Рішення № 117786861, 11.03.2024, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2024 Справа № 914/78/24

За позовною заявою: Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега", м.Київ

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Львівський холодокомбінат", м.Львів

третя особа: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Вусо", м.Київ

про: стягнення 250579,75грн страхового відшкодування

Суддя У.І.Ділай

Без участі представників сторін

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.01.2024, справу №914/78/24 розподілено судді У.І.Ділай.

Ухвалою від 08.01.2024 позов прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі. Розгляд справи призначено в порядку письмового провадження без участі представників сторін.

13.02.2024 від відповідача до суду надійшов відзив.

14.02.2024 від відповідача надійшло клопотання (вх.№4354/24) про надання строку для можливості мирно врегулювати спір.

Ухвалою від 15.02.2024 клопотання відповідача задоволено та надано ПАТ «Львівський холодокомбінат» можливість мирно врегулювати спір в строк до 01.03.2024.

19.02.2024 від позивача до суду надійшли заперечення проти клопотань відповідача, а саме щодо проведення автотоварознавчої експертизи за інінціативи відповідача та застосування позовної давності.

29.02.2024 від відповідача до суду надійшло клопотання, в якому повідомлено, що сторони мирно спір не врегулювали, відтак, відповідач просить враховувати пояснення по суті спору, які зазначені у відзиві.

Відповідно до ст.248 Господарського процесуального кодексу України - суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Строк вирішення спору завершився 08.03.2024. Відтак, в суду відсутні підстави для подальшого відкладення розгляду справи поза межами строку, встановленого для вирішення спору у спрощеному позовному провадженні.

В процесі розгляду матеріалів справи суд

встановив:

Відповідно до довідки поліції (витяг з бази НПУ) та постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 18.01.2021 у справі № 466/159/21, Секретарьова О.Є. визнано винним у вчиненні 29.12.2020 дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) на автодорозі Київ-Чоп 408 км+400 м, яка сталась за участю наступних транспортних засобів:

-автомобіля «DAF», р/н НОМЕР_1 з напівпричепом «FRUEHAUF TF34C», р/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 ;

-автомобіля «RENAULT PREMIUM 460 DXI», р/н НОМЕР_3 з напівпричепом «SCHMITZ CARGOBULL», р/н НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_2 .

Внаслідок пригоди був пошкоджений напівпричіп «SCHMITZ CARGOBULL», р/н НОМЕР_4 , який належить AT «Галичфарм» та який було застраховано в АСК «ОМЕГА» за Договором добровільного страхування наземного транспорту № 311-07-3969-30 від 01.04.2020.

30.12.2020 представник AT «Галичфарм» звернувся до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега" (далі - АСК «ОМЕГА») із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

Відповідно до Звіту № 10536 від 13.01.2021, складеного на замовлення АСК «ОМЕГА» суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_3 , вартість відновлювального ремонту напівпричепа «SCHMITZ CARGOBULL», р/н НОМЕР_4 складала 397 474,33 грн.

Фактичні витрати на ремонт напівпричепа «SCHMITZ CARGOBULL», р/н НОМЕР_4 склали 380579,75 грн. На підтвердження долучено акт виконаних робіт ТОВ «Шмітц Каргобул Україна» № 2100114 від 26.02.2021.

На виконання умов договору добровільного страхування наземного транспорту, на підставі страхових актів № 7-15513 від 18.01.2021 та № 7-15513/2 від 17.02.2021, АСК «ОМЕГА» було сплачено страхове відшкодування в загальному розмірі 380 579,75 грн на рахунок СТО. На підтвердження долучено платіжні доручення № 152 від 26.01.2021 та № 457 від 23.02.2021.

Як зазначив позивач, ДТП сталась з вини водія автомобіля «DAF», р/н НОМЕР_1 ОСОБА_4 , який є працівником Приватного акціонерного товариства "Львівський холодокомбінат" (далі - ПрАТ «Львівський холодокомбінат») (згідно з постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 18.01.2021 у справі №466/159/21).

Цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП була застрахована в ПрАТ «СК «ВУСО» згідно з полісом № 111130854 від 26.03.2020 (страхувальник - ПрАТ «Львівський холодокомбінат»). Страхова сума за договором (полісом) № 111130854 становить 130000,00грн.

29.04.2021 АСК «ОМЕГА» звернулась до ПрАТ «СК «ВУСО» із заявою про виплату страхового відшкодування вих. № 422.

Оскільки розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму за полісом № 111130854, ПрАТ «СК «ВУСО» здійснило на користь позивача страхову виплату в розмірі 130000,00грн, згідно із платіжним дорученням № 19321 від 24.05.2021.

Як зазначив позивач на момент ДТП ОСОБА_1 виконував свої трудові обов`язки перед відповідачем, відтак особою, відповідальною за завдані збитки, є ПрАТ «Львівський холодокомбінат». Таким чином, відповідач має відшкодувати АСК «ОМЕГА» різницю між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням, сплаченим ПрАТ «СК «ВУСО», що становить 250579,75 грн (380 579,75 грн - 130 000,00 грн = 250 579,75грн).

У порядку досудового врегулювання спору 18.01.2022 позивач надсилав відповідачу заяву про відшкодування шкоди, однак така залишена останнім без відповіді та задоволення.

Спір виник внаслідок того, що відповідач добровільно не оплатив позивачу виплаченого страхового відшкодування. Відтак, АСК «ОМЕГА» подала позов до Господарського суду Львівської області про стягнення з відповідача 250579,75грн основного боргу.

Відповідач заперечив проти стягнення 250579,75грн та просив зменшити суму стягнення з відповідача на 96239,10грн з огляду на таке.

Як зазначив відповідач, що у висновку експерта щодо визначення розміру завданого збитку повинно бути зазначено, що він виконується для суду і що експерт повідомлений про кримінальну відповідальність. Однак, у звіті оцінювача за № 10536 від 13.01.2021 відсутні відомості про те, що оцінювач попереджений про кримінальну відповідальність, а відтак він не є належним доказом вартості відновлювального ремонту напівпричепа «SCHMITZ CARGOBULL», р/н НОМЕР_4 в сумі 397 474, 33 грн.

Також відповідач поставив під сумнів спеціалізацію оцінювача майна С.М.Берегового.

Крім того, відповідач звернув увагу, що в звіті відсутні відомості про: дату огляду; де і хто проводив огляд; в який час доби проводився огляд; в яких умовах проводився огляд та кваліфікація того хто проводив огляд; осіб, які брали участь в огляді об`єкта оцінки; фотографії пошкоджень, що відносяться до ДТП.

Разом з тим, протокол огляду № 10536 від 04.01.2021 складений невідомо ким, за підписом представника СТО з невідомим прізвищем, складений не державною мовою,

Відповідач звернув увагу, що в звіті вказано, що оцінка проводилась станом на 04.01.2021. Проте, відповідач поставив під сумнів чи проводилася все таки оцінка - чи проводилось «визначення». При цьому, ПрАТ «Львівський холодокомбінат» звернув увагу, що оцінювач Береговий В.М. особисто не проводив огляд аварійно-пошкодженого напівпричепа та згідно вимог Методики він не наділений надавати будь який документ (звіт) для даного розрахунку.

У відзиві ПрАТ «Львівський холодокомбінат» не погодилося із об`ємом наданих послуг та сумою, які визначені в акті виконаних робіт №2100144 від 26.02.2021.

В позовній заяві позивача зазначено про стягнення матеріальної шкоди завданої в наслідок ДТП, яка має становити 380579,75грн, однак, на думку відповідача, заявлена сума не є вартістю матеріальної шкоди, а є вартістю відновлювального ремонту. При цьому, відповідач звернув увагу, що визначена вартість відновлювального ремонту н/причіпа суперечить вимогам Методики, яка розроблена згідно із Законами України "Про судову експертизу", "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", Національним стандартом N 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 N 1440.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 18.01.2021 у справі № 466/159/21, Секретарьова О.Є. (який є працівником Приватного акціонерного товариства "Львівський холодокомбінат") визнано винним у вчиненні 29.12.2020 дорожньо-транспортної пригоди та призначено йому адміністративне стягнення у виді штрафу.

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч.4 ст. 75 ГПК України).

Таким чином, обставини дорожньо-транспортної пригоди, зокрема, щодо винуватості Секретарьова О.Є., не потребують доказування, оскільки встановлені постановою суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили.

Станом на день ДТП цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «DAF», р/н НОМЕР_1 з напівпричепом «FRUEHAUF TF34C», р/н НОМЕР_2 була застрахована в ПрАТ «СК «ВУСО» згідно з полісом № 111130854 від 26.03.2020 (страхувальник - ПрАТ «Львівський холодокомбінат»). Ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну майну 130000,00 грн.

30.12.2020 представник AT «Галичфарм» звернувся до АСК "Омега" із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

Відповідно до складеного суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_3 звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 10536 від 13 січня 2021 року, вартість відновлювального ремонту напівпричепа «SCHMITZ CARGOBULL», р/н НОМЕР_4 складала 397474,33 грн.

Фактичні витрати на ремонт напівпричепа «SCHMITZ CARGOBULL», р/н НОМЕР_4 склали 380579,75грн. На підтвердження долучено акт виконаних робіт ТОВ «Шмітц Каргобул Україна» № 2100114 від 26.02.2021.

