Рішення № 117779134, 18.03.2024, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 234/17711/21

Провадження № 2/202/2292/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

18 березня 2024 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого судді Бєльченко Л.А., за участі секретаря судового засідання Ульянченко А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , в інтересах якого діє ОСОБА_5 , третя особа - Служба у справах дітей Краматорської міської ради, про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житлом,

В С Т А Н О В И В:

23.12.2021 року представник позивача, адвокат Мітіна І.В., звернулася до Краматорського міського суду Донецької області з цим позовом до відповідача.

Ухвалою судді Краматорського міського суду Донецької області від 19.01.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено до розгляду.

Розпорядженням Верховного Суду від 15.03.2022 року за № 8/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (Краматорський міський суд Донецької області)» було змінено територіальну підсудність судових справ Краматорського міського суду Донецької області Індустріальному районному суду міста Дніпропетровська.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.12.2023 року визначено суддю Бєльченко Л.А. для розгляду цієї справи.

Ухвалою судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 05.12.2023 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , в інтересах якого діє ОСОБА_5 , третя особа - Служба у справах дітей Краматорської міської ради, про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житлом до розгляду. Призначено цивільну справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування позову представник позивачів, адвокат Мітіна І.В., зазначила, що позивачі з 13.07.2006 року є власниками квартири АДРЕСА_1 відповідно до свідоцтва про право власності на квартиру серії НОМЕР_1 від 13.07.2006 року, та є особами, які користуються усіма комунальними послугами.

Також одним із власників вище вказаної квартири була ОСОБА_6 , яка ІНФОРМАЦІЯ_1 померла, відповідно до довідки про смерть №734 від 05.05.2015 року.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом її частку у розмірі 1/5 частини отримав ОСОБА_1 , якому на теперішній час належить 2/5 зазначеної квартири.

З позивачами відповідно до довідки №65938 від 23.11.2021 року зареєстрований член сім`ї, а саме, неповнолітній син власниці частки квартири ОСОБА_5 - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Однак, ОСОБА_5 з дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і чоловіком ОСОБА_7 в 2014 році покинули територію України та оселилися в російській федерації, де неповнолітній ОСОБА_4 прийняв громадянство російської федерації та постійно, до теперішнього часу, проживає там та навчається і повертатися на територію України не збирається.

Доказом постійного мешкання неповнолітнього ОСОБА_4 та його законного представника, діючої в його інтересах, його матері ОСОБА_5 , в російській федерації є свідоцтво №740 про реєстрацію за містом мешкання від 07.04.2017 року за адресою: АДРЕСА_2 ; учнівський білет ОСОБА_4 з середньої освітньої школи №31, до котрої він вступив 01.09.2018 року та навчається до теперішнього часу; відмітка у паспорті законного представника відповідача - ОСОБА_5 про те, що вона зареєстрована та мешкає за вище вказаною адресою з 09.09.2017 року по теперішній час.

Зазначено, що відповідач та його законний представник - мати, повертатися в Україну не збираються, оскільки є громадянами іншої держави та постійно там проживають. Крім того, вони не можуть самостійно перетнути кордон та самостійно знятися з реєстрації.

У зв`язку з наведеним, представник позивачів, адвокат Мітіна І.В., просила усунути перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1 , визнавши неповнолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_5 , таким, що втратив право користування вказаним житловим приміщенням.

В судове засідання позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не з`явилися. Від позивача ОСОБА_1 надійшла заява, в котрій останній просив провести розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Законний представник неповнолітнього ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , у судове засідання не з`явилися. Від неї надійшла заява, в котрій остання просила провести судове засідання без її та позивача участі. Позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення.

Представник третьої особи - Служби у справах дітей Краматорської міської ради у судове засідання не з`явився. Про розгляд справи повідомлений.

З`ясувавши всі обставини справи і перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача, виходячи з такого.

Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності на квартиру від 13.07.2006 року, виданого Виконавчим комітетом Краматорської міської ради Донецької області, квартира за адресою: АДРЕСА_1 в рівних частках належить на праві спільної власності ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 (а.с. 7).

Згідно довідки про смерть №734 від 14.05.2015 року ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 06.11.2015 року приватним нотаріусом Краматорського міського нотаріального округу Донецької області Басенко К.М., та зареєстрованого в реєстрі за №2661, спадкоємцем після смерті ОСОБА_6 , є її син, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В даному житловому будинку, окрім позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , зареєстровані також неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та його законний представник - мати ОСОБА_5 (а.с. 10).

Згідно свідоцтва №740 про реєстрацію за місцем проживання, виданої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , останній проживає за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 14).

Згідно відмітки в паспорті ОСОБА_5 серії НОМЕР_2 , остання зареєстрована за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 11 - зворотня сторона).

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок користуються ним для особистого проживання і проживання членів їх сім`ї.

Аналогічні положення містяться в частині 1 ст. 383 ЦК України.

Відповідно до змісту ст. 317, 319 ЦК України власник майна володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Положенням ст. 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до вимог статей 7,155 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, які встановлені Конституцією України та Конвенцією про права дитини, а батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Згідно ч.1 ст.160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Відповідно до ч.4 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Згідно ст. 405 ЦК України члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.

Частиною другою статті 405 ЦК України визначено, що член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Оскільки судом встановлено, що мати неповнолітнього відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_9 , зареєстрована та проживає за адресою: російська федерація, АДРЕСА_2 , і місце проживання дитини законодавством визначено за місцем проживання її батьків,а сам відповідач є громадянином російської федерації та офіційно проживає за адресою: АДРЕСА_2 , у суду є підстави для визнання його таким, що втратив право користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 , що дає підстави для зняття відповідача з реєстраційного обліку.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 10,13,81, 259, 263-265ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задовольнити.

Визнати неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_9 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Бєльченко Л.А.