Рішення № 117794937, 19.03.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2024 рокусправа № 380/15227/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Кисильової О.Й.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі відповідач), у якому просить:

- зобов`язати відповідача зарахувати позивачу до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років передбачених пунктами "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", про що прийняти відповідне рішення, період з 02.09.1991 по 02.02.2022 (день призначення пенсії по віку) - викладач Львівської музичної школи № 1 ім. Кос-Анатольського (п. "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення");

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій, як це передбачено пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що стаж роботи ОСОБА_1 , передбачений пунктами "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", становить понад 30 років, відтак вона має право на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, як це передбачено пунктом 7-1 розділу ХV "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у зв`язку із чим 30.03.2023 звернулася до пенсійного органу із відповідною заявою. Втім, Головне управління ПФУ у Львівській області відмовило ОСОБА_1 у призначенні такої допомоги, не зарахувавши період роботи з 02.09.1991 по 02.02.2022 на посаді викладача Львівської музичної школи № 1 ім. Кос-Анатольського до спеціального стажу, що дає право на отримання вказаної грошової допомоги.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернулася до суду із цим позовом та просить задовольнити позовні вимоги просить повністю.

Ухвалою від 06.07.2023 позовна заява залишена без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків.

Ухвалою від 18.07.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

04.08.2023 Головне управління ПФУ у Львівській області надіслало до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

ОСОБА_1 02.02.2023 призначена пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV. Страховий стаж позивача обчислений до 31.12.2022 та становить 44 роки.

Зауважує, що позивач з 02.09.1991 по теперішній час працює на посаді викладача Львівської музичної школи № 1 ім. Кос-Анатольського. Оскільки музична школа належить до позашкільких навчальних закладів, а посада викладача в позашкількних навчальних закладах Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років № 909 не передбачена, тому відсутні підстави для зарахування до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" періодів роботи з 02.09.1991 по 02.02.2022 та виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій.

Також відповідач заперечує доводи позивача про поширення на викладачів музичних шкіл дії Переліку № 909, покликаючись на доручення Кабінету міністрів України від 06.01.1995 № 397/21, оскільки при внесенні змін у зазначений Перелік, зміст доручення №397/21 Кабінетом Міністрів України не був урахований.

Наявність доручення Кабінету Міністрів України № 397/21 без внесення відповідних змін до Переліку № 909, не є достатньою законодавчою підставою для зарахування до спеціального стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, періоду роботи позивача на посаді викладача в позашкільних навчальних закладах.

Із наведених підстав, просить відмовити у задоволенні позову.

11.08.2023 позивача надіслала відповідь на відзив, у якій заперечує проти доводів відповідача, наведених у відзиві. Зазначає, що відзив жодним чином не спростовує надані позивачем докази, а тому просить його відхилити повністю.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ у Львівській області та з 02.02.2023 їй призначена пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV.

30.03.2023 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії.

Головне управління ПФУ у Львівській області листом від 11.04.2023 № 9248-8599/М-52/8-1300/23 відмовило позивачу у виплаті грошової допомоги, вказавши, що згідно із записами з трудовою книжки ОСОБА_1 з 02.09.1991 по даний час працює на посаді викладача Львівської музичної школи № 1 ім. Кос-Анатольського. Оскільки посада викладача позашкільних навчальних закладів не дає права на призначення пенсії за вислугу років, відсутні підстави для призначення та виплати грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій згідно із пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Вважаючи відмову відповідача у виплаті грошової допомоги протиправною, позивач звернулася до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку доводам позивача про протиправність дій відповідача щодо відмови у виплаті грошової допомоги, суд враховує таке.

Частиною першою статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Преамбулою Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі-Закон № 1788-ХІІ) визначено, що цей Закон відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих.

Згідно з ст. 1 Закону № 1788-ХІІ громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначено Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), який набув чинності з 01.01.2004.

Пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. "е" ч. 1 ст. 55 Закону України № 1788-ХІІ право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати:

з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців;

з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років;

з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців;

з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років;

з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців;

з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років;

з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців;

з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років;

з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців;

з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.

Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1191 (далі Порядок № 1191).

Згідно із абз. 1 п. 2 Порядку № 1191, до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені: Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років" (далі Перелік № 909).

Відповідно до п. 7 Порядку № 1191, виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.

Із записів № 4-10 трудової книжки ОСОБА_1 від 05.10.1982 серії НОМЕР_1 , суд встановив, що позивач розпочала трудову діяльність у Львівській ДМШ № 1 ім. Кос-Анатольського, а саме:

з 02.09.1991 прийнята на посаду викладача по класу домри;

01.09.1992 встановлена перша категорія;

17.05.2005 встановлена кваліфікація категорії "Спеціаліст вищої категорії";

16.05.2009 присвоєне педагогічне звання "Старший викладач";

21.03.2014 присвоєне педагогічне звання "Викладач методист";

31.08.2018 для приведення у відповідність до національного класифікатора України ДК 003-2010 "Класифікатор професій" назву посади "викладач по класу домри" перейменовано на викладач.

22.10.2021 змінена назва "Львівська державна дитяча музична школа № 1 ім. Кос-Анатольського" на "Львівська музична школа № 1 імені Анатолія Кос-Анатольського".

