Рішення № 117733989, 18.03.2024, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2-о/447/49/24 Справа №447/309/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

18.03.2024 Миколаївський районний суд Львівської області в складі судді Головатого А.П., за участю секретаря судового засідання Венгер Л.М.,

розглянув увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Миколаїв Львівськоїобласті упорядку окремогопровадження цивільнусправу зазаявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Миколаївська міська рада Стрийського району Львівської області про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини,

Процесуальні дії у справі.

05.02.2024 заявник ОСОБА_1 звернулася до Миколаївського районного суду Львівської області із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме просить встановити факт її постійного проживання разом із ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини. В обґрунтування заяви зазначає, що ОСОБА_2 була односельчанкою, сусідкою заявниці, одинокою жінкою, жодних родичів у неї не було. Вона здійснювала постійний догляд за нею, оскільки така хворіла після перенесеного інсульту, часто втрачала фізичну здатність до самообслуговування та потребувала постійного сторонього догляду. З часом її стан здоров`я в силу віку та в силу хронічних недуг лише погіршувався, у зв`язку з чим вона перейшла проживати до неї до належного їй житлового будинку в АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. Вона займалася її похованням, здійснює догляд за її могилою, користується належним їй майном, фактично прийняла спадщину після її смерті, із врахуванням заповіту, складеного на її користь. 09.09.2004 ОСОБА_2 розпорядилась належним їй майном, склавши у встановленому законом порядку заповіт на користь заявниці, однак при зверненні до нотаріуса за місцем знаходження спадкового майна, завідувачем Миколаївської ДНК було надано відповідь на звернення заявниці, що для належного оформлення спадкових прав необхідно у судовому порядку вирішити питання щодо встановлення факту спільного проживання на момент смерті із спадкодавцем. Відтак, заявниця просить задоволити заяву, оскільки така має значення для належного оформлення її спадкових прав після смерті ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 06.02.2024 заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку окремого провадження, та призначено судове засідання у справі.

Представник заявника ОСОБА_1 адвокат Скакун В.В. подала до суду заяву, згідно якої просила розгляд справи проводити у її відсутності, заяву підтримала та просила таку задоволити.

Представник заінтересованої особи - Миколаївської міської ради Стрийського району Львівської області Вшивців І.А. подав до суду заяву, згідно якої заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Миколаївська міська рада про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини підтримав.

Суд встановив:

Відповідно до копії паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Миколаївським РВ УМВС України у Львівській області 01.04.2000, ОСОБА_1 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Гірське, Миколаївського району Львівської області. Зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 з 24.07.1997.

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 02.10.2008 Гірською сільською радою Миколаївського району Львівської області, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Гірське, Миколаївського району Львівської області, актовий запис №35.

Згідно копії заповіту від 09.09.2004, посвідченого старостою Гірського старостинського округу Миколаївської міської ради Стрийського району Львівської області та зареєстрованого в реєстрі за № 02, ОСОБА_2 заповіла належне їй майно де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті і на що вона за законом має право ОСОБА_1 .

З копії довідки, виданої 26.01.2024 Гірським старостинським округом Миколаївського району Львівської області, ОСОБА_1 фактично проживала без реєстрації з 2002 року та на момент смерті одинокої ОСОБА_2 , яка наступила 01.10.2008 разом із нею у АДРЕСА_1 , мали взаємні права та обов`язки, спільний побут, опікувалася нею. Після смерті ОСОБА_2 . ОСОБА_3 вступила в управління спадковим майном, користується житловим будинком та земельною ділянкою.

Відповідно до довідки, виданої 22.01.2024 Гірським старостинським округом Миколаївського району Львівської області, останнім та постійним місцем проживання та реєстрації померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 було АДРЕСА_1 . Заповіт від імені померлої був посвідчений у Гірській сільській раді 09.09.2004 та зареєстрований в реєстрі за №02.

29.01.2024 завідувачем Миколаївської ДНК Львівської області Недомірко Г.В. у відповідь на звернення ОСОБА_1 від 29.01.2024 повідомлено, що для прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , необхідно звернутися до суду із заявою про встановлення факту спільного проживання на момент смерті із спадкодавцем.

Оцінка суду.

На підставі ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ст. 318 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини.

Згідно ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

На підставі ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно абз. 2 п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995, заявники й залучені до участі у справі заінтересовані особи вправі відповідно подавати докази на підтвердження обґрунтованості чи необґрунтованості заяви про встановлення факту, що розглядається судом, брати участь у дослідженні обставин справи, оскаржувати рішення і ухвали, вчиняти інші процесуальні дії.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно абз. 2 п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутись в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. У випадку, якщо спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, він має подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини.

Таким чином, статтею 1268 ЦК України для спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори.

Для того, щоб спадкоємець вважався таким, що прийняв спадщину, самого факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини недостатньо. Необхідно, щоб таке проживання було постійним.

При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.

Відповідно до положень ст. 264 ЦПК України, суд, ухвалюючи судове рішення, зобов`язаний встановити, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувались вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Судом встановлено, що від встановлення факту постійного проживання позивача зі спадкодавцем на час смерті залежить виникнення та зміна його майнових та немайнових прав, що пов`язані з можливістю звернення до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Метою встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже, такий факт породжує юридичні наслідки. Заявник на даний час позбавлена можливості реалізувати своє право на спадщину та не вважається таким, що прийняла спадщину, так як не була зареєстрована із спадкодавцем за однією адресою на день відкриття спадщини.

Враховуючи все вищенаведене, а також те, що заявник позбавлена можливості реалізувати своє право на спадщину у зв`язку з відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність документів, які б підтверджували спільне проживання заявника та спадкодавця на момент смерті, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, у суду немає підстав ставити під сумнів істинність фактів, що містяться у матеріалах справи, оскільки такі узгоджуються між собою з відомостями, які містяться в долучених до справи доказах.

Відтак, суд вважає, що заяву слід задоволити.

Керуючись ст. 81, 89, 259, 263-265, 268, 294, 315, 319 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Заяву задоволити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Заінтересована особа: Миколаївська міська рада Стрийського району Львівської області місцезнаходження: вул. Володимира Великого 6, м. Миколаїв, Стрийський район, Львівська область, 81600, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 26411657.

Повний текст рішення складено 18.03.2024.

Суддя Головатий А. П.