Ухвала суду № 117721529, 16.03.2024, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/4709/24

Провадження №: 1-кс/755/1068/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" березня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання старшого слідчого слідчого відділу Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваної

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, працюючої неофіційно прибиральницею, з базовою загальною середньою освітою, незаміжньої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024100040000905 від 14.03.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 360 КК України,

за участю сторін провадження:

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 (дистанційно),

підозрюваної ОСОБА_4 ,

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 за погодженням з прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді з зазначеним клопотанням відносно підозрюваної ОСОБА_4 враховуючи наявність у провадженні обставин передбачених ст.ст. 177, 178, п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України.

Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 14.03.2024 у вечірній час доби, тобто під час дії воєнного стану, маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, що поєднане із проникненням до сховища (підвального приміщення будинку), а саме кабельно-провідникової продукції з метою подальшого її збуту у вигляді лому кольорових металів прибули до тильного боку будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 .

Реалізуючи свій умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднаний із проникненням у сховище, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 впевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає та скориставшись відсутністю сторонніх осіб, підійшли до отвору, який веде до підвального приміщення вказаного будинку, через який ОСОБА_4 проникла усередину. У цей час ОСОБА_7 залишився спостерігати за навколишньою обстановкою та порадами та наданням засобів допомагав ОСОБА_4 .

Приникнувши до сховища, ОСОБА_4 , виявила усередині кабельно-провідникову продукцію, а саме телефонний кабель типу ТПппЗП 50х2х0,4, який належить АТ «Укртелеком» (ЄДРПОУ 21560766) та використовуючи наданий їй ОСОБА_7 заздалегідь підготовлений предмет, а саме кухонний ніж, відрізала їх дві частини загальною довжиною 10 та 5 метрів, після чого частину довжиною 10 метрів передала через отвір ОСОБА_7 , який поклав її до своєї сумки, а частину довжиною 5 метрів, поклала у сумку чорного кольору, яку мала при собі, після чого вилізла через отвір із підвального приміщення.

У подальшому, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 утримуючи при собі таємно викрадене чуже майно, яке стало об`єктом злочинного посягання, почали покидати місце вчинення кримінального правопорушення, однак були затримані працівниками поліції, тим самим, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 виконали всі дії, які вважали необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але правопорушення не було закінчено з причин, що не залежали від їх волі.

Своїми злочинними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна, з корисливих мотивів ОСОБА_4 та ОСОБА_7 намагався завдати матеріальної шкоди АТ «Укртелеком» (ЄДРПОУ 21560766) на загальну суму 774 гривні.

Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжці), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, що поєднане із проникненням у сховище, вчиненому в умовах воєнного стану.

Крім цього, 14.03.2024 у вечірній час доби ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 діючи за попередньою змовою із ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи прямий умисел на пошкодження телекомунікаційної мережі, перебуваючи поряд із будинком, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , впевнившись що за їх діями ніхто не спостерігає та скориставшись відсутністю сторонніх осіб, підійшли до отвору який веде до підвального приміщення вказаного будинку, через який ОСОБА_4 проникла усередину. У цей час ОСОБА_7 залишився спостерігати за навколишньою обстановкою та порадами та наданням засобів допомагав ОСОБА_4 .

Приникнувши до сховища, ОСОБА_4 , виявила усередині кабельно-провідникову продукцію, а саме телефонний кабель типу ТПппЗП 50х2х0,4, який належить АТ «Укртелеком» (ЄДРПОУ 21560766) та використовуючи наданий їй ОСОБА_7 заздалегідь підготовлений предмет, а саме кухонний ніж, умисно відрізала їх дві частини загальною довжиною 10 та 5 метрів, що призвело до припинення надання телекомунікаційних послуг для 33 абонентів. Тим самим, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , усвідомлюючи значення своїх дій, позбавили абонентів можливості зв`язуватися з екстреними, аварійними, інформаційно-довідковими службами та з іншими абонентами.

Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 360 КК України, тобто в умисному пошкодженні телекомунікаційної мережі, що призвело до припинення надання телекомунікаційних послуг, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

14 березня 2024 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

15 березня 2024 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Вказав, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами та іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.

Зазначив, що відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою до застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні нею тяжкого злочину проти власності , за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Також вказав на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрювана ОСОБА_4 може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинений нею тяжкий злочин, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років, що може бути сприйняте ОСОБА_4 більш небезпечним ніж переховування від органів досудового розслідування та суду. Крім того, слід врахувати, що ОСОБА_4 , може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, оскільки підозрювана шляхом підмовляння, підкупу, погроз може схиляти їх до дачі неправдивих показань, а також вчинити інший злочин, адже підозрювана ОСОБА_4 не має стабільного джерела доходу, тому свої потреби задовольняє злочинним шляхом.

Також вказав, що неможливість застосування запобіжного заходу до підозрюваної ОСОБА_4 у вигляді особистого зобов`язання пов`язана з тим, що остання, може вчиняти злочини або спробувати переховуватися від органів досудового розслідування та суду і поза межами м. Києва, оскільки не має сталих зв`язків на території м. Києва та постійного місця проживання. Згідно п. 2 ст. 179 КПК України - однією з ознак виконання особистого зобов`язання є те, що підозрювана зобов`язується не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Неможливість застосування запобіжного заходу до ОСОБА_4 у вигляді особистої поруки пов`язана з тим, що до органу досудового розслідування та суду не було звернення із письмовим зобов`язанням про те, що особа поручається за виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків, відповідно до ст. 194 КПК України, і зобов`язується за необхідністю доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу.

Неможливість застосування запобіжного заходу до підозрюваної ОСОБА_4 у вигляді застави, пов`язана з тим, що у підозрюваної відсутній постійний заробіток та остання не має стабільного джерела доходу.

Неможливість застосування запобіжного заходу відносно підозрюваної ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту пов`язана з тим, що остання не має постійного місця проживання на території м. Києва, за зареєстрованим місцем проживання не з`являється, не працює та забезпечує свої життєві потреби внаслідок злочинної діяльності та перебуваючи на свободі може впливати на свідків та потерпілого в кримінальному провадженні.

У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав у повному обсязі, просив задовольнити з підстав вказаних у його мотивувальній частині, зокрема враховуючи наявність у даному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявності достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для їх запобігання, враховуючи особу підозрюваного та його соціальний статус.

Захисник підозрюваної - адвокат ОСОБА_6 просив відмовити у задоволенні даного клопотання враховуючи те, що слідчий, прокурор не довели, що встановлені під час розгляду цього клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою статті 176 КПК України, не зможе запобігти доведеним під час розгляду ризикам та просив обрати підозрюваній ОСОБА_4 більш м`який запобіжний захід, а саме домашній арешт.

Підозрювана ОСОБА_4 підтримала клопотання захисника.

За таких обставин, слідчий суддя, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані ними матеріали та проаналізувавши в системному зв`язку усі наявні на час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, відомості, які мають пряме та опосередковане значення при вирішення питання застосування заходу забезпечення кримінального провадження, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, приходить до наступного.

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).

Зокрема, згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Заходами забезпечення кримінального провадження є: 9) запобіжні заходи (ч. 2 ст. 131 КПК України).

При цьому, відповідно до ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

До клопотання слідчого, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

У цьому випадку, вимоги ч.ч. 1 та 2 ст. 132 КПК України, заявником дотримано, а тому слідчий суддя вважає за можливе перейти до питання оцінки обставин вказаних стороною обвинуваченою, як передумовою, яка слугує для застосування такого типу заходу забезпечення кримінального провадження з урахуванням наступного.

Згідно норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 12 частини 1 вказаної статті.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 1 ст. 177 КПК України).

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Як вбачається з матеріалів клопотання, у цьому випадку, необхідність його застосування слідчий обґрунтовує тим, що підозрювана об`єктивно підозрюється, у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень, а її вина підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, у зв`язку з чим остання будучи обізнаною з мірою покарання за вчинене діяння, може вчиняти дії визначені ст. 177 КПК України.

У цьому випадку, в ході судового визначні розгляду встановлено, що органами досудового розслідування підозрювана ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 360 КК України за вищевказаних обставин.

За вказаним фактом, відомості по матеріалах було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочате розслідування провадження, у ході якого 15.03.2024 року повідомлено про підозру у вчинені цього злочину та 16.03.2024 року подано до слідчого судді дане клопотання про обрання запобіжного заходу, аналізуючи яке на дотримання положень КПК України слідчий суддя враховує таке.

На час порушеного у клопотанні питання, про підозрювану встановлено, такі відомості: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Києва, громадянка України, працююча неофіційно прибиральницею, з базовою загальною середньою освітою, незаміжня, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима.

Підозрювана, на час вирішення даного питання, за своїм віком і станом здоров`я не має специфічних особливостей стану здоров`я.

А тому, слідчий суддя аналізуючи питання наявності обставин визначених ст. 132, ст. 177, п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, приходить до наступних висновків у цій справі.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

За таких умов, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв`язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваної, оскільки надані докази об`єктивно зв`язують його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрювана, могла вчинити дане правопорушення.

Також, слідчий суддя сприймає, як переконливі та такі, що заслуговують на увагу, доводи сторони обвинувачення в частині аргументації ризиків передбачених ст. 177 КПК України, у цьому провадженні, адже враховуючи позицію ЄСПЛ в частині того, що наявність певного ризику/ризиків, зокрема ризику втечі, має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови), Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)) вважає, у даному конкретному випадку, обґрунтованими, оскільки вони належним чином умотивовані слідчим, прокурором, зокрема вони є дійсними не тільки, однак у тому числі і в світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

У той час, за правилами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Поряд з цим, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі визначені п.п. 1-12 ч. 1 ст. 178 КПК України, вважає, що вони у своїй сукупності, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінальних правопорушень; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється; вік та стан здоров`я; міцність соціальних зв`язків в місці її постійного проживання; репутація; майновий стан; розмір майнової шкоди, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, не сприймає, як переконливі та такі, що заслуговують на увагу, доводи сторони обвинувачення в частині аргументації неможливості запобігання ризику/ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, оскільки на доведення даної позиції клопотання містить єдине зазначення менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, що безумовно не може свідчити про доведеність даного факту.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Разом із тим, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання у м. Києві, а тому слідчий суддя приходить до переконливого висновку, що клопотання не містить чіткого обґрунтування неможливості запобігання ризику/ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, у зв`язку з чим вважає, що на даному етапі, потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи (взяття під варту), про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

За таких обставин слідчий суддя, враховуючи, той факт, що стороною обвинувачення було доведено наявність ризиків, визначеного ст. 177 КПК України, та безумовної недоведеності факту того, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеному під час розгляду клопотання ризику, вважає за необхідне у задоволенні клопотання про обрання заходу забезпечення кримінального провадження у виді тримання під вартою відмовити та обрати підозрюваній ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби з покладенням обов`язків визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, які будуть пропорційними, помірними, та таким, що не становитимуть надмірний тягар для підозрюваного, тобто не суперечитимуть п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) та «Ізмайлов проти Росії» (рішення від 16 жовтня 2008 р.) терміном на 2 місяці, оскільки саме даний запобіжний захід дасть змогу уникнути встановленим судом ризикам та забезпечити виконання ним покладених процесуальних обов`язків.

Враховуючи вище викладене та керуючись вимогами ст.ст. 1-2, 7-29, 131, 132, 176-178, 182, 183, 193, 194, 309, 310, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною у нічний час доби залишати житло за місцем проживання: АДРЕСА_2 , у період часу з 22 год. по 06 год. наступної доби, строком на два місяці, за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги, а також прибуття до місць укриття та бомбосховищ.

У відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;

2) не відлучатись з міста Києва, а саме: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) здати на зберігання старшому слідчому СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві паспорти для виїзду за межі України.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити з-під варти в залі суду.

Роз`яснити підозрюваній, що УП з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Будь-які твердження чи заяви підозрюваної, зроблені під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення її винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Ухвала слідчого судді про обрання запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Копія ухвали про обрання запобіжного заходу вручити підозрюваній, захиснику та прокурору негайно після її оголошення та довести до відома виконавців.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 18.03.2024 року о 16 год. 30 хв.

Слідчий суддя: