Єдиний державний реєстр судових рішень
Провадження № 1-кп/243/474/2024
Справа № 243/586/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2024 року
Слов`янський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у системі EasyCon на підставі наказу № 29 про впровадження дистанційної роботи Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 10 травня 2022 року та в режимі відеоконференції, під час трансляції, з приміщення Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)», кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12024052510000015 від 02 січня 2024 року за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м.Слов`янськ,Донецької області,освіта середня,неодруженого,який немає наутриманні неповнолітніхдітей,зареєстрованого заадресою: АДРЕСА_1 ,фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Слов`янського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Дане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України підсудне Слов`янському міськрайонному суду Донецької області.
Підстав для прийняття рішень передбачених п. п. 1 - 4 ч. 3 ст. 314 КПК України не встановлено.
Досудову доповідь суд вважає за необхідне не складати, оскільки сторони кримінального провадження не наполягають на її складанні.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 315 КПК України, з метою підготовки до судового розгляду судом визначено дату та місце проведення судового засідання, з`ясовано, що слід здійснювати судовий розгляд у відкритому судовому засіданні, з`ясоване питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді.
Вирішено питання про виклик потерпілого, свідків та витребування матеріалів, зібраних під час досудового розслідування.
Під час підготовки до судового розгляду судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 24 січня 2024 року відносно ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 23 березня 2024 року з внесенням застави.
Прокурором у судовому засіданні заявлено клопотання про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. В своєму клопотанні прокурор зазначив, що необхідність застосування ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, що обумовлено ризиками, передбаченими ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілих та свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення. Вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України, окрім тримання під вартою, не може запобігти зазначеним вище ризикам, тому необхідність обрання стосовно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованою.
Обвинувачений в підготовчому судовому просив не застосовувати до нього такий вид запобіжного заходу як тримання під вартою, зазначивши, що не має намірів переховуватися від слідства та суду, або незаконно впливати на потерпілих та свідків, та вчиняти нові злочини. Підтримав свого захисника.
Захисник ОСОБА_5 заперечував протизастосування відноснойого підзахисногозапобіжного заходуу видітримання підвартою,подав досуду клопотанняв якомупросить змінитийого підзахисномуна більшм`який запобіжнийзахід домашній арешт,виходячи зтого,що вклопотанні прокурорставить питанняпро існуваннятаких ризиківяк можливістьЧернова вплинутина свідківта потерпілих,спонукаючи їхдо змінинаданих небажаних длянього свідчень. Вважає, що таке твердження прокурора є надуманим та суперечить обвинувальному акту, який вона затвердила. По-перше, ОСОБА_3 не може вплинути на свідків, оскільки таких по справі не має. По-друге, ОСОБА_3 щиро покаявся в скоєні злочину та відшкодував потерпілим вкрадене майно. Отже у нього не має ні яких підстав впливати на потерпілих. Крім того, вважає, необгрунтованим посилання прокурора на те, що ОСОБА_3 може переховуватися від суду. По-перше, ОСОБА_3 , як вказано в обвинувальному акту, щиро покаявся в скоєнні правопорушення. Жодного об`єктивного доказу його можливості скриватися від суду не надано. По-друге, ОСОБА_3 мешкає у місті Слов`янську з батьками по АДРЕСА_1 , хоча в клопотанні вказана інша адреса. По-третє, ОСОБА_3 є інвалідом третьої групи з дитинства по зору (безстроково), хоча в клопотанні вказано що він не є інвалідом. За таких обставин у ОСОБА_3 не має підстав скриватися від суду. ОСОБА_3 дійсно раніше судимий, але відбув повністю покарання. На те, що він не працював є об`єктивні важелі, оскільки він є інвалідом та має протипоказання в праці. За станом свого здоров`я він у 2023 році проходив індивідуальну програму реабілітації інваліда, та потребує подальшого проходження реабілітації. За таких обставин вважає, що у суду є всі підстави на зміну запобіжного заходу ОСОБА_3 з утримання під вартою на домашній арешт. Зазначив, що доцільність саме такого запобіжного заходу полягає в тому, що ОСОБА_3 має постійне місце проживання разом з батьками, він сам зацікавлений в розгляді судом справи, тому домашній арешт можливо застосувати в певний період часу за місцем його мешкання.
Потерпілі ОСОБА_6 , та ОСОБА_7 у підготовче судове засідання не з`явилися, подали до суду заяви, в якій просили підготовче судове засідання слухати у їх відсутності.
Заслухавши сторони кримінального провадження та дослідивши матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм докази.
На сьогодні до суду направлений обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
З огляду на викладене, слід дійти до висновку, що саме за критерієм оцінки «з точки зору стороннього об`єктивного спостерігача» на сьогодні є можливість вважати, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у інше приміщення, вчинена в умовах воєнного стану.
Надаючи оцінку доводами сторони захисту суд зазначає, що висловлені вищенаведені сумніви та заперечення щодо представлених стороною обвинувачення доказів безсумнівно підлягають ретельній перевірці під час проведення судового розгляду, разом з тим на стадії підготовчого провадження суд повинен їх розглянути лише в рамках прийняття рішення про наявність обґрунтованості підозри, яка повинна бути розцінена лише з точки зору стороннього об`єктивного спостерігача.
Згідно із ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України), метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За приписами ч. 2 вказаної статті, підставою застосування запобіжного заходу є також наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 2 вказаної статті, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання (ч. 4 ст. 194 КПК України).
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Як видно із наданих сторонами документів, ОСОБА_3 не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, офіційно не працевлаштований, є інвалідом ІІІ групи, раніше судимий за вчинення корисливих злочинів, характеризується позитивно, має зареєстроване місце проживання, де мешкає з матір`ю.
Суд приймає до уваги доводи сторони обвинувачення стосовно того, що обвинувачений може ухилитися від кримінальної відповідальності та виконання процесуальних обов`язків, зокрема, усвідомлюючи, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_3 , передбачені ч. 4 ст. 185 КК України, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, вказані обставини можуть спонукати його переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
На думку суду, стороною обвинувачення доведено також наявність ризику незаконного впливання на потерпілих та свідків з метою схиляння їх до зміни наданих небажаних для нього свідчень, а також надання бажаних свідчень у подальшому чи давання завідомо неправдивих показань. Анкетні відомості свідків у кримінальному провадженні обвинуваченому відомі заздалегідь, оскільки останній перебуває з ними у дружніх стосунках.
Крім того, суд зважає, що прокурором доведено перед судом наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, з огляду на те, що ОСОБА_3 раніше неодноразово судимий, маючи не зняту та непогашену судимість за вчинення корисливого злочину, знову вчинив два епізоди кримінальних правопорушень проти власності, що свідчить про схильність до вчиненні злочинів; крім того, маючи працездатний вік ОСОБА_3 ніде не працює, тому, перебуваючи без запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою він зможе вчинити інше корисливе кримінальне правопорушення задля задоволення своїх соціальних потреб.
Суд при цьому відхиляє доводи сторони захисту щодо зміни запобіжного заходу до обвинуваченого на домашній арешт, оскільки, враховуючи тяжкість обвинувачення, можливість переховуватися обвинуваченого від суду, спілкування обвинуваченого із потерпілими, свідками, та вчинення іншого кримінального правопорушення зміна запобіжного заходу на домашній арешт не зможе запобігти вказаним ризикам.
Суд наголошує на тому, що доводи щодо неможливості перебування під вартою внаслідок стану здоров`я, який потребує подальшого проходження індивідуальної програми реабілітації інваліда на сьогодні не знайшли свого підтвердження, оскільки суду не представлено жодних належних доказів та даних того, що обвинувачений ОСОБА_3 має захворювання, яке має протипоказання, та на даний час є таким, за якого утримання у місцях попереднього ув`язнення є неможливим або, що там йому не може бути надана необхідна медична допомога.
