Єдиний державний реєстр судових рішень
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 березня 2024 рокусправа № 380/26741/23
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Кисильової О.Й.,
розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у проведенні розрахунку підвищення пенсії та не виплати підвищення пенсії, як особі, що необґрунтовано зазнала політичних репресій, у розмірі, передбаченому п. "г" ст. 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення", із розрахунку 50 відсотків від мінімальної пенсії за віком;
- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок підвищення пенсії позивача у розмірі 50 відсотків від мінімальної пенсії за віком, згідно з п. "г" ст. 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення", починаючи з 01.06.2023, з урахуванням виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона є особою, яка необґрунтовано зазнала політичних репресій та визнана реабілітованою, що підтверджується відповідним посвідченням від 06.02.2013 № 208/5-р, згідно з яким позивач має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні".
29.08.2023 позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до п. "г" ст. 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком. Однак, відповідач листом відмовив позивачу у здійсненні перерахунку.
Позивач вважає, що має право на перерахунок пенсії відповідно до п. "г" ст. 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення", відтак, пенсійний орган протиправно відмовив їй у здійсненні такого перерахунку. Із наведених підстав просить позов задовольнити повністю.
Ухвалою від 20.11.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
14.12.2023 Головне управління ПФУ у Львівській області надіслало відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволені позову. Зазначає, що в матеріалах пенсійної справи ОСОБА_1 є завірена копія довідки Управління міністерства внутрішніх справ України у Львівській області від 24.04.2012 № 10/279, згідно з якою ОСОБА_1 , із села Арламівська Воля Мостиського району Львівської області разом із родиною виселена 04.12.1950 на спецпоселення в Іркутську область з конфіскацією майна, як сім`ю пособника ОУН-УПА, де перебувала до 30.06.1958. На підставі ст. 3 Закону України від 17.04.1991р. "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" особа реабілітована. Вказує, що дана довідка не містить інформацію про те, що особа реабілітована відповідно до статті 1-2 Закону № 962-XII.
Пенсію за віком призначено з урахуванням страхового стажу 38 роки 07 місяців 19 днів, (коефіцієнт стажу з врахуванням кратності 1 - 0,38583) та середньомісячної заробітної плати 10428.95 (за період з 01.03.1998 по 29.02.2000 року). Для обчислення застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні 7405,03 грн. Не працює. Станом на 01.11.2023 розмір пенсії ОСОБА_1 становить 4966,49 грн.
За матеріалами пенсійної справи пенсійне забезпечення здійснюється згідно з чинним законодавством.
Із наведених підстав, просить відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управління ПФУ у Львівській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV.
04.03.1967 позивач уклала шлюб із ОСОБА_2 , про що свідчить наявна відповідна відмітка на сторінці 10 паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 .
Згідно із довідкою від 24.04.2012 № 10/279, виданою Головним управлінням внутрішніх справ України Львівської області, ОСОБА_3 , 1945 р.н., разом з батьками, 04.12.1950 із села Арламівська Воля Мостиського району Львівської області за рішенням Особливої Наради при МДБ СРСР від 06.01.1951 була виселена на спецпоселення з конфіскацією майна в Іркутську область, по політичних мотивах, як член сім`ї посібника учасникам ОУН-УПА, звідки звільнена 30.06.1958. На підставі ст. 3 Закону України від 17.04.1991 "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні " вищевказана особа реабілітована, з поверненням конфіскованого майна або його вартості. Відомості про конфісковане майно в архівній справі - відсутні.
Суд зауважує, що приналежність ОСОБА_1 дівочого прізвища " ОСОБА_4 ", відповідачем не заперечується.
Відповідно до посвідчення від 06.02.2013 № 208/5-Р ОСОБА_1 має право на пільги, передбачені рішеннями Львівської обласної ради та Законом України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні".
29.08.2023 позивач звернулася до Головного управління ПФУ у Львівській області із заявою про проведення з перерахунку пенсії відповідно до пункту "г" статті 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII.
Головне управління ПФУ у Львівській області листом 12.09.2023 відмовило позивачу у здійсненні перерахунку пенсії, зазначивши, що згідно із заявою від 07.08.2023 та наданих документів, зокрема, довідки від 24.04.2012 № 10/279 Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про те, що ОСОБА_1 разом з батьками з 04.12.1950 по 30.06.1958 перебували на спецпоселенні в Іркутській області та згодом на підставі статті 3 Закону України від 17.04. 1991 № 962 (зі змінами) "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" - реабілітовані, проведено перерахунок пенсії. До пенсійної виплати встановлено підвищення, як члену сім`ї реабілітованих в розмірі 43,52 грн. Розмір пенсії з 07.08.2023 становить 4966,49 грн.
