Ухвала суду № 117795477, 20.03.2024, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОКРЕМА УХВАЛА

20 березня 2024 року м. Рівне№460/2120/23Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді С.А. Борискін, розглянувши в порядку письмового провадження заяву в адміністративній справі за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду В С Т А Н О В И В:

У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебувала справа №460/2120/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій.

Рішенням суду від 05.05.2023, що набрало законної сили 09.10.2023, позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, яка полягає у непроведенні перерахунку і невиплаті ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах відповідно до п.2 ст.56 Закони України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату з 01.11.2022 ОСОБА_1 пенсії за віком з урахуванням положень п.2 ст.56 Закони України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції, чинній до 01.10.2017.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

03.01.2024 судом видано виконавчий лист у справі.

02.02.2024 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого 03.01.2024 Рівненським окружним адміністративним судом у справі №460/2120/23.

18.03.2024 представник позивача звернувся до суду із заявою про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання судового рішення, яка обґрунтована тим, що на виконання рішення суду у справі №460/2120/23 відповідач провів перерахунок пенсії відповідно до ч.2 ст.27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", розрахувавши розмір пенсійної виплати із застосуванням двоскладової формули. Звертав увагу на те, що резолютивна частина рішення суду не містить жодних положень про зобов`язання відповідача змінити умови нарахування пенсії шляхом її обрахунку за двома складовими. Наголошував, що він ніколи не звертався до відповідача ні в судовому порядку, ні в позасудовому порядку з проханням про розрахунок пенсії на таких умовах. З огляду на вказане, представник позивача вказав, що при виконанні судового рішення відповідач діяв недобросовісно, всупереч такому рішенню та не на підставі, не в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.4, 5 ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду. У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

З огляду на наведене, а також враховуючи запровадження та дію на території України воєнного стану, суд вирішив прийняти подану заяву до розгляду у порядку письмового провадження.

Відповідно до вимог ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання судового рішення, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже зазначені норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Відтак суд має з`ясувати, чи були оскаржувані дії пов`язані з виконанням судового рішення (продовжуючим правопорушенням), чи є самостійним предметом спору (новим правопорушенням).

Такий висновок суду узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 27.11.2018 №520/11829/17 (№К/9901/51263/18) (п.34).

Рішенням суду у справі №460/2120/23 підтверджено наявність порушеного права ОСОБА_1 , яке одночасно було відновлене таким судовим рішенням шляхом зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату з 01.11.2022 ОСОБА_1 пенсії за віком з урахуванням положень п.2 ст.56 Закони України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції, чинній до 01.10.2017.

Таким чином, вказаним рішенням суду, яке набрало законної сили, достеменно визначено спосіб його виконання.

Як встановлено судом, Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, у відповідь на запит представника позивача, листом від 19.12.2023 повідомило останнього, що після проведеного перерахунку розмiр пенсії позивача з 01.11.2022, визначений на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду вiд 05.05.2023 у справі №460/2120/23 становить 2300,00 грн., тобто не змінився, а отже пенсiя виплачується в раніше встановленому розмiрi.

Зі змісту протоколу про перерахунок пенсії позивача слідує, що на виконання рішення суду органом Пенсійного фонду було проведено перерахунок пенсії позивача, основний розмір якої був обчислений із застосуванням двох складових. Вказане свідчить на користь висновку, що основний розмір пенсії позивача був обрахований відповідачем на умовах, визначених ч.2 ст.27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV).

Відповідно до ч.2 ст.27 Закону №1058-ІV за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

Разом з тим, в межах адміністративної справи №460/2120/23 судом не вирішувалася позовна вимога про зобов`язання відповідача здійснити розрахунок пенсії позивача в порядку, визначеному частиною другою статті 27 Закону №1058-ІV, позаяк, така вимога позивачем взагалі не була заявлена.

Більше того, позивач стверджує, що він ніколи не звертався до відповідача ні в судовому порядку, ні в позасудовому порядку з проханням про розрахунок пенсії на таких умовах. Доказів на підтвердження протилежного матеріали справи не містять.

