Ухвала суду № 117720264, 18.03.2024, Котелевський районний суд Полтавської області

Справа № 530/1288/23

Провадження № 2-з/535/5/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2024 року селище Котельва

Суддя Котелевського районного суду Полтавської області Шолудько А.В., розглянувши заяву ПП «АГРОЕКОЛОГІЯ» про забезпечення позову у справі за позовом ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «АГРОЕКОЛОГІЯ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Котелевського районного суду Полтавської області перебуває справа №530/1288/23 за позовом ПП «АГРОЕКОЛОГІЯ» до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про:

1) зобов`язання ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні ПРИВАТНОМУ ПІДПРИЄМСТВУ «АГРОЕКОЛОГІЯ» земельною ділянкою кадастровий номер 53213886000:00:031:0017 шляхом передачі земельної ділянки кадастровий номер 53213886000:00:031:0017 ПРИВАТНОМУ ПІДПРИЄМСТВУ «АГРОЕКОЛОГІЯ» у строкове оплатне користування на підставі договору оренди землі від 16.01.2008, укладеного між ПРИВАТНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «АГРОЕКОЛОГІЯ» та ОСОБА_1 , який зареєстрований Відділом Держгеокадастру у Зіньківському районі 19.07.2010 за №04105551900, строком на 25 років;

2) зобов`язання ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні ПРИВАТНОМУ ПІДПРИЄМСТВУ «АГРОЕКОЛОГІЯ» земельною ділянкою кадастровий номер 53213886000:00:031:0016 шляхом передачі земельної ділянки кадастровий номер 53213886000:00:031:0016 ПРИВАТНОМУ ПІДПРИЄМСТВУ «АГРОЕКОЛОГІЯ» у строкове оплатне користування на підставі договору оренди землі від 16.01.2008, укладеного між ПРИВАТНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «АГРОЕКОЛОГІЯ» та ОСОБА_2 , який зареєстрований Відділом Держгеокадастру у Зіньківському районі 23.04.2010 за №041055500976, строком на 25 років.

Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 01.02.2024 провадження у справі№530/1288/23 зупиненодо набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі № 530/130/21 з приводу вирішення питання про поворот виконання рішення суду (том 3 а.с. 173-176).

Позивач ПП «АГРОЕКОЛОГІЯ» через свого представника адвоката Мельникова Дениса Олександровича, який діє на підставі довіреності від 10.01.2024 (том 4 а.с.61), через систему «Електронний суд», 05.03.2024 подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить заборонити ОСОБА_1 та/або ОСОБА_2 та/або будь-яким третім особам, у тому числі ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ), які діятимуть від імені ОСОБА_1 та/або ОСОБА_2 чи в їх інтересах до набрання законної сили рішення суду по справі, вчиняти будь-які дії щодо користування земельною ділянкою кадастровий номер 5321386000:00:031:0016 та 5321386000:00:031:0017, а саме: провадити на орендованій земельній ділянці будь-які сільськогосподарські роботи, у тому числі, але не тільки: збирати врожай, боронувати, дискувати, культивувати, орати, сіяти, вносити будь-які мінеральні чи органічні добрива, засоби захисту рослин, охороняти, перешкоджати виконанню комплексу робіт із встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), тощо (том 4 а.с. 38-75).

