Рішення № 117724870, 15.03.2024, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2024 р. № 400/13854/23 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бульби Н.О. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , доВознесенського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, вул. Одеська, 17, м. Вознесенськ, Миколаївська обл., Вознесенський р-н, 56501, провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом до Вознесенського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки з вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у розгляді та поверненні заяви про відстрочку від мобілізації, подану громадянином ОСОБА_1 ;

- зобов`язати відповідача розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову по мобілізації від 13.10.2023 та надати йому відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, з підстав, вказаних у заяві.

Позивач свої вимоги обґрунтував тим, що після отримання повістки він прибув до Вознесенського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для уточнення даних призовника, його було направлено для проходження військово - лікарської комісії та встановлення придатності для несення військової служби. Позивач одночасно подав заяву про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації у зв`язку з тим, що здійснює постійний догляд за своїм батьком, який є інвалідом І групи та потребує постійного стороннього догляду. Відповідач листом від 19.10.2023 надав відповідь та повернув заяву позивача без розгляду для належного оформлення та надання документів, які підтверджують відсутність інших осіб, які зобов`зані утримувати особу з інвалідністю.

Ухвалою від 17.11.2023 суд відкрив провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Враховуючи воєнний стан та ведення бойових дій на території Миколаївської області, з метою безпеки учасників судового процесу, суд не призначав судового засідання, та розглянув справу без виклику сторін (в порядку письмового провадження).

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, заперечує проти задоволення позовних вимог. На обґрунтування своєї позиції зазначає, що відповідно до п.п. 8 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487, передбачено, що військовозобов`язані повинні надавати органам військового обліку документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Позивач зазначає, що він має право на відстрочку від мобілізації, оскільки здійснює постійний догляд за батьком - особою з інвалідністю І групи. Із поданих позивачем до заяви додатків неможливо встановити факт відсутності у його батька з інвалідністю інших працездатних дітей чи жінки, які зобов`язані відповідно до закону здійснювати утримання осіб з інвалідністю.

Позивач надав відповідь на відзив, підтримує позовні вимоги та зазначає, що підставою для реалізації права на відстрочку від мобілізації є те, що він зайнятий постійним доглядом за особою з інвалідністю І групи, а саме за хворим батьком, який за висновком медико - соціальної експертної комісії потребує постійного стороннього догляду. Вказаний факт підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК та довідкою відділу соціального захисту населення Веселинівської селищної ради про виплату позивачу компенсації по догляду за особою, яка не може самостійно пересуватися та самообслуговуватися. Також зазначає, що діючим законодавством не встановлено чітких вимог до форми (викладення тексту) чи бланку заяви на відстрочку від мобілізації.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є військовозобов`язаним.

Отримавши повістку для уточнення даних призовника, позивач з`явився до Вознесенського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки ті був направлений для проходження військово - лікарської комісії для встановлення стану здоров`я та придатності до несення військової служби.

13.10.2023 позивач подав відповідачу заяву про відстрочку від мобілізації на підставі того, що здійснює постійний догляд за особою з інвалідністю І групи. До заяви долучено копію довідки до акту огляду МСЕК серії 12 ААВ № 445577, копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 , копію довідки про здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю І групи, копію паспорту.

Вказану заяву отримано відповідачем 17.10.2023, про що свідчить відмітка на заяві.

Листом від 19.10.2023 (вих. № 6801) відповідач повернув заяву позивача від 13.10.2023 для належного оформлення і зазначення підстав для відстрочки відповідно до норм ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Також зазначає, що позивачем не надано документів, які підтверджують відсутність інших працездатних осіб, які відповідно до закону зобов`язані утримувати осіб з інвалідністю.

Не погодившись із бездіяльністю відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII) мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Згідно із ч. 3 ст. 22 Закон № 3543-XII під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Предметом спору у цій справі є визначення умов та підстав надання відстрочки від призову на військову службу позивачу.

Як встановлено судом, позивачем у заяві про надання йому відстрочки від мобілізації була зазначена наступна підстава: позивач є особою, зайнятою постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи.

Частиною 1 ст. 23 Закону № 3543-XII передбачена така підстава звільнення від призову на військову службу військовозобов`язаних під час мобілізації як здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи.

Відповідно до положень частини 1 статті 23 Закону № 3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані (зокрема, на підставі абзацу 11):

опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною;

особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи;

особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.

