Ухвала суду № 117761512, 11.03.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/600/24

У Х В А Л А

з питань строку звернення до суду

11 березня 2024 рокузал судових засідань №1

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Сенчука Л.Ю.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Ємельянової І.О.,

розглянувши у підготовчому засіданні у місті Львові у режимі відеоконференції заяву позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного сервісного центру МВС про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

в с т а н о в и в:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Заява обґрунтована тим, що із з позовною заявою позивач вперше звернувся 11.12.2023 у межах встановленого строку. Ухвалою суду від 19.12.2023 позовну заяву залишено без руху, яку позивач отримав лише 03.01.2024. Ухвалу про повернення позвної заяви позивач станом на момент звернення до суду з позовом у цій справі не отримав. Зважаючи на викладене, просить визнати причини пропуску строку на звернення до суду з позовом до Головного сервісного центру МВС про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу поважними та поновити строк звернення до суду.

У підготовчому засіданні позивач заяву підтримав, просив поновити пропущений строк звернення до суду.

У підготовчому засіданні представник відповідача проти задоволення заяви заперечила, просила відмовити у задоволені такої, оскільки позивач не був можливості довідатись про наявність ухвали про залишення позовної заяви без руху та вчасно усунути недоліки позовної заяви.

Вирішуючи заяву позивача про поновлення строку звернення до суду, суд виходив з такого.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого вказаним Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац перший частини другої статті 122 КАС України).

Згідно з частиною п`ятою статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Суд встановив, що позивача звільнено 16.11.2023, а відтак, саме з цієї дати повинен обчислюватися місячний строк звернення до суду з позовом.

Згідно зі штемпелем на поштовому конверті, в якому надійшла позовна заява, така скерована до суду 03.01.2024, тобто з пропуском строку, встановленого частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Таким чином, позивач пропустив визначений строк звернення до суду.

Оцінюючи поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом, суд враховує таке.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли згаданим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. встановленим законом.

Гарантоване статею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права.

Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Європейським судом з прав людини зазначено, що надмірний формалізм може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (рішення у справах "Zubac v. Croatia", "Beles and Others v. the Czech Republic", № 47273/99, пп. 50-51 та 69, та "Walchli v. France", № 35787/03, п. 29).

При цьому Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами вимог процесу. Надмірний же формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

У постанові від 05.12.2018 Велика Палата Верховного Суду у справі №11-989/18 зазначила, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до Конвенції про захист передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.

Суд встановив, що згідно з наказом Головного сервісного центру МВС від 13.11.2023 № 2/13/118-кп «Про звільнення ОСОБА_2 » позивача звільнено з посади 16.11.2023.

11.12.2023 позивач звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного сервісного центру МВС з позовом про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Ухвалою судді від 19.12.2023 позовну заяву залишено без руху у зв`язку з тим, що позивач не зазначив у позовній заяві відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету сторін.

26.12.2023 позивач подав до суду лист на виконання ухвали суду із зазначенням інформації про відсутність у нього електронного кабінету. Позивач зазначає, що у зв`язку із технічними несправностями застосунку "Дія" він не міг ознайомитись із повною ухвалою від 19.12.2023 та відповідно не знав про необхідність усунення недоліків шляхом подання позовної заяви у новій редакції.

Ухвалою суду від 29.12.2023 позовну заяву повернуто, оскільки у встановлений в ухвалі про залишення позовної заяви без руху строк, недоліки позовної заяви усунуті повністю не були.

Ухвалу про залишення позовної заяви без руху позивач отримав лише 03.01.2024. Ухвали про повернення позовної заяви на момент повторного звернення до суду позивач не отримав.

Суд враховує, що позивач вперше звернувся до суду у межах визначених строків, тобто своєчасно реалізував своє право на захист. Суд звертає увагу на те, що ухвалу про залишення позовної заяви без руху від 19.12.2023 позивач отримав лише 03.01.2024, а ухвалу про повернення позовної заяви від 29.12.2023 позивач не отримував. Після отримання ухвали позивач 03.01.2024 невідкладно повторно звернувся до суду.

Таким чином, суд висновує про те, що позивач вчинив активні дії, спрямовані на захист порушених прав, та добросовісно використав надані йому права на звернення до суду.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом у справі.

Таким чином, суд висновує про необхідність поновлення позивачу строку звернення до суду, у зв`язку з чим заяву позивача про поновлення строку звернення до суду необхідно задовольнити повністю.

Керуючись статтями 121, 122, 123, 243, 248, 256 КАС України, суд

у х в а л и в:

заяву позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду задовольнити повністю.

Визнати поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду за його позовом до Головного сервісного центру МВС про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Поновити ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду за його позовом до Головного сервісного центру МВС про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Повна ухвала суду складена 18 березня 2024 року.

Суддя Гулик Андрій Григорович