Суд враховує, що запобіжний захід у виді взяття під варту є винятковим, однак, без застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження, на сьогодні продовжує існувати достатньо високий рівень ймовірності ризиків ухилення обвинуваченого від явки до суду, впливу на потерпілого та свідків, а також неможливості досягнення мети щодо виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, та жоден із більш м`яких запобіжних заходів у даному випадку не зможе запобігти доведеним ризикам передбаченим ст. 177 КПК України.
Тому, враховуючи існування доведених прокурором ризиків, з метою проведення повного та об`єктивного розгляду кримінального провадження, забезпечення встановлення істини в справі а також забезпечення виконання процесуальних рішень, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят діб.
Відповідно до положень ч. 3ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
У зв`язку з чим, при обранні відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд визначає заставу у розмірі 40 (сорок) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) грн. 00 коп., що з урахуванням матеріального становища обвинуваченого та тяжкості інкримінованого йому кримінального правопорушення є достатньою сумою для забезпечення виконання обов`язків, встановлених КПК України.
Оскільки судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 на теперішній час перебуває в ДУ Дніпровська установа виконання покарань (№4), суд вважає доцільним вирішити питання про участь обвинуваченого у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Учасники судового провадження не висловили заперечень щодо проведення судового засідання режимі відеоконференції.
Положенням ч. 1 ст.336 КПК України визначено, що судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі, зокрема, необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження, наявності інших підстав, визначених судом достатніми.
Відповідно до ч. 2 ст. 336 КПК України, суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження. У разі якщо сторона кримінального провадження чи потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного судового провадження, суд може ухвалити рішення про його здійснення лише вмотивованою ухвалою, обгрунтувавши в ній прийняте рішення. Суд не має права прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, якщо він проти цього заперечує, крім випадків здійснення дистанційного судового провадження в умовах воєнного стану.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне призначити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , до судового розгляду та здійснювати судове провадження в режимі відеоконференції.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 176, 177, 181, 183, 194314 317 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Призначити кримінальнепровадження заобвинуваченням ОСОБА_3 увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.4ст.185КК України, до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у системі EasyCon на підставі наказу № 29 про впровадження дистанційної роботи Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 10 травня 2022 року, на 13 год. 00 хв., 09 квітня 2024 року.
Кримінальне провадження розглядати у складі суддею одноособово.
У судове засідання викликати сторони кримінального провадження та інших осіб, згідно реєстру матеріалів досудового розслідування.
Прокурору надати матеріали (письмові та речові докази), зібрані під час досудового розслідування.
Клопотання прокурора про обрання відносно ОСОБА_3 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.
Обрати до обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою вдержавній установі«Дніпровська установавиконання покарань(№4)»,строком на60 (шістдесят) діб з 18березня 2024 року по 16травня 2024 року включно.
Обвинувачений ОСОБА_3 підлягає звільненню з-під варти після внесення застави у розмірі 40 (сорок) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) грн. 00 коп. на депозитний рахунок: отримувач коштів: ТУ ДСА України в Донецькій області, код отримувача(код ЄДРПОУ): 26288796, банк отримувача: ДКСУ, м. Київ, рахунок отримувача: UA828201720355259003000011792.
З моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави обвинувачений ОСОБА_3 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Покласти на ОСОБА_3 в разі внесення застави наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду, не відлучатися з місця проживання (перебування), без дозволу слідчого, прокурора, суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання (перебування); здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.
У разі невиконання обвинуваченим ОСОБА_3 покладених на нього вищевказаних обов`язків, до нього буде застосований інший запобіжний захід, а застава звернута в дохід держави.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту - відмовити.
Судові засідання з розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 - здійснювати в режимі відеоконференції, під час трансляції, з приміщення державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)».
Копію ухвали вручити прокурору, захиснику, обвинуваченому та направити для виконання начальнику Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)».
Ухвала в частині обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, та підлягає негайному виконанню.
Ухвалу складено у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.
Повний текст ухвали проголошений 18 березня 2024 року, о 12 год. 45 хв..
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судове рішення № 117713121, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області було прийнято 18.03.2024. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 243/586/24. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: