Ухвала суду № 117754014, 12.03.2024, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

"12" березня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/1726/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Міньковський С.В.

при секретарі судового засідання Черновою В.О.

та за участю: ліквідатор - Тищенко О.І.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника

за заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркс Капітал" про визнання банкрутом Товариство з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія"

ВСТАНОВИВ:

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ТА ПІДСТАВИ ВИМОГ ЗАЯВНИКА.

Ухвалою суду від 13.06.2023 відкрито провадження у справі про банкрутство ТДВ "Міжнародна страхова компанія", призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Тищенко О.І., здійснено публікацію оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство на веб-сайті Судової влади України.

До господарського суду 02.02.2024 надійшла заява гр. ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , Хмельницька обл., смт. Летичів) з грошовими вимогами у розмірі 18 000,00 грн, подану адвокатом Репецьким В.Г.

Розглянувши матеріали справи, суд призначив її до розгляду, зобов`язавши розпорядника майна та боржника розглянути заяву кредитора та надати суду відповідне повідомлення про результат розгляду вимог кредитора.

Присутня в судовому засіданні арбітражна керуюча Тищенко О.І. на виконання вимог ухвали суду, надала суду відомості про результати розгляду вимог кредитора та в своєму повідомленні зазначила, що вимоги кредитора визнає в повному обсязі на загальну суму 18000,00 грн.

Кредитор в судове засідання не з`явився, про причину неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду його заяви повідомлений у встановленому порядку, в зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути заяву кредитора в даному судовому засіданні по суті.

Щодо порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство.

Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

У ч.1 ст. 45 КУзПБ передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Ч. 3 ст. 45 КУзПБ встановлені вимоги до змісту заяви кредитора, зокрема передбачено, що до заяви в обов`язковому порядку додаються документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника.

За приписами ч. 5 ст. 45 КУзПБ розпорядник майна не пізніше ніж на 10 день з дня закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам.

Зазначене вище кореспондується з ч.4 ст.45 КУзПБ, відповідно до якої для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.

Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Судом встановлено, що кредитор физична особа ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою з грошовими вимогами до боржника за межами строку, встановленого для їх подання, 02.02.2024 (вх.3073).

Крім того, суд враховує усталені правові висновки Верховного Суду стосовно порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство, за якими Верховним судом було визначено:

- заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);

- обов`язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);

- під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);

- господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником або разпорядником майна (постанови Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18);

- завданням господарського суду є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів на підставі поданих заявниками доказів існування та обґрунтованості цих вимог (подібний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).

ВИСНОВОК СУДУ.

Розглянувши, матеріали заяви кредитора та додані до заяви документи, вислухавши пояснення розпорядника майна (ліквідатора) боржника, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів заяви кредитора, 18.03.2021 року близько 16 години 40 хвилин на 197 км + 450 м. автодороги М-12 "Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам`янка" між селами Поляни та Копачівка, Хмельницького району, Хмельницької області, відбулася дорожньо-транспортна пригода в якій водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Audi 100», р.н. НОМЕР_2 , проявив неуважність, не врахував дорожню обстановку, швидкість руху і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, створив своїми діями загрозу безпеці дорожнього руху, в порушення вимог пунктів 10.1., 11.3. Правил дорожнього руху України, змінив напрямок свого руху ліворуч при цьому, не переконався, що вказаний маневр буде безпечним і не створить перешкоди або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, перетнув лінію горизонтальної розмітки 1.5. Правил, та здійснив виїзд на зустрічну смугу руху проїзної частини автодороги, де передньою частиною автомобіля «Audi 100», р.н. НОМЕР_2 допустив зіткнення з передньою лівою частиною вантажного автомобіля «КАМАЗ 53212», р.н. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який рухався в зустрічному напрямку. Піля зіткнення вантажний автомобіль «КАМАЗ 53212», р.н. НОМЕР_3 та «Audi 100», р.н. НОМЕР_2 , продовжуючи рух в некерованому стані, виїхав на зустрічну смугу руху та в подальшому по дотичній траєкторії відбулось зіткнення задньою частиною автомобіля «Audi 100», р.н. НОМЕР_2 з лівою боковою частиною автомобіля «Renault Master», р.н. НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_4 .

