Рішення № 117724880, 18.03.2024, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2024 р. № 400/304/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул.Лягіна, 6, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54001,

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 28.12.2023 № 1348814290901,

ВСТАНОВИВ:

10 січня 2024 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі відповідач) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення (далі ППР) відповідача від 28.12.2023 № 13488114290901, яким до позивача застосовані адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів на загальну суму 17000,00 гривень.

Підставою позову позивач зазначив те, що відповідач протиправно прийняв оскаржуване ППР за результатами фактичної перевірки, проведеної контролюючим органом 04.12.2023, за фактом зберігання позивачем в 3 пляшках об`ємом 6 літрів з характерним запахом алкогольної продукції, оскільки:

службові особи контролюючого органу не вимагали у позивача проведення інвентаризації алкогольних напоїв та тютюнових виробів, не маркованих марками акцизного податку, а також тих ємностей, які, на думку контролюючого органу, містили алкогольні напої, але не були марковані марками акцизного податку; як наслідок, позивач під час проведення перевірки інвентаризацію алкогольних напоїв та інших товарно-матеріальних цінностей не проводив;

експертиза «рідини з характерним запахом спирту прозорого кольору в пластиковій тарі, що містилась в реалізації в магазині-кафетерії», та яку контролюючий орган самостійно визначив як алкогольні напої, з метою ідентифікації даної рідини як алкогольного напою, а також з метою віднесення до певного коду УКТ ЗЕД, не проводилась;

вказана рідина обсягом 18 літрів була антисептиком, що використовувався для санітарної обробки дверних ручок, меблів, підлоги магазину-кафетерію на виконання постанови Головного санітарного лікаря України від 09.05.2020 № 18 «Про затвердження Тимчасових рекомендацій щодо організації протиепідемічних заходів у закладах громадського харчування на період карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)».

У відзиві на позовну заяву від 30.01.2024 відповідач просив відмовити в задоволенні позовної заяви. Відзив відповідач обґрунтував тим, що:

під час проведення фактичної перевірки та під час оголошення акту, складеного за її результатами, позивач жодних свідчень, пояснень і доводів, що в 3 пляшках об`ємом 6 л знаходився антисептик не надав, заперечень щодо того, що ці пляшки містили алкогольну продукцію не висловив;

позивача ознайомлено під особистий підпис з актом перевірки, про що свідчить відмітка в акті;

зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка є підставою для застосування до суб`єктів господарювання штрафних (фінансових) санкцій.

У відповіді на відзив, яка надійшла до суду 12.02.2024, позивач підтримав свої позовні вимоги, навівши ті ж самі підстави для його задоволення, що й в позовній заяві. Водночас він додатково закцентував увагу на тому, що під час складання акту фактичної перевірки, позивач не мав можливості користуватися послугами адвоката, адже перевірка проводилась без попередження. Відтак за відсутності адвоката при складенні вказаного акта платник податків утримався від надання пояснень. Проте, відсутність зауважень до акта та неподання заперечень до нього жодним чином не позбавляє платника податків права на захист в органах судової влади.

Відповідач правом на подання заперечень не скористався.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, а також задоволено клопотання позивача про витребування у відповідача деяких доказів.

До відзиву на позовну заяву відповідач додав належним чином завірені копії витребуваних доказів.

Розглянувши матеріали справи, повно і всебічно, з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

Згідно з абзацом першим пункту 1 наказа Головного управління ДПС у Миколаївській області від 04.12.2023 № 1302-п «Про проведення фактичної перевірки» (далі Наказ № 1302-п) наказано провести фактичну перевірку позивача за місцем здійснення діяльності: АДРЕСА_2 , з 04 грудня 2023 року, тривалістю 10 діб.

У преамбулі Наказа № 1302-п зазначено, що він прийнятий на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80, з урахуванням пунктів 69.2 і 69.9 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, а саме: здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

На підставі Наказа № 1302-п і направлень на перевірку відповідача від 04.12.2023 № 2083/14-29-09-01-07 і від 04.12.2023 № 2083/14-29-09-01-07 посадові особи відповідача з 04.12.2023 провели фактичну перевірку позивача щодо дотримання ним законодавства в частині виробництва, обліку, обігу, зберігання та транспортування підакцизних товарів.

За результатами цієї перевірки Головне управління ДПС у Миколаївській області склало Акт (довідку) від 13.12.2023 № 12388/14-29-09-01-08/315621097 про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійснені оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах та пальним (далі Акт від 13.12.2023).

В Акті від 13.12.2023 відповідач зафіксував факт зберігання позивачем рідини в 3 пляшках об`ємом 6 л з характерним запахом алкогольної продукції, яка не маркована маркою акцизного податку, чим порушено вимоги статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

Акт від 13.12.2023 підписаний позивачем без зауважень.

На підставі Акта від 13.12.2023 відповідач виніс ППР від 28.12.2023 № 1348814290901 (форма «С»), згідно з яким застосував до позивача штрафну санкцію відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» в розмірі 17000,00 гривень.

Вважаючи зазначене ППР протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Підпунктами 191.1.14, 191.1.16, 191.1.17 пунктом 191.1 статті 191 ПК України встановлено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 193 цього Кодексу:

здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері;

здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального;

проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.

