Рішення № 117794998, 19.03.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2024 рокусправа № 380/29747/23Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Форвард України» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішенняпро коригуваннямитної вартості товарів, картки відмови в прийнятті митної декларації .

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Форвард України» (місцезнаходження: 02081, м.Київ, вул.Здолбунівська, буд.7Д, корп. літ. 3, оф. 401А, код ЄДРПОУ 39613589) звернулося до суду з позовом до Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул.Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343), в якому просить суд:

-визнати протиправною та скасувати картку відмови № UA209230/2023/001826 у митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за митною декларацією №23UA209230072031U5, прийняту Львівською митницею;

-визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниціпро коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100397/1від 06.07.2023.

Обґрунтовуючи позов, позивач зазначає, що 06.07.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро Форвард України» до Львівської митниці було подано митну декларацію №23UA209230072031U5 з метою митного оформлення товарів: препарат «TOCOMIX 500» (вітамін E), препарат «BIPEX H2» (вітамін H). На виконання ч.1, 2 ст.53 Митного кодексу України разом з митною декларацією Товариством було подано до Львівської митниці документи, що підтверджують митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Незважаючи на те, що позивачем були подані усі документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари, Товариство отримало від відповідача повідомлення про необхідність надання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товару, посилаючись на розбіжності у наданих документах до митного оформлення. Товариство надало до Львівської митниці письмові пояснення. Внаслідок цього було прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Вважає, що відповідач безпідставно поставив під сумнів договір та, як наслідок, увесь поданий перелік документів, оскільки відповідачем не доведено обставин, які б свідчили про існування у митного органу достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованого товару. Відтак, застосування резервного методу для визначення митної вартості товару є протиправним, а збільшення такої вартості суттєво порушує права позивача. Просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою від 22.12.2023 відкрито провадження у справі за даним позовом, розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників та запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.

На адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання, у якому відповідач просить розгляд справи проводити в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 08.01.2024 у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін - відмовлено.

Відповідач, Львівська митниця, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Відзив обґрунтований тим, що під час проведення контролю правильності визначення митної вартості товару позивача, було встановлено, що подані ним документи не містять всіх відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари. У зв`язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, запропоновано надати додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості товару. Відповідач зазначив, що згідно з положеннями Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) 1994 року, частиною шостою статті 54 МК України, у зв`язку з неподанням повного переліку документів відповідно до частин другої-четвертої статті 53 МК України, митниця може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою особою митною вартістю. За результатом проведеної письмової консультації щодо вибору методу визначення митної вартості товару митницею 06.07.2023 прийняте рішення № UA209000/2023/100397/1 про коригування митної вартості, застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували МД 23UA209230/2023/022924 від 07.03.2023, де рівень митної вартості товарів зі схожими характеристиками становить 8,707 дол. США/кг та МД 23UA209230/2023/05399 від 23.05.2023, де рівень митної вартості товарів зі схожими характеристиками становить 5,07 дол. США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось. Відповідач вважає, що ним правомірно застосовано Генеральну угоду з тарифів і торгівлі, як джерело інформації при винесені письмового рішення про коригування митної вартості №UA209000/2023/100397/1 від 06.07.2023. З огляду на наведене вище, вважає рішення про коригування митної вартості таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства. Також представник відповідача зазначив, що вирішуючи вимоги позивача про визнання протиправним та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, прийнятих на підставі оскаржуваних рішень, суд повинен виходити з того, що відповідно до ст. 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів. Отже, картка відмови лише містить інформацію про причини відмови та роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує здійснення митного оформлення, не є за своєю природою рішенням контролюючого органу та не породжує жодних правових наслідків. Враховуючи наведене, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову.

Позивач подав відповідь на відзив, в якому наголошує, що у відзиві на позовну заяву відповідачем фактично перераховані виявлені розбіжності, які стали підставою для прийняття Львівською митницею 06.07.2023 рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100397/1 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №23UA209230072031U5. Детальне обґрунтування відсутності вказаних розбіжностей та протиправності рішень відповідача наведене у позовній заяві позивача. З огляду на вказане, вважає, що у поданих ТОВ «Агро Форвард України» документах відсутні будь-які розбіжності, які б впливали на визначення митної вартості товару, та позивачем до Львівської митниці подані всі, визначені МК України, документи, які підтверджують митну вартість товару, задекларовану ТОВ «Агро Форвард України» у митній декларації.

Суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Форвард України» зареєстроване 02.02.2015, як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Основний вид господарської діяльності згідно з КВЕД: 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

Інші види діяльності: Змішане сільське господарство, Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами, Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами, Неспеціалізована оптова торгівля.

28.01.2021 між компанією IMPEXTRACO NV(далі Продавець) та ТОВ «Агро форвард України» (далі Покупець) укладений договір купівлі-продажу № C280120/1, згідно з умовами якого Продавець продає, а Покупець купує, приймає та оплачує товари, зазначені в рахунках (інвойсах) до Договору, отриманих протягом дії Договору, які є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до п.2 Договору ціна товару, узгоджена Сторонами, визначається окремим рахунком (інвойсом) на відвантаження і є невід`ємною частиною цього Договору. Пакування товару визначається пакувальним листомна кожне відвантаження товару.

Загальна вартість Договору складається з загальної суми всіх рахунків (інвойсів), виданих покупцеві на всі відвантаження протягом дії даного Договору.

За умовами пункту 10 Договору умовами поставки (згідно з «Інкотсрмс-2010») є FCA Хайст оп ден Берг, Бельгія.

Відповідно до пункту 1 Загальних умов поставки до Договору купівлі-продажу №С280120/1 від 28.01.2021 (надалі у позові - Загальні умови поставки) умови купівлі- продажу тлумачаться згідно з «Інкотермс-2010». Право власності переходить до Покупця одночасно з ризиками загибелі або пошкодження Товару згідно з відповідною умовою поставки, обраною за цим Договором та відображеною в «Інкотсрмс-2010».

Пунктом 2.2. Загальних умов поставки сторони погоджуються, що зобов`язання Покупця по прийманню та оплаті конкретної поставки Товару виникають одночасно з підписанням Договору.що встановлює обсяг і ціну поставки.

Умови оплати і Платіжні інструкції визначені пунктами 11 і 12 Договору.

22.06.2023 на виконання умов вищевказаного Договору, позивач здійснив оплату в розмірі 100 відсотків передоплати за товар в сумі 49577,50 доларів США на рахунок Продавця, що підтверджується копією платіжного доручення (квитанції) про SWIFT-переказ №103 від 22.06.2023 на рахунок ВЕ20405050820856 1MPEXTRACO NV 49577,50 доларів США (код 33В), в якій в деталях платежу (код 70) зазначено: «передоплата Договір №С280120/1 від 28.01.2021 Проформа Інвойс №90016662 від 19.06.2023, №90016663 від 20.06.2023».

Продавцем Товарів виступила компанія IMPEXTRACO NV.

На підставі Договору купівлі-продажу №С280120/1 від 28.01.2021 та Проформи Інвойсу №90016663 від 20.06.2023 позивач придбав у Продавця за кордоном (Королівство Бельгія) («VITAMIN А 1000 IU/MG»(Вітамін А 1000) на суму 7637,50 доларів США, а також на підставі Проформи Інвойс №90016662 від 19 06 2023 позивач придбав у Продавця за кордоном (Королівство Бельгія) товари, зазначені в рахунку-фактурі (інвойсі) від 28.06.2023 №2022-90002769 на загальну суму 41940.00 доларів США, а саме:

- препарат «TOCOMIX 500» (вітамін E) в кількості 5000 кг за ціною 39000,00 доларів США (ціна за одиницю товару 7,80 доларів США);

-препарат «BIPEX H2» (вітамін H) в кількості 7000 кг за ціною 2940,00 доларів США, (ціна за одиницю товару 4,20 доларів США).

Тобто позивачем було придбано у Продавця Товари згідно з двома Проформами Інвойсами №90016663 від 20.06.2023 і №90016662 від 19.06.2023 на загальну суму 49577,50 доларів США, а ввезено на митну територію України за митною декларацією №23114209230072031U5 від 06.07.2023 Товарів на суму 41940,00 доларів США.

Рахунок-фактура (інвойс) від 28.06.2023 №2022-90002769 на загальну суму 41940,00 доларів США містить перелік і суму Товарів для відвантаження позивачу.

06.07.2023 позивачем було ввезено придбані Товари в Україну через митний кордон за митною декларацією №23 UА209230072031U5 від 06.07.2023 на суму 41940,00 доларів США згідно з рахунком-фактурою (інвойсом) від 28.06.2023 №2022-90002769.

Того ж дня, а саме 06.07.2023, з метою митного оформлення придбаних Товарів уповноваженим представником декларанта (Позивача) ПП «БРОК-ЮК» до Львівської митниці було подано електронну декларацію №23UA209230072031U5.

Вантаж був заявлений за фактурною митною вартістю згідно з рахунком-фактурою (інвойсом) від 28.06.2023 №2022-90002769. Ціна імпортованих Товарів визначена в сумі 41940,00 доларів США. Митна вартість імпортованих Товарів визначена та основним методом - за ціною договору.

Разом з митною декларацією до митного оформлення Декларантом було подано копії документів, перелік яких було наведено у графі 44 вказаної митної декларації, що підтверджують заявлену митну вартість Товарів, а саме: договору купівлі-продажу №С280120/1 від 28.01.2021 з додатками до нього; додаткової угоди №1 до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 28.12.2021; додаткової угоди №2 до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 20.10.2022; додаткової угоди №3 до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 12.12.2022; проформи інвойса №90016662 від 19.06.2023, рахунку- фактури (інвойса) від 28.06.2023 №2022-90002769; міжнародної автотранспортної накладної (CMR) 204276920 від 28.06.2023; митної декларації країни відправлення MRN 23ВЕЕ0000039584243 від 28.06.2023; квитанції про SWIFT-переказ №103 від 22.06.2023, рахунку на оплату послуг з перевезення вантажу №9152 від 30.06.2023; довідки №30/06-504 від 30.06.2023 про транспортні витрати; договору про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні та по території України №П131021/1 від 13.10.2021; Заявки №3983 від 26.06.2023 до Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні №П131021/1 від 13.10.2021; Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні №П31021/1 від 13.10.2021; пакувального листа (packing list) б/н від 28.06.2023; договору про надання митно-брокерських послуг №1/21 від 18.03.2021; сертифікату про походження товару, засвідченого печаткою Торгово- промислової палати Королівства Бельгія 26.06.2023 за №82 2023 017003; Сертифікату аналізів (Certificate of analysis) б/н від 21.06.2023 ТОСОМІХ 500; Сертифікату аналізів (Certificate of analysis) б/н від 26.06.2023 В1РЕХ Н2.

Позивач визначив митну вартість товарів, обравши для цього основний метод, - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

За результатами розгляду поданих до митного оформлення разом з митною декларацією №23UA209230072031U5 від 06.07.2023 документів головним державним інспектором відділу митного оформлення «Муроване» митного поста «Львів-Північний» Львівської митниці Женило Ростиславом Андрійовичем було повідомлено уповноваженого представника позивача в електронній формі, керуючись частиною 3-4 ст. 53 Митного кодексу України про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, а саме: - рахунку-фактури (інвойса) або рахунку-проформи (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); - якщо рахунок сплачено - банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортних (перевізних) документів, якщо за умовами поставки витрати на іранспортування не включені у вартість товару, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а саме: договору про надання транспортно- експедиційних послуг, рахунків-фактур про надання транспортно-експедиційних послуг, актів виконаних робіт, калькуляції транспортних витрат; - якщо здійснювалося страхування, - страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування; - договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язаного з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - рахунку про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - рахунку про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); - виписки з бухгалтерської документації; - каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару; - копії митної декларації країни відправлення; -висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини; переклади документів відповідно до вимог ст.254 МК України, а також подати додаткові наявні у позивача документи за власним бажанням для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Позивач просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів, а також на вимогу надав витребувані документи: рахунок-проформу, рахунок-фактуру (інвойс), підтвердження оплати товару, копію митної декларації країни відправлення, прейскурант (прайс лист) від продавця, якісні посвідчення на товар, видаткові накладні, специфікації на поставку продуктів, договір перевезення, заявку на перевезення, довідку на перевезення, рахунок на перевезення, договір купівлі-продажу товару, інформація біржових організацій .

За результатами розгляду митної декларації та поданих до неї документів, державним інспектором було прийнято рішення про відмову у митному оформленні товарів з підстави прийняття 06.07.2023 Львівською митницею рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100397/1 (далі - оскаржуване рішення).

У рішенні Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100397/1 від 06.07.2023, в графі 33 зазначено таке:

«Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі-МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне.

У фактурі міститься посилання на замовлення 11953, такий самий номер замовлення є і у проформі, проте документ з таким номер не надано до митного оформлення. Відповідно до вимог Закону України «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» від 01.08.2006 №57-V та ст.6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19.05.1956)у гр.5, 15 СМR зазначається імя, адреса та штамп перевізника, у гр.15-зазначений підпис, який неможливо перевірити, відсутня печатка та реквізити.

У преамбулі Додаткової угоди № 2 від 20.10.2022 зазначено - «… вирішили укласти дану додаткову угоду № 1 до Договору С280120/1», проте номер такої угоди 2;

- в платіжному документі зазначено дві проформи, одна проформа до митного оформлення не подавалась; - суму зазначену в платіжці не можливо застосувати до даної поставки; - вартість зазначена в декларації країни відправлення не відповідає вартості у фактурі.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України митним органом надана вимога декларанту стосовно надання наступних додаткових документів для підтвердження числових складових митної вартості товарів: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі- продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

На вимогу надано висновок експертної організації, прайс лист та комерційна пропозиція (ідентичні за змістом,мають іменний характер та обмежений перелік товарних позицій,який повністю ідентичний переліку товарів, що постачається). Зазначене суперечить суті прас-листа; прас лист який також містить ідентичну копію печатки з підписом, що є на фактурі.

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ ІІІ. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала Для т. 1 Мд 23UA209230/2023/022924 від 07.03.2023, де вартість такого товару становить 8,707 дол за кг. Для т.2 мд 23UA209230/2023/0053998 від 23.05.2023, де вартість такого товару становить 5,07 дол за кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.»

Коригування митної вартості стало підставою для видання картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2023/001826.

У цій же картці відмови митний орган роз`яснив можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення після приведення рівня митної вартості товару у графах 12, 45, 43, 44, 46,47 В МД відповідно до рішення про коригування митної вартості від 06.07.2023 №UA209000/2023/100397/1.

З метою отримання товару у вільний обіг декларант подав нову митну декларацію з митною вартістю, визначеною відповідно до вимог оскарженого рішення про коригування, якій присвоєно номер від 06.07.2023 ІМ 40 ДЕ №23UA209230072431U4, така була оформлена Львівською митницею.

Не погоджуючись із рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів та прийнятою за його наслідками карткою відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.

Митний Кодекс України (далі - МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в У країні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Частиною 1 статті 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина 1 статті 248 МК України).

Частиною 1 статті 257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до частини 6 статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Приписами статті 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 1, 2 статті 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до частини 4 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо) (частини 5, 7 статті 58 МК України).

Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 МК України).

Згідно з частиною 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частина 5 статті 53 містити норми, відповідно до яких забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 1статті 55 МК України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною 6 статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів (частина 4, 5 статті 55 МК України).

Відповідно до частини 1 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частиною другою статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3 статті 57 МК України). Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

Частиною 8 статті 57 МК України визначено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Частиною 2 статті 64 МК України визначено, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Як зазначено в частині 4 статті 64 МК України у разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Відповідно до частини 7 статті 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Згідно з частиною 2 статті 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до статті 55 МК України наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 серед іншого затверджено Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. В пункті 2.1 цих Правил у розділі заповнення графи 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначено, що у графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. При вирішенні цього спору суд враховує такі висновки Верховного Суду:

- «…органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів», постанова від 18.12.2018 у справі № 821/110/18;

- « … витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України […] Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації», постанова від 17.07.2019 у справі № 809/872/17;

- «… у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом», постанова від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15;

- «… у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів», постанова від 05.03.2019 у справі № 815/143/174;

- «… в силу частини другої статті 55 Митного кодексу України та вимог наказу Міністерства фінансів України № 598 від 24 травня 2012 року «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства», постанова від 21.12.2018 у справі № 815/1670/17. В цій постанові Верховний Суд зазначив, що відсутність в рішеннях обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості є самостійною підставою для їх скасування.

Отже, посадова особа митного органу для прийняття рішення про витребування в декларанта додаткових документів (з метою підтвердження заявленої митної вартості) зобов`язана встановити та чітко викласти обставини, що свідчать про: обґрунтованість сумніву щодо вказаної декларантом митної вартості; причини, що унеможливлюють перевірку заявленої митної вартості на підставі наданих декларантом документів.

Основним способом реалізації повноважень митного органу в цій ситуації є процедура консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

При цьому єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов:

1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України;

2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості;

3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору);

4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Як вже зазначалося, декларантом одночасно із митними деклараціями було надано відповідачу документи для підтвердження митної вартості товару і обраний основний метод її визначення за ціною договору купівлі-продажу, а саме надано копії: договору купівлі-продажу №С280120/1 від 28.01.2021 з додатками до нього; додаткової угоди №1 до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 28.12.2021; додаткової угоди №2 до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 20.10.2022; додаткової угоди №3 до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 12.12.2022; проформи інвойса №90016662 від 19.06.2023, рахунку- фактури (інвойса) від 28.06.2023 №2022-90002769; міжнародної автотранспортної накладної (CMR) 204276920 від 28.06.2023; митної декларації країни відправлення MRN 23ВЕЕ0000039584243 від 28.06.2023; квитанції про SWIFT-переказ №103 від 22.06.2023, рахунку на оплату послуг з перевезення вантажу №9152 від 30.06.2023; довідки №30/06-504 від 30.06.2023 про транспортні витрати; договору про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні та по території України №П131021/1 від 13.10.2021; Заявки №3983 від 26.06.2023 до Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні №П131021/1 від 13.10.2021; Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні №П31021/1 від 13.10.2021; пакувального листа (packing list) б/н від 28.06.2023; договору про надання митно-брокерських послуг №1/21 від 18.03.2021; сертифікату про походження товару, засвідченого печаткою Торгово- промислової палати Королівства Бельгія 26.06.2023 за №82 2023 017003; Сертифікату аналізів (Certificate of analysis) б/н від 21.06.2023 ТОСОМІХ 500; Сертифікату аналізів (Certificate of analysis) б/н від 26.06.2023 В1РЕХ Н2.

Суд ураховує, що митний орган має повноваження вимагати додаткові документи лише у разі, коли подані декларантом для митного оформлення документи містять розбіжності, ознаки підробки або відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Водночас суд зазначає, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53 МК України) заборонено (Постанова ВС КАС від 05 березня 2019 року у справі № 815/5791/17, адміністративне провадження №К/9901/55081/18 (ЄДРСРУ№ 80269839).

Суд проаналізував зміст наданих декларантом документів та встановив, що такі містять необхідні відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар.

Так, в інвойсі від 28.06.2023 №2022-90002769 чітко вказано вартість товару « 1)препарат «TOCOMIX 500» (вітамін E) в кількості 5000кг за ціною 39000,00 доларів США; 2) препарат «BIPEX H2» (вітамін H) в кількості 700 кг за ціною 2940,00 доларів США (загальна вартість 419405,00 доларів США).

Оцінюючи аргументи відповідача у цій справі на підтвердження обґрунтованості сумніву посадової особи митниці в задекларованій митній вартості товару суд враховує, що ТОВ «Агро форвард України» на електронне повідомлення митного органу щодо надання додаткових документів на підтвердження заявленої вартості товару надіслало митниці повідомлення про надання додаткових документів щодо митної декларації №23UA209230072031U5, додатково надало: рахунок-проформу, рахунок-фактуру (інвойс), підтвердження оплати товару, копію митної декларації країни відправлення, прейскурант (прайс лист) від продавця, якісні посвідчення на товар, видаткові накладні, специфікації на поставку продуктів, договір перевезення, заявку на перевезення, довідку на перевезення, рахунок на перевезення, договір купівлі-продажу товару, інформація біржових організацій.