В обґрунтування заяви про забезпечення позову представник позивача зазначив, що зі змісту датованих 15.02.2024 письмових пояснень ОСОБА_4 , М.Устенка Полтавському апеляційному суду у справі №530/130/21 убачається, що відповідачі визнають вилучення орендованих земельних ділянок у законного орендаря ПП «АГРОЕКОЛОГІЯ» на день звернення з цим позовом, створення ними нездоланних незаконних перешкод у користуванні орендованим майном. Крім того, що відповідачі визнають неможливість використання земельними ділянками ПП «АГРОЕКОЛОГІЯ», відповідачі визнають і стверджують, що передали земельні ділянки третій особі для використання з метою вирощування сільськогосподарських культур. Зі змісту датованих 14.01.2024 письмових пояснень ОСОБА_4 , М.Устенка Верховному Суду у справі №530/72/22 убачається, що відповідачі визнають протиправне вилучення земельних ділянок у законного орендаря та протиправне їх використання у 2023 році всупереч волі та інтересам ПП «АГРОЕКОЛОГІЯ» для вирощування соняшника. З огляду на початок весняних робіт відповідачі та згадана ними третя особа всупереч чинним договорам оренди землі, дійсність яких презюмується зі змісту постанови Верховного Суду від 01.02.2023 у справі №530/130/21, розпочнуть використання земельних ділянок, що унеможливіть виконання рішення суду у разі задоволення позову. Станом на день звернення з позовом ПП «АГРОЕКОЛОГІЯ» є законним і правомірним користувачем земельною ділянкою, що є предметом заявленого зустрічного позову. Наведене підтверджується матеріалами справи, не заперечується відповідачами та підтверджується наданими відповідачами матеріалами у справі №530/1288/23, №530/130/21, №530/72/22, зокрема, відомостями про державну реєстрацію права оренди на підставі спірного договору оренди землі. На даний час розпочинаються весняно-польові роботи з обробітку земель, у тому числі й земельної ділянки, яка належить відповідачам на праві власності і передана у користування позивачу на умовах договору оренди землі. Якщо відповідачами та/або третіми особами будуть проведені роботи з обробітку належних позивачам земельних ділянок та засіяно сільськогосподарськими культурами, то між сторонами виникне конфлікт майнових інтересів, що приведе до настання негативних наслідків як для позивача орендаря земельної ділянки у вигляді неотриманих доходів, так і для відповідачів у вигляді витрат понесених при проведенні сільськогосподарських робіт на переданих у користування позивачу земельних ділянках. ПП «АГРОЕКОЛОГІЯ» є сільськогосподарським товаровиробником, суб`єктом підприємницької діяльності, основним видом діяльності позивача є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур», що вбачається з офіційної інформації на сайті Міністерства юстиції України https://usr.minjust.gov.ua/. ПП «АГРОЕКОЛОГІЯ» протягом усього строку дії спірного договору оренди землі має права вимагати усунення будь-яких перешкод з законного користування земельною ділянкою на підставі чинного договору оренди землі, чинність якого презюмується. Протягом усього строку дії договору оренди землі, що є предметом заявленого спору, позивач належно виконує свої обов`язки орендаря. Наведене не спростовне. Згідно з умовами спірного договору земельна ділянка передається позивачу без встановлення меж в натурі та без розроблення проекту землеустрою. Отже, земельна ділянка перебуває в єдиному сільськогосподарському масиві, що обробляється ПП «АГРОЕКОЛОГІЯ» з урахуванням раціональності та економічної доцільності. Згідно зі спірним договором, який є чинним, у позивача наявні грошові зобов`язання перед орендодавцем, які можуть бути виконані лише за умови належного користування предметом договору земельною ділянкою, призначеною для товарного сільськогосподарського виробництва. Інших джерел доходів для виплати орендної плати за спірним договором у відповідача немає. Перешкоджання з боку власника землі у проведенні ПП «АГРОЕКОЛОГІЯ» весняних сільськогосподарських робіт на земельній ділянці тягне втрату економічного змісту від тих правовідносин, які ґрунтуються на спірному договорі та створює перешкоду суб`єкту господарювання у виконанні договірних зобов`язань як перед позивачем за первісним позовом, так і перед третіми особами контрагентами позивача за первісним позовом (у т.ч. державним бюджетом із сплати податків) в майбутньому. Отже, вжиття заходів забезпечення зустрічного позову перешкодить унеможливленню невиконання рішення суду в разі задоволення позову, унеможливить завдання явно неспівмірних збитків та забезпечить використання майна за призначенням згідно з чинним договором оренди землі. Вжиття заходів забезпечення позову не впливає на обсяг прав та обов`язків власника земельної ділянки, оскільки договір оренди землі є чинним і його дійсність презюмується, перевірена та встановлена Верховним Судом у справі №530/130/21, постанова від 01.02.2023. Права ПП «АГРОЕКОЛОГІЯ» як орендаря для володіння та користування земельною ділянкою захищається Законом України «Про оренду землі» в тому самому обсязі, що і права власника, в тому числі від створення власником перешкод добросовісному землекористувачу (орендарю) від перешкод або загроз перешкоджання у користуванні земельною ділянкою сільськогосподарського призначення. Вимоги про застосування судом заходів забезпечення позову є співмірними з заявленими позовними вимогами, забезпечують належний стан орендованої земельної ділянки, не впливають можливість виконання судового рішення і не визначають наперед судове рішення по суті, тобто не є тотожними заявленим позовним вимогам.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.03.2024 справа за заявою ПП «АГРОЕКОЛОГІЯ» про забезпечення позову у справі №530/1288/23 розподілена судді Шолудько А.В. (провадження №2-з/535/5/24) (том 4 а.с.76).

На підставі наказу в.о. голови Котелевського районного суду Полтавської області від 15.02.2024 суддя Шолудько А.В. перебувала у частині щорічної основної відпустки з 04.03.2024 до 15.03.2024 (том 4 а.с.77).

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Застосування у справі заходів забезпечення позову є виправданим, якщо з обставин справи встановлено об`єктивну можливість вчинення відповідачем дій, які можуть ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Згідно з пунктами 2, 4 частини 1 статті 150 ЦПК Українипозов забезпечується шляхом заборони вчиняти певні дії; шляхом заборони іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 зроблено висновок, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

Обов`язок доведення обставин, які указували б на необхідність вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача для забезпечення реального та ефективного виконання судового рішення, покладено на позивача відповідно до статті 81 ЦПК України, а оцінка доказів, наданих позивачем, є компетенцією суду.

Згідно з наданими представником позивача витягами з Державного реєстру речових прав від 22.11.2023, щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 53213886000:00:031:0016 та 53213886000:00:031:0017, власниками яких є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , наявні записи про інше речове право право оренди, внесені на підставі договорів оренди землі від 16.01.2008, укладені між позивачем ПП «АГРОЕКОЛОГІЯ» та відповідачами у справі (том 4 а.с. 69, 70).

Представник позивача ПП «АГРОЕКОЛОГІЯ», обґрунтовуючи підстави для застосування забезпечення позову, посилався на те, що земельні ділянки, які перебувають у власності відповідачів, знаходяться у користуванні позивача на підставі договорів оренди земельних ділянок; у зв`язку з початком весняно-польових робіт з обробітку земель відповідачі можуть розпочати сільськогосподарські роботи на належних їм земельних ділянках; а перешкоджання з боку власника землі у проведенні ПП «АГРОЕКОЛОГІЯ» весняних сільськогосподарських робіт на земельній ділянці тягне втрату економічного змісту від тих правовідносин, які ґрунтуються на спірному договорі та створює перешкоду суб`єкту господарювання у виконанні договірних зобов`язань як перед позивачем за первісним позовом, так і перед третіми особами контрагентами позивача за первісним позовом (у т.ч. державним бюджетом із сплати податків) в майбутньому; «вжиття заходів забезпечення зустрічного позову перешкодитьунеможливленню невиконання рішення суду в разі задоволення позову, унеможливить завдання явно неспівмірних збитків та забезпечить використання майна за призначенням згідно з чинним договором оренди землі».

Отже, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, представник позивача обґрунтовує її тим, що забезпечення позову обраним ним способом направлено на недопущення настання матеріальної шкоди ПП «Агроекологія».

Однак, предметом спору даної цивільної справи? ?є усунення перешкод у користуванні земельними ділянками шляхом передачі земельних ділянок позивачу у строкове оплатне користування на підставі договорів оренди землі, укладених між позивачем та відповідачами.

Разом з тим, заявником не було вказано обґрунтованості доводів щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням заявлених позовних вимог та? яким чином невжиття вказаних видів забезпечення зустрічного позову призведе до невиконання судового рішення в частині усунення перешкод у користуванні спірними земельними ділянками у разі його задоволення, з врахуванням й того, що у справі №530/1288/23 за позовом ПП «АГРОЕКОЛОГІЯ» зустрічний позов не заявлено.

Крім того, у заяві не вказано, які саме явно неспівмірні збитки очікує позивач від проведення на земельних ділянках сільськогосподарських робіт.

Отже, у заяві не вказано, яким чином невжиття зазначених у заяві заходів забезпечення позову істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішеннясуду абоефективний захист,або поновленняпорушених чиоспорюваних правабо інтересівпозивача,за захистомяких вінзвернувся, та не надано жодних доказів на підтвердження доводів заяви, що не дозволяє суду пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість вчинення відповідачами дій, які призведуть до явно неспівмірних збитків, без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення поданої заяви про забезпечення позову.

Таким чином, наслідки вжиття тих заходів, про які просить заявник, будуть ідентичними наслідкам, які б настали у разі вирішення судом спору на користь заявника.

З огляду на викладене, запропоновані заявником заходи забезпечення позову не є співмірними із предметом спору, який у даному випадку виник між сторонами, і за своїм змістом і способом фактично є вирішенням спору по суті, що відповідно до наведеної норми ч. 10 ст. 150 ЦПК України є неприпустимим.

Отже, дослідивши заяву про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню, оскільки заявником не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову у вказаний ним спосіб може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову, а вжиття заходів, про які просить заявник, фактично є тотожним задоволенню заявлених позовних вимог до вирішення спору по суті.

Керуючись ст. 149, 150, 152, 153 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «АГРОЕКОЛОГІЯ» про забезпечення позову у справі №530/1288/23 за позовом ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «АГРОЕКОЛОГІЯ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками відмовити повністю.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.В. Шолудько