Згідно з пунктом 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (підпункт 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України).

Відповідно до абзацу першого пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові; позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Таким чином, відповідач наділений повноваженнями щодо здійснення податкового контролю у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального шляхом проведення фактичних перевірок.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №820/4766/17 та від 12.08.2021 у справі № 140/14625/20.

Абзацом четвертим підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України установлено, що тимчасово, до 1 серпня 2023 року, податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті зупиняються, крім фактичних перевірок..

Отож відповідач мав право проводити фактичні перевірки як до, так і після 01.08.2023.

Згідно з пунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Пунктом 80.1 статті 80 ПК України встановлено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків/особи.

Відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Відтак підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України встановлено дві альтернативні підстави для проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як в сукупності, так і кожна окремо, а саме:

1) у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

2) здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Тобто здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 12.08.2021 у справі № 140/14625/20, від 08.12.2022 у справі № 140/2889/21 і від 25.04.2023 у справі № 520/3328/2020.

Суд встановив, що відповідно до преамбули Наказа № 1302-п він прийнятий на виконання підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 з урахуванням пунктів 69.2, 69.9 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, а саме: здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

З урахуванням зазначеного, відповідач не мав зазначати у Наказі № 1302-п інформацію, яка ним отримана щодо будь-яких порушень з боку позивача.

Щодо ППР від 28.12.2023 № 1348814290901 (форма «С»), згідно з яким застосував до позивача штрафну санкцію відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» в розмірі 17000,00 грн, суд зазначає наступне.

Статтею 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі Закон № 481/95-ВР) встановлено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин, а для малих виробників виноробної продукції алкогольних напоїв без додавання спирту: вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Відповідно до абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону № 481/95-ВР алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Марка акцизного податку спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів (підпункт 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Згідно з підпунктом 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 ПК України маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою, пачку (упаковку) тютюнового виробу чи ємність (упаковку) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

Відповідно до підпункту 226.2 статті 226 ПК України наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою, пачці (упаковці) тютюнового виробу чи ємності (упаковці) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.

Пунктом 226.11 статті 226 ПК України закріплено, що ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, забороняються.

Відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону (пункт 228.9 стаття 228 ПК України).

Відповідно до абзацу двадцятого частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва та/або зберігання, та/або транспортування, та/або реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими паперовими марками акцизного податку, 200 відсотків вартості товару (продукції), але не менше 17000 гривень.

Отже, у разі виробництва та/або зберігання, та/або транспортування, та/або реалізації суб`єктом господарювання фальсифікованих алкогольних напоїв та / або алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими паперовими марками акцизного податку він підлягає притягненню до юридичної відповідальності шляхом застосування до нього контролюючим органом штрафу в розмірі 200 відсотків вартості товару (продукції), але не менше 17000 гривень.

В Акті від 13.12.2023 відповідач зафіксував факт зберігання позивачем рідини в 3 пляшках об`ємом 6 л з характерним запахом алкогольної продукції, які не марковані марками акцизного податку.

Цей акт підписаний позивачем без зауважень, чим підтвердив зміст встановленого у ньому факту, а саме: зберігання рідини з характерним запахом алкогольної продукції, яка не маркована маркою акцизного податку, тобто недотримання ним вимог статті 11 Закону № 481/95-ВР.

У зв`язку з цим у контролюючого органу була відсутня необхідність вимагати від позивача під час проведення фактичної перевірки здійснення інвентаризації алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також проведення експертизи виявленої рідини, оскільки позивач не заперечив проти встановлених в Акті від 13.12.2023 факту, що виявленою рідиною є алкогольна продукція, а не антисептик.

Відтак матеріалами справи підтверджується наявність у діях позивача складу правопорушення, закріпленого абзацом двадцятим частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР, а отже наявність правових підстав для притягнення його контролюючим органом до юридичної відповідальності шляхом накладення штрафу у відповідному розмірі.

Таким чином, відповідач правомірно виніс ППР від 28.12.2023 № 1348814290901 (форма «С»), згідно з яким застосував до позивача штрафну санкцію відповідно до Закону № 481/95-ВР в розмірі 17000,00 гривень.

Водночас суд відхилив твердження, наведене у відповіді на відзиві, про те, що за відсутності адвоката при складенні вказаного акта він утримався від надання пояснень, оскільки про це позивач мав можливість зазначити в Акті від 13.12.2023.

Крім цього:

чинним законодавством не передбачено обов`язок контролюючого органу надавати платнику податків для ознайомлення і підписання акта перевірки виключно за присутності адвоката платника податку;

згідно з Актом від 13.12.2023 позивач отримав його примірник 13.12.2023, і він не був позбавлений можливості подати до нього заперечення до прийняття відповідачем оскаржуваного ППР, однак ним це зроблено не було.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

З огляду на те, що позивачу відмовлено у задоволенні позову, відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 22, 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволені позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54001; код ЄДРПОУ: 44104027) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 28.12.2023 № 13488114290901 (форма «С») відмовити повністю.

2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

3. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.Г.Ярощук

Рішення складено в повному обсязі 18 березня 2024 року