Ухвала суду № 117720892, 18.03.2024, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/5976/23

Номер провадження 2/711/738/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18березня 2024 року Придніпровський районний суд міста Черкаси у складі:

головуючого судді: Казидуб О.Г.

секретаря судового засідання: Зайцевої О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Черкаської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно утримуваних грошових коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Черкаська міська рада (18001, м. Черкаси, вул.. Б. Вишневецького, 36) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення безпідставно утримуваних грошових коштів.

01 лютого 2024 року ухвалою суду заочне рішення від 07 листопада 2023 року по даній справі скасовано, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання у приміщенні Придніпровського районного суду м. Черкаси.

15 березня 2024 року через систему «Електронний суд» представник Черкаської міської ради за дорученням Слинько Максим Геннадійович надав заяву про закриття провадження у справі. В заяві зазначено, що з моменту подачі позову до суду і до судового засідання спір з відповідачем було врегульовано у позасудовий спосіб, що виключає подальший його розгляд судом, оскільки, на даний час спір між сторонами відсутній. На підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, просить закрити провадження у справі та вирішити питання про повернення сплаченого судового збору на користь платника.

Дослідивши заяву та враховуючи вимоги цивільно процесуального законодавства, суд приходить до наступного.

Як визначено ч. 3 ст. 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто, правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З урахуванням викладеного, відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Таким чином, суд вважає, що подану заяву про закриття провадження слід задовольнити, а провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю предмету спору, враховуючи заяву прокурора та відповідача, яка прийнята судом.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету (ч. 2 ст. 255 ЦПК України).

Суд роз`яснює наслідки закриття провадження у справі, передбачені статтею 256 ЦПК України. Так, ч. 2 ст. 256 ЦПК України визначено, що у разі закриття провадження у справі, повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

При вирішенні заяви про закриття провадження у справі, судом враховані висновки Верховного Суду, що висвітлені у постанові від 20 вересня 2021року (справа №638/3792/20).

Що стосується вимог позивача про повернення сплаченого судового збору, слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закону №3674-VІ.

Статтями 3 і 4 Закону України «Про судовий збір» визначено об`єкти справляння судового збору, його розміри та перелік позовних заяв чи інших заяв, передбачених процесуальним законодавством, за подання яких судовий збір не справляється.

Частиною першою статті 9 згаданого Закону передбачено сплату судового збору за місцем розгляду справи із зарахуванням його до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно із п.5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Частиною другоюстатті 7Закону України«Про судовийзбір» передбачено,що у випадках,установлених пунктом1частини першої цієї статті,судовий збірповертається врозмірі переплаченоїсуми,а вінших випадках,установлених частиноюпершою цієї статті,- повністю.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики. Зазначений порядокзатверджений наказомМіністерства фінансівУкраїни від03.09.2013№787«Про затвердженняПорядку поверненнякоштів,помилково абонадміру зарахованихдо державногота місцевихбюджетів» тазареєстрований вМіністерстві юстиціїУкраїни 25.09.2013за №1650/24182.Відповідно доп.5зазначеного порядку,у разі повернення судового збору (крім помилково зарахованого) до головних управлінь Казначейства, Казначейства (у разі сплати судового збору в іноземній валюті) подається копія судового рішення, яке набрало законної сили, засвідчена належним чином.

Як зазначено у пункті 42 постанови Пленуму ВССУ № 10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», статтею Закону «Про судовий збір» врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, визначених цією статтею, і перелік яких є вичерпним. Питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується судом за результатами розгляду справи за клопотанням особи, яка його сплатила, що відповідає принципу диспозитивності цивільного судочинства (частина перша статті 7 Закону № 3674-VI «Про судовий збір»). Про таке повернення зазначається: в ухвалі, якою заява повертається або відмовляється у відкритті провадження у справі, за подання якої сплачується судовий збір; у резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (при цьому в його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору згідно із Законом №3674-VI); в ухвалі про повернення сум судового збору, постановленій як окремий процесуальний документ.

При цьому, поданий заявником платіжний документ, що підтверджує сплату судового збору, повертається заявнику, а до матеріалів справи приєднується належним чином посвідчена копія цього документа. Про заміну зазначеного документа копією здійснюється відповідна відмітка в описі справи.

Згаданим законом не передбачено граничного терміну повернення сплаченої суми судового збору.

Крім того, як передбачено п. 44 вище зазначеної постанови, питання щодо повернення сплаченої суми судового збору в будь-якому разі вирішується судом, який вирішував питання, пов`язані з відкриттям провадження у справі, чи розглядав справу, навіть якщо таку сплату помилково здійснено не за місцем розгляду справи.

Таким чином, суд вважає, що необхідно повернути позивачу за рахунок коштів Державного бюджету України сплачений при подачі позовної заяви судовий збір у розмірі 2684 грн.00коп., відповідно до платіжної інструкції № 492 від 23 серпня 2023 року, оскільки, справа закрита на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України- за відсутністю предмету спору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 13, 133, 255, 256, 260, 353, 354 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за позовом Черкаської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно утримуваних грошових коштів закрити.

Повернути Черкаській міській раді за рахунок коштів Державного бюджету України суму судового збору 2684 грн.00коп., сплаченого відповідно до платіжної інструкції № 492 від 23 серпня 2023 року, за подачу до Придніпровського районного суду м. Черкаси цієї позовної заяви.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Головуючий: О. Г. Казидуб