Внаслідок даної ДТП пасажир автомобіля «Audi 100», р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_5 , отримав тілесні ушкодження, які небезпечні для життя в момент заподіяння та перебувають у прямому причинному зв`язку із настанням його смерті. Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_5 загинув на місці події.

24.04.2021 року слідчим за погодженням з прокурором складено повідомлення про підозру відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2, ст. 286 КК України.

30.04.2021 року прокурором Хмельницької обласної прокуратури закрито кримінальне провадження №12021240000000119 від 18.03.2021 р. у зв`язку із смертю підозрюваного ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 2, 5 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу "AUDI 100", р.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , станом на дату дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в ТДВ "Міжнародна страхова компанія", поліс № 200983001.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних врегульовано Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" №1961-IV від 01.07.2004р. (далі - Закон №1961-IV).

Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату).

До сфери обов`язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Закон України №1961-IV від 01.07.2004 р.

Згідно зі ст. 6 Закону України №1961-IV від 01.07.2004 р. страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Суд зазначає, що відповідно до ст.23 Закону україни "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено загальні правові підставі відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю потерпілого. Так, шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є:

шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого;

шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим;

шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим;

моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Згідно ст. 27 цього Закону передбачено порядок відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого, її загальний розмір з врахуванням суми мінімальної заробітної плати на день настання страхового віпадку, відшкодування витрат на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника.

Так, страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди.

Пунктом 27.3. Закону України №1961-IV від 01.07.2004 р. встановлено, що страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Особами, які мають право на отримання страхового відшкодування моральної шкоди у зв`язку із смертю ОСОБА_5 є: дружина - ОСОБА_6 ; син - ОСОБА_7 ; син - ОСОБА_8 ; мати - ОСОБА_1 .

Батько загиблого ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вищенаведені відомості підтверджуються, свідоцтвом про народження ОСОБА_5 серія НОМЕР_5 , свідоцтвом про смерть ОСОБА_9 серія НОМЕР_6 , свідоцтвом про шлюб ОСОБА_5 та ОСОБА_6 серія НОМЕР_7 , свідоцтвом про народження ОСОБА_7 серія НОМЕР_8 , свідоцтвом про народження ОСОБА_8 серія НОМЕР_9 (копії свідоцтв додано до матеріалів справи).

На день настання страхового випадку, статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено у 2021 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 6000 гривень, з 1 грудня - 6500 гривень.

З урахуванням викладеного загальний розмір страхового відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи, становить 72000,00 грн, виплачується рівними частинами між особами, які мають право на отримання страхового відшкодування.

Отже, частка, яка припадає на кожну особу, що має право на отримання страхового відшкодування, в порядку пункту 27.3. Закону, становить 18 000,00 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Заявником належними та допустимими доказами доведено суду факт порушення боржником своїх зобов`язань в частині своєчасної сплати страхового відшкодування, в той час як боржник під час розгляду справи не надав суду належних доказів, які б спростовували заявлені вимоги.

Відповідно до ч.1 ст. 86 ГПК суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням викладеного, суд визнає вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі на суму 18000,00 грн. Разом з тим, враховуючи, що вимоги заявлені після встановленого судом строку, вимоги кредитора є конкурсними, але без права вирішального голосу.

Керуючись ст. ст. 44-47 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 11, 74, 86, 202, 234-236 ГПК України,

УХВАЛИВ:

1. Визнати вимоги кредитора гр. ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , Хмельницька обл., смт. Летичів) в сумі 18000,00 грн.

Вимоги кредитора є конкурсними, але без права вирішального голосу.

2. Ухвалу направити кредитору-заявнику, ліквідатору, боржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Ухвала підписана 18.03.2024.

Суддя Міньковський С.В.