Рішення № 117779626, 20.03.2024, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/7392/23

Провадження № 2/346/489/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2024 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі головуючого судді Калинюка О.П.

з участю секретаря Вербіщук О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Коломийської міської ради Івано -Франківської області про виділ в натурі частки з об`єкту права спільної часткової власності,

В С Т А Н О В И В:

свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її брат ОСОБА_2 , який заповіту не залишив.

Згідно зрішенням Коломийськоїміської ради Івано-Франківськоїобласті від № 3522-41/2019 від 21.02.2019 року позивачка та її вказаний брат отримали у спільну сумісну власність земельну ділянку площею 0,10 га., кадастровий номер2610600000:15:006:0019, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до даних витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20.03.2019року дана земельна ділянка належить на праві спільної сумісної власності вказаним співвласникам, тобто без визначення їх часток у цьому майні.

Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 30.05.2017 року № 687 зазначений брат позивачки успадкував (одну другу) частину житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд, що розташовані за вищевказаною адресою. Інша половина даного нерухомого майна належить позивачці згідно зі свідоцтвом про право на спадщину від 30.05.2017 року за № 691.

Позивачка також зазначає, що вона є єдиною, хто після смерті брата прийняла спадщину, та претендує на неї.

З метою отримання свідоцтва про право на вказану спадщину позивачка звернулась до державного нотаріуса Коломийської державної нотаріальної контори Івано-Франківської області Мануляк І.В. із заявою про прийняття спадщини. Однак, нотаріус постановою від 20.10.2023 року відмовила позивачці у видачі вказаного свідоцтва у зв`язку з тим, що розмір частки спадкодавця у вищевказаній земельній ділянці не визначений.

Тому позивачка просить провести поділ вищезазначеної земельної ділянки, виділивши їй (одну другу) частку, та визнати за позивачкою в порядку спадкування після смерті її брата право власності на іншу (одну другу) частку цієї ділянки .

Позивачка в судове засідання не з`явилася, 23.01.2024 року подала до суду письмову заяву, в якій зазначає, що позовні вимоги підтримує та просить справу розглядати в її відсутності (а. с. 32).

Представник відповідача в судове засідання не з`явилась, 22.01.2024 року надіслала до суду клопотання, згідно з яким позовні вимоги визнає та просить розгляд справи проводити у відсутності представника відповідача (а.с.31).

В зв`язку з неявкою в судове засідання сторін (їх представників) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, перевіривши матеріали справи, і оцінивши досліджені докази в сукупності, дійшов наступних висновків.

Згідно з даними свідоцтв про народження, виданих повторно 27.09.2013 року та 29.03.2017 року, ОСОБА_2 був рідним братом позивачки (а.с.13,14).

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища позивачка у зв`язку з реєстрацією шлюбу змінила прізвище з ОСОБА_3 на ОСОБА_4 (а.с.15).

Згідно з даними свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 30.05.2017 року та зареєстрованого в реєстрі за № 687 державним нотаріусом Коломийської міської державної нотаріальної контори Івано-Франківської області Мануляк І.В., спадкодавець ОСОБА_2 за життя успадкував після смерті своєї матері ОСОБА_5 (одну другу) частку вищевказаного житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель та споруд (а.с.18).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 30.05.2017 року та зареєстрованого в реєстрі за № 691 тією ж державним нотаріусом, позивачка після смерті своєї матері ОСОБА_5 також успадкувала 1/2 (одну другу) частку зазначеного житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель та споруд (а.с.19).

Судом встановлено, що згідно з рішенням Коломийської міської ради Івано-Франківської області за № 3522-41/2019 від 21.02.2019 року позивачці та її брату ОСОБА_2 передано у спільну сумісну власність земельну ділянку, кадастровий номер 2610600000:15:006:0019, площею 0, 10 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Цільове призначення даної земельної ділянки - для будівництва, обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (а.с. 16).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 20.03.2019 року дана земельна ділянка належить (належала за життя) позивачці та брату ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності (а.с. 17).

Відповідно до даних свідоцтва про смерть серії І-НМ від 09.01.2023 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Коломиї Івано-Франківської області, актовий запис №42 (а.с.10).

Судом встановлено, що 20.10.2023 року позивачка звернулася до вказаної державного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті свого брата.

Із постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, винесеної вказаним нотаріусом 20.10.2023 року, вбачається, що позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті її брата у зв`язку з тим, що зареєстровано право спільної сумісній власності даних співвласників на вказану земельну ділянки, їх частки у цьому об`єкті нерухомого майна не виділено (а.с.12).

Відповідно до матеріалів спадкової справи №146/2023, заведеної після смерті ОСОБА_2 , позивачка є єдиною спадкоємцемза законом,яка прийняла спадщину післясмерті свого брата,подавши увстановлений закономстрок відповідну заяву донотаріуса. (а.с.38).

Згідно з положеннями п.11 ч.1 ст.346 ЦК України право власності припиняється у разі смерті власника.

Згідно ч.1 ст. 86 ЗК України земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Поняття спільної часткової власності викладено в ч.1 ст.356 ЦК України, як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності. Отже, право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле. Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дрібному виразі.

Відповідно до ст. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права обов?язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно із ч.1 ст.1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Відповідно до ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно ст. 1262 ЦК України зазначено, що у другу чергу право на спадкування мають у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Тому суд дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для поділу вказаного об`єкту права спільної сумісної власності позивачки та спадкодавця ОСОБА_2 та визначення рівних часток співвласникам, тобто по (одній другій) кожному. Вказане відповідно до правил, передбачених ст.372 ЦК України, припиняє право спільної сумісної власності на вказану земельну ділянку.

На підставі наведеного, ст.ст.321, 355, 356, 358 ЦК України та, керуючись ст.10, 89, 265-268, 273, 280-289, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

позов задовольнити.

Визначити, що розмір частки ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та розмір частки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , у земельній ділянці площею 0, 10 га, кадастровий номер: 2610600000:15:006:0019, призначеній для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , складає 1/2(однудругу) кожного із вказаних співвласників цієї ділянки.

На підставі ст.372 ЦК України припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано.У разіподання апеляційноїскарги рішення,якщо йогоне скасовано,набирає законноїсили післяповернення апеляційноїскарги,відмови увідкритті чизакриття апеляційногопровадження абоприйняття постановисуду апеляційноїінстанціїзанаслідкамиапеляційногоперегляду.

Суддя: Калинюк О. П.