Тобто позивач звертався до відповідача із заявою про відстрочку від мобілізації саме на підставі наявності у нього такої підстави для отримання відстрочки як здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи.

Як визначено положенням Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 № 3543-XII така підстава для надання відстрочки від мобілізації як здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи не передбачає надання заявником додаткових додкументів щодо наявності (відсутності) інших працездатних осіб, які відповідно до закону зобов`язані утримувати осіб з інвалідністю.

Згідно з матеріалами справи, позивач звернувся до Вознесенського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки із заявою про надання йому відстрочки від мобілізації з підстав того, що він здійснює постійний догляд за батьком, який є особою з інвалідністю І групи та за висновком МСЕК потребує постійного догляду. До заяви долучені документи, що підтверджують його постійний догляд за батьком: копію довідки до акту огляду МСЕК серії 12 ААВ № 445577, копію довідки про здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю І групи.

Отже, позивач разом із заявою надав пакет документів, які підтверджують наявність у нього підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Крім того, чинним законодавством не передбачено чіткий перелік документів, які мають бути подані разом із завою про надання відстрочки від призову на військову службу.

За таких обставин, відповідач протиправно відмовив позивачу у розгляді його заяви та наданні відстрочки від призову на військову службу.

Станом на дату звернення з відповідною заявою згідно з положеннями абзацу 12 статті 23 Закону №3543-XI позивач не підлягав призову на військову службу та мав право на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Разом з тим, надаючи оцінку діям відповідача щодо відмови у наданні такої відстрочки, викладених у листі від 19.10.2023, суд зауважує, що за умови надання позивачем документа, що підтверджує статус особи з інвалідністю І групи його батька, відповідач не мав законодавчо визначених підстав для відмови у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

В той же час суб`єкт владних повноважень протиправно вимагав надання, зокрема, документів, які підтверджують відсутність інших працездатних осіб, які відповідно до закону зобов`язані утримувати осіб з інвалідністю.

Поряд з цим варто вказати, що посилання відповідача на норми положень абзаців 9 та 11 частини першої статті 23 Закону №3543-XII є недоречними, адже позивач просив надати йому відповідну відстрочку на підставі іншої норми, яка не вимагає надання витребовуваних відповідачем документів.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації позивачу, викладеної у листі від 19.10.2023 №6801.

В той же час, надаючи оцінку позовним вимогам зобов`язального характеру та обраному позивачем способу захисту своїх прав, про які просить останній у межах цього позову, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, відповідно, саме до компетенції відповідача належить прийняття рішення про надання особі відстрочки від призову на військову службу.

Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд, зокрема, прийняти за заявою відповідне рішення або ні. Правомірним у даному випадку є лише один варіант поведінки, залежно від фактичних обставин.

Через те, що відповідачем не обґрунтовано під час розгляду заяви позивача про надання відстрочки від призову на військову службу підстави ненадання такої відстрочки, суд вважає передчасним вирішення питання щодо зобов`язання відповідача надати позивачу відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до статті 23 Закону № 3543-ХІІ, а тому позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача надати відстрочку від призову не можуть бути задоволені.

Листом від 19.10.2023 відповідач фактично повернув позивачу його заяву про надання відстрочки від мобілізації без розгляду для належного оформлення.

Належним способом захисту порушеного права позивача, на думку суду, є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 13.10.2023 про надання позивачу відстрочки від призову на військову службу з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень частини 3 статті 139 КАС України.

Позивач надав квитанцію про сплату судового збору в сумі 1073,60 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Вознесенського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (вул. Одеська, 17, м. Вознесенськ, Миколаївська обл., Вознесенський р-н, 56501, код ЄДРПОУ 09611290) задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Вознесенського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови ОСОБА_1 у розгляді заяви про відстрочку від мобілізації від 13.10.2023.

3. Зобов`язати Вознесенський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки ( АДРЕСА_2 , код 09611290) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації від 13.10.2023 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні відповідно до підстав, зазначених у його заяві від 13.10.2023.

4. В решті позовних вимог - відмовити.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Вознесенського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (вул. Одеська, 17, м. Вознесенськ, Миколаївська обл., Вознесенський р-н, 56501, код ЄДРПОУ 09611290) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 536,80 (п`ятсот тридцять шість грн вісімдесят коп) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 15.03.2024.

Суддя Н.О. Бульба