Рішення № 117768153, 14.03.2024, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/32511/23-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2024 року Печерський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Бусик О.Л.

при секретарі судових засідань - Матвійчуку В.П.

за участі:

представника відповідача -ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

28 липня 2023 року представник позивача звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, щоміж 15 листопада 2020 року ТОВ «MAHIBEO ШIBИДKA ФIHAHCOBA ДOПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 825540579.

Відповідно до реєстру боржників № 121 від 16 лютого 2021 року до договору факторингу № 28/1118-01, укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІHAНCOBA ДОПОМОГA» та ТОВ «ТАЛIOH ПЛЮC» до ТОВ «ТАЛIОН ПЛЮС» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 825540579.

20 жовтня 2022 року між TOB «ТАЛIOH ПЛЮC» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 20102022 за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТOB «ТАЛIOH ПЛЮC» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрах прав вимоги.

Згідно п. 2.1. договору факторингу, згідно умов цього договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактop зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Згідно п. 4.1 договору факторингу, сторони погодили, що право вимоги переходить від клієнта дo фактора на наступний календарний день після підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, по формі встановленій у додатку до цього договору.

Відповідно до Реєстру прав вимоги № 1 від 21.10.2022 до договору факторингу № 20102022 від 20.10.2022, ТОВ «ФК«ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 26880,00 грн., з яких:

- 8000 грн. - сума заборгованості за основним боргом;

- 18880 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Окрім того, 23 липня 2020 року між ТОВ «ABEHTУC УКРAIHA» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2687256.

Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, який зазначений п. 10 кредитного дoгoвоpy, aдреca, реквізити та підпис сторін.

Відповідно до п.п. 2.1. п.2 Кредитного договору, кошти кредиту надаються ТОВ «ABEHTУC УКРAIHA» y безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту.

Згідно з п.п.2.4. п.2 Кредитного договору, кредит вважається наданим в день перерахування ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно п.п.2.1. п.2 Кредитного договору.

Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами правил надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВ «ABEHTУC УКРAIHA», які розміщені на сайті creditplus.uа. Приймаючи умови кредитного договору, відповідач підтверджує, що він повністю розуміє, погоджується i зобов`язується неухильно дотримуватися цих правил.

Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права i обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

30 червня 2021 року між ТОВ «ABEHTУC УКРAIHA» тa ТОВ «ФК«ЄАПБ» укладено договір факторингу № 30062021, у відповідності до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні TOB «ABEHTУC УKPАЇНА» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Згідно п. 1.1. договору факторингу, фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб-боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитам, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Згідно п. 1.2 договору факторингу, сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора пpaв вимоги забopгoваності до боржників відбувається в момент підпиcaння сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні пpaвa вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників -підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

Biдповiдно дo реєстру боржників від 30 червня 2021 року до договору факторингу № 30062021 від 30 червня 2021 року ТOB «ФK «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 22960 грн., з яких:

-7000 грн.- сума заборгованості за основною сумою боргу;

-15960 грн. - сума заборгованості за відсотками;

На підставі викладеного позивач просив про задоволення позову.

Ухвалою судді від 01 серпня 2023 року в справі відкрито провадження для розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.

08 грудня 2023 року від представника відповідача надійшов відзив, з якого вбачається, що відповідачем заперечуються позовні вимоги, оскільки позивачем не надано доказів, що при укладенні договору №2687256 від 23 липня 2020 року позивач здійснив належну перевірку позичальника з використанням системи BankID Національного банку України. Що стосується кредитного договору № 825540579, позивачем не долучено доказів отримання відповідачем коштів від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», а також про направлення відповідачу вимоги про повернення заборгованих коштів.

12 грудня 2023 року представником позивача до суду подано відповідь на відзив, з якої вбачається, що електронні договори укладені відповідачем шляхом ідентифікації позичальника та використання ним електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором, що узгоджується з вимогами законодавства. Тобто, для укладання договорів № 825540579 від 15 листопада 2020 року та № 2687256 від 23 липня 2020 року, відповідачем вчинено ряд дій, без здійснення яких договори були б не укладеними, що в свою чергу підтверджує укладання вказаних договорів в електронній формі. Надані позивачем докази є належними, допустимими та достатніми для підтвердження надання/перерахування коштів позичальнику, обґрунтування розміру заборгованості відповідача за вищезазначеними договорами та відповідного відступлення права вимоги, отже позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» є законними та обґрунтованими.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у вимогах позовної заяви просив здійснювати розгляд справи у його відсутність.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечила, просила відмовити.

З урахуванням викладеного, ст. ст. 128-131, 223 ЦПК України та з метою уникнення затягування розгляду справи суд вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних і доказів для її розгляду по суті за відсутності представника позивача.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступного висновку.

Частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судом встановлено, що 15 листопада 2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 825540579 на суму 8 000,00 грн. зі сплатою процентів строком на 30 календарних днів шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок позичальника.

Разом з тим, позивач вказує, що відповідно до реєстру боржників № 121 від 16 лютого 2021 року до договору факторингу № 28/1118-01, укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІHAНCOBA ДОПОМОГA» та ТОВ «ТАЛIOH ПЛЮC» до ТОВ «ТАЛIОН ПЛIЮС» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 825540579.

20 жовтня 2022 року між TOB «ТАЛIOH ПЛЮC» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 20102022 за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТOB «ТАЛIOH ПЛЮC» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрах прав вимоги.

Відповідно до Реєстру прав вимоги № 1 від 21.10.2022 до договору факторингу № 20102022 від 20.10.2022, ТОВ «ФК«ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 26880,00 грн., з яких:

- 8000 грн. - сума заборгованості за основним боргом;

- 18880 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Так, дійсно згідно з ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правовиком (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

За нормами статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Позивачем не доведено факту відступлення права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 825540579 від 15 листопада 2020 року від первісного кредитора до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛIOH ПЛЮC», від Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛIOH ПЛЮC» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів», оскільки позивач посилається на договір факторингу, який був укладений 28 листопаді 2018 року, тоді, як договір кредитної лінії був укладений у 2020 році, тобто після відступлення прав вимоги, що вказує на безпідставність доводів позивача.

За таких обставин, вбачається, що вимоги позивача не знайшли свого підтвердження, отже у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості за договором №825540579 слід відмовити.

Що стосується вимоги про стягнення коштів за договором №2687256, слід зазначити наступне.

Суд установив, що 23 липня 2020 року між ТОВ «ABEHTУC УКРAIHA» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2687256.

Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, який зазначений п. 10 кредитного дoгoвоpy, aдреca, реквізити та підпис сторін.

Відповідно до п.п.2.1. п.2 Кредитного договору, кошти кредиту надаються ТОВ «ABEHTУC УКРAIHA» y безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту.

Згідно з п.п.2.4. п.2 Кредитного договору, кредит вважається наданим в день перерахування ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно п.п.2.1. п.2 Кредитного договору.

Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами правил надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВ «ABEHTУC УКРAIHA», які розміщені на сайті creditplus.uа. Приймаючи умови кредитного договору, відповідач підтверджує, що він повністю розуміє, погоджується i зобов`язується неухильно дотримуватися цих правил.

Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права i обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

30 червня 2021 року між ТОВ «ABEHTУC УКРAIHA» тa ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 30062021, у відповідності до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні TOB «ABEHTУC УKPАЇНА» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Згідно п. 1.1. договору факторингу, фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб-боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитам, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Згідно п. 1.2 договору факторингу, сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора пpaв вимоги забopгoваності до боржників відбувається в момент підпиcaння сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні пpaвa вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників -підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

Biдповiдно дo реєстру боржників від 30 червня 2021 року до договору факторингу № 30062021 від 30 червня 2021 року ТOB «ФK «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 22960 грн., з яких:

-7000 грн.- сума заборгованості за основним боргом;

-15960 грн. - сума заборгованості за відсотками;

Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов`язується вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному цим договором.

Незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов`язку та не повернув наданий йому кредит в строки, передбачені кредитним договором.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст.ст. 550, 624 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання. Проценти на неустойку не нараховуються. Якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України. згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Так, договором укладеним між позивачем та відповідачем передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості, сплата нарахованих за період користування відсотків, комісії за користування кредитом та інших витрат.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до частини третьої ст. 12, частини першої, шостої ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За встановлених обставин, оскільки відповідач не виконує умови договору № 2687256 від 23 липня 2020 року у добровільному порядку, заборгованість за даним договором, підлягає примусовому стягненню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, відповідно до частини задоволених вимог у розмірі 46,06 %.

У зв`язку із частковим задоволенням позову, судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1236,25 грн відповідно до ст. 141 ЦПК України покладаються на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

На підставі встановлених судом обставин, що мають юридичне значення у справі, керуючись ст. ст. 3, 8, 21, 22, 24, 55, 57, 61, 129, 129-1 Конституції України, ст. ст. 1-16, 22, 203, 215,626-628, 641,644, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 5-7 Закону України «Про електронній документи та електронний документообіг», ст. ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 274-279, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором позики від 23 липня 2020 року № 2687256 в сумі 22 960 (двадцять дві тисячі дев`ятсот шістдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» витрати з оплати судового збору в розмірі 1236 грн. 25 коп.

В решті вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 35625014).

Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Повний текст рішення суду складено 19 березня 2024 року.

Суддя О.Л. Бусик