Вирок № 117777473, 20.03.2024, Чигиринський районний суд Черкаської області

Справа № 708/1375/23

Номер провадження № 1-кп/708/10/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2024 року м.Чигирин

Чигиринський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря с/з ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

за участю:

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чигирині кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12023250310003647 від 09.11.2023 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 ,який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 вм.Жовтневе,Жовтневого району,Миколаївської області,освіта середня,вдівця,дітей наутриманні немає,не працюючого,раніше несудимого,зареєстрований тапроживаючий заадресою: АДРЕСА_1 , увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ст.336КК України,

ВСТАНОВИВ:

В особливий період, у зв`язку з оголошенням Указом Президента України №69-2022 від 24.02.2022 року загальної мобілізації та призовом на військову службу У Збройні Сили Ук раїни 16 жовтня 2023 року ОСОБА_4 працівниками четвертого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 , була вречена під особистий підпис повістка про явку на 19.10.2022 року до цього відділу для відправки по мобілізації для подальшого проходження військової служби У ЗСУ.

Проте, військовозобов`язаний ОСОБА_4 , будучи відповідно до висновку військово-лікарської комісії придатним до військової служби та немаючи права на відстрочку від призову на військову службу за мобілізацією, без поважних причин, маючи об`єктивну можливість у визначену у повістці дату прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 , який розташований за адресою АДРЕСА_2 , в порушення вимог ст.65 Конституції України, ст. 1,10,42 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Указу Президента України №69-2022 від 24.02.2022 року «Про загальну мобілізацію» 19.10.2023 року та в подальшому не прибув до місця призову та про причини неявки не повідомив.

Тим самим, ОСОБА_4 здійснив ухилення відпризову навійськову службупід часмобілізації,на особливийперіод,на військовуслужбу запризовом осібіз числарезервістів.

Допитаний в судовому засідання обвинивачений провину визнав. Підтвердив, обставини, викладені в обвинувальному акті. Вказав, що після проходження військово-лікарської комісіії, за висновком якої він був визнаний придатним до військової служби, уповноваженими представниками Чигиринського ТЦК йому під розписку було вручено повістку на 19.10.2023 року для відправки до війська. У зазначені в повістці дату та час він не прибув до ТЦК позаяк у матері стався інсульт і вона потребувала сторонього догляду та лікування. Про інцидент з матір"ю він не повідомляв співробітників ТЦК, до Центру не з"являвся.

Не зміг пояснити суду чому в медичній довідці на ім"я матері, яку він просив оглянути суд на підтвердження хвороби матері та потребування нею сторонього догляду, зазначено про її захворювання на інсульт ще в 2021 році. Відмовився приєднати копію довідки до матеріалів кримінального провадження.

Також не зміг пояснити, чому після підготовчого судового засідання 15.12.2023 року, він не з"являвся до суду за викликами.

Стверджував, що знав про відповідальність за ухилення від призову за мобілізацією.

Дотепер ніяких документів, які надають йому право на відстрочку не оформив, ТЦК та суду таких не надав.

Просив присудити йому умовний термін покарання.

Отже, учасники процесу не оспорюють обставини, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні та які викладені в обвинувальному акті. Судом з`ясовано, що вони правильно розуміють зміст цих обставини, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції.

Відтак суд, роз`яснивши учасникам процесу, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, роз`яснивши положення ст. 349 КПК України, переконавшись, що ніхто із учасників судового провадження не заперечує щодо такого порядку судового розгляду, із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Прийняте судом рішення щодо застосування усіченого процесу повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу III Рекомендації N 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

З урахуванням викладеного, вину ОСОБА_4 в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів суд вважає доведеною повністю. Його умисні дії правильно кваліфіковано за ст. 336 КК України.

Пояснення обвинуваченого щодо догляду за хворою матір"ю, як підставу неявки до ТЦК, суд розцінює критично, як намагання ухилитися від мобілізації та уникнути відповідальності, оскільки з оглянутої судом медичної довідки вбачається, що матір пепренесла інсульт в 2021 році. Дотепер жодних документів, які надають обвинуваченому право на відстрочку від призову за мобілізацією останнім ані до ТЦК, ані суду не надано.

Відповідно до приписів ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Призначаючи покарання обвинуваченому суд керується загальними засадами, визначеними статтями 65-67 КК України.

Пом"якшуючих обставин як і обтяжуючих, - судом не встановлено.

Обвинувачений характеризується посередньо, раніше не судимий, не перебуває на обліку у лікаря нарколога та у психіатра, працездатний, працює за наймом.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд крім того враховує обставини та характер вчиненого правопорушення у сфері забезпечення призову та мобілізації в особливий період, а також його наслідки, які суд вважає тяжкими, оскільки свідоме ухилення громадянина від виконання конституційного обов`язку щодо захисту Батьківщини в умовах повномасштабної війни з московитами за саме існування незалежної держави Україна у світі та самої української нації, сприяють поширенню серед населення настроїв поразки та невпевненості, тим самим підривають супротив українського народу збройній агресії.

З урахуванням зазначеного, слід призначити обвинуваченому покарання в межах санкції частини статті Кримінального закону у вигляді позбавлення волі та тримання його в умовах ізоляці. Сме такого покарання, на переконання суду, буде достатньо задля виправлення обвинуваченого.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Заходи забезпечення кримінального провадження щодо обвинуваченого не застосовувались.

Процесуальні витрати у справі відсутні.

Речовідокази,-карта обстеження та медичного огляду військовозобов"язаного ОСОБА_4 , повістка підлягають зберіганню в матеріалах кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 368,374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, та призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі, що полягає в ізоляції засудженого та поміщенні його на певний строк до кримінально-виконавчої установи закритого типу.

З набранням вироком законної сили з метою його виконання ОСОБА_4 затримати та взяти під арешт.

Початок строку відбування ОСОБА_4 покарання обчислювати з моменту його фактичного затримання та взяття під арешт.

Речовідокази,-карта обстеженнята медичногоогляду військовозобов"язаного ОСОБА_4 ,повістка,залишитизберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду через Чигиринський районний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_5