допустимі докази, спростовано не було. Контррозрахунків за кредитом відповідачем надано не було.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача, відповідно до розрахунку її заборгованості перед позивачем, становить 37 862,50 грн.

Згідно вимог ст. ст. 76 - 77, 79 - 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Таким чином, виходячи із вищенаведеного, суд вважає, що позивач порушила умови кредитного договору, а відтак, з неї слід стягнути на користь позивача заборгованість в сумі 37 862,50 грн.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача суми сплаченого судового збору у розмірі 1119,52 грн.

Керуючись ст. ст. 19, 259, 263-265, 268, 273, 280, 352, 354-356 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості - задовольнити частково;

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість у розмірі 37 862 (тридцять сім тисяч вісімсот шістдесят дві) гривні 50 копійуи;

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 1 119 (одна тисяча сто дев`ятнадцять) гривень 52 копійок;

В іншій частині позовних вимог відмовити;

Повне найменування сторін:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 35625014);

відповідач - ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення;

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Володимир ГРЕБЕНЮК