Рішення № 117772836, 05.03.2024, Білогірський районний суд Хмельницької області

БІЛОГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ вул. Шевченка, 42, смт Білогір`я, Шепетівський район, Хмельницька область, 30200 тел./факс (03841) 2-14-44, тел. 2-03-97, е-mail: inbox@bg.km.court.gov.ua, web:https://bg.km.court.gov.ua/sud2201/, код ЄДРПОУ 02886947

Справа № 669/1110/23

Провадження № 2/669/41/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2024 року смт.Білогір`я

Білогірський районний суд Хмельницької області

в складі :

головуючої - судді Бараболі Н.С.,

за участю секретаря Бабоян А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Білогір`я за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

В С Т А Н О В И В :

13.11.2023 року ОСОБА_1 (надалі позивачка) через свого представника, адвоката Кучерука Т.П., звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (надалі відповідач) про стягнення на її користь аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду і до повноліття дитини, та судові витрати, пов`язані з розглядом справи у сумі 10000,00грн.

В обґрунтування позову вказала, що з відповідачем з перебувала у шлюбних відносинах, який за рішенням суду розірвано. Від шлюбу у них народилося троє дітей, один з яких є неповнолітнім, а саме ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зауважила, що витрати на утримання дитини збільшилися, що зумовлено значним зростанням цін на необхідні предмети харчування, одяг, взуття, а також влаштування дитині відпочинку у вихідні та святкові дні, розвиток у нього творчих та пізнавальних здібностей. Окрім того, дитина на даний час малолітня та через поширені вірусні захворювання часто хворіє, а тому позивачка змушена самостійно нести витрати на лікування та зміцнення імунітету дитини. Відповідач не бере участі у вихованні та матеріальному забезпеченні сина, дитина знаходиться на її повному утриманні. Відмічено, що відповідач матеріально забезпечений, фізично здоровий та працездатний, на даний час нікому аліментів не сплачує, на утриманні нікого немає, не є пенсіонером, має постійне місце роботи та проходить службу в ЗСУ.

Не погоджуючись з пред`явленими вимогами, представником відповідача, адвокатом Сторожуком Ю.В., подано відзив на позов, в якому він позов визнає частково, та не заперечує відносно стягнення із нього на користь ОСОБА_5 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та 500грн. витрат на правову допомогу.

Так, наголошено, що позивач весь час відповідально ставився та ставиться до своїх батьківських обов`язків, включаючи обов`язок утримувати та виховувати неповнолітніх дітей, намагався зберегти сім`ю, щоб дитина зростала та розвивалася у повноцінній сім`ї. Зазначено, що не відповідає дійсності твердження позивача про те, що відповідач має значний дохід в зв`язку із проходженням військової служби, оскільки його звільнено з такої служби 18 жовтня 2023 року, що підтверджується даними військового квитка НОМЕР_1 від 02 грудня 1996 року. Крім того, відповідач перебуває у шлюбі із жінкою, яка є особою з інвалідністю та якій протипоказана важка фізична праця, що спростовує твердження позивачки про відсутність на утриманні відповідача інших осіб. Враховуючи викладене, зважаючи на те, що позивачка, за наявності відповідних підстав, вправі звернутися до суду із позовом про стягнення з відповідача додаткових витрат на утримання дитини, вважає, що справедливим і законним буде рішення про стягнення аліментів в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) позивача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, саме такий розмір аліментів буде відповідати загальноприйнятій практиці стягнення аліментів на утримання однієї неповнолітньої дитини та корелюватиметься з правилом, встановленим ч.5 ст.183 СК України.

Стосовно вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката зазначено наступне. Так, відповідно до договору про надання правової допомоги, детального опису робіт (наданих послуг) та квитанції , доданих до позовної заяви, вартість наданих адвокатом послуг становить 10000,00грн., які було сплачено позивачем. Разом з тим, виходячи із розумності витрат та спів розмірності з витраченим часом адвоката, враховуючи, що опис обставин, якими позивач обґрунтовує вимогу про стягнення аліментів, які до того ж не підтверджуються жодним доказом, складається із п`яти речень, а все інше складається із цитування нормативних актів, що не є обов`язковою вимогою до позовної заяви в силу ст.175 ЦПК України, тому не потребує тривалого часу на її підготовку та написання. Враховуючи, викладене вважає, що на корить позивача необхідно стягнути з відповідача 500грн. витрат на правничу допомогу.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася. В поданій до суду заяві представник позивачки, адвокат Кучерук Т.П., позовні вимоги підтримав, просив розгляд справи проводити у його відсутності та відсутності позивачки.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився В поданій до суду заяві, представник відповідача, адвокат Сторожук Ю.В., просив розгляд справи проводити у відсутності сторони відповідача. Позов визнав частково у розмірі та з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач є батько ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про його народження.

Син ОСОБА_4 проживає спільно із позивачкою за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується даними заяви ОСОБА_1 та не заперечується стороною відповідача.

Статтею 180 Сімейного кодексу України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов`язані забезпечити дітям умови для достатнього фізичного, духовного та культурного розвитку.

Згідно ч.3 ст.181, ч.1 ст.183 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

У ч.2 ст.182 цього ж Кодексу вказано, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно ст.183 того ж Кодексу частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Згідно п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» звернуто увагу на те, що, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України.

При визначенні розміру аліментів суд, відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України, враховує потреби дитини щодо належного утримання, відсутність даних про розмір доходів сторін та стан здоров`я дитини та відповідача.

Відповідач ОСОБА_2 є працездатним, докази того, що не може працювати за станом здоров`я чи з інших причин, в справі відсутні. Тому, виходячи із засад цивільного законодавства, зокрема справедливості та розумності, матеріального становища позивачки ОСОБА_1 , яка сама утримує та виховує спільну з відповідачем дитину, а також те, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину визначений в законодавчому порядку і становить 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, враховуючи, що обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, інтереси дитини при визначенні розміру аліментів, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково та стягувати з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. В процесі розгляду справи стороною позивача не доведено належними доказами, що розмір аліментів повинен становити 1/3 від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, зокрема не надано доказів в обґрунтування витрат на утримання дитини, також документів на підтвердження своїх доходів, тому, запропонований позивачкою розмір аліментів суд вважає завищеним, оскільки, при визначенні розміру аліментів судом враховуються доходи сторін і можливість відповідача сплачувати такий розмір аліментів.

Разом з тим, суд зауважує, що поданий стороною відповідача відзив, не взяті судом до уваги, та суд вирішив справу за наявними матеріалами, оскільки вказаний відзив не поданий у встановлений судом строк. Так, в ухвалі Білогірського районного суду Хмельницької області про відкриття провадження у справі від 06 грудня 2023 року відповідачу визначено судом строк для подання відзиву протягом п`ятнадцяти календарних днів з дня отримання даної ухвали. Вказана ухвала отримана відповідачем ОСОБА_2 13.12.2023 року, що підтверджується відповідною відміткою на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення. Представником відповідача, адвокатом Сторожуком Ю.В. відзив подано до суду в електронному кабінеті в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі 09 січня 2024 року, тобто з пропуском встановленого судом строку без поважних причин, клопотання про поновлення даного процесуального строку стороною відповідача не заявлено. Крім того, відзив стороною відповідача, порушення вимог ч.4 ст.178 ЦПК України, надіслано стороні позивача не одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, а лише 12 січня 2024 року.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір в розмірі 1073,60 грн.

Щодо заявлених витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно з вимогами ст. 137 ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У разі недотримання вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Але обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат.

Статтею 141 ЦПК передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Вказане узгоджується із правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 28.09.2023 року у справі 686/31892/19.

На підтвердження факту надання позивачці правничої допомоги адвокатом Кучеруком Т.М. надано суду: Договір про надання правової допомоги б/н від 18 вересня 2023 року; Додаткова угода до договору про надання правової допомоги від 18 вересня 2023 року; Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю; розрахунок суми гонорару (вартості послуг) за надану правничу допомогу ОСОБА_1 ; квитанцію про оплату послуг (за договором від 18.09.2023 року) та квитанцію до прибуткового касового одера від 18.09.2023 року, відповідно яких ОСОБА_1 сплачено адвокату Кучеруку Т.М. 10000,00 грн.

З огляду на вищевикладене, стороною позивача документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу в розмірі 10000,00 грн., тому у суду відсутні підстави для відмови у їх стягненні. Стороною відповідача не подано клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу у відповідності до вимог ч.5 ст.137 ЦПК України, а тому суд не вирішує питання про їх зменшення. Таким чином, із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню 10000,00грн. витрат на на правничу допомогу адвоката.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 180,182,184, 191 Сімейного кодексу України, ст.ст. 81, 200, 229, 247, 263, 274, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с.Дідківці Білогірського району Хмельницької області, зареєстрованого по АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 :

- на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки смт Ямпіль Білогірського району Хмельницької області, РНОКПП НОМЕР_3 :

1. аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, але не менше починаючи з 13 листопада 2023 року і до досягнення дитиною повноліття;

2. 10000,00грн. /десять тисяч гривень/ витрат на професійну правничу допомогу

- на користь держави 1073,60 грн. /одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок/ судового збору;

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 14 березня 2024 року.

Повне найменування сторін:

позивачка ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

відповідач ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя Наталія БАРАБОЛЯ