Ухвала суду № 117786823, 20.03.2024, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

20 березня 2024 рокум. Кропивницький Справа № 912/351/24

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Закуріна М. К., розглянувши заяву ФГ «МІФ» про відвід судді, подану у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еклійс Трейд»

до Фермерського господарства «МІФ»

про стягнення 1693386,14 грн,

у с т а н о в и в:

19.03.2024 ФГ «МІФ» звернулося до суду у межах справи із заявою про відвід судді (вх. № 705/24) та вказало на упередженість через неповернення судом заяви ТОВ «Екліс Трейд» від 15.03.2024 про повернення судового збору. На його думку, суд зобов`язаний був повернути заяву на підставі статті 170 ГПК України, оскільки в ній відсутні реквізити: «повне найменування ТОВ «Екліс Трейд» та «прізвище й ініціали судді». 18.03.2024 ТОВ «Екліс Трейд» подало повторну заяву, в які виправило наявні недоліки, що, на думку ФГ «МІФ» свідчить про можливе повідомлення суддею Закуріним М.К. ТОВ «Екліс Трейд» про необхідність виправлення цих недоліків.

У контексті наведених аргументів для відводу суд установив, що ТОВ «Екліс Трейд» 15.03.2024 подало до Господарського суду Кіровоградської області заяву про повернення судового збору. За даними «Автоматизованої системи діловодства спеціалізованого суду» часом надходження заяви є: 15 год 46 хв. До Бази Автоматизованої системи заява завантажена о 16 год 00 хв. У той же день (п`ятниця, робочий день до 16 год 15 хв) суд зареєстрував заяву. На розгляд судді заява передана 18.03.2024 (понеділок).

У заяві ТОВ «Екліс Трейд» відобразило своє скорочене найменування («ТОВ «Екліс Трейд»), а також не вказало прізвище та ініціали судді, який розглядає справу.

Ці реквізити є необхідними для додержання заявником вимог частини 1 статті 170 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у протилежному випадку суд має право повернути її без розгляду за частиною 4 цієї ж статті, з урахуванням правомірних меж та вчинення дій без надмірного формалізму.

Положення ГПК України не вказують на строк вирішення питання про прийняття до розгляду та безпосередній розгляд заяви про повернення судового збору, а тим більше на негайність, невідкладність таких дій, а тому суд не вирішував питання про прийняття заяви до розгляду в момент її надходження. Більш того, оскільки ГПК України не містить порядку прийняття до розгляду заяви про повернення судового збору, вона з очевидністю приймається та вирішується судом одночасно з прийняттям за нею процесуального акта.

Проте, 18.03.2024 ФГ «МІФ» через власний Електронний кабінет подало заяву про відвід, в якій стверджувало про упередженість судді при прийнятті наведеної заяви до розгляду. За наслідками подачі заяви через Електронний кабінет її зміст став доступний й іншому учаснику справи.

За результатами розгляду заяви про відвід суд ухвалою від 18.03.2024 визнав її необґрунтованою та передав на розгляд іншому судді у порядку частини 3 статті 39 ГПК України. В ухвалі суд вказав, що на час надходження заяви про відвід суд не вирішував питання про прийняття до розгляду заяви про повернення судового збору, а тому підстави для відводу не тільки не вказували на упередженість судді, але й не відповідали фактичним обставинам.

У той же день, 18.03.2024 (станом на 18.03.2024 перша заява не була розглянута та не вирішена судом) ТОВ «Еклійс Трейд» подало повторну заяву про повернення судового збору за наслідками залишення його позову без розгляду. Повторна заява не містить істотних попередніх недоліків, процесуальних вад та має відображення необхідних реквізитів. При цьому допущена помилка у вказівці «по-батькові» судді не може бути визнана у якості процесуальної вади, яка заважає суду вчинити процесуальну дію. При такій оцінці суд враховує неможливість застосування формалізму до такого недоліку, оскільки протилежне могло вказувати на його надмірність у доступі до правосуддя.

З наведених вище підстав та правових положень, а також з метою дотримання прав ФГ «МІФ» на об`єктивний розгляд справи (безпосередньо у справі призначене судове засідання стосовно вирішення питання судових витрат на правничу допомогу на 22.03.2024) суд станом на 19.03.2024 не вирішував питання про прийняття та розгляд заяви про повернення судового збору, оскільки питання відводу за заявою від 18.03.2024 ще не було розглянуте судом у порядку частини 3 статті 39 ГПК України (зокрема заява про відвід від 18.03.2024 розглянута судом 19.03.2024 (суддя Коваленко Н.М.) та у її задоволенні відмовлено).

