Рішення № 11779419, 14.10.2010, Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області

0555 Справа № 2-1648/2010

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2010року Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючої судді Ткачук С.С.

при секретарях Костенко Ю.О., Махоті О.В.,

за участю позивача ОСОБА_1, розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Цегляний завод «Альтком» про стягнення заборгованості по заробітній платні, середнього заробітку за час затримки та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулася до суду з позовом в якому просила стягнути існуючу заборгованість по заробітній платні, яка виникла на час її звільнення, середній заробіток за весь час затримки, моральну шкоду в сумі 4500грн., понесені судові витрати на правову допомогу в сумі 300грн.

В обґрунтування свого позову зазначила, що вона з 10.07.2004 по 13.05.2010р. працювала на заводі старшим випалювачем, але 13.05.2010 була звільнена за домовленістю сторін. На день звільнення їй не була сплачена існуюча заборгованість по заробітній платні але на її звернення з такою вимогою було відмовлено, тому визнає має право на сплату їй середнього заробітку за час затримки.

Вважає, що їй завдано моральну шкоду, бо відсутність грошей порушило її нормальні життєві звязки і потребує додаткових зусиль для організації життя її сім»ї, до складу якої входить син, який навчається на платній основі в університеті управління на платній основі, за станом здоров»я потребує медичного лікування.

Позивачка зменшила свої позовні вимоги і просила заяву в частині стягнення середнього заробітку за час затримки залишити без розгляду, в після звірки суми заборгованості, просила стягнути на її користь 9104грн.75коп.

Ухвалою суду від 14.10.2010 позов в цій частині залишено без розгляду.

В суді позивачка пояснила, що на цей час перебуває на обліку у центрі зайнятості і отримує допомогу по безробіттю до 800грн., тому не може надати сину належні матеріальні умови. Просила позов задовольнити.

Представник відповідача позов визнав частково, бо позивачка відмовилась отримати належну їй суму 7221грн.12 коп. з причин незгоди з такою сумою. Але не надав суду документи щодо виплати заявнику цієї суми. Просив надати час для узгодження суми заборгованості.

Заслухавши пояснення сторін і дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково з таких підстав.

Відповідно до ст.10,11 ЦПК цивільного судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведеності перед судом їх переконливості. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних і юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Із матеріалів справи судом встановлено, що згідно копії наказів від 09.07.2004 та від 13.05.2010, копії трудової книжки позивачка з 10.07.2004 по 13.05.2010р. працювала на заводу старшим випалювачем, але 13.05.2010 була звільнена за домовленістю сторін згідно ст.36 КЗпП.

За даними відповідача на час її звільнення підприємство мала перед нею зобовязання про сплату заборгованості по зарплаті з вересня 2009 по травень 2010 в сумі 7221грн.12коп. Середній заробіток позивачки становив 1874грн.70коп.

Відповідно до ст. 116 КЗпП при звільненні працівника виплата належних йому усіх сум від підприємства провадиться в день звільнення.

Відповідачем не було надана суду переконливих доказів щодо відмови позивачки від отримання нею в день звільнення суми заборгованості по зарплаті, тому на підставі приведеного суд визнає, що вимоги позивачки про стягнення заборгованості обґрунтовані і їх слід задовольнити.

Суд бере до уваги, що за клопотанням відповідача надавався строк для узгодження суми боргу і як повідомила в суді позивачка, ця суми була визначена в розмірі 9104грн.75коп., яку слід стягнути з відповідача на користь позивачки.

Вирішуючи питання завдання позивачці моральної шкоди, суд керувався ст.237-1 КЗпП та Законами України «Про державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008р. за № 835-У1 ( далі Закон № 835) та «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20.10.09 за № 1646-У1 ( далі Закон №1646), який набрав чинності з 04.11.09., а також виходив з принципів виваженості, справедливості та розумності.

Представлені суду документи підтверджують доводи позивачки про втрату нормальних життєвих звязків та виникнення обставин, які вимагають від позивачки додаткових зусиль для організації свого життя. Суду була представлена довідка про перебування її сина на «Д» обліку Очеретинської лікарні в звязку з хронічним захворюванням та потреби у профілактичному лікуванні. Її син з вересня поточного року навчається у Донецькому державному університеті управління за платним контрактом, розмір сплати кожного семестру становить 4750грн. і дана сума була сплачена позивачкою. На цей час позивачка перебуває на обліку у Ясинуватському міському центрі зайнятості,де за період з травня по вересень цього року виплачено соціальна виплата по безробіттю в розмірі 3383грн.86коп.

Суд визнає, що матеріальний стан сімї позивачки після звільнення значно знизився і становить нижче чим встановлений Законами № 835 та №1646 прожитковий мінімум на працездатну особу та дітей віком до 18 років, а саме з 01.07.10 для працездатних осіб 888грн., а для дітей віком до 18 років - 921грн. З 01.10.10 ці розмірі збільшилися і становили на працездатну особу 907грн. і на дітей віком до 18 років відповідно 941грн.

Представлена суду копія листа за № 109/09-16 від 16.06.10 на імя Боженко «о прибытии на предприятие для произведения расчета причитающихся сумм при увольнении» не може свідчити про фактичне отримання позивачкою цього листа. Інших переконливих доказів про можливу виплату позивачці суми розрахунку в день звільнення або наступного дня суду надано не було.

Враховуючи приведене, суд визнає, що позивачці було завдано моральну шкоду у звязку з порушенням її законного права на отримання своєї заборгованості по зарплаті в межах суми, яку вона не оспорювала. Суд визнає, що з відповідача на користь позивачки слід стягнути моральну шкоду в розмірі 1000грн.

На підставі ст. 88 ЦПК суд присуджує з відповідача на користь позивачці понесені судові витрати на правову допомогу в сумі 300грн., а на користь держави судовий збір в розмірі 91грн.04коп. а також стягує витрати на інформаційно-технічний розгляд справи в сумі 120грн.

Керуючись ст.ст.10,11,60,212 ЦПК, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства обмеженої відповідальності "Цегляний завод "Альтком" (р/р26003040000068 в Донецьком філіалі ВАТ "Ві Ей Бі Банк" МФО 380537, ІНН 321190305, ІНН 321190305456 КОД ЕДР32119035) на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платні в сумі 9104грн.75коп., моральну шкоду в розмірі 1000грн.

Стягнення середнього заробітку за один місяць в розмірі 1874грн.70коп. на користь ОСОБА_1 підлягає негайному виконанню.

Стягнути з Товариства обмеженої відповідальності "Цегляний завод "Альтком" (р/р26003040000068 в Донецьком філіалі ВАТ "Ві Ей Бі Банк" МФО 380537, ІНН 321190305, ІНН 321190305456 КОД ЕДР32119035) на користь держави судовий збір в розмірі 91грн.04коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення по розгляду справи в сумі 120 грн. у державний бюджет Ворошиловського району м.Донецька (р/р 31216259700004, МФО 834016, ЄДРПОУ 3486537, банк ГУ ДКУ у Донецькій області, призначення платежу - Ясинуватський міськрайонний суд - 40).

В решті відмовити.

Копію заочного рішення направити відповідачеві і повідомити, що заочне рішення може бути переглянута судом, що його ухвалив, за письмовою заявою. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено до судової палати Апеляційного суду у Донецької області протягом 10 днів з дня проголошення рішення через Ясинуватській міськрайонний суд.

Суддя