Ухвала суду № 117790130, 13.03.2024, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/933/24

Провадження 2-з-25/24

ухвала

Іменем України

13 березня 2024 року Суддя Обухівського районного суду Київської області Потабенко Л.В., розглянувши в приміщенні Обухівського районного суду Київської області заяву заступника керівника Київської обласної прокуратури про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Обухівського районного суду Київської області знаходиться цивільна справа №372/933/24 за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах Козинської селищної ради Обухівського району Київській області до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження земельною ділянкою шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та повернення земельних ділянок.

13.03.2024 року прокурором подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:043:0392 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2141627532231) та на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:043:0005 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1565424032231) шляхом заборони ОСОБА_1 та будь-яким іншим фізичним і юридичним особам проводити будівельні роботи та здійснювати дії щодо державної реєстрації речових прав на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3223155400:03:043:0392, 3223155400:03:043:0005 (їх відчуження, оренди, суборенди, поділу та об`єднання, реєстрації об`єктів нерухомості в межах земельних ділянок тощо) та заборони будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав, визначених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», зокрема державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі Міністерству юстиції України (ідентифікаційний код юридичної особи 00015622) та його територіальним органам, ДП Національні інформаційні системи (ідентифікаційний код юридичної особи 39787008) виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській, міським, районним, районним у містах Києві і Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам (державним та/або приватним), іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти будь-які реєстраційні дії, перелік яких міститься в Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», спрямовані на зміну, виникнення, перехід, Припинення прав власності, реєстрацію обтяжень та арештів, реєструвати заяви в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав та їх Обтяжень на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3223155400:03:043:0392 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2141627532231) та земельної ділянки з кадастровим номером 3223155400:03:043:0005 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1565424032231).

Розгляд заяви здійснюється без виклику сторін в порядку ч. 1 ст. 153 ЦПК України.

Перевіривши та дослідивши заяву та додані до неї докази, суд вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1ст. 150 ЦПК Українипозов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову (ч. 2ст. 150 ЦПК України).

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3ст. 150 ЦПК України).

За роз`ясненнями, що містяться в п. 4Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 909/835/18 зазначено, що повинен бути наявним зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Так, предметом заявлених позовних вимог в даній цивільній справі є усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження земельними ділянками шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав.

На обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач вказував, що у разі відчуження, поділу/об`єднання спірних земельних ділянок, подальшого будівництва на них об`єктів нерухомості, у тому числі незавершеного, на цих земельних ділянках та подальшої реєстрації таких об`єктів нерухомості в межах спірних ділянок або здійсненні інших реєстраційних дій відносно них реєстрації речових прав на нерухоме майно чи похідних від права власності) подальше виконання судового рішення щодо повернення всією площі ділянок буде неможливе, а невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та ефективний захист, поновлення порушених та оспорюваних прав і інтересів позивача, за захистом яких звернулася прокуратура.

Отже, викладені заявником обставини, виходячи з положеньстатті 151 ЦПК України, є достатніми для обґрунтованого припущення позивача, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі його задоволення.

При цьому, варто врахувати, що підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому, фактично неможливо, а тому наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.

Таким чином, беручи до уваги те, що між сторонами дійсно виник спір з приводу скасування рішення щодо передачі спірних земельних ділянок у приватну власністьта її повернення на користь позивача, обґрунтованими є доводи прокурора про те, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту на вказане нерухоме майно може призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, оскільки відповідач може вчиняти дії щодо відчуження на користь третіх осіб земельних ділянок, право власності на які, на даний час, зареєстроване за ними.

Прокурором не доведено і в матеріалах справи відсутні об`єктивні докази початку будівництва та (або) забудови вказаних земельних ділянок, а тому вимоги прокурора про вжиття заходів забезпечення позову заборонити ОСОБА_1 та будь-яким іншим фізичним і юридичним особам проводити будівельні роботи на вказаних земельних ділянках, задоволенню не підлягають.

При цьому, на думку судді накладення арешту на спірні земельні ділянки унеможливлює вчинення дій відносно вказаних об`єктів нерухомого майна, а тому додаткової заборони вчинення дій не потребують.

Метою вжиття забезпечувальних заходів у цьому спорі, в якому заявлені вимоги про витребування земельних ділянок, є, в тому числі, забезпечення знаходження майна у відповідачів в незмінному вигляді.

Необхідність збереження правового статусу та стану спірної ділянки відповідає умовам вжиття заходів забезпечення позову та застосуванню правил частини другоїстатті 149 ЦПК.

При цьому, негативним наслідком незабезпечення вказаного позову є можливість реалізації належного відповідачам нерухомого майна, а також будівництво відповідачами будь-яких споруд на спірних земельних ділянках та реєстрації права власності на вказані об`єкти нерухомості.

Враховуючизбалансованість інтересів сторін, суд дійшов висновку, що вжиття заходів забезпечення позову не завдасть настільки істотних наслідків для усіх зацікавлених осіб, ніж якщо такі заходи вжиті не будуть. При цьому, головну передумову для вжиття заходів забезпечення позову - забезпечення виконання рішення суду, слід в даному випадку розуміти так, що незастосування таких заходів може позбавити сенсу звернення до суду зпозовом, що розглядається, навіть за умови його задоволення, та матиме своїми наслідками остаточне порушення права позивача, в той час, як застосування вказаних заходів забезпечення позову може запобігти порушенню прав всіх зацікавлених осіб.

Крім того, у випадку встановленнявідсутності підставдля задоволення позову та, зокрема, відсутності підстав для витребування на користь позивача спірних земельних ділянок, вжиті судом заходи забезпечення позову, не призведуть до невиправданих, вкрай негативних наслідків для інших осіб, оскільки, встановивши такіобставини, суд може скасувати вжиті ним заходи забезпечення позову.

Враховуючи викладене, суд оцінивши, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, поданих в обґрунтування заяви про забезпечення позову, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні документів, доданих до заяви, приходить до висновку, що вимоги заявника підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.150,151,153,157,260 ЦПК України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Заяву заступника керівника Київської обласної прокуратури про забезпечення позову, задовольнити частково.

Накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:043:0392 площею 0,27 га. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2141627532231) та земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:043:0005 площею 0,1502 га. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1565424032231) власником якої є ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт серія та номер: НОМЕР_2 ).

В задоволенні решти вимог, відмовити.

Стягувач: Київської обласна прокуратура (код ЄДРПОУ 02909996, адреса: 01601, м. Київ, б-р. Лесі Українки, буд. 27/2).

Боржник: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ,паспорт серіята номер: НОМЕР_2 )адреса: АДРЕСА_1 ) .

Визначити виконавцем ухвали суду Обухівський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ).

Копію ухвали направити для виконання Обухівському міськрайонному відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ), та сторонам для відома.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали.

Суддя: Л.В. Потабенко