Тобто відповідач витребував визначені у ст. 53 Митного кодексу України документи та не надав доказів того, що подані позивачем документи для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації. Натомість відповідач прийняв оскаржуване рішення у зв`язку із неподанням декларантом всіх витребуваних у нього документів. Такі дії митного органу не узгоджуються з положеннями п. 2 ч. 4 ст. 54 МК України та спричиняють те, що декларант, будучи необізнаним стосовно фактичних причин, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана, не має можливості адекватно реагувати та усунути такі розбіжності (недоліки) на стадії здійснення митного контролю правильності визначення задекларованої ним митної вартості товарів.

Щодо посилання відповідача на те, що у рахунку- фактурі міститься посилання на замовлення 11953 і такий самий номер замовлення є і у проформі, проте документ з таким номером не надано до митного оформлення, то суд зазначає таке.

Замовлення під номером 11953, яке вказано в рахунку-фактурі (інвойсі) від 28.06.2023 №2022-90002769 і проформі інвойс №90016662 від 19.06.2023, під час митного оформлення товарів не подавалось відповідачеві у зв`язку з тим, що замовлення №11953 є внутрішнім операційним документом Продавця, на основі якого склад Продавця готує зазначені в замовленні товари до відвантаження позивачу і не є основним документом відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість Товарів і його не надання не впливає на визначення складової митної вартості Товарів.

Щодо посилання відповідача на те, що відповідно до вимог Закону України «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» від 01.08.2006 №57-V та ст. 6 Конвеніцї про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19 травня 1956) у гр. 5, 15 CMR зазначається ім`я, адреса та штамп перевізника, у гр. 15 - зазначений підпис, який неможливо перевірити, відсутня печатка та реквізити», то суд зазначає таке.

Відповідно до Закону України «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» Україна приєдналася до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, вчиненої 19 травня 1956року в м. Женева (далі - Конвенція).

Статтею 6 Конвенції визначено перелік даних, які повинна містити вантажна накладна.

Пунктом b) ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачено, що вантажна накладна містить ім`я та адресу відправника, а пунктом с) ч. 1 ст. 6 Конвенції, що вантажна накладна містить ім`я та адресу перевізника.

Суд зазначає, що Конвенція не визначає дані, необхідні для вантажної накладної, з розбивкою за графами (які саме дані містить та чи інша графа за нумерацією), а містить загальні відомості і дані, які пред`являються до вимог міжнародної вантажної накладної.

Саме ці необхідні дані і містить подана відповідачеві міжнародна автотранспортна накладна (CMR) 204276920 від 28.06.2023.

Тому, твердження відповідача при прийнятті оскаржуваного рішення про відсутність штампу, печатки та реквізитів перевізника у графах 5,15 автотранспортної накладної (CMR) 204276920 від 28.06.2023, не грунтуються на нормах закону та є безпідставними та такими, що носять по суті формальний характер.

Також суд відхиляє доводи відповідача про те, що у преамбулі Додаткової угоди №2 від 20.10.2022, «…вирішили укласти дану додаткову угоду № 1 до Договору С280120/1», проте номер такої угоди 2, оскільки приймає пояснення позивача про те, що це технічна описка, допущена сторонами, яка жодним чином не вливає на розрахунок митної вартості.

Щодо посилання відповідача на те, що комерційна пропозиція, яка є ідентичною за змістом до прайс-листа, має іменний характер і обмежений перелік товарних позицій, який повністю ідентичний переліку товарів, що постачається, то суд зазначає таке.

23.10.2020 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 810/690/17 вказав, що посилання контролюючого органу на те, що наданий прайс-лист не можна вважати ні прайс-листом, ні комерційною пропозицією, оскільки виданий особі, що жодним чином не фігурує ні в одному документі та відповідно до загальноприйнятої практики не містить відомостей, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: умови платежу, термін поставки, характер гари та упаковки дата його складання, або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, суди також обгрунтовано не взяли до уваги з огляду на те, що, по-перше, він не є основним документом відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс- листів. Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.

Отже, зауваження відповідача є безпідставними та не беруться судом до уваги.

