Ухвала суду № 117718888, 11.03.2024, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/2122/24

2/296/1774/24

УХВАЛА

Іменем України

"11" березня 2024 р. м.Житомир

Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Адамович О.Й., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заробітної плати,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача адвокат Ляхов О.В. звернувся до Корольовського районного суду м. Житомира з даною позовною заявою в якій просить:

-зобов`язати ФОП ОСОБА_2 змінити формулювання причини звільнення ОСОБА_1 з посади товарознавець ФОП ОСОБА_2 у наказі №5 від 12.12.2023 із звільнена з втратою довір`я згідно із п. 2 ст. 41 КЗпП України на звільнена за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України;

-зобов`язати ФОП ОСОБА_2 внести запис до трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 у розділі Відомості про роботу зазначити Звільнена 11 грудня 2023 року за власним бажанням за ч. 1 ст. 38 КЗпП України;

-стягнути з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 439,02 грн. невиплаченої заробітної плати;

- стягнути з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1

2428,37 грн. компенсації за невикористану відпустку;

-стягнути з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1097,56 грн. боргу по оплаті лікарняного листка;

- стягнути з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1

середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні з 11.12.2023 по день винесення рішення по справі із розрахунку середньоденного заробітку 224,20 грн.;

- стягнути з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1

моральну шкоду в розмірі 20000,00 грн.;

- стягнути з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1

витрати на правову допомогу.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Положеннями ч. 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Пунктом 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Відповідно до ч. 4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі, зокрема, у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Таким чином, в силу закону позивач звільнений від сплати судового збору щодо вимоги майнового характеру, а саме про стягнення невиплаченої заробітної плати.

Щодо позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд зазначає наступне.

Згідно з ст.1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст.117 Кодексу законів про працю України середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні працівника проводиться не у зв`язку із виконуваною працівником роботою, а навпаки, у зв`язку із звільненням працівника та непроведенням з працівником належного розрахунку після припинення трудових відносин. Тобто, середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні є різновидом відповідальності власника перед працівником за порушення своїх зобов`язань з виплати заробітної плати і не входить до структури заробітної плати.

У постанові Велика Палата Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі №755/12623/19, зроблено висновок, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є заробітною платою, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника.

За таких обставин, позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до вимог Закону України "Про судовий збір".

Крім того, положення Закону України «Про судовий збір» не передбачає звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви про стягнення моральної шкоди, завданої порушенням трудових прав працівника.

Представник позивача у позовній заяві просить суд також стягнути з відповідача на користь позивача 20000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Згідно з ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб. Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою.

Таким чином, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є вимогою майнового характеру.

Відтак, позивач в частині вимог про стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди у розмірі 20000,00 грн. повинен сплачувати судовий збір на загальних підставах у розмірі, визначеному ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15140,00 грн.).

Отже представнику позивача слід надати докази сплати судового збору (в частині вимог про стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу та за відшкодування моральної шкоди), або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судовий збір за вказані вимоги має бути сплачено позивачем на рахунок за реквізитами: отримувач коштів - ГУК у Жит.обл/Корольов. р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37976485; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA978999980313101206000006832; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу - *;101;_____ (код ЄДРПОУ для юридичних осіб / РНОКПП або серія та номер паспорта громадянина України для фізичних осіб); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Корольовський районний суд м. Житомира.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вище викладене дає підстави для висновку, що позовна заява не відповідає вимогам закону, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку на їх усунення.

Керуючись ст.ст.175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заробітної плати - залишити без руху.

Надати представнику позивача строк для усунення недоліків - п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На виконання ухвали суду представник позивача має право подати відповідну заяву або направити її засобами поштового зв`язку протягом визначеного строку.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала про залишення позову без руху не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду. Окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала щодо визначення розміру судових витрат.

Суддя О. Й. Адамович