Ухвала суду № 117761644, 19.03.2024, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у зміні способу виконання судового рішення

19 березня 2024 р. № 400/6321/23 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ярощук В.Г., розглянувши адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідачаСлужби судової охорони, вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01021, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:територіальне управління Служби судової охорони у Миколаївській області, вул. Фалєєвська, 14, м. Миколаїв, 54001, Державна судова адміністрація України, вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01021, прозаява про зміну порядку та способу виконання рішення,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.11.2023 в адміністративній справі № 400/6321/23 адміністративний позов задоволено частково, зокрема, зобов`язано Службу судової охорони нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, встановлену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»:

за період з 24.02.2022 по 11.11.2022 в розмірі 30000 (Тридцяти тисяч) гривень 00 копійок щомісячно пропорційно відпрацьованому ним часу;

за період з 12.11.2022 по 20.01.2023 в розмірі 10000 (Десять тисяч) гривень 00 копійок пропорційно відпрацьованому ним часу.

Рішення суду набрало законної сили 16.12.2023.

На виконання рішення суду 18.12.2023 судом видано виконавчий лист.

12.03.2024 старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подав до суду заяву про зміну порядку та способу виконання рішення, в якому просив суд змінити спосіб та порядок виконання виконавчого листа № 400/6321/23 від 18.12.2023, виданого Миколаївським окружним адміністративним судом, в частині «Зобов`язати Службу судової охорони (вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601; код ЄДРПОУ: 42902258) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) додаткову винагороду, встановлену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»: за період з 24.02.2022 по 11.11.2022 в розмірі 30000 (Тридцяти тисяч) гривень 00 копійок щомісячно пропорційно відпрацьованому ним часу; за період з 12.11.2022 по 20.01.2023 в розмірі 10000 (Десять тисяч) гривень 00 копійок пропорційно відпрацьованому ним часу»», шляхом «Стягнути з Служби судової охорони (вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601; код ЄДРПОУ: 42902258) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) додаткову винагороду, встановлену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»: за період з 24.02.2022 по 11.11.2022 в розмірі 30000 (Тридцяти тисяч) гривень 00 копійок щомісячно пропорційно відпрацьованому ним часу; за період з 12.11.2022 по 20.01.2023 в розмірі 10000 (Десять тисяч) гривень 00 копійок пропорційно відпрацьованому ним часу в сумі 279142,09 грн.»

Вищенаведена заява аргументована тим, що виконання рішень зобов`язального характеру, боржником за якими є державний орган, відповідно до встановленого Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» порядку безспірного списання відповідних коштів із рахунків такого державного органу фактично призводить до неможливості їх виконання в цілому. Така обставина є підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення.

14.03.2024 Миколаївським окружним адміністративним судом постановлено ухвалу про призначення судового засідання щодо розгляду цієї заяви на 19.03.2024.

У судове засідання представники сторін не прибули, хоча були повідомлені про дату, час і місце розгляду заяви. До початку судового засідання сторони не подали до суду жодних заяв і клопотань у справі.

З урахуванням положень частини третьої статті 194, частини четвертої статті 229, частини другої статті 378 КАС України суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви за відсутності представників стягувача та боржника в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши заяву про зміну порядку та способу виконання рішення, суд встановив наступне.

Відповідно до частини першої статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною третьою статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

За заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, установлених законом), установити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду (частина перша статті 378 КАС України).

Частиною третьою статті 378 КАС України встановлено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Отже, зміна способу і порядку виконання судового рішення це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими судом. Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, однак не змінюючи при цьому його змісту, або ж відмовити в задоволенні такої заяви.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 800/203/17 і від 24.07.2023 у справі № 420/6671/18.

Суд встановив, що рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.11.2023 у справі № 400/6321/23 має зобов`язальний характер. Крім цього, суд при розгляді вказаної справи не вирішував позовні вимоги майнового характеру щодо стягнення певної суми коштів, і, як наслідок, не перевіряв правильність нарахування заборгованості по додатковій винагороді, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Оскільки розрахунок належної позивачу заборгованості за вказаною винагороди судом не здійснювався, тому, змінивши спосіб виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.11.2023 у справі № 400/6321/23 із зобов`язання нарахувати та виплатити додаткову винагороду на стягнення вказаної винагороди, фактично зміниться рішення по суті з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питань, що не були предметом дослідження судом при розгляді справи по суті, що не передбачено статтею 378 КАС України.

Таким чином, оскільки у справі, що розглядається встановлено, що способом відновлення порушеного права позивача у цій справі судом обрано зобов`язання відповідача вчинити певні дії, а стягнення конкретних сум невиплаченої винагороди не було предметом позовних вимог та способом відновлення порушених прав, то суд прийшов до висновку про неможливість зміни способу та порядку виконання рішення суду у спосіб, який просив державний виконавець, адже запропонований останнім спосіб виконання судового рішення фактично змінює зміст резолютивної частини судового рішення у справі № 400/6321/23.

Подібний підхід підтриманий Верховним Судом у постанові від 24.07.2023 у справі № 420/6671/18.

Тому заява про зміну порядку та способу виконання рішення від 12.03.2024 не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 248, 256, 293, 295, 297, 378 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 12.03.2024 про зміну порядку та способу виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.11.2023 у справі № 400/6321/23 залишити без задоволення.

2. Направити учасникам справи копію цієї ухвали.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

4. Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на цю ухвалу подається безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя В.Г.Ярощук