На виконання умов договору добровільного страхування наземного транспорту, на підставі страхових актів № 7-15513 від 18.01.2021 та № 7-15513/2 від 17.02.2021, АСК «ОМЕГА» було сплачено страхове відшкодування в загальному розмірі 380579,75 грн на рахунок СТО. На підтвердження долучено платіжні доручення № 152 від 26.01.2021 та № 457 від 23.02.2021.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

За змістом ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

За змістом ст. ст. 28, 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, це шкода, пов`язана, зокрема, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Нормами ст. 5 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У відповідності до ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

У зв`язку з виплатою страхового відшкодування за договором страхування, позивач набув право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, оскільки відповідно до статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля, застрахованого у позивача, відповідно до положень Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в межах, передбачених полісом, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача, як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 10536 від 13.01.2021, вартість відновлюваного ремонту (автомобіля напівпричепа «SCHMITZ CARGOBULL», р/н НОМЕР_4 ) складає 397 474,33грн, вартість матеріального збитку, заподіяного власнику після аварійного пошкодження дорівнює з урахування ПДВ на запасні частини, але без врахування втрати товарної вартості, 278560,97грн.

Як встановлено судом, позивач просить стягнути з відповідача різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою в розмірі 250579,75 грн (380579,75грн - 130000,00грн).

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Аналогічну позицію викладено в статті 9 Закону України "Про страхування".

Суд зазначає, що відповідач не заперечив обставини, викладені у позовній заяві, та не надав суду жодних доказів, які б спростовували його обов`язок здійснити виплати страхового відшкодування. Однак, відповідач заперечив проти заявленої суми за позовними вимогами. За твердженням відповідача сума стягнення має бути зменшена на 96239,10грн, оскільки були проведені зайві роботи про проведенню капітального ремонту напівпричіпа. Також відповідач вважає поданий звіт неналежним у зв`язку із відсутністю повідомлення експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та, що такий виконується для суду.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення незалежної оцінки майна є обов`язковим у випадках визначення збитків або розміру відшкодування.

Відповідно до п. п. 1.2 1.4 «Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 листопада 2003 року № 145/5/2092, Методика встановлює механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ.

Методика застосовується з метою, зокрема, визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження КТЗ.

Вимоги Методики є обов`язковими під час проведення авто товарознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб`єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових авто товарознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб`єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб`єктами цивільно-правових відносин.

Згідно з п. 4.3 цієї Методики за результатами оцінки оцінювач складає звіт про оцінку КТЗ. За результатом оцінки, виконаної суб`єктом оціночної діяльності органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно, складається акт оцінки КТЗ.

Виходячи з викладеного суд відхиляє покликання відповідача та відзначає, що висновок експерта складається у разі проведення судової автотоварознавчої експертизи, а звіт оцінювача за результатами проведення оцінки КТЗ, при цьому, як висновок експерта, так і звіт оцінювача складаються на єдиних засадах, визначених Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 листопада 2003 року № 145/5/2092. Однак, для звіта оцінювача за результатами проведення оцінки КТЗ вимог повідомлення про кримінальну відповідальність та, що такий виконується для суду - не передбачено.

Посилання представника відповідача, що оцінка пошкоджень є завищеною, звіт складено особою, яка особисто не оглядала автомобіль, не правильно застосовано коефіцієнт пошкоджень, суд не бере до уваги, оскільки відповідачем та його представником не спростовано суму завданого матеріального збитку.

Також у порядку досудового врегулювання спору 18.01.2022 позивач надсилав відповідачу заяву про відшкодування шкоди, однак така залишена останнім без відповіді та задоволення. До заяви позивач долучав розрахунок суми страхового відшкодування. Суд звертає увагу, що відповідач не заперечив проти вимог позивача, не ставив під сумнів заявлену вартість складових частин пошкодженого транспортного засобу.

Виходячи з зазначеного, визначення розміру матеріального збитку при настанні страхового випадку повинно бути підтверджено належним засобом доказування, зокрема, звітом (актом) про оцінку майна, який повинен відповідати вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/2092.

Наданий позивачем звіт відповідає вказаним вимогам закону та підзаконних нормативно-правових актів. Будь-яких належних та допустимих доказів на його спростування відповідачем не надано.

Суд зауважує, що представником відповідача не надано іншого звіту оцінювача або висновку експерта, які б спростовували перелік пошкоджень, наведений у звіті № 10536 від 13.01.2021, та розрахунок суми збитків, завданих внаслідок ДТП напівпричепу «SCHMITZ CARGOBULL», р/н НОМЕР_4 .

Не доведено належними та допустимими доказами наявність такої суперечності між пошкодженнями, що зафіксовані у схемі ДТП, та пошкодженнями, що були виявлені та оцінені суб`єктом оціночної діяльності у звіті про незалежну оцінку матеріального збитку, яка б ставила під сумнів належність поданих позивачем доказів.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача страхового відшкодування, заподіяного внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 250579,75 грн.

Оскільки спір виник з його вини відповідача судовий збір покладається на останнього.

Керуючись статтями 4, 7, 8, 73, 76-79, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Львівський холодокомбінат" (79025, м.Львів, вул.Повітряна, 2; ідентифікаційний код 01553706) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Омега" (01054, м.Київ, вул.Дмитрівська, 48-Г, літ. А; ідентифікаційний код 21626809) 250579,75 грн страхового відшкодування та 3758,70 грн судового збору.

3.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.ст. 241, 256, 257 ГПК України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повне рішення складено 19.03.2024.

Суддя Ділай У.І.