У подальшому, 19.03.2024 ФГ «МІФ» подало до суду чергову заяву про відвід судді з вказаних вище обґрунтувань, які, фактично зведені до непогодження з процесуальними діями суду.

Суд уважає подачу цієї заяви про відвід зловживанням ФГ «МІФ» процесуальними правами з наявних на те підстав.

Так, правовідносини суду з кожним учасником господарського процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухваленню законного та обґрунтованого рішення, а також створенню особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав і так само прав та інтересів інших осіб.

Одним із принципів господарського судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункт 11 частини 3 статті 2 ГПК України). Цей принцип є складовою частиною загального принципу добросовісності, який передбачає необхідність сумлінної, чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків, здійсненні своїх суб`єктивних прав.

У свою чергу, господарський процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка у господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

Зокрема, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина 1 статті 43 ГПУ України). Залежно від конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, з-поміж іншого, заявлення завідомо безпідставного відводу (пункт 1 частини 2 статті 43 ГПК України).

Відтак, учасники справи у межах судового розгляду мають не тільки права, але й обов`язки. Використання певних процесуальних прав нерозривне із сумлінною та чесною поведінкою такого учасника.

За визначенням відводом судді є усунення його від розгляду справи при наявності передбачених процесуальним законом обставин, що викликають сумнів у його неупередженості. Відвід є невід`ємним елементом та мірою реалізації завдань справедливого судочинства.

Підстави для відводу судді наведені у статтею 35 ГПК України. З-поміж інших, підставами для відводу є випадки, коли «суддя прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи» та «є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді» (пункти 3 та 5 частини 1 статті 35 ГПК України).

Отож, заявлення відводу є правом учасника справи на висловлення суду недовіри у тих випадках, коли існують обставини, факти та відповідно докази упередженості судді. При цьому використання процесуального інструменту-відводу повинне мати легітимну мету забезпечення завдань господарського судочинства, встановлених статтею 2 ГПК України.

З огляду на вказане, суд зазначає, що у справі суд не вирішує питання заявленого позову щодо його предмету, оскільки, за наслідками залишення позовної заяви без розгляду ухвалою від 13.03.2024, на розгляді суду знаходяться лише заяви про компенсацію витрат ФГ «МІФ» на правничу допомогу (розгляд заяви призначений на 22.03.2024) та заява ТОВ «Екліс Трейд» про повернення судового збору.

Зокрема, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі залишення заяви або скарги без розгляду (пункт 4 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Ані наведені правові положення, ані положення ГПК України не наділяють будь-якими правами іншого учасника спору, який не є платником судового збору, на висловлення заперечень щодо його повернення учаснику, який його сплатив, за наслідками залишення позову без розгляду.

Отже, суб`єктами правовідносин з повернення судового збору з бюджету є сам його платник та державний бюджет в особі конкретного органу державного казначейства.

З цього суд виснує, що заява ТОВ «Екліс Трейд» про повернення судового збору взагалі не стосується прав та інтересів ФГ «МІФ» у межах спірних правовідносин, якими є лише правовідносин з розподілу судових витрат на правничу допомогу за наслідками залишення позову без розгляду. У свою чергу, оскільки заява про відвід стосується саме дій суду з розгляду питання про повернення судового збору, які не зачіпають права та інтереси ФГ «МІФ», то її подача до суду на розгляд, з урахуванням повторності подачі, вказує лише на перешкоджання ФГ «МІФ» виконанню судом процесуальних обов`язків з вирішення заяви про повернення судового збору а також є перешкодою у реалізації права ТОВ «Екліс Трейд» на його повернення. Такі дії є недобросовісними та характеризуються як зловживання процесуальними правами, оскільки направлені не на захист інтересів ТОВ «Екліс Трейд» у вирішенні питання про розподіл судових витрат, а на відтермінування дій суду з вирішення питання про повернення судового збору іншому учаснику.

Поряд з викладеним, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; після спливу вказаного строку заявляти відвід дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу (частина 3 статті 38 ГПК України).

Отже, законом установлений строки подачі заяви про відвід судді, які фактично обмежуються строком вирішення спору.

У справі суд процесуально не переходив до вирішення спору по суті, оскільки залишив позов без розгляду, що виключає таке вирішення.

З огляду на наведене, суд висновує, що ФГ «МІФ» мало право на заявлення відводу лише у межах строку підготовчого провадження, а подача відводу на стадії розподілу судових витрат може мати місце лише у виняткових обставинах.

Проте, вказані у заяві про відвід обставини не є винятковими для сприйняття їх такими, що можуть бути досліджені на предмет упередженості судді саме на цій стадії, тим більше, що суд позов ТОВ «Екліс Трейд» залишив без розгляду.

У зв`язку з цим, дії ФГ «МІФ» з подачі відводу на цій судовій стадії, без окреслення винятковості підстав для відводу, є зловживанням процесуальними правами.

Суд також зазначає, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу (частина 4 статті 35 ГПК України).

Правозастосування цієї норми полягає у тому, що підстави для відводу виникають та існують об`єктивно, є очевидними або можуть бути доведеними доказами, вони не залежать від вчинення/не вчинення суддею процесуальних дій у справі. Такі підстави, стосуються виключно майбутнього результату розгляду спору, а не конкретних процесуальних дій та рішень судді/суду.

У справі ФГ «МІФ» попередньо вже подало 5 заяв про відвід судді, в яких підставами для відводу зазначило про упередженість судді при вчиненні конкретних процесуальних дій. За результатами розгляду кожної із заяв у відповідних увалах від 07.03.2024 (суддя Бестатченко О.Л.), від 07.03.2024 (суддя Коваленко Н.М.), від 13.03.2024 (суддя Закурін М.К.), від 19.03.2024 (судді Коваленко Н.М.) суди вказували на невідповідність заяв частині 4 статті 35 ГПК України та з цих підстав відмовляли у їх задоволенні. Не виключенням є і заява про відвід від 19.03.2024, яка обґрунтовується незгодою з неповерненням судом заяви ТОВ «Екліс Трейд» про повернення судового збору за наявності у ній процесуальних вад.

За таких обставин, подача чергової заяви про відвід судді всупереч частині 4 статті 35 ГПК України, при наявності факту представлення інтересів фермерського господарства адвокатом, вказує на недобросовісність дій з її подачі та характеризує їх як зловживання ФГ «МІФ» процесуальними правами.

Частина 3 статті 43 ГПК України надає право суду у випадку, коли подання заяви визнається зловживанням процесуальними правами, з урахуванням обставин справи, залишити її без розгляду.

Отож, вказані обставини підтверджують, що:

- дії ФГ «МІФ» з подачі чергової заяви про відвід направленні на перешкоджання своєчасному вирішенню судом заяви ТОВ «Екліс Трейд» про повернення судового збору та реалізації останнім відповідного права на отримання судового збору із бюджету;

- безпосередньо заява про відвід на судовій стадії розподілу судових витрат на правничу допомогу за наслідками залишення позову без розгляду, без окреслення винятковості підстав для відводу, не відповідає наявним правам ФГ «МІФ» на її подачу та не узгоджується з правомірною метою господарського судочинства;

- подача чергової заяви про відвід судді всупереч частині 4 статті 35 ГПК України, при наявності факту представлення інтересів фермерського господарства адвокатом та при попередніх відмовах у задоволенні 5 заяв про відвід з підстави невідповідності їх наведеній нормі, вказує на недобросовісність дій з її подачі.

Як наслідок підтвердження вказаних обставин, безпосередньо подача заяви про відвід є зловживанням ФГ «МІФ» своїми процесуальними правами, а тому заява підлягає залишенню без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись статтями43,232 ГПК України,

у х в а л и в:

Заяву ФГ «МІФ» про відвід судді залишити без розгляду.

Ухвала набирає чинності з моменту її прийняття та може бути оскаржена у відповідності до пункту 14 частини 1 статті 255 ГПК України та частини 1 статті 256 ГПК України протягом 10 днів з моменту її підписання.

Дата підписання ухвали 20.03.2024.

Суддя М.К. Закурін

Копію ухвали направити в електронній формі до Електронного кабінету ФГ «МІФ».