Щодо посилання відповідача на те, що в платіжному документі зазначено дві проформи, одна проформа до митного оформлення не подавалась, суму, зазначену в платіжні неможливо прив`язати до даної поставки, то суд зазначає таке.

На підставі Договору купівлі-продажу №С280120/1 від 28.01.2021 та Проформи Інвойсу №90016663 від 20.06.2023 позивачем придбано у Продавця Товари на суму 7637,50 доларів США, які не мають стосунку до оскаржуваного Рішення і ввозились на митну територію України за іншою митною декларацією, а на підставі Проформи Інвойсу №90016662 від 19.06.2023 позивачем придбано у Продавця Товари, зазначені в рахунку-фактурі (інвойсі) від 28.06.2023 р. №2022-90002769 на загальну суму 41940,00 доларів США.

Таким чином, всього позивачем було придбано у Продавця Товарів згідно з двох Проформами Інвойсами №90016663 від 20.06.2023 і №90016662 від 19.06.2023 на загальну суму 49577,50 доларів США, а ввезено на митну територію України та стосовних до оскаржуваного Рішення лише Товари на суму 41940,00 доларів США.

Таким чином, у зв`язку з тим, що проформа інвойс №90016663 від 20.06.2023 не відносилась до Товарів, що ввозились на митну територію України за митною декларацією №23UA209230072031U5 від 06.07.2023, відповідно ця проформа інвойс не подавалась відповідачу під час митного оформлення Товарів як така, що не є основним документом відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість ввезених за митною декларацією №23UA209230072031U5 від 06.07.2023 Товарів і її не надання не впливає на визначення складової митної вартості ввезених Товарів.

Щодо посилання відповідача на те, що вартість, зазначена в декларації країни відправлення, не відповідає вартості, що вказана у фактурі, то суд зазначає таке.

Внесення відомостей до митної декларації країни відправлення є повноваженням експортера.

Так, у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 09.07.2020 в справі № 825/271/16 «суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що митні декларації країни відправлення у відповідності до чинного МК України не входять до переліку основних документів, підтверджуючих заявлену митну вартість, а їх форма та зміст регламентуються законодавством відповідної іноземної держави і їх формування та заповнення не залежать від волевиявлення позивача; крім того, всі копії митних декларацій країни відправлення, що подавались позивачем, містили відомості про номер контракту, на підставі якого поставлявся товар, номери партій та маркування товару, його вагу, номер замовлення і загальну вартість, що, в свою чергу, є основними реквізитами і даними, необхідними для перевірки заявленої експортером митної вартості. Відповідно, зважаючи на те, що відомості в Митних деклараціях країни відправлення від 24.04.2023 р. №23ВЕЕ0000024804163 в частині найменування Товарів, їх кількості, ваги, ціни та інших даних повністю відповідають іншим документам, поданим Позивачем митному органу, вищезазначені доводи Відповідача ніяк не свідчать про непідтвердження Позивачем числових значень митної вартості Товарів.

Водночас, зауваження та недоліки щодо відмінностей в номерах рахунків-фактур у поданій до митного оформлення митній декларації країни відправлення, щодо відсутності відміток Замовника (Позивача) у Заявці №3824/2 від 17.04.2023 року до договору на перевезення вантажу від 09.03.2021 №П090321/1 не є такими, що можуть мати значення для визначення складових митної вартості товару, оскільки в межах даних правовідносин оцінці та дослідженню підлягає вартість поставки товару на митну територію України. Зокрема, в Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15 червня 2021 року в справі № №804/2584/16 зазначено, що нормами Митного кодексу України визначено повноваження митного органу щодо контролю за правильністю визначення митної вартості, а також' порядок та спосіб реалізації таких повноважень. Так, митний орган зобов`язаний перевіряти складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом. При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи, лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни. Водночас, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.»

Крім цього, відповідно до ст. 4 Регламенту Комісії ЄС від 09 лютого 2010 №113/2010, статистична вартість повинна грунтуватись на вартості товарів та коригуватись так, щоб містити виключно та повністю транспортні та страхові витрати, що були понесені задля доставки товарів з місця їх відправлення до кордону держави, у якій товари перебувають на момент поміщення під митну процедуру.

Таким чином, статистична вартість товарів, зазначена в декларації країни відправлення, не повинна відповідати фактурній вартості товарів, наведеній у рахунку-фактурі (інвойсі) на умовах поставки FCA.

Суд зазнчає, що ч. 4 ст. 58 МК України, якою визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з ч. 5 ст. 58 МК України ціною, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, є загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

З огляду на вказане, суд вважає безпідставним твердження відповідача вважати непідтвердженими числові значення складових митної вартості Товарів, оскільки надані до митного оформлення документи не містять розбіжностей, підтверджують ціну, що була фактично сплачена за Товари, з урахуванням коригування згідно з положеннями ч. 10 ст. 58 МК України, що у сукупності дають змогу встановити складові митної вартості Товарів.

Оцінюючи надані декларантом до митного оформлення документи та додаткові пояснення (на вимогу митниці в процесі митних консультацій) на підтвердження заявленої митної вартості товару суд дійшов висновку, що такі документи є достатніми для підтвердження заявленої ТОВ «Агро Форвард України» митної вартості декларованого товару за основним методом.

Також оцінюючи рішення про коригування митної вартості товару в частині, що стосується визначення митної вартості товару за резервним методом, суд враховує, що письмове рішення митниці про коригування заявленої митної вартості товарів відповідно до закону має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

В оскарженому рішенні про коригування митної вартості товарів:

- відсутнє належне обґрунтування неможливості застосування методів 2а, 2б, 2в, 2г;

- застосування резервного методу та визначення митної вартості імпортованого товару обґрунтовано митницею використанням інформації з баз даних ЄАІС Держмитслужби та зазначенням номеру та дати митної декларації для товару 1 - Мд 23UA209230/2023/022924 від 07.03.2023, де вартість такого товару становить 8,707доларів США за кг., для т.2 МД №23UA209230/2023/0053998 від 23.05.2023, де вартість такого товару становить 5,07доларів США за кг.

В графі 33 оскаржених рішень про коригування митної вартості вказані номер та дата митних декларацій, що слугували джерелом інформації для прийняття рішення про коригування митної вартості. При цьому відповідач не пояснив аргументацію обрання саме цих декларацій в якості джерела інформації для визначення митної вартості, а не будь-яких інших. Суд констатує, що митний орган не навів жодних пояснень чи розрахунків щодо здійснених коригувань, а також детальної інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації, про числові значення митної вартості таких товарів, умови поставки, країну походження, фактурну вартість, діапазон декларованих цін за ідентичні чи подібні товари тощо. Тому зазначення лише номера та дати митної декларації, яка з неочевидних суду причин була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування її вибору, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов поставки тощо не підтверджує обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості товару та свідчить про свавільність оскаржуваного рішення.

Враховуючи наведені мотиви, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим, а відповідач не довів правомірності свого рішення про коригування митної вартості товарів в частині визначення митної вартості імпортованого товару.

Отже, рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100397/1 від 06.07.2023 не відповідає встановленим у частині другій статті 2 КАС України критеріям обґрунтованості та розсудливості, а тому підлягає скасуванню як протиправне.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідач не довів суду правомірності оскаржуваного рішення, натомість, сукупністю зібраних у справі доказів підтверджується обгрунтованість позовних вимог.

На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Щодо питання розподілу судового збору, то відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи, що суд задовольняє позов повністю, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у сумі 5368,00грн.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Форвард України» (місцезнаходження: 02081, м.Київ, вул.Здолбунівська, буд.7Д, корп. літ. 3, оф. 401А, код ЄДРПОУ 39613589) до Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул.Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправним та скасування рішенняпро коригуваннямитної вартості товарів, картки відмови в прийнятті митної декларації задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови №UA209230/2023/001826 у митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за митною декларацією №23UA209230072031U5, прийняту Львівською митницею.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/100397/1 від 06.07.2023.

Стягнути з Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул.Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Форвард України» (місцезнаходження: 02081, м.Київ, вул.Здолбунівська, буд.7Д, корп. літ. 3, оф. 401А, код ЄДРПОУ 39613589) судовий збір в сумі 5368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн.00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п 15.5 п.5 розділу VII Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяЛунь З.І.