Ухвала суду № 117786880, 19.03.2024, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

19.03.2024 Справа № 910/18349/23

Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Голосіївського району міста Києва, м.Київ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Житлоінвест», м.Львів,

про: стягнення 1 192,640,00 грн.

Суддя І. КОЗАК

При секретарі Г.Гелеш

Представники сторін:

Від позивача: не з`явився.

Від відповідача: А.Сербінова-представник.

На розгляд Господарського суду м.Києва подано позовну заяву Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Голосіївського району міста Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Житлоінвест» про стягнення заборгованості 1 192,640,00 грн.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 05.12.2023 справу №910/18349/23 направлено за підсудністю до Господарського суду Львівської області.

26.12.2022 проведено автоматизований розподіл і справу передано для розгляду судді Козак І.Б.

Ухвалою суду від 28.12.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23.01.2024. Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.

11.01.2024 адвокатом позивача Ю.Карпічевим подано клопотання вх.№1023/24 про проведення судових засідань у режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 11.01.2024 суд задовольнив клопотання представника позивача та ухвалив проводити судове засідання 23.01.2024 у режимі відеоконференції.

У судові засідання 23.01.2024, 20.02.2024, 05.03.2024, 19.03.2024 представник позивача не з`явився, причин неприбуття не повідомив. Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору №128 від 11.11.2021 не послуг на суму 1 192,640,00 грн, які були позивачем перераховані на рахунок відповідача. Оскільки відповідач не відповів на претензію про повернення коштів, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Попередній розрахунок судових витрат позивача:

·11000.00 грн понесені витрати на правову допомогу,

·5000,00 грн витрати на проведення експертизи,

·5000,00 грн витрати на дослідження доказів,

·Судовий збір не сплачено.

Представник відповідача у судове засідання 19.03.2024 з`явився, проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов (вх.№2018/24 від 22.01.2024).

Позивач подавав відповідь на відзив (вх.№2507/24 від 26.01.2024), в якому заявляв клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, судової економічної експертизи, запропонував перелік питань судовому експерту.

Відповідач подав заперечення на клопотання позивача про призначення судової експертизи у цій справі, заперечення на відповідь на відзив (вх.№4924/24 від 20.002.2024).

Дослідивши матеріали справи та врахувавши четверту неявку представника позивача, суд прийшов до висновку, що позов необхідно залишити без розгляду, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Так само згідно з п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду в зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності господарського судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Таким чином, згідно з вимогами ГПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Також Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Європейський суд у своїх рішеннях наголошує на тому, що позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19 зазначено, що ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України не передбачають вимоги, що для залишення позову без розгляду позивач має не з`явитися у судове засідання саме у зв`язку з визнанням судом його явки обов`язковою та викликом до суду.

Залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.

На підставі викладеного, враховуючи, що господарсько-процесуальним законодавством передбачено право суду залишити позов без розгляду, якщо належним чином повідомлений представник позивача не з`явився в судове засідання без поважних причин, не повідомив про причини неявки, заява про розгляд справи без його участі відсутня, а неявка позивача перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Клопотання позивач про призначення судової експертизи у справі залишаються без розгляду.

Про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету (ч. 2 ст. 226 ГПК України).

У даному випадку, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що у разі залишення позову без розгляду у зв`язку із повторним неприбуттям позивача, сплачена сума судового збору поверненню не підлягає (п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір").

При зверненні з цим позовом до суду позивач не подав доказів сплати судового збору.

Керуючись ст. 226 , 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Голосіївського району міста Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Житлоінвест» про стягнення заборгованості 1 192,640,00 грн- залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що залишення позову без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з ним до господарського суду в загальному порядку після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена у порядку та строки передбачені розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 20.03.2024.

Суддя Козак І.Б.