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 № 963 затверджений Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, який відносить посаду "викладач" до педагогічних посад.

Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області відмовило позивачу у призначенні грошової допомоги у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стаду в закладах та установах державної або комунальної форми власності, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років.

Вирішуючи цей спір, суд враховує наступні обставини та положення законодавства.

Частиною першою ст. 10 Закону України "Про освіту" від 05.09.2017 №2145-VIII (далі Закон № 2145-VIII) передбачено, що невід`ємними складниками системи освіти є: дошкільна освіта; повна загальна середня освіта; позашкільна освіта; спеціалізована освіта; професійна (професійно-технічна) освіта; фахова передвища освіта; вища освіта; освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта.

Відповідно до ст. 12 Закону "Про позашкільну освіту" від 22.06.2000 № 1841-III (далі Закон № 1841-ІІІ ) та п. 6 Переліку типів позашкільних навчальних закладів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 № 433 (далі Перелік № 433) до позашкільних навчальних закладів відносяться початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші).

Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі № 876/5312/17 дійшла таких висновків:

"…У п. 3.4 Рішення від 18.06.2007 № 4-рп/2007 Конституційний Суд України зазначив, що Суд неодноразово розглядав проблему, пов`язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України підкреслюється, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст. 22 Конституції України не допускається (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99, від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 17.03.2004 № 7-рп/2004).

З огляду на проаналізовані норми законодавства й ураховуючи наявність у національному законодавстві правових "прогалин" щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення викладачів у позашкільних закладах освіти, визначених у Конвенції, а також з метою реалізації положень ст. 46 Конституції України щодо недопущення обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що викладачі позашкільних навчальних закладів, які входять до структури освіти України, мають право отримання пенсії за вислугу років.

Таким чином, викладач музичної школи є педагогічним працівником позашкільного навчального закладу, тобто працівником освіти. Стаж роботи викладачем в музичній школі має зараховуватись до спеціального стажу осіб у розумінні п. "е" ст. 55 Закону № 1788-ХІІ при розгляді територіальними органами Пенсійного фонду України відповідних заяв про призначення пенсії навіть попри те, що зазначена посада прямо не передбачена затвердженим Переліком № 909".

Так, з метою дотримання завдань адміністративного судочинства та забезпечення конституційних гарантій осіб на пенсійне забезпечення, Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові вважала за необхідне відступити від позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 25.05.2016 у справі № 419/794/15-а щодо відсутності у викладачів музичних шкіл, які відносяться до закладів позашкільної освіти, права на отримання пенсії за вислугу років на підставі п. "е" ст. 55 Закону № 1788-ХІІ.

Відтак, оскільки музична школа відноситься до одного з типів позашкільних навчальних закладів, які в свою чергу складають систему освіти, а посади викладачів (у т.ч. і музичних шкіл) включені до переліку посад педагогічних працівників, суд дійшов висновку про наявність підстав для зарахування періодів роботи позивачки викладачем Львівської музичної школи № 1 ім. Кос-Анатольського з 02.09.1991 по 02.02.2023 до страхового спеціального стажу, який надає право на пенсію за вислугу років згідно із п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Із протоколу про призначення пенсії ОСОБА_1 суд встановив, що пенсія позивачу призначена з 02.02.2023, відтак вона помилково зазначає у позовній заяві дату призначення пенсії 02.02.2022.

Зважаючи на наявність в ОСОБА_1 необхідного спеціального стажу більше 30 років станом на день призначення пенсії - 02.02.2023 та досягнення на цей день пенсійного віку - 60 років, а також на відсутність відомостей про те, що до цього часу позивач отримувала будь-яку пенсію, суд дійшов висновку про наявність у неї права на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7- 1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

У позовній заяві ОСОБА_1 заявляє вимоги тільки зобов`язального характеру.

Суд зазначає, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії має місце у випадку визнання протиправними дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Відтак, ураховуючи приписи ч. 2 ст. 9 КАС України, ч. 2 ст. 245 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у зарахування до спеціального стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону № 1788-ХІІ періоду з 02.09.1991 по 02.02.2023 та у виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7- 1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV.

За наведених обставин, порушені права позивача підлягають захисту шляхом зобов`язання відповідача зарахувати до спеціального стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону № 1788-ХІІ періоду роботи позивача на посаді викладача Львівської музичної школи № 1 ім. Кос-Анатольського з 02.09.1991 по 02.02.2023 та виплатити позивачу грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7- 1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV.

З огляду на викладене вище, суд задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат суд здійснює за правилами ч. 1 ст. 139 КАС України.

З метою логічності та зрозумілості рішення суду, резолютивна частина рішення викладена в іншому формулюванні, аніж заявлені позовні вимоги, однак вказане не впливатиме на зміст вимог та обсяг їх задоволення.

Керуючись ст. ст. 13, 14, 72-76, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) щодо відмови ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_2 ) у зарахуванні до спеціального стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ періоду роботи на посаді викладача Львівської музичної школи № 1 ім. Кос-Анатольського з 02.09.1991 по 02.02.2023 та виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_2 ) до спеціального стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ періоду роботи на посаді викладача Львівської музичної школи № 1 ім. Кос-Анатольського з 02.09.1991 по 02.02.2023.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_2 ) грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7- 1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

СуддяКисильова Ольга Йосипівна