Вважаючи дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії такими, що порушують право позивача на належний рівень пенсійного забезпечення, ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку доводам позивача про протиправність дій відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії, суд враховує таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. 1 ст. 1 Закону УРСР від 17.04.1991 № 962-XII "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" (у редакції, чинній на час реабілітації позивача) необхідно вважати реабілітованими осіб, які з політичних мотивів були необґрунтовано засуджені судами або піддані репресіям позасудовими органами, в тому числі "двійками", "трійками", особливими нарадами і в будь-якому іншому позасудовому порядку, за вчинення на території України діянь, кваліфікованих як контрреволюційні злочини за кримінальним законодавством України до набрання чинності Законом СРСР "Про кримінальну відповідальність за державні злочини" від 25.12.1958, за винятком осіб, зазначених у статті 2 вказаного Закону.
Статтею 3 № 962-XII у редакції до 05.05.2018 визначено, що реабілітувати всіх громадян, засланих і висланих з постійного місця проживання та позбавлених майна за рішенням органів державної влади і управління з політичних, соціальних, національних, релігійних та інших мотивів під приводом боротьби з куркульством, противниками колективізації, так званими бандпособниками та їх сім`ями.
13.03.2018 Законом України № 2325-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури реабілітації жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" внесені зміни до ряду законодавчих актів, у тому числі назву, преамбулу і статтю 1 викладено в такій редакції: "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".
Закон України № 2325-VIII набрав чинності 05.05.2018.
Відповідно до ст. 1-2 Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" від 17.04.1991 № 962-XII з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон № 962-XII) реабілітованими визнаються особи:
1) які до 24.08.1991 були обвинувачені або яким було призначено покарання за рішенням позасудового органу незалежно від діяння або мотивів обвинувачення чи призначення покарання;
2) стосовно яких до 24.08.1991 були здійснені репресії у формах, визначених ст. 2 цього Закону, за рішенням іншого репресивного органу, якщо встановлено факт здійснення репресій проти таких осіб з класових, національних, політичних, релігійних, соціальних мотивів;
3) стосовно яких до 24.08.1991 були здійснені репресії за рішенням іншого репресивного органу, якщо встановлено недоведеність вини таких осіб у скоєнні злочину або адміністративного правопорушення;
4) які до 24.08.1991 були арештовані, перебували під вартою і яким було пред`явлено обвинувачення за статтями законодавчих актів, передбачених пунктами 1-5, за законодавчими актами, передбаченими пунктами 6-14, за діяння, передбачені пунктами 15-22 ст. 3 цього Закону, якщо справи проти таких осіб були припинені під час слідства, попереднього (досудового) слідства або закриті за відсутності події злочину, відсутності складу злочину, недоведеності участі особи у вчиненні злочину;
5) стосовно яких до 24.08.1991 за рішенням іншого репресивного органу були здійснені репресії у формах, визначених ст. 2 цього Закону, за недонесення (неповідомлення) про вчинення або підготовку до вчинення іншою особою діяння, за яке законодавством, що діяло до 24.08.1991, було передбачено кримінальну або адміністративну відповідальність, за умови що особа, якій призначено покарання за вчинення або підготовку до вчинення такого діяння, була реабілітована в установленому порядку.
Частиною першою ст. 4 Закону № 962-XII передбачено поновити реабілітованих в усіх громадянських правах, у тому числі в праві проживання в населених пунктах і місцевостях, в яких вони постійно проживали до репресій, поширивши це право на членів їх сімей.
Згідно із п. "г" ст. 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII у редакції, чинній станом на 05.05.2018 (далі - Закон № 1788-XII) призначені пенсії підвищуються репресованим особам, яких у подальшому було реабілітовано, призначені пенсії - на 50 процентів, а членам їх сімей, яких було примусово переселено, - на 25 процентів мінімальної пенсії за віком.
Громадянам, необґрунтовано притягнутим до кримінальної відповідальності, репресованим особам, яких у подальшому було реабілітовано, час тримання під вартою, час відбування покарання в місцях позбавлення волі та заслання, а також перебування на примусовому лікуванні зараховується до стажу у потрійному розмірі (ст. 58 Закону № 1788-XII).