Резолютивна частина рішення суду в справі №460/2120/23 містить положення зобов`язального характеру виключно про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу відповідно п.2 ст.56 Закони України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції, чинній до 01.10.2017 (далі - Закон №796-ХІІ).

Відповідно до ч.2 ст.56 Закону №796-ХІІ право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Дійсно норма частини другої статті 56 Закону №796-ХІІ містить посилання на частину другу статті 27 Закону №1058-ІV.

Однак, аналіз змісту частини другої статті 56 Закону №796-ХІІ дозволяє дійти висновку про те, що обмеження у застосуванні пільгового обчислення стажу роботи стосуються саме "призначення пенсії", а не інших випадків. При цьому, таке обмеження пов`язане з призначенням особі пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону №1058-ІV.

Також, суд зауважує, що частина друга статті 56 Закону №796-ХІІ була доповнена словами і цифрами: "у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на підставі підпункту 3 пункту другого розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії" від 03.10.2017 №2148-VIII (далі Закон №2148-VIII), який набрав чинності 11.10.2017.

Разом з тим, в ході судового розгляду справи №460/2120/23 було встановлено, що пенсію позивачу було призначено до 11.10.2017, а рішенням суду зобов`язано здійснити перерахунок пенсії за віком відповідно до частини другої статті 56 Закону №796-ХІІ саме в редакції, чинній до 01.10.2017.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що здійснюючи перерахунок пенсії позивача на умовах, визначених частиною другою статті 27 Закону №1058-ІV, відповідач фактично застосував до спірних правовідносин положення підпункту 3 пункту 2 розділу І Закону №2148-VIII та порушив право позивача на пільгове обчислення розміру пенсії, реалізація якого попередньо була захищена відповідним судовим рішенням.

Відтак, дії відповідача щодо обрахунку пенсії позивача на умовах, визначених частиною другою статті 27 Закону №1058-ІV, спрямоване на невиконання рішення суду від у справі №460/2120/23.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі статтею 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).

Конституційний Суд України, розглядаючи справу, бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 21.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п.43).

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. При цьому, добровільне виконання боржником судового рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є законодавчо встановленим обов`язком такого боржника.

Водночас, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача при виконанні рішення суду у справі №460/2120/23, оскільки у такий спосіб суб`єкт владних повноважень сприяє тривалому порушенню права позивача на соціальний захист та належний рівень життя, яке гарантоване статтею 46 Конституції України та відновлене у судовому порядку.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, здійснюючи перерахунок пенсії позивача на виконання рішення суду у справі №460/2120/23 за двома складовими ГУ ПФУ в Рівненської області порушено положення статей 46 та 129-1 Конституції України, статей 14 та 370 КАС України, частину другу статті 56 Закону №796-ХІІ.

Суд також вважає необхідним звернути увагу відповідача, що статтею 382 Кримінального кодексу України встановлено кримінальну відповідальність за умисне невиконання судового рішення, яке набрало законної сили. Відтак, в разі ухилення в подальшому відповідачем від виконання судового рішення у встановлений таким судовим рішенням спосіб, судом буде вирішуватися питання відповідно до ч. 9 ст. 249 КАС України про направлення прокурору або органу досудового розслідування окремої ухвали стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення.

Керуючись статтями 248, 256, 294, 295, 383 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву представника позивача - Прокопчука Василя Дмитровича, про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду у справі №460/2120/23 задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, вчинені на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05.05.2023 у адміністративній справі №460/2120/23, щодо проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.11.2022 без урахування положень п.2 ст.56 Закони України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції, чинній до 01.10.2017.

Для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли встановленому судом порушенню закону, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком з 01.11.2022, збільшивши пенсію на 1% заробітку за кожний повний рік страхового стажу понад 20 років, відповідно до вимог ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції, чинній до 01.10.2017.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повідомити Рівненський окружний адміністративний суд про вжиті заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, у тридцятиденний строк з дня отримання (вручення) копії цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали складений 20 березня 2024 року.

Суддя С.А. Борискін