Рішення № 117740423, 14.03.2024, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 14.03.2024Справа № 554/7230/23 Провадження № 2/554/2349/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2024 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді Сініцина Е.М.,

за участю секретаря Безверхої Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Полтавській області, слідчого слідчого відділу поліції № 2 Полтавського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Полтавській області капітана поліції Бологової Ірини Вадимівни, про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до відповідачів Головного управління національної поліції в Полтавській області, слідчого слідчого відділу поліції № 2 Полтавського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Полтавській області капітана поліції Бологової Ірини Вадимівни, про усунення перешкод у користуванні власним майном, пізніше подала уточнену позовну заяву в якій змінила підстави та предмет позову, в якій просила стягнути з відповідача - Головного управління національної поліції в Полтавській області матеріальну та моральну шкоду.

Позов обґрунтовувала тим, що 13.06.2023 року до чергової частини ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області надійшло повідомлення від співробітника СРПП ВП № 2 Полтавського Р УП про те, що в с. Судіївка Полтавського району Полтавської області, зупинено автомобіль ЗИЛ - ММЗ, 554М, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , який перевозив деревину листяних порід, об`єм наявної в кузові деревини значно перевищує об`єм вказаний в товарно-транспортній накладній. В подальшому вказаний автомобіль з деревиною доставлено до ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , вищевказаний автомобіль належить ОСОБА_1 . Автомобіль було вилучено. Постановою слідчого від 14.06.2023 транспортний засіб та вантаж визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 12023170440000568 від 14.06.2023 за ч. 1 ст.246 КК України.

Слідчий подав клопотання про накладення арешт на вищевказане вилучене майно. Однак, слідчий суддя, ухвалою Октябрського районного суду від 23 червня 2023 року по справі № 554/5242/23, в задоволенні клопотання про накладення арешту на автомобіль ЗИЛ - ММ3 554 д.н.з. НОМЕР_1 , кузов якого повністю заповнено порубаною деревиною листяних порід, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , належить ОСОБА_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , товарно-транспортну накладну ЮАП 430454 від 13.06.2023 року відмовив.

Слідчий не повернув автомобіль протягом 48 годин відповідно до вимог законодавства, проігнорував норми Закону, в зв`язку з чим їй довелося 09 серпня 2023 року звернутися до суду з позовом.

Лише 23.08.2023 року автомобіль ЗИЛ - ММ3 554 д.н.з. НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 було повернуто позивачці.

Однак, позивачка вказує, що її єдиний дохід це вантажні перевезення, які здійснюються за допомогою автомобіля ЗИЛ - ММЗ, 554М, д.н.з. НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , належить ОСОБА_1 .

Позивачка зазначає, що на час звернення із позовом до суду була розпочата посівна кампанія і вона не мала змоги користуватися своїм автомобілем у власних цілях, оскільки ВП № 2 Полтавського РУП ГУНІ в Полтавській області перешкоджало їй у цьому, у зв`язку із чим просила стягнути матеріальну шкоду у розмірі 21 000 (двадцять одна тисяча) гривень.

Вказана сума вирахувана із того, що оренда автомобіля ЗИЛ - ММЗ, 554 коштує приблизно 300 грн. за день, а оскільки вказаний автомобіль утримувався 70 днів, сума упущеної вигоди складає саме 21 000 (двадцять одна тисяча) гривень.

Окрім вищевикладеного, позивачка зазначає про спричинення їй моральної шкоди, яка полягає у тому, що вона зазнала значних фінансових втрат, що вплинуло на її нервовий стан та стан здоров`я, через що була змушена регулярно відвідувати лікарів.

Таким чином, вона просить стягнути з Головного управління Національної поліції в Полтавській області на її користь матеріальну шкоду у розмірі 21 000 (двадцять одна тисяча) гривень та моральну шкоди у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень; стягнути судовий збір у розмірі 1073.60 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн..

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 15 серпня 2023 року у вказаній цивільній справі відкрито спрощене позовне провадження за позовом в первісній редакції.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 09 січня 2024 року прийнято до розгляду заяву представника позивача про зміну предмету позову.

Позивачка та її представник - адвокат Книш С.І., про час та дату судового засідання повідомлялись належним чином.

Представник відповідача надав Відзив на позовну заяву зазначивши, що транспортний засіб ЗИЛ - ММЗ, 554М, д.н.з. НОМЕР_1 , та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 повернуто власнику ОСОБА_1 , на підтвердження чого надано відповідну розписку, а також зазначала про недоведеність позовних вимог в частині стягнення матеріальної та моральної шкоди, відтак просила у позові відмовити.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши наявні у матеріалах справи належні та допустимі докази окремо та в їх сукупності, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.ст.12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

В ч.4 ст.82 ЦПК України закріплено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що 13.06.2023 року автомобіль ЗИЛ - ММЗ, 554М, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , який належить ОСОБА_1 , був вилучений слідчим ГУНП в Полтавській області, в зв`язку з тим, що вказаний автомобіль міг перевозити об`єм деревини, що значно перевищує об`єм вказаний в товарно-транспортній накладній.

Постановою слідчого від 14.06.2023 автомобіль визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні № 12023170440000568 від 14.06.2023 за ч. 1 ст.246 КК України.

До Октябрського районного суду слідчим було подане клопотання про арешт майна, в тому числі автомобіля.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 23 червня 2023 року у справі № 554/5242/23 (провадження № 1-кс/554/7469/2023) в клопотанні старшого слідчого СВ відділу поліції №2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області капітана поліції Бологової І.В. про арешт майна - автомобіля ЗИЛ ММЗ 554 д.н.з. НОМЕР_1 та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 відмовлено.

Але слідчий не повернув автомобіль ЗИЛ ММЗ 554 д.н.з. НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 власнику ОСОБА_1 , в зв`язку з чим позивачка звернулася до суду.

Під час розгляду справи - 23.08.2023 року автомобіль ЗИЛ - ММ3 554 д.н.з. НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 було повернуто позивачці, що підтверджується відповідною розпискою ОСОБА_1 ..

Вищевказані встановлені судом обставини жодна зі сторін не оспорювала.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно з ч. 1 ст. 1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Позивачка, вказуючи на наявність матеріальних збитків (шкоди), зазначає про те, що єдиним її доходом є вантажні перевезення, які здійснюються за допомогою автомобіля ЗИЛ - ММЗ, 554М, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить їй відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .

На підтвердження зазначеного, позивачка вказує, що на час звернення із позовом до суду була розпочата посівна кампанія і вона не мала змоги користуватися своїм автомобілем у власних цілях, оскільки ВП № 2 Полтавського РУП ГУНІ в Полтавській області перешкоджало їй у цьому, у зв`язку із чим просила стягнути матеріальну шкоду у розмірі 21 000 (двадцять одна тисяча) гривень.

Зазначену суму позивачка обґрунтовувала тим, що оренда автомобіля ЗИЛ - ММЗ, 554 коштує приблизно 300 грн. за день, а оскільки вказаний автомобіль утримувався 70 днів, суму упущеної вигоди складає саме 21 000 (двадцять одна тисяча) гривень.

Однак, зазначені обставини не знайшли свого підтвердження у вигляді належних та допустимих доказів, що у своїй сукупності дозволяли б встановити характер та обсяг матеріальної шкоди.

Так, позивачкою не надано доказів, що свідчили б про заявлений обсяг матеріальних збитків, що полягають в упущеній вигоді, тоді як вказано лише розрахунок потенційних втрат, обґрунтування калькуляції яких у формі відповідних доказів також не надано.

З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди у розмірі 21 000 (двадцять одна тисяча) гривень недоведеними, відтак у задоволенні вказаної позовної вимоги слід відмовити

Стосовно позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд зазначає про наступне.

Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Позивачка звернулася до суду стягнення моральної шкоди, зазначивши, що вона спричинена з приводу значних фінансових втрат та неправомірності дій відповідачів.

Суд, вирішуючи питання про наявність значних фінансових втрат і стягнення матеріальної шкоди, дійшов до висновку про необґрунтованість заявлених вимог, відповідно, відсутня підстава для стягнення моральної шкоди з підстави втрати фінансів.

А також відсутня підстава для стягнення моральної шкоди з причини неправомірності дій відповідачів, оскільки дії чи бездіяльність ГУНП в Полтавській області або слідчого Бологової І.В. не визнавались неправомірними судовими рішеннями і не є предметом розгляду в цій справі, тому посилання позивачки на ст.1173 ЦК України є безпідставним.

Тобто, суд вважає, що позивачка не довела підстави за якими може бути стягнута моральна шкода.

Посилання позивачки на спричинену моральну шкоду, що вплинуло на її нервовий стан та стан здоров`я, через що була змушена регулярно відвідувати лікарів, суд вважає необґрунтованим, оскільки вона не довела підстави для стягнення моральної шкоди та не надала жодних доказів на підтвердження зазначених обставин.

З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди недоведеними, відтак в їх задоволенні слід відмовити.

Таким чином, враховуючи вищевикладене суд вважає за необхідне у позові ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Полтавській області, слідчого слідчого відділу поліції № 2 Полтавського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Полтавській області капітана поліції Бологової Ірини Вадимівни, про стягнення матеріальної та моральної шкоди відмовити у повному обсязі.

Питання про судові витрати суд вирішує відповідно до ст.141 ЦПК України.

Враховуючи, що в позові відмовлено, то не підлягають відшкодуванню судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1073,60 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 5 000,00 грн., відповідно до ст. 137 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 11-13, 81, 82, 141, 223, 229, 247, 263-265, 268, 280, 289, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В позові ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Полтавській області, слідчого слідчого відділу поліції № 2 Полтавського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Полтавській області капітана поліції Бологової Ірини Вадимівни, про стягнення матеріальної та моральної шкоди відмовити.

Рішення може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду як суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Сторони по справі:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач Головне управління національної поліції у Полтавській області, місцезнаходження 36039, м. Полтава, вул. Пушкіна, буд. 83.

Відповідач Слідчий слідчого відділу поліції № 2 Полтавського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Полтавській області капітан поліції Бологова Ірина Вадимівна.

Суддя Е.М. Сініцин.