Відповідно до п. 6 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV, з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон № 1058-IV), до прийняття відповідного закону до пенсій, передбачених цим Законом, установлюються надбавки та здійснюється їх підвищення згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення". Зазначені надбавки та підвищення встановлюються в розмірах, що фактично виплачувалися на день набрання чинності цим Законом з наступною індексацією відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення. Виплата їх здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Підпунктом 2 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян" від 16.07.2008 № 654, з наступними змінами та доповненнями (далі - Постанова № 654) установлено, що з 01.09.2008 репресованим особам, яких у подальшому було реабілітовано, до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачуються замість пенсії, підвищення проводиться в розмірі 54,40 грн, а членам їх сімей, яких було примусово переселено - 43,52 грн.
Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй.
Стаття 28 Закону № 1058-IV визначає розмір мінімальної пенсії за віком, який встановлений у розмірі прожиткового мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність, визначеного законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15.07.1999 №966-XIV з наступними змінами та доповненнями, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Згідно із ч. 4 ст. 28 Закону № 1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частинами 1 - 3 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачуються замість пенсії громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані та членам їх сімей, яких було примусово переселено, слід керуватися нормами Закону № 1788-XII, який має вищу юридичну силу, а не підпунктом 2 пункту 4 Постанови № 654, зважаючи на те, що підпункт 2 пункту 4 цієї постанови звужує розмір сум, що підлягають виплаті реабілітованим громадянам та суперечить наведеним нормам Закону № 1788-XII.
Аналогічна правова позиція сформована Верховним Судом у постановах від 10.10.2018 у справі № 446/1549/16-а, від 27.11.2018 у справі № 446/1515/16-а та від 06.02.2019 у справі № 446/1848/16-а, яку суд враховує в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України при вирішенні цього спору.
Аналізуючи співвідношення підпункту 2 пункту 4 Постанови № 654 та пункту "г" статті 77 Закону № 1788-XII, суд виходить з пріоритетності застосування до спірних правовідносин положень згаданого Закону, як нормативно-правового акту вищої юридичної сили.
За змістом п. 2.13 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 за документ, який засвідчує, що особа визнана реабілітованою, приймається завірена в установленому порядку копія посвідчення реабілітованого. Для осіб, реабілітованих згідно зі ст. 3 Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні", приймаються довідки органів внутрішніх справ, видані на підставі наявних у них відповідних документів (постанови про вислання, особистих справ на висланих осіб тощо), а за відсутності таких документів - довідки районних комісій з поновлення прав реабілітованих, видані на підставі встановленого факту переселення.
Суд встановив, що згідно із довідкою від 24.04.2012 № 10/279, виданою Головним управлінням внутрішніх справ України Львівської області, ОСОБА_1 визнана реабілітованою та відповідно до посвідчення від 06.02.2013 № 208/5-Р має право на пільги, передбачені рішеннями Львівської обласної ради та Законом України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" № 962-ХІІ.
Беручи до уваги викладене вище, суд вважає, що ОСОБА_1 має право на підвищення пенсії у розмірі 50 % від мінімальної пенсії за віком відповідно до п. "г" статті 77 Закону №1788-XII з дня набрання чинності Законом України № 2325-VIII, тобто з 05.05.2018.
Суд наголошує, що відповідно до ч. 3 ст. 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
З урахуванням наведеного принципу диспозитивності, який реалізований позивачем у прохальній частині позову, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок підвищення пенсії в розмірі 50 % від мінімальної пенсії за віком саме з указаної позивачем дати, тобто з 01.06.2023, з урахуванням виплачених сум.
За таких обставин суд дійшов висновку, що зазначений позов підлягає задоволенню з підстав, викладених у його мотивувальній частині.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
При вирішенні спорів щодо правомірності рішень, дій пенсійного органу як суб`єкта владних повноважень, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 77 КАС України обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.
З огляду на викладене вище, суд повністю задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 .
Розподіл судових витрат суд здійснює за правилами ч. 1 ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 13, 14, 72-76, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд
в и р і ш и в :
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, буд. 10; код ЄДРПОУ13814885) щодо відмови ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_2 ) у проведенні перерахунку пенсії як особі, що необґрунтовано зазнала політичних репресій згідно із пунктом "г" статті 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням підвищення пенсії на 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, буд. 10; код ЄДРПОУ13814885) здійснити з 01.06.2023 перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_2 ) пенсії, з урахуванням підвищення пенсії у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком згідно з пунктом "г" статті 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, буд. 10; код ЄДРПОУ13814885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
СуддяКисильова Ольга Йосипівна
Судове рішення № 117761473, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 19.03.2024. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 380/26741/23. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: