Рішення № 117763014, 22.02.2024, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2024 року Справа № 480/10986/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Осіпової О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Жучкова Т.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Давиденко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/10986/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області, Роменського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області про визнання незаконним та скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Сумській області, Роменського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області, в якій просить:

- визнати незаконним та скасувати наказ Роменського РВП ГУНП в Сумській області №389 від 05.10.2023 в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді «догани».

Свої вимоги мотивує тим, що 19.09.2023 приблизно о 14год.20хв. ним спільно з сержантом поліції ОСОБА_2 здійснювалось обслуговування повідомлення оператора «102» «ДТП Т-1904 (поблизу с. Баба)», внаслідок чого вони прибули на місце виклику екіпірованими засобами індивідуального захисту, що передбачено п. 12 Розділу ХІІІ Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 27.04.2020р. №357 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 травня 2020 р. за № 443/34726).

Під час виконання своїх функціональних обов`язків на місці ДТП до позивача та його напарника підійшов заступник відповідального від керівництва ГУНП в Сумській області майор поліції ОСОБА_3 , який вказав на відсутність конусів або інформаційного табло «Увага оформлення ДТП», що було негайно усунуто за наявності вільного часу, оскільки громадянам потребувалась допомога.

Зазначає, що застосування до нього дисциплінарного стягнення є незаконним, оскільки відповідачем не уточнено, у чому саме полягає допущене ним порушення службової дисципліни, а також не встановлено, чи містить висновок службового розслідування обґрунтовані відомості щодо наявності причинного зв`язку між неправомірними діяннями та їх наслідками, зокрема, чи наявний в його діях склад дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; вимоги законодавства або посадові обов`язки, які було порушено позивачем; наявність вини позивача та ступень її тяжкості, обставини, що пом`якшують чи обтяжують ступінь відповідальності.

Тобто під час видання наказу Роменського РВП в Сумській області №389 від 05.10.2023, а також при визначенні дисциплінарного стягнення було грубо порушено вимоги ст. 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, оскільки не враховано тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо.

Крім того, притягнення його до дисциплінарної відповідальності було здійснено без попередньої згоди виборного профспілкового органу, членом якого він є.

13.10.2023р. позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою від 23.10.2023р. продовжено строк для усунення недоліків.

02.11.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження. Призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні.

Представником відповідача ГУНП в Сумській області подано відзив на позовну заяву (а.с.51-54), в якому у задоволенні позову просив відмовити, оскільки під час прибуття на місце оформлення ДТП заступника відповідального від керівництва ГУНП в Сумській області майора поліції ОСОБА_4 позивач перебував на місці оформлення ДТП без засобів індивідуального захисту (бронежилета), що є порушенням пункту 12 Розділу ХІІІ Інструкції №357.

Також, місце ДТП на автомобільній дорозі Т-1904 не було огороджене конусами або інформаційним табло «Увага! Оформлення ДТП», що спричинило ускладнення у роз`їзді між учасниками дорожнього руху, оскільки не були чітко визначені межі ДТП.

Факт відсутності огородження місця ДТП та наявності у наряду поліції спеціальних конусів та інформаційного табло підтверджується фотографіями, які містяться у рапорті заступника начальника УПД ГУНП в Сумській області - начальника відділу організації діяльності груп реагування майора поліції Романа Токаря.

Отже, за результатом проведеного службового розслідування обставини допущення порушення службової дисципліни знайшли своє підтвердження до матеріалів справи долучені докази на підтвердження вчинення позивачем дисциплінарного проступку, тому були наявні підстави для видання наказу Роменського РВП ГУНП в Сумській області від 05.10.2023 № 389 про застосування до капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Щодо погодження наказу Роменського РВП ГУНП в Сумській області від 05.10.2023 № 389 про застосування дисциплінарного стягнення з профспілковою організацією представник відповідача зазначає, що ч.9 ст. 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» не передбачено погодження питання притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який є членом виборного профспілкового органу.

27.11.2023р. позивачем подано відповідь на відзив (а.с.83-87), згідно з якою під час видання наказу Роменського РВП в Сумській області № 389 від 05.10.2023, а також при визначенні дисциплінарного стягнення не було встановлено обставин ситуації, описаної в рапорті майора поліції ОСОБА_5 , котрий прибув на місце виклику вже майже через 16 хвилин, а тому не міг бачити сам факт прибуття на місце події наряду СРПП і його екіпірування, що вказує на упереджене ставлення керівництва Роменського РВП під час проведення службового розслідування.

11.12.2023р. представником відповідача ГУНП в Сумській області подані заперечення на відповідь на відзив (а.с.91-93), відповідно до яких позиція позивача про те, що місце ДТП не було огороджене у зв`язку із браком часу, оскільки потерпілі в ДТП потребували допомоги, не відповідає дійсності, оскільки відповідно до рапорту майора поліції Романа Токаря на автомобільній дорозі Т-1904 19.09.2023 наряд ГРПП (до складу якого входив позивач) оформлював ДТП без потерпілих.

Доводи ОСОБА_1 про погодження з профспілковою організацією наказу про застосування дисциплінарного стягнення суперечать нормам чинного законодавства, оскільки положення статті 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» в частині особливостей притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення не поширюються на прокурорів, поліцейських, працівників Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України та органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства.

Крім того, Об`єднана профспілкова організація УМВС України в Сумській області Всеукраїнської професійної спілки працівників Міністерства внутрішніх справ України не наділена правом виступати від імені трудового колективу ГУНП в Сумській області, оскільки відповідно до її статуту членами цієї профспілкової організації не можуть бути поліцейські та працівники поліції.

Ухвалою від 23.01.2024р. підготовче провадження у справі закрито та справа призначена до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача - ГУНП в Сумській області у судовому засіданні у задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Представник відповідача Конотопського РВП ГУНП в Сумській області, належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи (а.с.105), в судове засідання не з`явився, клопотань про відкладення розгляду справ та відзиву на позовну заяву не подавав.

Вислухавши позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є головою Об`єднаною профспілкової організації УМВС України в Сумській області з 26.09.2012 р., та проходить службу у ВП № 1 (с. Недригайлів) Роменського РВП ГУНП в Сумській області на посаді старшого інспектора сектору реагування патрульної поліції та має спеціальне звання капітан поліції.

Заступник відповідального від керівництва ГУНП в Сумській області заступник начальника УПД ГУНП в Сумській області - начальник організації діяльності груп реагування майор поліції Роман Токар доповів рапортом начальнику ГУНП в Сумській області про виявлені недоліки під час перевірки 19.09.2023 ВП № 1 (с.Недригайлів) Роменського РВП ГУНП в Сумській області.

Відповідно до резолюції начальника ГУНП в Сумській області від 20.09.2023 т.в.о. начальника Роменського РВП ГУНП в Сумській області М. Ільницькому доручено провести службове розслідування.

21.09.2023 наказом Роменського РВП ГУНП в Сумській області № 371 призначено службове розслідування.

Під час проведення службового розслідування встановлено, що 19.09.2023 наряд ГРПП ВП № 1 (с.Недригайлів) Роменського РВП у складі старшого інспектора СРПП ВП № 1 (с.Недригайлів) Роменського РВП капітана поліції Голуба Вячеслава Миколайовича та поліцейського СРПП ВП № 1 (с.Недригайлів) Роменського РВП сержанта поліції ОСОБА_6 , здійснювали оформлення ДТП без потерпілих на автомобільній дорозі Т-1904.

Під час прибуття на місце оформлення ДТП заступника відповідального від керівництва ГУНП в Сумській області майора поліції ОСОБА_4 позивач перебував на місці оформлення ДТП без засобів індивідуального захисту (бронежилета).

Також, місце ДТП на автомобільній дорозі Т-1904 не було огороджене конусами або інформаційним табло «Увага! Оформлення ДТП», що спричинило ускладнення у роз`їзді між учасниками дорожнього руху, оскільки не були чітко визначені межі ДТП.

За результатами службового розслідування було складено висновок від 05.10.2023р., на підставі пункту 3 якого було видано наказ Роменського РВП ГУНП в Сумській області від 05.10.2023 № 389 про застосування до капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді догани за порушення службової дисципліни, невиконання вимог пунктів 1,2 пункту 1 статті 18 розділу ІІІ Закону України «Про Національну поліцію», пункту 1, частини 2,8 пункту 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII «Про Дисциплінарний Статут Національної поліції України», що виразилося у порушенні вимог пункту 12 розділу ХІІІ Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 27.04.2020р. №357, у частині прибуття на місце події, не екіпірований засобом індивідуального захисту (бронежилетом), а також проігнорувавши вимоги стандарту МВС України СОУ 78-45-011-2006 «Технічні засоби огородження місць дорожньо-транспортних пригод. Загальні вимоги. Правила застосування», не забезпечив огородження місця ДТП конусами або інформаційним табло «Увага! Оформлення ДТП», що призвело до ускладнення у роз`їзді між учасниками дорожнього руху, оскільки не були чітко визначені межі ДТП.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що питання проведення службових розслідувань в системі Національної поліції врегульовано нормами Закону України «Про Національну поліцію», Дисциплінарним статутом Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807 (далі - Порядок № 893).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 580-УІІІ Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

В силу пункту 1 та пункту 2 частини 1 статті 18 Закону № 580-УІІІ поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження регулюється Дисциплінарним статутом Національній поліції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського

Згідно з ч. 1 ст. 1 Дисциплінарного статут НПУ службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Відповідно до п.п. 2, 8 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту НПУ службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки та знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку.

Згідно з частиною 1 статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Стаття 12 Дисциплінарного статуту зазначає, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції

Частиною 3 статті 13 Дисциплінарного статуту встановлено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Частини 1, 3, 4 та 10 ст. 14 Дисциплінарного статуту передбачають, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначає Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018 № 893 (далі по тексту Порядок №893).

Згідно з п. 1 розділу II Порядку №893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Пунктом 2 розділу VI Порядку №893 передбачено, що підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

Сутність дисциплінарного проступку полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.

Зокрема, як зазначено у рапорті заступника відповідального від керівництва ГУНП в Сумській області заступника начальника УПД ГУНП в Сумській області - начальника організації діяльності груп реагування майора поліції Романа Токара, під час перевірки 19.09.2023 ВП № 1 (с.Недригайлів) Роменського РВП ГУНП в Сумській області ним виявлені недоліки, а саме ОСОБА_1 прибув на місце події, не екіпірований засобом індивідуального захисту (бронежилетом), порушив вимоги пункту 12 розділу XIII Інструкції № 357.

Проте, суд не погоджується з такими доводами відповідача з огляду на таке.

Пунктом 12 розділу XIII Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) НПУ, затвердженої наказом МВС України від 27.04.2020 № 357, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.05.2020 за № 443/34726, (далі - Інструкція № 357), встановлено, що наряд поліції, який прибув на місце події, повинен бути екіпірований відповідно до пункту 10 цього розділу.

Згідно з п. 10 розділу XIII Інструкції № 357 поліцейські чергової служби органів (підрозділів) поліції під час чергування озброюються пістолетами з двома спорядженими магазинами, а поліцейські, що входять до складу нарядів поліції, крім зазначеного озброєння, - ще й засобами індивідуального захисту (бронежилетом та захисним шоломом), активної оборони (гумовим або пластиковим кийком, засобами, спорядженими речовинами сльозогінної та дратівної дії, засобами обмеження рухомості). За необхідності з дозволу начальника органу (підрозділу) поліції їм можуть видаватися автоматична зброя та інші спеціальні засоби, визначені Законом України «Про Національну поліцію».

Наряд поліції, який прибув на місце події, повинен бути екіпірований відповідно до пункту 10 цього розділу. Контроль за екіпіруванням нарядів поліції при виїзді на місце події покладається: у ГУНП - на відповідального по ГУНП, у ТВП - на начальника ТВП та відповідального по ТВП (начальника СРПП), в УПП - на відповідального по УПП, в УПО - на відповідального по УПО /пункт 12 розділу XIII Інструкції №357.

Відповідно до п. 6 розділу VI Інструкції з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.10.2018 № 828, постійне зберігання та носіння табельної вогнепальної зброї, боєприпасів і спеціальних засобів дозволено поліцейському, який успішно склав заліки відповідно до Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.02.2016 № 70, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 17.02.2016 за № 250/28380, на підставі рапорту такого поліцейського та акту обстеження умов його постійного місця проживання. Рішення про надання поліцейському дозволу на постійне зберігання, носіння табельної вогнепальної зброї, боєприпасів і спеціальних засобів оформлюється наказом органу (підрозділу) поліції, в якому зберігаються зброя, боєприпаси та спеціальні засоби.

Згідно з п. 9 розділу VI Інструкції з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.10.2018 № 828, спеціальні засоби для постійного носіння видає відповідальний за озброєння на підставі витягу з наказу про постійне зберігання й носіння спеціальних засобів та рапорту поліцейського щодо їх видачі з дозволом керівника підрозділу, в якому поліцейський несе службу. Одночасно зі спеціальними засобами поліцейському видають спорядження для їх відкритого чи прихованого носіння, а також приладдя для догляду за його матеріальною частиною. Отримання поліцейським спеціальних засобів, спорядження до них і приладдя фіксують у картці обліку озброєння.

Відтак, під час прибуття на місце події позивач зобов`язаний був перебувати у засобах індивідуального захисту (бронежилеті та захисному шоломі), активної оборони (гумовим або пластиковим кийком, засобами, спорядженими речовинами сльозогінної та дратівної дії, засобами обмеження рухомості).

Копією номерної відомості засобів індивідуального захисту ВП№1 (с. Недиргайлів) Роменського РВП ГУНП в Сумській області (а.с.119) підтверджується наявність бронежилетів, які видаються нарядам ГРПП.

Згідно з копією Книги нарядів №347 ВП№1 (с. Недиргайлів) Роменського РВП ГУНП в Сумській області (а.с.117, зворотній бік), позивач, перебуваючи 19.09.2023р. у наряді, був забезпечений засобами індивідуального захисту, зокрема бронежилетом, про що поставив свій підпис.

Згідно з висновком службового розслідування від 05.10.2023р. підставою для висновку комісії про порушення ОСОБА_1 вимог пункту 12 розділу XIII Інструкції №357 став рапорт заступника відповідального від керівництва ГУНП в Сумській області заступника начальника УПД ГУНП в Сумській області - начальника організації діяльності груп реагування майора поліції Романа Токара, під час перевірки 19.09.2023 ВП № 1 (с.Недригайлів) Роменського РВП ГУНП в Сумській області, в якому останній повідомив про прибуття позивача на місце події без засобу індивідуального захисту (бронежилету), але усунув вказаний недолік на місці після нагадування.

При цьому суд вважає необхідним відмітити, що згідно з рапортом «відповідно до відміток в ІПНП наряд ГРПП прибув на місце події о 14.01год.», а перевірка розпочалася о 14год.20хв., тобто через 20хв. після прибуття наряду на місце події.

Водночас, із доданих до рапорту фотокарток не вбачається факту перебування позивача на місці події без засобу індивідуального захисту (бронежилету), в тому числі й на момент прибуття його на місці події о 14год.01хв., як це вказано у висновку службового розслідування, який не містить посилання на дослідження дисциплінарною комісією будь-яких інших доказів порушення позивачем службової дисципліни у вказаній частині, окрім рапорту Романа Токара (а.с.60-61).

Опитаний під час службового розслідування ОСОБА_1 в частині відсутності бронежилета пояснень не надав, зазначивши, що дисциплінарного проступку не вчиняв (а.с.72).

Оцінюючи наведені обставини справи суд враховує, що згідно з частиною 5 Розділу ІІ Інструкції із застосування органами, підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 р. за № 28/32999), включення портативного відео реєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відео зйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відео реєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Під час здійснення повноважень поліцейський забезпечує збереження та належні умови експлуатації виданого йому портативного відеореєстратора та не допускає його розряджання.

У разі пошкодження портативного відеореєстратора поліцейський негайно доповідає про це відповідальній особі та керівнику органу, підрозділу поліції.

Після прибуття до місця постійної дислокації портативний відеореєстратор або карта пам`яті передається відповідальній особі (пункт 6 розділу ІІ цієї Інструкції).

На підставі наведених положень Інструкції із застосування органами, підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів слідує, що включення портативного відео реєстратора повинно відбуватись з моменту початку виконання службових обов`язків поліцейськими (початку зміни), а відеозйомка повинна здійснюватись безперервно до завершення виконання службових обов`язків (закінчення робочого дня).

Отже, відеозаписи із відповідних відеореєстраторів поліцейських, які перебували в наряді разом із ОСОБА_1 , а саме поліцейського сектору реагування патрульної служби ВП№1 (с. Недригайлів) Роменського РВП ГУНП в Сумській області сержанта поліції ОСОБА_6 , збережені у карті пам`яті за відповідну дату, могли би бути належним доказом вчинення позивачем 19.09.2023р. порушення службової дисципліни.

Згідно з журналом №2294 обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та картки пам`яті, копіювання цифрової інформації, розпочатого у відділенні поліції №1 (с. Недригайлів) Роменського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області (а.с.118), ОСОБА_1 19.09.2023р. видавався портативний пристрій.

В матеріалах справи на виконання протокольної ухвали суду міститься довідка про те, що у відділенні поліції №1 с. Недригайлів) Роменського РВП ГУНП в Сумській області відеозаписи несення служби з нагрудних камер поліцейських ОСОБА_1 та ОСОБА_6 за 19.09.2023р., та зазначено, що відповідно до п.3 розділу VIII Інструкції №1026 строк запису відеозапису становить 30 діб (а.с.110).

Отже, суд зазначає про неможливість перевірити наявність чи відсутність бронежилету за відеозаписами, оскільки строк зберігання їх на момент розгляду справи сплинув, однак зауважує, що на момент складання висновку службового розслідування від 05.10.2023р. 30-денний строк зберігання цих відеозаписів ще не минув, тому вони повинні були досліджуватися дисциплінарною комісією шляхом перегляду відеозаписів з портативних бодікамер для ствердження, що поліцейські наряду поліції, зокрема й позивач, перебували на місці події без вищевказаних засобів індивідуального захисту.

Проте таки дій дисциплінарною комісією вчинено не було, оскільки відомості про дослідження будь-яких доказів, окрім рапорту ОСОБА_5 та пояснень ОСОБА_1 , який свою вину у вчиненні дисциплінарного поступку повнію заперечує, і ОСОБА_6 , який у цій частині порушення службової дисципліни не надав жодних пояснень, висновок службового розслідування не містить.

Згідно зі ст. 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

З аналізу наведених вище норм законодавства вбачається, що дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, який доведений матеріалами службового розслідування. У свою чергу, висновок за результатами службового розслідування повинен містити повне та об`єктивне дослідження обставин скоєння дисциплінарного проступку та встановлення наявності (або відсутності) вини порушника.

Проте, на переконання суду, у цьому випадку дисциплінарною комісією не було забезпечено повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, а тому суд дійшов висновку про необхідність визнання протиправним та скасування наказу Роменського районного відділу поліції в Сумській області №389 від 05.10.2023 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого інспектора сектору реагування патрульної поліції ВП №1 (с. Недригайлів) Роменського РВП ГУНП в Сумській області капітана поліції ОСОБА_1 за порушення вимог пункту 12 розділу ХІІІ Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 27.04.2020р. №375, у частині прибуття на місці події, неекіпірованого засобом індивідуального захисту (бронежилету).

Разом з тим, суд зазначає, що скасування вище вказаної підстави притягнення до дисциплінарної відповідальності не може бути підставою для скасування догани, оскільки інше встановлене порушення у повній мірі є співмірним із застосованим видом дисциплінарного стягнення та факт його вчинення підтверджується матеріалами справи.

Так, з приводу позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування наказу Роменського районного відділу поліції в Сумській області №389 від 05.10.2023 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача за порушення вимог стандарту МВС України СОУ 78-45-011-2006 «Технічні засоби огородження місць дорожньо-транспортних пригод. Загальні вимоги. Правила застосування», оскільки ОСОБА_1 не забезпечив огородження місця ДТП конусами або інформаційним табло «Увага! Оформлення ДТП», що призвело до ускладнення у роз`їзді між учасниками дорожнього руху, оскільки не були чітко визначені межі ДТП, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 розділу ІХ «Порядок дій нарядів патрульної поліції, груп реагування патрульної поліції та інших нарядів поліції, залучених до реагування на заяви і повідомлення про правопорушення або події» Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 27.04.2020 р. № 357 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), працівникам, що перебувають у складі наряду патрульної поліції, ГРПП, УПО, іншого наряду поліції, залученого до системи оперативного реагування, у разі отримання від диспетчера (оперативного чергового) завдання про здійснення реагування на правопорушення або подію, які віднесені до категорії «Гама», необхідно:

1) негайно виїхати на місце події (інше визначене диспетчером або оперативним черговим ГУНП місце);

2) за наявності планшетного пристрою проставити в системі ІПНП відповідні відмітки про прийняття виклику, прибуття на місце події, закінчення виконання завдання, обставини правопорушення та результати реагування. Такі відмітки проставляються невідкладно після прийняття виклику, прибуття на місце події та після закінчення виконання завдання;

3) за наявності на місці події осіб, які потребують медичної допомоги, викликати екстрену медичну допомогу, до прибуття якої вживати невідкладних заходів, спрямованих на врятування та збереження життя людини;

4) за наявності на місці події заявника (потерпілого) з`ясувати обставини правопорушення або події;

5) у разі підтвердження ознак учиненого кримінального правопорушення поінформувати диспетчера (оперативного чергового) про необхідність направлення СОГ та перебувати на місці події до її прибуття;

6) до прибуття СОГ забезпечити охорону місця події та слідів учиненого кримінального правопорушення, унеможливити доступ на місце події сторонніх осіб. За необхідності місце події огородити спеціальною стрічкою "поліція" та здійснювати заходи із забезпечення безпеки дорожнього руху. Після прибуття СОГ виконувати доручення старшого СОГ. У разі отримання нарядом поліції охорони до прибуття СОГ сигналу "Тривога" з об`єкта, що охороняється, повідомити про це диспетчера (оперативного чергового) для направлення на місце події найближчого наряду поліції, та здійснити негайне реагування на сигнал "тривога";

7) установити потерпілих, свідків або очевидців кримінального правопорушення, прикмети осіб, які підозрюються в його вчиненні, та вжити заходів для їх затримання. Про прикмети правопорушників, напрямок їх руху (марка, модель транспортного засобу, номерний знак, інші характерні ознаки), об`єкти посягань поінформувати диспетчера (оперативного чергового) для орієнтування інших нарядів поліції;

8) у разі реагування на правопорушення або подію, які не містять ознак кримінального правопорушення, невідкладно забезпечити збирання необхідних матеріалів перевірки;

9) якщо заяви і повідомлення про правопорушення або події не потребують додаткової перевірки, за наявності планшетного пристрою поліцейський повинен увести до системи ІПНП відомості про обставини події, ужиті заходи та зазначити, що звернення розглянуто на місці або відомості про подію не підтвердилися;

10) з`ясувати в заявника (потерпілого) абонентський номер та адресу електронної пошти, а також зручний для нього спосіб отримання відповіді про результати розгляду його заяви чи повідомлення.

Отже, вказаними вище вимогами Інструкції прямо передбачений обов`язок працівника, що перебуває у складі наряду патрульної поліції, забезпечити охорону місця події шляхом його огородження та здійсненням заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху.

Зокрема, Стандарт МВС України СОУ 78-45-011-2006 «Технічні засоби огородження місць дорожньо-транспортних пригод. Загальні вимоги. Правила застосування» визначає порядок огородження місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до Стандарту першими встановлюються технічні засоби огородження, найбільш віддалені від місця ДТП. Технічні засоби організації дорожнього руху встановлюються в такій послідовності: 1) дорожні знаки: попереджувальні знаки; знаки пріоритету; заборонні знаки; наказові знаки; 2) напрямні пристрої: конуси; пристрої світлосигнальні; інформаційне табло; стрічка сигнальна; 3) світлофори дорожні (мобільні). Демонтаж технічних засобів огородження місця ДТП має проводитися у зворотному порядку.

Розмір зони ДТП має бути мінімальним, у той же час повинен убезпечувати фахівців, що працюють на місці ДТП, а також забезпечувати безпечний режим руху пішоходів та транспортних засобів. На початку зони ДТП установлюються табличка «Увага! ДТП» та дорожній знак 3.29 «Обмеження максимальної швидкості».

За необхідності разом з ними можна встановлювати дорожні знаки 1.5.11.5.3 «Звуження дороги» (поза населеними пунктами на відстані 150 м), дорожній знак 1.26 «Двосторонній рух» (поза населеними пунктами на відстані 150 м, у населених пунктах, як правило, 50 м).

Установлення тимчасових дорожніх знаків 3.29 проводиться таким чином, щоб забезпечити ступінчасте послідовне зменшення швидкості транспортних засобів перед місцем ДТП з кроком не більше 20км/год.

Інформаційне табло, наприклад, «Увага! ДТП», може встановлюватися на будь-якій відстані від місця ДТП, але в одному створі зі встановленими тимчасовими дорожніми знаками в зоні ДТП. Безпосередньо перед місцем ДТП установлюються дорожні знаки 4.1 «Рух прямо» або 4.9 «Об`їзд перешкоди з правого або лівого боку».

За необхідності, одночасно на стійці із знаком 4.1 може встановлюватися дорожній знак 2.5 «Перевага зустрічного руху» або 2.6 «Перевага перед зустрічним рухом» для організації руху по смузі проїзної частини, призначеної для руху транспортних засобів у зустрічному напрямку, де неможливий або небезпечний зустрічний роз`їзд транспортних засобів при інтенсивності руху, що забезпечує саморегулювання зустрічного роз`їзду, та видимості всієї ділянки та протилежного в`їзду на нього з кожного боку вузької ділянки дороги.

Якщо умови для застосування дорожніх знаків 2.5 «Перевага зустрічного руху» або 2.6 «Перевага перед зустрічним рухом» не виконуються, необхідно застосовувати регулювання руху на цих ділянках за допомогою регулювальника або мобільних світлофорів. Дорожній знак 4.1 «Рух прямо» застосовується, залежно від ситуації, як дорожні знаки 4.2, 4.3, 4.7, 4.8, обертаючи його навколо своєї вісі при встановленні. Дорожні знаки 4.1 «Рух прямо», 4.9 «Об`їзд перешкоди з правого або лівого боку» мають застосовуватися разом із напрямними засобами. Напрямні засоби встановлюються для позначення траєкторії руху транспортних засобів при об`їзді місця ДТП. На напрямних конусах та віхах рекомендується встановлювати світлосигнальні пристрої.

У темний час доби та в умовах недостатньої видимості застосування світлосигнальних пристроїв обов`язкове на всіх дорогах, незалежно від їх освітленості. Крім того, обов`язкове їх застосування на ділянках дороги під мостами, шляхопроводами, естакадами або в тунелях.

Проте, як вбачається із висновку службового розслідування, складеного на підставі рапорту заступника відповідального від керівництва ГУНП в Сумській області заступника начальника УПД ГУНП в Сумській області - начальника організації діяльності груп реагування майора поліції Романа Токара, під час перевірки 19.09.2023 ВП № 1 (с.Недригайлів) Роменського РВП ГУНП в Сумській області місце ДТП на автомобільній дорозі Т-1904 не було огороджене конусами або інформаційним табло «Увага! Оформлення ДТП», що спричинило ускладнення у роз`їзді між учасниками дорожнього руху, оскільки не були чітко визначені межі ДТП.

Вказані обставини також підтверджуються копіями фотокарток, долучених до рапорту Романа Токара, (а.с.60-61), на яких чітко видно ділянку автомобільної дороги, на якій знаходяться автомобілі, без огородження місця ДТП відповідними засобами, незважаючи на облаштування службового автомобіля працівників поліції, які перебували того дня в наряді, конусами та інформаційним табло «Увага! Оформлення ДТП».

Згідно з письмовим поясненнями ОСОБА_1 та його напарника ОСОБА_6 , транспортний засіб, який вчинив ДТП, та який був пошкоджений, знаходилися на значній відстані від дороги і не перешкоджали проїзду іншим водіям.

Отже, факт не погодження місця події відповідним засобами, які були виставлені ним негайно після усного зауваження начальника організації діяльності груп реагування майора поліції Романа Токара, не заперечується й самим позивачем (а.с.71-72).

Щодо посилання позивача на те,що він з ОСОБА_6 вирішили першочергово надати медичну допомогу водіям транспортних засобів, які прийняли участь у ДТП, а тому вони позивач та його напарник не змогли відразу виставити знак «Увага! Оформлення ДТП» та конуси, суд вважає необхідним відмітити, що згідно з витребуваними судом матеріалами ЄО№1773 від 19.09.2023р. за фактом ДТП (а.с.11-116), а саме рапорту, пояснень водіїв ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.с.114-115), а також протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №007682 ДТП було без травмованих.

Крім того, суд зазначає, що згідно з рапортом «відповідно до відміток в ІПНП наряд ГРПП прибув на місце події о 14.01год.», а перевірка розпочалася о 14год.20хв., тобто через 20хв. після прибуття наряду на місце події.

Тобто у позивача та його напарника було 20хв.від моменту прибуття на місце події до моменту початку перевірки для виявлення потерпілих від ДТП, з`ясування необхідності надання їм первинної медичної допомоги та огородження відповідного місця події.

Тому такі доводи позивача не спростовують факту вчиненого ним порушення службової дисциплін у наведеній вище частині, тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Також суд не погоджується із доводами позивача щодо необхідності погодження наказу Роменського РВП ГУНП в Сумській області від 05.10.2023 № 389 про застосування дисциплінарного стягнення з профспілковою організацією з огляду на положення ст. 41 КЗпП України, у якості обґрунтування його незаконності.

Зокрема, відповідно до частини першої та другої статті 104 Закону №580-VIII для захисту своїх прав та законних інтересів працівники поліції можуть утворювати професійні об`єднання та професійні спілки відповідно до Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

Професійні спілки поліції здійснюють свої повноваження із урахуванням обмежень, що накладаються на працівників поліції цим Законом. Професійним спілкам працівників поліції та їх членам заборонено організовувати страйки або брати в них участь.

Особливості правового регулювання, засади створення, права та гарантії діяльності професійних спілок, визначено Законом №1045-XIV.

Згідно з частиною першою та другою статті 3 Закону №1045-XIV дія цього Закону поширюється на діяльність профспілок, їх організацій, об`єднань профспілок, профспілкових органів і на профспілкових представників у межах їх повноважень, на роботодавців, їх об`єднання, а також на державні органи та органи місцевого самоврядування.

Особливості застосування цього Закону у Збройних Силах України (для військовослужбовців), Національній поліції, Державній кримінально-виконавчій службі України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Службі судової охорони встановлюються відповідними законами.

Відповідно до частини дев`ятої статті 41 Закону №1045-XIV положення цієї статті в частині особливостей притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення, а також положення частин третьої і четвертої статті 22 цього Закону не поширюються на прокурорів, поліцейських, працівників Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України та органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового та митного законодавства.

Отже, вимоги щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників лише за попередньою згодою виборного органу професійної спілки членом якої вони є, не поширюються в частині особливостей притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейських, яким є і позивач у цій справі, що свідчить про відсутність необхідності отримувати у цьому випадку згоди профспілки на оголошення йому догани.

Суд зауважує, що не огородження місця ДТП є серйозним дисциплінарним проступком, враховуючи те, що така бездіяльність може ускладнити рух транспортних засобів на відповідній ділянці дороги, сприяючи вчиненню інших дорожньо-транспортних пригод внаслідок неможливості їх належного роз`їзду.

Відтак, застосований до позивача вид дисциплінарного стягнення відповідає характеру вчиненого ним дисциплінарного проступку, обставинам, за яких він був вчинений, враховано особу порушника, ступінь її вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позивача обґрунтовано та в межах наданих повноважень спірним наказом притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді «догани».

Враховуючи все вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України відсутні.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області, Роменського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області про визнання незаконним та скасування наказу задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Роменського районного відділу поліції в Сумській області №389 від 05.10.2023 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого інспектора сектору реагування патрульної поліції ВП №1 (с. Недригайлів) Роменського РВП ГУНП в Сумській області капітана поліції ОСОБА_1 за порушення вимог пункту 12 розділу ХІІІ Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 27.04.2020р. №375, у частині прибуття на місці події, неекіпірованого засобом індивідуального захисту (бронежилету).

У задоволенні інших вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 15.03.2024 р.

Суддя О.О. Осіпова